Середа, 18 вересня

Тиждень, що минає, був дійсно вибухонебезпечним в українському медіа-просторі: диверсія на артилерийських складах, хайп навколо Томосу та припинення голодування Олегом Сенцовим. Чи вірити всьому, що кажуть, або ж вдягти захисні окуляри – розбираємо у традиційному дайджесті Opinion

Для візуального супроводу було обрано роботи з виставки «Надія» на Венеціанському бієнале у 2015 році. Тоді українські митці переосмислювали сучасну культуру через призму Революції Гідності, анексії Криму, війни на Донбасі. Чимало робіт виконано в темних кольорах. Утім, кожна з них наче повторює вже класичну українську мантру «без надії сподіваюся».

Синонім для очікування

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через українську виставку "Надія" у Венеції

Вселенський патріархат підтвердив, що Україні нададуть Томос. Також він зняв анафему з предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) Філарета та предстоятеля Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) Макарія. Окрім того, патріарх визнав незаконною анексію Київської митрополії Російською церквою в 1686 році.

Тепер немає жодної формальної причини українському вірянину залишатися в церкві Московського патріархату. Окрім однієї – лояльність до Кремля (ви же не вважаєте, що Московський патріарх Кирило, великий друг Путіна та донецьких бойовиків, так просто здасть позиції в Україні?). Московські духівники вже виразили побоювання щодо того, що в Україні почнуть захоплювати храми. Однак, попри маячню московитів, таке рішення про зміну юрисдикції приймає лише громада храму.

Також Вселенський патріархат окреслив, що церква-матір для України — Константинопольска, а не Московська.

«Найближчим часом ми об’єднаємося й отримаємо Томос про автокефалію української, уже єдиної церкви», — зявив патріарх Філарет під час короткого брифінгу в четвер, водночас підтвердивши, що з нього знімають анафему.

На його думку, тепер об’єднуватися будуть УПЦ КП, УАПЦ і ті священики УПЦ МП, які забажають долучитися до єдиної помісної церкви. Філарет також додав, що на території України може діяти й Російська православна церква, однак вона не буде називатися українською. Таким чином УПЦ МП повинна буде змінити назву, упевнений предстоятель.

Сліпа пляма

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через українську виставку "Надія" у Венеції

Якщо ви думаєте, що визнання української церкви пройде м’яко та тихо, то мерщій знімайте рожеві окуляри. Когось (не будемо показувати пальцем) дратує вже факт незалежності України, а кращий подарунок для нього, як подейкують експерти, — розхитування ситуації в нас. 7-го жовтня Путін святкує 66 день народження. А вже наступного дня на військовому складі поблизу міста Ічня, що на Чернігівщині, – диверсія.

Палають та вибухають артилерійські снаряди, окремі частини розлітаються на кількадесят кілометрів. Завдяки злагодженим діям (та, звісно ж, неабиякій удачі) вдалося уникнути людських жертв. Утім, рятувальникам довелося евакуювати 12,5 тис. мешканців навколишніх міст та сел.

Усі дані вказують на те, що це була диверсія. За кілька днів до вибухів у населених пунктах поблизу складів виникли проблеми з мобільним зв’язком, а на українсько-російському кордоні помітили спецавтомобілі, які, імовірно, перевозили російські безпілотники.

На багатьох складах боєприпаси утримуються неналежним чином – на відкритих майданчиках, без достатньо обладнаної для цього протипожежної охорони, сигналізації. І на все, природно, потрібні гроші. Однак зараз уряд виділив 100 млн грн на ліквідацію наслідків вибухів. Скільки коштували знищені припаси, скільки втратила економіка країни через евакуацію цілого району – зараз з’ясовують експерти. Та, одразу зрозуміло, що профілактика (читай: захист військових складів – прим. ред.) виходить набагато дешевше. Може диверсію і зробили російські військові, та питання не в цьому. Що зробили українські військові, аби за останні чотири роки не сталося шести вибухів на військових складах країни?

Клітка

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через українську виставку "Надія" у Венеції

Українські водії потерпають від зростання цін на бензин, дизпальне та автогаз. Протягом шести тижнів до ціни літра пального додалося від 1,5 гривні до понад трьох. Тепер цінники на заправках рясніють цифрами, більшими за 30. Утім, причин очікувати, що ціни на пальне впадуть — практично немає. Експерти припускають, що бензин, дизпальне та автогаз в Україні дорожчатимуть і надалі.

У багатьох містах Україна на знак протесту пройшли акції, у яких автівки зупинялися на певний час, провокуючи масштабні затори в містах. Їм не вдалося навіть поспілкуватися з чиновниками у владних кабінетах. Останні ж розводять руками: «Ми не впливаємо на ціни пального».

Зменшення ціни на українських заправках в осяжному майбутньому експерти не очікують. Попри всі події й коливання на світовому ринку вуглеводів внутрішні українські чинники тиснутимуть на вартість пального, вважає голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик. (Детальніше в матеріалі Радіо Свобода).

«Курс долара хоч і коливається, але потихеньку зростає. На наступний рік іще більший курс гривні до долара закладений у державному бюджеті. Це теж впливає. Буває, що на зовнішніх ринках відбувається падіння ціни, але ми його не бачимо; навіть бачимо зростання на заправках – не хочеться втрачати заробіток власникам роздрібної мережі», — зазначив Боровик.

Тож набираємо повні баки, а ще краще – пересідаємо на громадський транспорт, починаємо їздити велосипедом та бігати. Часто це виходить швидше, корисніше для здоров’я та гаманця.

Чекай

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через українську виставку "Надія" у Венеції

«Вибору мені не залишили», — Олег Сенцов написав сестрі листа. У ньому політв’язень розповів про свій стан здоров’я й детально пояснив, чому припиняє голодування.

«Наташа, привіт. Я змушений завтра знятися з голодування. До відкритого листа мені додати нічого. Мене ще минулого тижня мали почати виводити з нього (із голодування – прим. ред.). Але я трішки відтермінував; останнє обстеження показало, що “полетіли” внутрішні органи. У серці почалася аритмія з ішемією, нирки забились і в будь-який момент відмовлять, печінка збільшилась і почала розкладатися, кишечник, мозок — там все. Прикро програвати, але вибору мені не залишили. Я не хочу перетворювати це все у принизливе видовище… » — йдеться в листі.

5 жовтня Сенцов заявив про припинення голодування з 6 жовтня через загрозу примусового годування. Його рішення підтримав увесь світ, а найкраще (на суб’єктивний погляд) – політв’язень Станіслав Клих, який теж незаконно засуджений за вбивство російських військових у Грозному в 1994-1995 роках. Голодування з вимогою звільнити усіх українців-політв’язнів Кремля він тримав 145 днів. Також Олег почав писати сценарій про життя у в’язниці. 

«Смерті ми не потрібні — ти потрібен своїй мамі й дітям. Я тебе не засуджу, якщо ти припиниш голодування, а втім розумію, що все це дістало, особливо обіцянки про якнайшвидше звільнення в листах. Я їх теж отримую, і це так само дратує, як і тебе. Але потрібно розуміти, що люди, які з усього світу пишуть листи, бажають нам добра. Із моменту твого голодування проблемі українських політв’язнів стали приділяти більше уваги. За це, думаю, ми всі тобі вдячні», — написав Клих.

Ми, дійсно, вдячні тобі, Олеже! Вдячні та незламні.

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар