Вівторок, 20 листопада

Ну що, посміялися з російських туристів у Солсбері? Час посміятись і з українських розвідників. На телеканалі ZIK оприлюднили «інтерв’ю» з першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки Сергієм Семочком, де той спростовує слова журналістів про незаконно отримане нерухоме майно та російське громадянство дружини. Ну, як спростовує. Трагічна музика, завчений текст і журналіст у ролі прикраси. Детальніше – у реакціях від Opinion.

Нагадаємо, 3 жовтня НАБУ відкрило провадження щодо Сергія Семочка, зареєстроване за статтею про незаконне збагачення. Можливим це стало завдяки матеріалам журналістського розслідування програми «Наші гроші», автором та ведучим якої є журналіст Денис Бігус.

Перш ніж розпочати огляд реакцій, звісно, пропоную спочатку подивитися саме інтерв’ю. Не дивуйтесь, довгий монолог на самому початку та журналіст, який не виконує в кадрі жодної зі своїх професійних функцій, – це цілком нормально. Ну, і трагічна музика – це щоб вам було цікавіше дивитись, не більше.

Так ось, сам автор програми «Наші гроші» Денис Бігус вирішив поки що не коментувати нічого щодо цього, з вашого дозволу, «інтерв’ю». Запитаєте чому? Ну, бо, по-перше, одразу після перегляду цензурні слова підібрати вкрай складно. А, по-друге, всі свої думки автор планує висловити поза віртуальною мережею. Втім, Бігус додав, що його повністю «добила» теза про те, що для зйомок Семочка журналістам знадобилася мало чи не кремлівська ДРГ. Ну, готувалася людина до свого інтерв’ю, Денисе, що ви там розумієте у вашій програмі.

Далі продовжимо, мабуть, дописом, який не містить чіткої аналітики, але водночас непогано ілюструє мої думки (а, можливо, і ваші) після перегляду того «діалогу» (читайте – монологу). Авторство – блогера Івана Оберемка. Суфлер. Ха-ха. А може, пан Семочко дві ночі не спав і намагався вивчити свою промову, нє, не варіант? Ну, добре, мовчу.

А ось письменниця та блогерка Зоя Казанжи зізналася, що після такого інтерв’ю їй стало навіть трохи образливо за наші спецслужби. Авторка попросила передати Семочку, що колись одні журналісти, розуміючи про санкції та відповідальність, кинули виклик та нанесли поразку главі виконавчої влади. Глава змушений був достроково припинити повноваження, і це був перший випадок в історії країни. Власне, для пана Семочка далі є підказка: мова про Уотергейтський скандал. Ну, складна загадка, пані Казанжи, не для нашої розвідки, що ви оце ось. Зате, як каже блогерка, ведучий, чий телефон знають у будь-якому квітковому ларьку, вже встиг написати покаянний пост. Хм, зараз подивимось.

Так-с, давайте побачимо, що нам пан Олександр Мамай написав. Небагато насправді. Каже, йому бридко. Каже, відбілюватися буде довго й нудно. І поки що журналістом-розслідувачем називатися не має права. Нє, це, канєшна, добре, що людина визнає свою провину. Але коли мені, наприклад, бридко від якоїсь їжі в ресторані, то я відмовляюсь і кличу адміністратора, а не дожовую та згодом зізнаюсь у цьому в мережі. Але ж то таке. Філософське.

Для тих, хто досі не подивився відео, яке я так старанно вставляв на сайт, ось вам короткий переказ усього, що відбулося, від журналістки Христини Бердинських. Каже, не знає, хто готував Семочка до цього інтерв’ю, але хочеться подякувати журналістці Лесі Івановій за розслідування. Гіперпосилання отримане, скеровуємо наш оглядацький рейс на сторінку Іванової.

Ага. Леся Іванова, власне, спочатку… подякувала Семочку за те, що той за два тижні нарешті вирішив подати голос. Довго, мабуть, вчився із суфлера читати. Та згодом авторка вирішила розчарувати героя розмови, адже їй та команді так і не вдалося завербувати десяток ФСБ-шників для рутинної роботи. Довелося все робити самим. Тому Іванова попросила передати водієві Семочка, що їздити на червоний сигнал світлофора заборонено, як і по зустрічній смузі. Та й палити кожні 15 хвилин – якось не дуже. Як тобі таке, Ілоне Маск?

А ось Сергій Кошман не вірить, що це реальність, Семочко – співробітник спеціальних служб, все це він казав серйозно і… взагалі існує. Нє, ну правда ж. Насправді це «все сфальсифіковано настільки невміло і механістично, що навіть роботиня Софія голосно регоче». А нащо тоді це зроблено? Все ж просто як білий день: аби «посварити українців і дестабілізувати щастя від Томосу». О як. Ви ж не забули увійти у режим сарказму, правда ж?

Блогер та ветеран російсько-української війни Роман Кулик просто назвав увесь відосик «15-хвилинним фейспалмом». І знову для вас коротко про головне: беззмістовна заява на початку, вибачення за погану українську та перехід на російську, паспорт дружини, слова батька перед смертю і пафос про захист держави. Вітаємо! Тільки що ви знову (або вперше) подивились інтерв’ю Семочка. Ставте лайк, підписуйтесь на наш канал та не забувайте тиснути на дзвіночок, аби не пропустити нових розвідників… Тьху ти, нові серії.

Але тепер найцікавіше, про що пан Кулик розповів наприкінці свого допису і що підтвердилося на іншій офіційній сторінці: Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження за статтею про державну зраду щодо колишнього співробітника СБУ Сергія Семочка. Отакі пиріжки, котики.

Журналіст-розслідувач Олександр Курбатов розповів про дуже цікавий (та не менш презирливий) термін, який він якось вигадав разом із колегами. Відповідає цей термін тим випадкам, коли в ефірі ставляться лише зручні, узгоджені із замовником, питання. Так ось, тепер цей термін отримав нову… глибину. І трохи фактів від автора допису: Семочко визнав, що йому надали можливість відповісти на всі питання до виходу сюжету, відмовився пояснювати походження статків та не пояснив своїх регулярних подорожей до Криму. Отакий ось шпиль із Солсбері по-українськи.

Народний депутат і екс-журналіст Мустафа Найєм на самому початку допису поставив доволі справедливе питання: чому вони всіх вважають дебілами? Найєм переконаний: поки ми сваримося на фейки та російську пропаганду, нас годують чимось подібним у власній оселі. Соромно – ось на чому наголошує нардеп. Соромно бачити цей монтаж та все одно випускати це в ефір. Як і соромно розуміти, що ніхто в це не повірить, але все одно публікувати. Соромно, пане Найєме, вам, а гроші (теоретично) отримав хтось інший.

Натомість блогер Олександр Нойнець вирішив не стримуватись у висловлюваннях та емоціях і, мабуть, називати речі своїми іменами. Дещо там мені довелося, ясна річ, підтерти-затерти на скріншоті, але все надалі лишається зрозумілим. Блогер каже, що це все можна охарактеризувати одним-єдиним словом – ганьба. І якось посперечатися з ним, мабуть, не вийде.

До слова, паралель із «Петровим» та «Башировим» провела і журналістка Ірина Ромалійська, додавши, що це… дно. Дно, яке пробили Наталя Влащенко та власне журналіст Олександр Мамай. Ну, може, хоч тепер знизу вже ніхто стукатиме нам.

Ну, і я не втомлюсь подавати круті перекази цього 15-хвилинного трешу. Цього разу – коротка версія від блогера Антона Ходзи. Насправді вся прозаїчність у тому, що, яку б із версій не взяти, кожна каже правду. От як добре змонтовано випуск, яке глибоке та шикарне інтерв’ю. Який поверхневий у мене сарказм.

Або ось такі підсумки розмови від блогера та політолога Леоніда Швеця. І окремо від усього того переліку, який, я сподіваюся, ви прочитаєте на скріншоті, – департамент контррозвідки СБУ, який відповів, що жодної перевірки по Семочку не проводиться, брехав чи казав правду? Бо щось одне з іншим не сходиться якось.

А у підсумку додам для вас допис від журналістки Марини Данилюк-Єрмолаєвої, яка нагадала, що тиждень тому була 12-та річниця відомого ролику «Гепа і Допа агітують харків’ян». Так ось, найгірше, що у Добкіна на тому ролику були куди більш живі емоції та навіть проблиски старання, ніж у пана Семочка в ефірі ZIK. Тож будьте більш емоційними та бережіть свій інформаційний простір. Побачимось!

Збирав реакції та трохи на квиток до Солсбері для Семочка Степан Коза

Залишити коментар