Понеділок, 19 листопада

Нещодавня історія з тортом та знущаннями з учениці в Харкові знову актуалізувала питання про доцільність функціонування батьківських комітетів (далі  БК ред. прим.). Хтось встає на їх захист, а хтось пригадує, як сам ще за шкільних часів передавав «батьківський внесок». Opinion дізнався, чи є необхідність в існуванні таких об’єднань, чи мають БК якісь повноваження, як не допустити повторення харківської історії та звідки взагалі взялися ці комітети. 

Чи є необхідність в існуванні батьківських комітетів?

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Ірина Романенко, керівниця проекту неформальної освіти «Відкривай Україну», переконана, що чіткої відповіді на це запитання немає, оскільки часом батьківські комітети виконують ту роботу, якою насправді зайнятися більше нікому. Утім, експертка додає, що актуальним і на сьогодні є питання про прозорість роботи БК та комунікацію всередині батьківської громади як класу, так і школи.

«Чи потрібні БК у школі – запитання філософське. З одного боку на них покладено важливу фінансово-організаційну функцію, яку нині в системі шкільної формальної освіти виконувати, окрім БК, нікому, а з іншого – повноваження, які беруть на себе інколи комітети, не поділяються більшістю батьків у класі.

Звичайно, актуальним питанням досі залишається: по-перше, прозорість роботи БК, оскільки досить часто комітети виконують дрібні управлінські рішення директора школи або служать додатковим важелем впливу на учнів через батьків. Не всі БК готові до прозорої роботи як важливого органу в системі освіти. По-друге, для ефективного функціонування БК у системі шкільної освіти необхідно придивитися до дієвих практик, які вже існують, та реалізувати кращі з них у своїх школах. Також головна задача – налагодити прозорість та злагоджену комунікацію всередині батьківської громади (як класу, так і школи). Тим не менш, батьків до навчального процесу слід включати», – впевнена Ірина Романенко.

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Долучилася до обговорення цього питання і членкиня правління міжнародної спілки «Інститут національної політики» Марина Багрова. Вона переконана, що БК відіграють чималу роль у роботі навчальних закладів. Утім, сама робота та її якість залежить безпосередньо від батьків.

«Батьківський комітет відіграє значну роль у створенні іміджу навчального закладу, наданні прозорості всім матеріально-технічним питанням, пов’язаних із облаштуванням навчального закладу. БК надає право батькам на реорганізацію навчально-виховного процесу. Діяльність батьківського комітету в цілому спрямована на створення сприятливих умов для отримання учнями якісних знань.

Робота батьківських комітетів залежить в основному від самих батьків. Як правило, у тих батьківських комітетах, де присутні грамотні, небайдужі та наполегливі батьки, проблем з освітнім і матеріально-технічним процесом не виникає», – додала Марина Багрова.

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Натомість Віталій Фурманюк, голова ГО «Основи світодомості», у коментарі для Opinion наголосив, що та форма існування комітетів, із якою ми знайомі сьогодні, є абсолютно непотрібною. Адже сьогодні БК можуть діяти лише як батьківська ініціатива, спираючись на закон про громадські об’єднання. Прикладом такої роботи фахівець називає профспілкові організації.

«Існування БК у такій формі, як зараз, непотрібне й неможливе. Міністерство освіти і науки України у “Примірному положенні про батьківські комітети (ради) загальноосвітніх навчальних закладів” прописало, що БК керуються у своїй роботі ЗУ “Про об’єднання громадян” (зараз це ЗУ “Про громадські об’єднання”). Відповідно до законодавства, не має школа ніякого відношення до створення об’єднань батьків – це має бути виключно їх власна ініціатива. І діяти ці батьківські організації можуть лише згідно зі ЗУ “Про громадські об’єднання”: тобто реєструватися, проводити збори, мати статут та прописані повноваження. Але це не означає, що всі батьки автоматично стають членами такої організації. На території школи діють ще профспілкові організації (які теж є громадськими об’єднаннями) але чомусь ніхто не пише, що школа приймає рішення щодо створення профспілок. Його приймає виключно трудовий колектив закладу», – наголосив Віталій Фурманюк.

Чи погоджуються з цим юристи?

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Адвокат Дмитро Богуславський підтвердив, що ставати на заваді об’єднанню батьків-однодумців ніхто не може. Однак наголосив, що такі, навіть зареєстровані, спільноти не мають жодного статусу підтвердженого державною владою.

«Принциповий момент, на який варто звернути увагу. Ніхто не заважає людям об’єднуватися за будь-якою ознакою. І всередині такого об’єднання його рішення є обов’язковими. Так само можуть об’єднуватися й батьки. Інша справа, що зі скасуванням наказу про затвердження положення щодо батьківського комітету, таке об’єднання не має жодного статусу, підтвердженого державною владою.

