Субота, 20 квітня

З-поміж усіх новин, добрих та поганих, мабуть, все ж не варто забувати про культурний фронт, важливий і активний. От ви були вже на показі української стрічки «Позивний “Бандерас“»? Якщо ні, то треба поспішати, бо часу залишилося не так вже й багато. Opinion зібрав відгуки та реакції на стрічку режисера Зази Буадзе. Читайте та бронюйте квитки на наше кіно.

У день прем’єри стрічки «Позивний “Бандерас“» президент України Петро Порошенко зазначив, що пишається, що за підтримки держави створюється патріотичне, якісне кіно, на яке глядач іде із задоволенням. Окремо Порошенко відзначив і композицію гурту «Без обмежень», яка стала саундтреком до стрічки.

Закликав до перегляду українського фільму й міністр культури Євген Нищук. За його словами, «Позивний “Бандерас“» – це якісне правдиве кіно з реальними історіями реальних людей на реальній війні та водночас це ще й цікавий та захопивливий бойовик, створений за усіма законами жанру. Міністр розповідає, що на одному з нещодавніх сеансів у Києві зала почала аплодувати на фінальних титрах та на гасло «Слава Україні» багатоголосно відповіла: «Героям слава». Це, на його думку, є ознакою того, що глядач потребує таких фільмів, своїх героїв та своїх зірок кіно.

Окремо міністр додав, що процес становлення вітчизняного кіно триває і сьогодні має лише один вектор розвитку – вперед. Адже майже щотижня в нас відбувається нова національна прем’єра: величезні касові збори збирає комедія «Шалене весілля», з великою цікавістю йдуть на покази фільму «Донбас» тощо.

Порекомендувала підтримати українську стрічку переглядом і народна депутатка Ганна Гопко. Особливо важливо побачити цей фільм, на думку народної обраниці, тим, хто ніколи не був на Сході країни. І ще: війна триває, і це наш спільний обов’язок – вибороти перемогу.

Але пишуть у мережі і про певні проблеми. Наприклад, Лариса Ніцой, письменниця та громадська діячка, розповіла, як, опинившись у Чернівцях… не змогла знайти принаймні один сеанс «Позивного “Бандерас“» у розкладі місцевих кінотеатрів. Згодом Ніцой написала, що додалися сеанси о 9-й ранку та опівночі, але погляди авторки допису це не надто змінило: на її переконання, власники чернівецьких кінотеатрів – або вороги країни, або «латентні сєпари». Ну якось так.

А ось народна депутатка Ірина Подоляк розповіла про свій похід на перегляд стрічки до одного з львівських кінотеатрів. Виявилося, що фільм вирішили показувати у залі всього лише на 34 місця, через що значна частина охочих переглянути українську стрічку пішли з порожніми руками. Самій нардепці, за її словами, пощастило: їй дістався приставний стільчик.

Вже після перегляду Подоляк додала, що на «Позивний “Бандерас“» треба йти і дивитися його потрібно усім. Народна депутатка також вибачилася за все та додала, що після такого фільму хочеться молитись.

Історик та журналіст Вахтанг Кіпіані вважає, що «Позивний “Бандерас“» – це цікава та потрібна стрічка з чітко розставленими акцентами, де показується війна на Донеччині з російським ворогом, який зміг взяти у полон мізки частини населення. Тому персональний «гран-прі» автора допису дістався кадру, де російський снаряд потрапляє в телевізор, звідки в ту мить розповідав про «укрАінскіх фашистов» пропагандист Кисельов. Хіба лише заради такого не варто піти до кінотеатру?

Журналіст Богдан Кутєпов впевнений, що, за винятком кількох окремих слабких або пафосних моментів, фільм зроблено зі смаком. Є правдоподібні сцени, нормальні діалоги та нові актори – різні, але є хороші. А ще гарні зйомки і класна музика. Вердикт автора такий: кіно хороше, треба йти.

Громадський активіст і екс-очільник одеського осередку «Правого сектору» Сергій Стерненко зізнався, що, попри порівняно невеликий бюджет, стрічка його приємно вразила. Загальна оцінка: 9 із 10, адже було чимало гострих моментів, хороша акторська гра та доволі непогана наближеність більшості сцен до реальності. Єдиний суттєвий мінус – відсутність промоції як такої. Практично ніде, крім соціальних мереж, Стерненко не бачив реклами прем’єри, і це дуже засмучує. Адже саме такі стрічки, на його думку, підіймають одну з найважливіших тем – російсько-українську війну на Донбасі. «Наш ворог витрачає мільярди доларів на пропаганду. Ми не витрачаємо майже нічого на поширення правди. Підтримуйте наше», – закликає активіст. І не погодитися з цим доволі складно.

Натомість письменниця та журналістка Ірен Роздобудько наголосила, що фільм є структурно вивіреним, а всі «гачки» підвішені та зчеплені один з одним. Всі лінії стрічки завершені, як і паралельні колізії. І окремий привід зрадіти для тих, хто каже про відсутність «українського героя», – тут він нарешті є. Не ниє, не балакає забагато, вірно кохає, перемагає тощо. І такого, на думку письменниці, можна показувати за кордоном – не програє.

Юрій Журавель, музикант, художник і громадський діяч, назвав «Позивний “Бандерас“» найкращим українським фільмом за останні роки. Адже тут вам і детектив, і драма, і екшн, і бойовик, і навіть комедія. А ще достойна режисерська, акторська й операторська робота, каскадери і спецефекти на рівні. Жодного пафосу та зайвої мішури, стимулює подумати про твоє місце в житті України. Отака рекомендація для тих, хто ще може встигнути на якийсь із останніх сеансів та замість того досі сумнівається.

Журналіст Олексій Годзенко назвав стрічку «бойовиком, який навряд чи сильно зайде людям, які мають стосунок до цієї війни, але може непогано зайти всім іншим». Згідно з його дописом, у фільмі трохи перевищена кількість бензину при вибухах, є декілька ляпів із точки зору військової справи, а також помітно багато гіперболізації як щодо «наших», так і щодо «сєпарів».

Журналіст і ведучий Андрій Булґаров переконаний, що творцям фільму вдалося зробити гарний продукт, але не для широкого глядача. Ба більше, журналіст наголошує, що в Україні немає механізму, аби такі фільми, як «Позивний “Бандерас“», ставали касовими. Тому, резюмуючи свої міркування та роздуми щодо стрічки, Булґаров констатує: це фільм, який нікуди не зникне після кінопрокату і який люди будуть дивитися і через рік, і через два, і через десять. І ще, хотіли того автори чи ні, їм вдалося зробити «гідне українське патріотичне кіно, яке викликає одну головну емоцію – стати на захист своєї країни».

А ось журналіст і колишній політик Євген Лешан зазначив, що «Позивний “Бандерас“» – це приклад якісної української пропаганди, за винятком кількох моментів. Насамперед – історична достовірність: автор допису сумнівається щодо правильності демонстрації батальйону та техніки на лінії розмежування. А ось найбільш неправдоподібним Лешан називає мовне питання. На його переконання, «чисту» російську можна було б залишити лише «ФСБшнику», а «чисту» українську – частині ЗСУшників. Інші ж могли б розмовляти або на суржику, або «характерним донбаським говором». Тоді це було б правдоподібно, а так маємо наче переклад з якоїсь іноземної мови.

Загалом же Лешан називає стрічку «добротною пропагандою», яка покликана показати, чому, для чого та з чийого бажання гинули мирні жителі Донбасу. То що, хтось ще хоче втратити останню можливість переглянути фільм у кінотеатрі?

Порадив сходити на показ і Костянтин Матвієнко, письменник, політичний оглядач і громадський діяч. Аргументи такі: якісно зроблено все. Від сюжету до піротехнічних ефектів, костюмів, декорацій та діалогів. Щодо гри авторів, то якщо і можна трохи побурчати, то загалом на тих, хто грав ворогів. Втім, як каже сам Матвієнко, «гадів грати завжди нелегко». Трохи спрощено і схематично виглядала розмова про «русскій мір», проте, з огляду на сюжетні обставини, це не надто кинулося в очі. Тож, котики, робіть висновки та обирайте, на що витратити чесно зароблені.

Збирав реакції та бронював квитки Степан Коза

Залишити коментар