Субота, 31 жовтня

Їх фанати – гурт Deep Purple. На іспанському Resurrection Fest поціновувачі важкого року бігли до їхньої сцени з виступу самих KISS. Щомісяця трійця музикантів українського стоун-рок-бенду Stoned Jesus виступає в культових клубах Європи та іноді знаходить час у щільному графіку, аби навідатися до відданих фанатів в Україні. Перед одним із таких виступів Opinion поспілкувався з музикантами та дізнався: як стати відомими у світі та чому чимало українських музикантів непопулярні закордоном.

"Було круто, коли люди бігли з виступу “KISS” до нашої сцени": як українські рокери «Stoned Jesus» підкорили Європу

Stoned Jesus – український рок-гурт. Із 2009 грає важкий метал та виступає переважно в Європі. Вони – перші українці, які відіграли повноцінний концертний тур у Південній Америці. Попереду в Stoned Jesus запланований масштабний тур із презентацією нового альбому, який розпочався у вересні в Одесі й Києві та продовжиться 22-ма концертами в Україні, Німеччині, Австрії, Нідерландах, Бельгії, Франції й Великобританії. Нещодавно вони випустили кліп на нову пісню «Thessalia».

Ви щойно повернулися з іспанського фестивалю важкого року Resurrection Fest. Які відчуття, коли перед сценами 70 тис. глядачів?

Ігор Сидоренко: Це тепер найбільший фестиваль для нас. Така іспанська версія франузського HellFest (чи не найголовніший рок-фестиваль Європи – прим. ред.) У нас було чотири сцени: дві великі – головні, дві – трохи менші. Це був дуже класний багатожанровий фестиваль. У перший день на головній сцені грали Jinjer (український рок-гурт — прим. ред.) – наші хлопці, а наступного дня виступали ми. І це дуже кльово, адже, зазвичай, на головних майданчиках виступають легенди рок-музики, а на малих – молоді бенди. А тут вийшло навпаки. У нас виступ був частково в той же час, що й у KISS (американський рок-гурт, утворений у січні 1973 року; відомий фірмовим гримом його учасників та видовищними концертними виступами – прим. ред.), і я своїми очами бачив, як люди з їхньої сцени йшли до нашої, а не навпаки. Це було дуже приємно.

Сергій Слюсар: Їх час вже пройшов, як виявилося. Ми потім подивилися на них хвилини дві — й пішли. Але там дуже крута атмосфера: десятки тисяч фанатів ходять до різних сцен, слухають усіх, а не тільки один знайомий гурт, через який і прийшли.

"Було круто, коли люди бігли з виступу “KISS” до нашої сцени": як українські рокери «Stoned Jesus» підкорили Європу

Мабуть, після такого місяць відпочивали?

Ігор Сидоренко: Ми ще після цього виступили у Греції на Los Almiros Festival та французькому Motocultor Festival. Зараз три тижні будемо їздити Центральною Європою, а вихідними виступати в Україні – це, буквально, три концерти. А вже з жовтня буде Франція, Португалія й інші країни Західної Європи.

Чимало українських зірок будь-якого жанру в нас стільки концертів не мають, скільки ви за один місяць. Це до вас йдуть організатори фестивалів чи ви до них?

Ігор Сидоренко: Останні п’ять років у нас є букінг-агенція, яка прослідковує: де є концерти, де є попит на нашу музику, та вже допомагає з організацією виступу. У деяких країнах іноді доводиться робити велику паузу, аби не напружувати слухачів частими виступами, а десь — навпаки. У перший раз я написав близько тисячі листів із проханням взяти нас до фестивалю. Писав організаторам, промоутерам, музикантам, блогерам, агенціям – усім. І мені з тисячі прийшло 50 відповідей. Із них 25 одразу сказали: «Ні». Із тих, що залишилися, вдалося організувати п’ять концертів. Ми дуже добре всюди відіграли, і стало легше – на нас почали звертати увагу. Потягнулися й промоутери, й організатори — почалися тури Європою.

"Було круто, коли люди бігли з виступу “KISS” до нашої сцени": як українські рокери «Stoned Jesus» підкорили Європу

Багато українських музикантів жаліються, що їм складно організувати виступ у Європі.

Ігор Сидоренко: Нехай спочатку дадуть відповідь: навіщо їм це треба. Який сенс? Я писав тисячу листів, знаючи, що альбом дуже «міцний» та цей жанр потребує більшої кількості гуртів. Я знав, що запропонувати. Щотижня мені приходять листи: «Ігор, допоможи. Як пробитися до Європи?» І кожного разу я відповідаю: «Навіщо? Що тобі там робити? Ти не можеш зацікавити 50 людей в рідній Кацапетовці, а там кого зацікавиш? Якщо є запрошення від організатора чи потужна фан-база – нема питань».

"Було круто, коли люди бігли з виступу “KISS” до нашої сцени": як українські рокери «Stoned Jesus» підкорили Європу

Але ж є приклад «ДахаБраха», які спочатку почали збирати повні зали у Європі та лише зараз в Україні.

Ігор Сидоренко: Вони запропонували потужний матеріал, заснований на фольклорній музиці. І війна теж відіграла свою роль – у Європі почали цікавитися українською культурою. «ДахаБраха» – це хороший приклад, тому що їм є що показати, а от ONUKA – поганий, тому що показувати їй нічого. Вона просто використовує тренди п’ятирічної давнини: взяти фольклорні мотиви й накласти їх на електронну музику. Тому «ДахаБраха» вже їде у свій третій закордонний тур за вісім місяців, а ONUKA раз на рік грає на Sziget (музичний фестиваль у Будапешті – прим. ред.) у «нульовий день» о восьмій ранку.

