Вівторок, 20 листопада

Теракт, який нещодавно стався на території окупованого Криму, досі викликає чимало запитань, уточнень та суперечок. У фокусі уваги мережі – поведінка української влади та питання оголошення трауру. Opinion дізнався, як саме слід реагувати Україні на подібні події, чи може Кремль повернути ситуацію проти нас, та чи дійсно є необхідність у тому, аби оголосити національний траур.

Як має реагувати на події в Керчі Україна?

Політолог та публіцист Станіслав Федорчук пояснив Opinion, що у подібних ситуаціях ми маємо продовжувати наголошувати на тому, що Росія, як агресор та окупант, має нести повну відповідальність за жертви, а також гарантувати прозоре розслідування теракту. Водночас, Україні варто залучати до тиску на агресора і треті країни.

«У будь-якому випадку, ми маємо реагувати на подібні теракти в той спосіб, що Крим залишається українською окупованою територією. І ми маємо говорити, що Росія, як країна-агресор і країна, яка окупувала півострів Крим, має нести повну відповідальність за розслідування цього теракту, нести відповідальність за кожну людину, яка загинула або постраждала. І також вимагати від росіян, аби розслідування було прозорим та щоб під час нього не здійснювалося жодних політичних штучних переслідувань. Окрім того, варто звертати увагу третій країн – Європейського Союзу та США – аби вони тиснули на Росію з тим, щоби розслідування цього теракту відбувалося прозоро, і щоби всі сторони знали, кого підозрюють, на якій підставі, які є докази тощо», – зазначив Федорчук.

Євген Магда, виконавчий директор Інституту світової політики, вважає, що Міністерство закордонних справ України повинне закликати до міжнародного розслідування. Експерт також не виключає імовірності того, що в Москві продовжать пошуки «українського сліду».

«На мою думку, український МЗС мав закликати до міжнародного розслідування трагедії у Керчі. Керівництво країни висловило співчуття сім’ям загиблих та постраждалих. Росія намагалася знайти український слід злочину, проте марно. Думаю, ці спроби ще триватимуть у російському інформаційному просторі», – прокоментував Євген Магда.

Думку про необхідність звернення до світової спільноти підтримав і Євген Лешан, журналіст та колишній політик.

«Україні варто було б виступити з офіційною заявою для світового співтовариства, у якому зробити акцент на тому, що вбито українських громадян на українській території, проте сама держава не мала змоги гарантувати їм безпеку через окупацію», – наголосив екс-нардеп.

Лешан також наголосив, що Україні поки що не варто одноголосно звинувачувати російську владу, як і будь-кого іншого, в організації трагедії. Утім, за словами спікера, відповідальність у будь-якому випадку понесе саме РФ.

«Зараз дуже важливо не скотитися в дешеву конспірологію у стилі “усі вибухи в Росії влаштовані ФСБ“. Безумовно, державна параноя, пошук ворогів і мілітаристська пропаганда в Росії сприяли тому, що така подія як шкільний розстріл стала більш імовірною. Але те, що відомо на даний момент — студент-одинак із рушницею та вибухівкою переконливо скопіював розстріл у Колумбайні, США, — не дає нам підстав звинувачувати окупаційну російську владу і взагалі кого б то не було в безпосередній організації цієї трагедії. Хоча загальну відповідальність за все, що відбувається на окупованій території, безумовно, несе Росія», – вважає Євген Лешан.

Ігор Мосійчук, народний депутат, переконаний, що до розслідування варто долучити міжнародні організації, однак, допущені до роботи мають бути й українські правоохоронці. Нардеп також підкреслив, що до анексії на території Криму не було жодних терактів.

«Будь-який терористичний акт на території окупованого Криму стосується українських громадян. Тому, перш за все, співчуття родинам загиблих та поранених. Тут навіть питань бути не може. По-друге, розслідування має проводити міжнародна організація. Ми вже бачили бажання деяких рупорів Кремля пересмикувати ситуацію. Зараз все почало “влягатися“, але ми все одно маємо вимагати, аби до слідства були допущені й українські правоохоронні органи. Усе-таки, йдеться про загибель й громадян України. По-третє, безперечно, допоки не було окупанта на українській землі, на Донбасі, у Криму, не було жодних терактів. Ніяких», – запевнив Opinion Ігор Мосійчук.

