Вівторок, 11 грудня

Тиждень, що минає, побив усі температурні рекорди: по всій країні стояло літнє сонце, однак деяким, мабуть, воно дуже сильно припікло: у анексованому Керчі студент влаштував кривавий напад, Російська православна церква стала «розкольником» та розірвала зв’язок із Костянтинополем, а в Україні з’явився власний Мішкін-Чепіга в одній персоні. Докладніше – у традиційному дайджесті від Opinion.

Борис Михайлов – український художник. Народився в Харкові 25 серпня 1938 року. Зараз живе й працює в Берліні. Його роботи знаходяться в Музеї мистецтв Метрополітен, Нью-Йорк; Музеї сучасного мистецтва (MoMA), Нью-Йорк; Музеї сучасного мистецтва Сан-Франциско; Пінакотека сучасності, Мюнхен; Музеї Вікторії та Альберта, Лондон, та в інших.

Михайлов по-старому продовжує клацати затвором фотокамери, не змінюючи своєму авторському методу, віднайденому мало не в 70-ті роки минулого століття та протягом творчої кар’єри доведеному до досконалості. Він, зрозуміло, може собі дозволити найдорожчі фотоапарати та об’єктиви, проте впевнений, що геніальний знімок з’являється завдяки не техніці, а, перш за все, голові людини, яка його робить. «Фотографом стає людина, яка розуміє життя. Інакше не знатимеш, що знімаєш. І не зумієш із того, що знято, правильне відібрати», — говорить Боб, як його називають за кордоном.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через кадри найвідомішого фотографа Бориса Михайлова

На дворі 2018 рік, блокчейн, біґ-дата, Ілон Макс готує польоти на Марс, а в Україні починається справжня релігійна війна. І це не привід жартувати, а скоріш мотивація підгодовуватися до оборони. Можна бути скільки завгодно «сучасною людиною з айфоном», проте доки ми рахуємо роки від народження Христа, ми не можемо забувати про важливість християнства в Україні.

Російська православна церква 15 жовтня офіційно розірвала відносини з Константинополем. Це стало відповіддю на рішення Вселенського патріархату надати автокефалію Україні, а також зняти анафему з патріарха Української православної церкви Київського патріархату Філарета та предстоятеля Української автокефальної православної церкви Макарія.

Тепер священики й єпископи Московського та Константинопольського патріархату не зможуть служити разом; віряни РПЦ не зможуть причащатися у храмах Константинопольського патріархату (а це церкви Турції, Греції та Кіпру).

Однак від такої ізоляції духовного життя північного сусіда Україна лише у плюсі. Ще з часів Данила Галицького українська церква тягнулся до Заходу: католицького чи православного. Процес створення єдиної помісної церкви в Україні продовжується. Передбачається, що церковні структури УПЦ КП та УАПЦ об’єднаються в нову церкву. До цієї ж церкви долучиться частина УПЦ МП. Нехай й минуло півтисячоліття, але нашої природи не зміниш – ми європейці як за характером, так і за духом.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через кадри найвідомішого фотографа Бориса Михайлова

Міський голова Києва Віталій Кличко доручив перевірити системи відеоспостереження у всіх навчальних закладах столиці після масового вбивства в керченському коледжі.

«Я дав доручення перевірити: як працює система відеоспостереження, де в нас є слабкі місця, що треба доопрацювати. Ми повинні вживати всіх можливих заходів, щоби таких трагедій, яка сталася в Керчі, не відбулося в нас», заявив Кличко.

За його дорученням фахівці перевірять усі навчальні заклади столиці.

Нагадаємо, 17 жовтня в політехнічному коледжі в Керчі стався вибух та відбулася стрілянина. 21 людина загинула та понад 50 постраждали. Ім’я вбивці Владислав Росляков, юнак, що героїзував бойовиків на Донбасі, вірив Путіну та був лузером у дитинстві.

Та чи допоможе «перевірка відеосистем» заподіяти трагедії? Ким би не був Росляков, терористом чи вбивцею, у першу чергу він – жертва булінгу, необачності батьків та вчителів, мілітаризованої кремлівської пропаганди. Жертва, яка знайшла зброю й пішла мститися не тим, хто з нього зробив монстра, а всьому людству: педагогам та випадковим учням у коридорах коледжу. І з цих відправних точок необхідно починати. Із дітьми необхідно розмовляти, їх необхідно поважати, любити та не втягувати у криваву політику. Трагедію легше попередити, аніж потім оголошувати траур.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через кадри найвідомішого фотографа Бориса Михайлова

Український топ-розвідник Сергій Семочко став «героєм» соцмереж після того, як спробував заперечити звинувачення журналістів у незаконному збагаченні та наявності російських паспортів у близьких родичів. Що ж саме так обурило користувачів?

Сергій Семочко, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України (СЗР), опинився в центрі скандалу на початку жовтня. Журналісти Bihus.Info опублікували розслідування, у якому чиновника звинуватили в корупції та зловживаннях. Пізніше він спробував виправдатися в ефірі телеканалу ZIK, але стало тільки гірше. (Детальніше про реакцію в мережі читайте в нашому матеріалі «Інтерв’ю Сергія Семочка на ZIK: як ми отримали український аналог “туристів із Солсбері“»).

Користувачі стали порівнювати зізнання українського розвідника зі скандальним інтерв’ю росіян Олександра Петрова та Руслана Боширова, яких Велика Британія назвала співробітниками ГРУ та звинуватила в отруєнні родини Скрипалів у британському Солсбері. Ба більше, другий розвідник країни сказав лише кілька речень українською, а потім перейшов на російську… Штірліц ще ніколи не був настільки близький до провалу.

Виявилося, що саме цей Семочко керував арештом Саакашвілі, коли політик видерся на дах будинку, а спецназ так і не зміг затримати його.

«Вчорашній сольний виступ Семочка на ZIKу не показав нам нічого нового, правда ж? Сц…ти в очі, безсоромно відбріхуватися, коли тебе схопили за руку — типова лінія поведінки всіх наших можновладців», — написав у Facebook Дмитро Гнап. Краще й не скажеш.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через кадри найвідомішого фотографа Бориса Михайлова

Верховна Рада прийняла проект бюджету на наступний рік у першому читанні. Згідно з ним, закладено зростання доходів у порівнянні з 2018 роком на 9 %, до 1 трлн 8 млрд грн. Водночас витрати складуть 1 трлн 94 млрд грн, що на 10 % більше, ніж у 2018 році.

Менше фінансуватимуть: діяльність президента – на 11 %, Кабмін — на 9 %, Верховну Раду – на 4 %.
Більше фінансуватимуть: оборону — усього на 101,4 мільярд, МВС – на 25 %, усього на 82,3 млрд грн; Національну поліцію – на 21 %, СБУ – на 15 %. Збільшать видатки на медицину, освіту, соціалку та ремонт доріг.

Усі перераховані показники державного бюджету на 2019 рік — лише попередні намітки уряду. У пояснювальній записці до проекту закону розглядаються три сценарії подій (найгірший, якщо МВФ не дасть мільярдний траш).

Єдине, що відомо точно – у документі закладений курс 29,4 грн за дол. на початок року, та 30 грн — наприкінці. Тож думайте, куди вкладати гривню наступного року, адже якби не прикро було це визнавати, але наша валюта поступово знецінюється.

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар