Середа, 21 жовтня

У центрі Києва на місці знищеного пам’ятника Леніну відкрили новий арт-об’єкт. Так-так, ми про ту саму синю руку, котра заполонила всі стрічки новин у мережі. Так ось, називається ця рука Middle Way, і за задумом румунського скульптора Богдана Раци символізує дружбу та спілкування. А ось які символи та асоціації змогли відшукати мешканці Фейсбуку – у реакціях від Opinion

Та перш ніж перейти до смішних (і не дуже) жартів та коментарів, давайте почитаємо, що про нашумілу синю руку пишуть офіційні особи. До прикладу, директорка департаменту культури КМДА Діана Попова розповіла, що скульптуру відкрито тимчасово в рамках міжнародного проекту «Пам’ятники, що рухаються». Та й саме місце було обране не випадково: румуни, каже Попова, як і українці велику частину своєї історії провели під тоталітарним режимом, отже символ дружби та порозуміння з’явився на місці Леніна зовсім не випадково.


А ось Антон Тараненко, керівник управління туризму та промоцій КМДА, поспішив розповісти, що в стародавні часи така долоня була оберегом, який захищав від лиха та порчі. А в індуізмі та буддизмі це й взагалі є символом допомоги й співчуття. Ох, пане Антоне, ну все, тепер «пересічним» все стало зрозуміло, а то все чекали на невеликий екскурс в історію.

Справедливості заради додам, що хайп довкола синьої руки розуміють далеко не всі. Ось і журналіст Аркадій Бабченко, той, що то помирав, то воскресав іменем святої СБУ, поставився до нової скульптури цілком спокійно. Мовляв, в інших країнах можна знайти більш цікаві частини людського тіла посеред міської архітектури. То що, Аркадію, вирушаємо у світову експедицію?

Але сказати, що Бабченко помиляється, я не можу. Ба більше, як розповіла письменниця та перекладачка Катерина Калитко, у румунського скульптора це далеко не перший експеримент із окремими частинами людського тіла, пофарбованими в незвичний колір. До прикладу, сама авторка в Бухаресті змогла зазнимкувати червону ногу — такий самий мандрівний проект. Зараз можете здивуватися, але рука, за словами Калитко, раніше теж була червоною. Ну, адаптують під глядачів. Може, й жовта нога десь поруч пришкандибає, побачимо.

Ну добре, давайте одразу до тяжкої артилерії, коли вже про червону руку заговорили. Може, ви не знали (ще гірше, якщо не налаштувалися на хвилю примітивного гумору та сарказму), але рука насправді була проектом пам’ятника повелителю молодих вовчиць. Ага, Олегу Виннику, тільки не робіть вигляд, що не слухали жодної пісні, бо почну наспівувати «Ніно». Прям тут. Текстом.

Ну й повертаємося до нашої, вже майже рідненької, хай і не на довгий час, синьої руки. Для когось це стало чудовим приводом виплеснути всі свої негаразди та невдоволення в широкі маси. Приблизно так, як це зробила громадська активістка Ліза Богуцька. Аргументи, конструктивна критика? Нє-нє, шановні, ви про що взагалі, це все влада, що йде в інший світ. Добре, хоч не рука Кремля, чесне слово.

І таке ж чесне слово, багато кого вона справді не хвилює, але ж про щось написати потрібно? Ось і блогер, письменник та журналіст Руслан Горовий розповів, як якось разом із другом продавав сало із саморобними татуюваннями «За ВДВ» та «ДМБ 92». І що, думаєте, когось те дивувало? Хоча, може, просто Фейсбуку тоді ще не було. Подивувалися про себе, самі себе лайкнули та й все на тому.


А жарти рівня вищої ліги КВН (тобто поганенького такого рівня) замовляли? Тримайте, як і хотіли: жарт про руку гінеколога в гумовій рукавичці від блогера Всеволода Дорошенка. Ну і як потім цю людину лайкати з серйозними дописами?

Ну і трохи жартів у відносно римованій формі теж не завадить, правда ж? Особливо, коли це фейсбукова творчість.

Але є проблеми і справжні. Іванна Коберник, телеведуча, журналістка та радниця міністра освіти, зазначила, що найгірше в цій ситуації, що постамент впалого Леніна, який у двох метрах від нової скульптури, навіть не відшкрябали. А що, як на мене, то якийсь символізм у цьому є.

А подивіться, хто це в нас вирішив приєднатися до параду жартів? Ой-ой, це ж лікар Євген Комаровський. Отакої, а що ж так, пане Євгене? А як же порибалити, випити з Путіним та припинити війну? Ні, не виходить? Ай-ай-ай, а ми ж так на вас сподівалися.

Як виявилося, на цьому ж місці відомий бізнесмен, блогер та меценат Гарі Корогодський пропонував створити… простір кохання, гарне та абсолютно не політизоване місце, і навіть готовий був дати 400 тис. доларів із власної кишені. Але зрештою на конкурсі ідей перемогли якісь венесуельці, а потім про нього й взагалі забули. Тепер же поставили тимчасову синю руку. От не вміє іноді наша влада вчасно інвестиції підхопити. Ну, нічого, пане Корогодський, як руку приберуть, місце знову можу стати вакантним.

І наостанок, про нашу особливу важність. А ви помітили, що головний прикол (чи фішка, називайте, як вам зручно) цієї руки в тому, що вона з обох сторін тильна? Блогер Роман Шрайк помітив це за нас із вами. Виходить, що й допис не про сам арт-проект, а про уважність. Ну і про те, що хайп довкола чогось, що витягнуто з контексту, – це візитівка нашого часу. Отакі справи, хлопчики та дівчата. Тож будьте уважними, бережіть себе та свій інформаційний простір. Побачимось-прочитаємось вже в понеділок. До зустрічі!

Збирав нормальні реакції та тупі жарти Степан Коза

Залишити коментар