Сергій Слюсар: Чи у кожної країни є такий свій фолковий електро-гурт – це дуже поширена тема. А у «ДахаБраха» дуже якісна музика, цікавій імідж та подача. Якщо ти копіюєш якийсь європейський тренд чи музику, то ти там не потрібен. Це такий спадок від СРСР, коли перші рок-музиканти просто копіювали західні гурти.

"Було круто, коли люди бігли з виступу “KISS” до нашої сцени": як українські рокери «Stoned Jesus» підкорили Європу

А на ваші виступи якось вплинула ця «україноманія», яка почалася в Європі після 2014 року?

Ігор Сидоренко: Ні. Нас люди досі запитують: «Ну ви ж скандинавський гурт? Ні? Значить, американці?» Раніше могли вказати десь на афіші, що ми з Росії, а тепер ретельно перевіряють — й вже так не «косячать». Але там людям по цимбалах щодо цієї теми. Там сидить якийсь блогер, який у Вікіпедії щось прочитав і вже додумав собі своє.

Але «не по цимбалах» вам. Жодного концерту в Росії з 2014 року у вас не було.

Ігор Сидоренко: Так, останній раз грали в 2013 році. Це було ще до побиття студентів. І було дуже приємно, що ця «тусовка» підтримувала Україну. Казали, що теж мріють скинути цю владу, але «країна непідйомна».

Сергій Слюсар: А вже з нового року ми заріклися туди їздити. Хоча один піар-менджер стверджував, що всім українським музикантам дорога в Європу тільки через Москву: наче всі лейбли є тільки там, й от треба спочатку закріпитися там, а потім вже щось думати.

Ігор Сидоренко: Може, це так працює для поп-артистів, які їдуть туди за грошима, – я не знаю. А в нас основний запит у Європі, тому ми досі не знаємо, нащо туди їхати.

"Було круто, коли люди бігли з виступу “KISS” до нашої сцени": як українські рокери «Stoned Jesus» підкорили Європу

А український ринок можете дати «все» музиканту?

Ігор Сидоренко: Український ринок, звісно, має свою стелю, у яку впирається чимало гуртів. Ті ж «Океан Ельзи» кожного року грають на «Олімпійському». А що далі? Куди розвиватися? «Бумбокс» — та ж історія. HARDKISS — класна та приємна музика. Але невже ви думаєте, що в Польщі немає такого самого гурту та вони конче необхідні там? Вони можуть грати для діаспори, але це не розвиток. Водночас ці гурти заявляють: «Ми йдемо у відпустку», хоча вони навіть стадіон зібрати не можуть. Яка відпустка? У нас інша історія: лише у вересні був перший концерт в Україні. І прийшло на 50 % більше минулорічних показників. Для нас це круто.

"Було круто, коли люди бігли з виступу “KISS” до нашої сцени": як українські рокери «Stoned Jesus» підкорили Європу

Але запит на стадіонні концерти в українців є. У Imagine Dragons був солд-аут чи не за два місяці до концерту.

Ігор Сидоренко: Вони зібрали 50 тисяч, а «Олімпійський» вміщує набагато більше людей. І це при дуже потужному маркетингу. На жаль, українці – дуже інертні в культурному сенсі. Їм необхідно прямо всунути якийсь продукт, щоби вони його оцінили. А ця інертність виникла, бо коли людині немає що їсти чи за що купити новий одяг, то він не думає, на який із 10 концертів піти. Та й українські гурти дуже розслаблені: увесь час сподіваються на старий матеріал, старі хіти, звучання. І так грають усе життя — аж до пенсії.

Може, вам зайнятися промоцією у Європі наших рок-гуртів?

Сергій Слюсар: Це дуже погана ідея. Бо якщо в гурта слабкий матеріал – ніяка наша підтримка не допоможе, а лише зіпсує стосунки. У всіх є голова на плечах, тож нехай розвиваються самостійно. Публіка не повинна приходити послухати наших друзів — вона має слухати хорошу музику.

"Було круто, коли люди бігли з виступу “KISS” до нашої сцени": як українські рокери «Stoned Jesus» підкорили Європу

Утім, українську рок-сцену ви розвиваєте, організовуючи фестиваль «Winter Mass».

Ігор Сидоренко: Цього року був кращий фестиваль, бо ми відбирали гурти, які самі можуть зацікавити аудиторію. Ми беремо лише ті бенди, які відповідально ставляться до музики: роблять все якісно, поважають своїх слухачів. Як результат: у нас було декілька тисяч — і завжди біля сцени 500-600 людей. Тобто, це означає, що людям було цікаво слухати всіх, а не тільки «знайомих чуваків». Треба пам’ятати, що людині й хороший культурний товар важко продати. А на якесь сміття вони взагалі не підуть.

"Було круто, коли люди бігли з виступу “KISS” до нашої сцени": як українські рокери «Stoned Jesus» підкорили Європу

Це якісь особливі проблеми української сцени?

Ігор Сидоренко: Проблема в тому, що в нас рок-музику сприймають у якійсь жахливій формі, як гурт «ТІК». Вони це роком називають. Мало хто хоче прогресувати, та й залишаються тим самим «С.К.А.Й» чи «Друга Ріка», що й 10 років тому. Якийсь «уроборос», що нескінченно поїдає л#йно. А народу по цибмалах, й ці гурти далі роблять сміття, а не музику. Треба покінчити із цим.

Розмовляв Костянтин Руль

Фото: Марина Банделюк

Залишити коментар