Народний депутат Ігор Луценко у свою чергу вважає, що нині ми не маємо адекватних способів розслідування теракту, але реагувати все ж необхідно. Так правоохоронці мають зареєструвати кримінальне провадження та діяти відповідно до процедур. Таким чином Україна демонструватиме, що й далі здійснює правовий контроль за анексованим півостровом.

«Правильно, що президент відреагував. Оскільки, дійсно, на подібні інциденти потрібна реакція України на найвищому рівні, зокрема, показуючи контраст між тим, що було до анексії Криму, і тим, що відбувається після неї. Зрозуміло, що ніяких адекватних способів розслідувати цю ситуацію в нас немає, тому реакція правоохоронних органів мусить бути стандартною. Це зареєструвати кримінальне провадження, зібрати доступну інформацію і далі очікувати. Але формально, звісно, Україна правоохоронними органами мусить реагувати, показуючи, що це її законна територія, що вона продовжує здійснювати той правовий контроль, котрий їй доступний», – ідеться в коментарі для Opinion.

Натомість військовий експерт та полковник запасу ВСУ Святослав Стеценко вважає, що Україна не зможе вплинути на ситуацію у Криму, оскільки не має жодних можливостей для слідства. Більше того, на переконання фахівця, поки що немає підстав казати саме про теракт.

«Зараз Україна аж ніяк не спроможна вплинути на ситуацію у Криму, зокрема й із цим масовим вбивством. Можливостей для слідства ми не маємо. Зараз нема підстав вважати це саме терористичним актом, бо не було ніяких погроз, ніяких заяв, ніяких умов до влади. Ті світлини нібито вбивці-самогубця, які є в мережі, не відповідають даним їх слідства. Безумовно, Московія може в будь-якому негаразді звинуватити Україну, але це нині не має значення», – розмірковує Стеценко.

Лариса Волошина, відома журналістка, психологиня та експертка з питань Криму, погодилася, що розслідування, оголошення трауру та принаймні пропозиція допомогти сім’ям загиблих, – усе це було б цілком прийнятною реакцією для України. Якби не одне «але»: півострів зараз перебуває під контролем окупанта, і керуватись у цій ситуації варто міжнародними документами. За словами Волошиної, сьогодні на окупованому півострові присутні чи не всі злочини, що перелічені в Женевській конвенції та є забороненими. Тому адекватною реакцією України має бути ретельне розслідування цих воєнних злочинів, підготовка необхідних документів задля притягнення Росії до відповідальності та чітка аргументація цього на міжнародній арені.

«Треба розуміти, що в окупованому Криму безпека та добробут мирного населення не є пріоритетом окупаційної адміністрації. На материковій частині Україні відразу після трагедії заговорили про те, що держава має відреагувати, провести розслідування, оголосити траур, запропонувати сім’ям загиблих допомогу. Такі дії були б не зайвими, але не вони є адекватною реакцією на те, що відбувається в окупованому Криму.

Женевська конвенція 1949 року чітко визначає обов’язки окупанта щодо окупованої території та дотримання прав мешканців, які проживають на ній. Воєнними злочинами є: насильницька паспортизація, переміщення на окуповану територію громадян країни-окупанта, призов до окупаційної армії та силових органів. Ба більше, відкрита реклама служби в таких органах на контрактній основі, встановлення законодавства країни-окупанта, створення умов для виїзду мешканців окупованої території в інші регіони, через брак роботи нестерпні умови життя, пропаганда країни-агресора, мілітаризація дитинства. Усі ці ознаки воєнних злочинів повною мірою присутні на окупованому півострові. Усі ці злочини не дарма внесені в Женевську конвенцію та є забороненими. Часткове або повне їх провадження створює на окупованій території нестерпну атмосферу тотального порушення прав. Якщо придивитися уважно, то стає зрозумілим, що захоплення Владіслава Рослякова зброєю та “героїкою Новоросії“ є результатом масованого пропагандистського бомбардування, яке здійснює країна-окупант. Таким чином адекватною реакцією української держави на події в Криму має бути ретельне розслідування воєнних злочинів, які РФ здійснює на окупованій території. Аналіз впливів і наслідків, а також підготовка відповідних документів до притягнення країни-окупанта до відповідальності за той тиск, який вона вчиняє на громадян України.

Щодо розслідування трагедії на окупованому півострові, то тут Україна має повне право вимагати від країни-окупанта всіх матеріалів справи, долучення українських експертів, або ставити на міжнародній арені питання про те, що РФ порушує Женевську конвенцію і не забезпечує правопорядок на окупованій території.

Окупація Криму, яка безумовно була порушенням міжнародного права, спричинила низку інших злочинів, які чинить окупаційна влада у спробі встановити контроль над півостровом. Ці злочини носять масовий характер, їх жертвами стають мільйони українських громадян. Саме на цьому твердженні варто ґрунтувати українську позицію на міжнародній арені, сприймаючи кожен окремий випадок як наочний приклад небезпеки, у якій опинилися всі мешканці Криму, тільки-но на їх землі прийшов окупант», – прокоментувала для Opinion журналістка.

Чи може Росія спробувати обернути ситуацію проти України?

Політичний експерт Олексій Мінаков запевнив Opinion, що Росія намагатиметься використати теракт у Керчі таким чином, аби налаштувати кримчан проти України. Власне, про це вже засвідчила перевірка вбивці на факт причетності до «Правого сектору».

«Москва буде обов’язково використовувати цей інцидент: цинічно, з пропагандою на крові, щоби налаштувати кримчан проти України. “Українській слід“ обов’язково “намалюють“. Уже перевіряють хлопця-вбивцю на причетність до “Правого сектору“. У кремлівські ЗМІ буде вкидатися інформація, у якій прямо будуть звинувачувати Україну або натякати на вину України. Так Кремль діяв завжди й немає причин для того, щоби він змінив свою поведінку.

Дуже показовою була реакція Константінова, голови так званої Державної ради Республіки Крим:
Ми всі розуміємо, що все зло на кримську землю ведеться капітально від української влади. Вони ніколи не приховували ненависті до нас, робили за всі ці роки дуже багато нам зла, тому не хочу випереджати події, і компетентні органи в цьому розберуться, але вітер дме звідти. До того ж, одразу звинувачувати Україну почали й на телеканалі “Росія 24“, шоу “60 мінут“», – пояснив політичний експерт.

У тому, що Кремль спробує використати цей випадок на свою користь впевнений і Євген Лешан.

«Зі свого боку, Москва не змогла знайти підстав для офіційного звинувачення України або кримських татар у тому, що трапилося — занадто швидко очевидною стала картина злочину і особа злочинця. Однак в той короткий проміжок часу, коли ще не було ясно, що відбувається, посадові особи та ЗМІ Росії зробили кілька пробних вкидів про “український слід“ і про те, що той, хто стріляв, “схожий на татарина“. І хоча офіційна версія це спростувала, як то кажуть, в масовій свідомості “осад залишиться“, на що і був розрахунок. Утім, вже зараз особу стрільця перевіряють на причетність до “Правого сектору“, що б ці слова не означали це теж елемент антиукраїнської пропаганди, коли просте припущення працює як твердження. Безумовно, Росія використовує цей випадок для ще більш жорсткого закручування гайок та обмеження свобод. Хоча вже сьогодні в деяких російських ЗМІ прозвучали сумніви в ефективності політики заборон. Будемо сподіватися, що ті жалюгідні залишки громадянського суспільства, які ще якимось дивом залишилися десь у Росії, спробують донести думку про те, що не все можна вирішити дубиною та батогом», – ідеться в коментарі.

На думку Станіслава Федорчука, події в Керчі можуть бути повернені не тільки проти України, а й проти українців та кримських татар, які залишилися на анексованому півострові, оскільки сфабрикувати справу проти когось – не так вже й складно.

«Росія може повернути ситуацію не тільки проти України. Насамперед, проти українців, які мешкають у Криму, і проти кримських татар. Бо, будемо відверті, для російських спецслужб вже не раз кримські татари та українці Криму були об’єктами переслідувань, викрадень, тортур. І той режим, що існує там нині, є доволі жорстким. Для них сфабрикувати кримінальну справу, знайти цапів-відбувайлів – не складає жодної проблеми», – розмірковує політолог.

А ось журналіст, блогер та медіаексперт Віктор Лешик припустив, що російська влада не намагатиметься повернути ситуацію проти України, оскільки вже пропустив більш вагомий привід – убивство бойовика Захарчека.

«Росія не стане використовувати випадок у Керчі проти України. Убивство Захарченка було більш вагомим приводом після відповідної подачі, і як бачимо, все Кремль спустив на гальмах», – вважає Віктор Лешик.

Траур в Україні: чи варто оголошувати?

Нардеп Ігор Мосійчук, відповідаючи на це запитання, наголосив, що оголошення трауру навряд чи зможе щось змінити в країні, оскільки й без урахування трагедії в Керчі Україна чи не щодня втрачає людей на фронті.

«Ми щодня втрачаємо людей на фронті. Наша країна живе в постійному тарурі. Від оголошення чи неоголошення офіційного трауру за жертвами теракту в Керчі, у країні не настане мир, у країні не зупиниться тероризм. Мир та порядок на українських вулицях може настати лише тоді, коли в нас буде сильна влада, яка відстоюватиме національні інтереси, яка буде робити сильною нашу країну. Коли наша країна буде здатна звільнити окуповані території. Коли ми не будемо слухатися панів із-за кордону (не важливо, із Сходу чи Заходу), а будемо керуватись національними інтересами. Тоді припиняться теракти та вбивства українці», – розповів народний депутат.

Ігор Луценко, народний депутат, натомість розповів, що траур слід було оголошувати ще під час початку анексії Криму, адже сьогодні ми обговорюємо лише окрему картину з усього того, що відбувається на півострові. «Траур слід було оголошувати власне тоді, коли було анексовано Крим, так би мовити “оптом“. А це зараз лише окрема картина того, що відбувається в анексованому Криму. Поруч із кричущими порушеннями прав людини, поруч із репресіями щодо усіх незгодних у Криму з різного роду зникненнями людей, коли були під час особливо гарячого періоду. Тому тут вже можна сказати, що траур по всьому мусив би бути», – зазначив нардеп.

Віктор Лешик також не підтримав ідею оголошення трауру, оскільки це може дещо дискредитувати попередні дії української сторони.

«Офіційна Україна уже висловила устами Порошенка співчуття сім’ям загиблих у Керчі. І цього досить. Розпатякування на тему “там наші громадяни“ на фоні відключення електроенергії та дніпрової води виглядає, м’яко кажучи, нелогічним».

А ось керівник громадської організації «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» та брат фігуранта справи так званих «кримських диверсантів» Євгена Панова Ігор Котелянець вважає, що оголошений державою траур міг би допомогти об’єднати українців на материковій та анексованій територіях, а також наблизити міжнародну реакцію та відповідальність РФ за незабезпечення безпекою наших громадян.

«Крим – це Україна. У нашій державі стався теракт. Це було би логічно та правильно, якби наші громадяни були об’єднані скорботою стосовно вбивства мирних людей, студентів, викладачів. А держава оголосила траур. Більше того, якби факт вчинення теракту на території, що контролюється окупантом — став би приводом для ще одного міжнародного позову проти Росії, стосовно незабезпечення безпеки для наших громадян. Як би там не було, це громадяни України, які вимушено прийняли “правила гри“ окупанта й сьогодні гинуть під тиском режиму агресора. Якщо ми справді хочемо повернути Крим, ми маємо бути мудрішими й допомагати кримчанам.

Те, що РФ використає цей факт проти України – немає ніяких сумнівів. Російська пропаганда вже розкручує на своєму ТБ міф про те, що це були українці, українські диверсанти, що на місці злочину виявлено український слід. Ми не маємо бути агресивні до Криму, особливо в такій ситуації. Нам варто мобілізувати всі сили, щоби кримчани відчули, що Україна про них піклується», – впевнений Ігор Котелянець.

Ідею з проголошенням трауру підтримав і Євген Лешан, додавши, що попри можливе роздратування в Україні, цей момент є принциповим, адже загинули мирні українські громадяни, що були вбиті з виданою російською системою зброї.

«Звичайно, подія такого масштабу заслуговує проголошення жалоби. Це може викликати роздратування в країні, де мало не щодня гинуть солдати на фронті. Однак момент тут принциповий: загинули мирні громадяни України від зброї, виданої російською дозвільною системою. Хотілося б бачити принциповість офіційного Києва не тільки в питанні про помісну православну церкву», – пояснив експерт.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар