Вівторок, 20 жовтня

«Нафтогаз» і Тимошенко – і перше, і друге нерідко з’являлось у ваших стрічках впродовж останніх днів, правда ж? Давайте розберемось, що і до чого. Під час прес-конференції лідерка «Батьківщини» заявила, що в разі її перемоги «Нафтогаз» буде ліквідований як «корупційний посередник, який не потрібен», а ринок газу буде «демонополізовано для бізнесу». Серед обіцянок, звісно, і зменшення ціни вдвічі. А ось що було далі – читайте в реакціях від Opinion.

Почалась історія ще наприкінці вересня, під час тієї самої прес-конференції, коли Тимошенко вирішила висвітлити свої плани на омріяне майбутнє. Все доволі просто, цитую: «Нафтогаз» має бути негайно усунутий як корупційний посередник, а як юридична особа – остаточно ліквідований лише після того, як Російська Федерація сплатить останню копійку свого боргу. Уф, і вашим, і нашим, оце тактика, шкода, що не замаскували.

Так ось, згодом Юлія Володимирівна додала, що борги російському постачальнику ніхто вибачати не буде: і Росія, і «Газпром», за словами лідерки «Батьківщини», заплатять все до останньої копійки. Ну, і як же там не додати про корумповану владу? Таке SMM-спеціаліст Тимошенко собі дозволити не зміг би. А, і гроші, отримані з російської кишені, – це взагалі вже не борг перед «Нафтогазом», а гроші для людей. Отакі пиріжки, беріть, поки гарячі.

У «Нафтогазі» ж дали непогану відповідь, мовляв, пані Тимошенко двічі була прем’єр-міністром і двічі мала чудову можливість розібратися власне з «Нафтогазом», або ліквідуючи його, або перетворюючи на прибутковий. Але щось ані перший, ані другий сценарій їй не вдався. Ну нічого, хто ж із нас не помилявся, правда ж?

А ще у тому ж «Нафтогазі» додали: вони не продають газ населенню. Продають приватні структури, про які забувають усі: і пані Тимошенко, і інші народні обранці. А ось головний прибуток натомість отримується із транзиту газу та іншої діяльності.

А ось директор з адміністративної діяльності та енергоефективності «Нафтогазу» Віталій Щербенко витримав невелику паузу у всіх цих обговореннях та спробував пояснити, що саме пропонують ліквідувати політичні популісти. По-перше, компанія вже тисячу днів не імпортує газ із Росії, таким чином звільнившись від шантажу країни-агресора. По-друге, не варто забувати про перемогу в Стокгольмському арбітражі, котра, на переконання Щербенка, є дійсно історичною. Окрім цього, «Нафтогаз» став найбільшим платником податків в Україні, а у 2016-му йому вдалося вперше за багато років зупинити зменшення обсягів видобутку газу. Мало? У 2017 році цей видобуток ще й збільшився на 4 %.

Але і на цьому не все. Ви можете здивуватись, але «Нафтогаз» почав виробництво палива за стандартом Євро-5 і навіть навчився економити щороку мільярди гривень через докорінні зміни у системі закупівель. Наприклад, вже зекономлено, за словами автора допису, 13 млрд грн. Я б міг і далі передруковувати та переповідати всі успіхи та перемоги компанії (але не всі до того допису й увійшли), але раджу почитати та про всяк випадок зберегти для тих, хто казатиме, що «Нафтогаз» нічого не робить.

Вирішив додати дещо від себе і головний виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко, зауваживши, що ліквідація компанії дозволить «Газпрому» не платити Україні 2,6 млрд доларів по вже програній транзитній справі, а також уникнути ризику програти в нових справах. Та й це не все. На переконання Вітренка, бажана Юлією Тимошенко ліквідація поставить під загрозу надійність поставок газу українським споживачам і збільшення власного видобутку. То що, хлопчики-дівчатка, кому ще заважає «Нафтогаз»? І ніби ж пані Тимошенко про питання боргів та їх повернення відповіла ще на першому скріншоті, але ж якось воно виглядає як виправдання якесь, нє?

Власне, заява Юлії Тимошенко доволі швидко перетворилася на топ-тему, котра, зауважу, тримається на плаву вже близько тижня (або щось на кшталт цього). Ось і Ірина Геращенко, перша заступниця голови Верховної Ради, зізналася, що не може зрозуміти логіку отримання боргу «Газпрому» в разі знищення «Нафтогазу». Попросила навіть пояснити, але нагадала, що в рішенні Стокгольмського арбітражу чітко записано, що «Газпром» зобов’язаний виплатити мільярди не Україні / уряду / Порошенку, а саме «Нафтогазу». То що, пані Юліє, будемо судитися зі Стокгольмським арбітражем? Ні? А як же гроші народу повернути?

А ось політик і правознавець Леонід Ємець наголосив, що від переляку «Нафтогаз» почав гнати у медіапростір якусь категоричну єресь. На думку автора допису, оскільки «Нафтогаз» є юридичною особою, його ніхто остаточно не ліквідує, допоки не вирішиться питання з боргами. Це як ліквідація банків: ваші кредити ніхто не пробачить і не забуде. Тому апеляція до цієї теми з боку самої національної компанії зовсім не додає довіри професіоналізму. Отака думка.

Блогер Андрій Андреєв поставив доволі просте питання: кого не влаштовує український «Нафтогаз»? Звісно, Путіна. І далі вже, як там кажуть, за ланцюжковим прикладом. Туди-сюди і дійдемо до Юлії Володимирівни. Може, й Бойко якийсь зненацька вилізе. Усіляке ж у житті буває, до всього треба бути готовим.

А, що це я, Бойко все ж таки виліз. Політичний оглядач Павло Нусс каже, що пан «зненацька я приєднуюсь до конфлікту» наголосив, що «Нафтогаз» нібито керується незрозумілою наглядовою радою, де є іноземці. Ну, ясна річ, як і в будь-якого іншого «регіонала» далі все про національну безпеку та все таке. Так ось, Нусс не вірить у подібні збіги обставин і вважає це спланованою Кремлем психологічною атакою національної компанії, яку всі «вони» готові ліквідувати вже завтра в разі приходу до влади Тимошенко / Бойка / Медведчука.

Олексій Кучеренко, голова Спілки власників житла України, натомість взяв і «наїхав» на національну компанію. А власне щодо того, що вони заробляють на транзиті та іншій діяльності. І ту-у-у-у-у-т посипалися питання: а чому ціни такі, а чому премію керівництву таку дали, а чому президент щось там не зробив? Добре, що пан Олексій хоча б зупинився вчасно. Ну, бо так може до всілякого дійти. Типу, а чого у моєму будинку стіни не пофарбовані? Повірте, якщо сильно захотіти, ланцюжковий принцип може завести будь-куди.

І давайте на секундочку забудемо про великі та ґрунтовні дописи. Трохи прекрасного від блогера Артема Малдера: уявіть, що «Нафтогаз» виступив з аналогічною заявою стосовно партії «Батьківщина». Не знаю, як ви, а у мене це точно улюблений скріншот у сьогоднішньому огляді.

Дещо по-іншому подивився на проблему блогер Олександр Нойнець. Мовляв, ось є у нас три позиції: «Ми ліквідуємо компанію», «Борги “Газпрому“ належать Україні, а не “Нафтогазу“, від його ліквідації нічого не залежить» і «Окей, борги все ж належать “Нафтогазу“, але як тільки гроші виплатять, ми його ліквідуємо». Так ось, усі три позиції, за словами блогера, суперечать іншим, і всі вони були видані упродовж чотирьох днів. Звідси кілька питань у відповідь. Які – дивіться на скріншот, не даремно ж я те все вирізаю, щоб ви короткий опис погортали і далі собі клацали інтернетами.

Просто хет-трік блогерів якийсь. Так ось, блогер під псевдонімом Сибірнаш Чунг вирішив трохи потролити Тимошенко і якось так майстерно і майже тонко взяв і переказав усю сутність ситуації. Ну, знаєте, як то зазвичай роблять у фейсбуковій народній творчості? Десь приблизно так. Читайте та насолоджуйтесь, бо незабаром вже будемо закінчувати.

Експерт-політолог Олександр Палій спробував пояснити, чому Юлія Тимошенко так поспішила пообіцяти ліквідацію «Нафтогазу». Насамперед, тому що «Газпром» не хоче платити свій борг, тому Москва змушена смикати своїх, як каже Палій, маріонеток. До цього ж списку – необхідність виявити якусь лояльність до Путіна перед виборами, аби він здогадався, а українці – ні. Ну, а ще дві причини, звісно, на скріншоті. А я пішов собі відпочивати, побачимось!

Збирав реакції та рахував нові курси Степан Коза

Залишити коментар