Чи можуть батьки збиратися та вирішувати, що дарувати дітям на Новий Рік? Звісно. Чи є рішення таких зібрань обов’язковими для тих, хто не входить до їхнього складу? Ні. Чи можуть певні дії вчителів (або бездіяльність), що направлені на учнів, базуватися на рішеннях таких зборів? Ні. Якщо зовсім конкретно: можете збиратися, вирішувати купити торт, збирати дітей поза школою й там їм цей торт роздавати. Але точно не можна, аби цю “роздачу” проводили в школі, тим більше вчителі, й особливо під час навчального процесу, коли в дитини немає можливості не брати участь у цій роздачі», – пояснив Дмитро Богуславський.

То чи мають БК якісь повноваження?

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?За словами Віталія Фурманюка, батьківські комітети не мають не тільки повноважень, а будь-яких документів, які б могли регулювати їхню діяльність у тому вигляді та форматі, у якому вони існують сьогодні.

«БК не мають жодних повноважень. І нема жодного нормативно-правового документу, який регулює діяльність БК у такому вигляді, у якому вони існують зараз. Навіть протоколи зборів пишуть класні керівники та адміністрації закладів, щоби підтримати елюзію офіційності організації комітетів», – запевнив Фурманюк.

Як взагалі виникли БК, та чому вони досі вважаються актуальними?

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Ірина Романенко у своєму коментарі зазначила, що початок діяльності таких комітетів стартував ще за радянських часів. Щоправда, тоді БК не мали такого впливу на роботу школи. А ось у незалежній Україні вагомість комітетів значно розширилась, оскільки на них покладався ряд функцій, найбільш резонансною із яких був збір коштів.

«Початок діяльності БК було відмічено в радянських приватних школах, і комітети не мали особливого впливу на роботу школи. Із часом їх вплив у незалежних школах України істотно розширився, внаслідок того, що на них покладено організаційні функції щодо проведення позашкільних заходів: екскурсій та додаткових занять, конкурсів, розв’язання побутових питань; фінансові – збір коштів. І остання функція, збір коштів, викликає істотний резонанс у загальному розумінні роботи БК. Підведення до прозорості роботи комітетів полегшить розуміння їх організації та необхідність такого органу», – вважає Романенко.

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?А ось Віталій Фурманюк наголошує, що БК виникли задля того, аби відповідальність за ряд незаконних рішень перекладалася з потенційно відповідальних за це осіб на батьків, котрі часом можуть навіть вірити у праведність вимагання «благодійних» внесків. Утім, експерт згоден, що в основі роботи БК лежить саме економічне питання.

«БК виникли як елемент перекладання відповідальності за незаконні рішення з адміністрацій закладів освіти на батьків. Батькам, які не знають законодавство, розповідають що вони можуть все й навіть вимагати “благодійні” внески з інших батьків. Якщо прибрати функцію збирання грошей із БК, то вони більше нікому не будуть потрібні. Бо, щоб організувати екскурсію для дітей, батькам не потрібен БК», – поділився Віталій Фурманюк.

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Із думкою Віталія Фурманюка погоджується і громадський оглядач Кирило Попов. За його словами, за деякими винятками, усі БК не мають жодного відношення до терміну «самоврядування», адже фактично це група батьків, які добровільно взяли на себе обов’язок щодо збору коштів. Попов наголошує: складність полягає в усталеній роками системі отримання тіньового прибутку з батьків, а також те, що батькам-членам комітетів нерідко гарантують успішність для дітей та певні привілеї.

«Сутність усіх виникаючих останнім часом проблем, що набувають широкого резонансу в інформаційному просторі та пов’язані з діяльністю батьківських комітетів, як то проблема з харківським тортом, знаходиться трохи глибше, ніж здається на перший погляд. Проблема, власне, не в самому існуванні на папері такої форми батьківського самоврядування у вигляді комітетів. Уся складність ситуації полягає в усталеній протягом багатьох років системі отримання додаткового тіньового прибутку в закладах середньої шкільної освіти з батьків учнів.

Справа в тому, що ці батьківські комітети, безумовно, за деякими винятками, не мають у принципі жодного відношення до терміну “самоврядування”. Фактично, це група батьків, яка добровільно взяла на себе обов’язок щодо збору грошових коштів (“благодійні” внески, організація школою екскурсій, закупівля додаткових підручників, вітання вчителів конвертами та багато іншого) в інтересах учбового закладу з себе та решти батьків, а тому виконують функцію такого собі захисного прошарку для адміністрації учбового закладу, чим знижують для неї ризик небезпеки бути викритими в махінаціях із фінансами, та приймають на себе перший удар (можуть бути цапами відбувайлами) у випадку виходу конфліктної ситуації за межі школи. Заради справедливості треба додати, що такі комітети можуть проводити й організаційну роботу з проведення різних шкільних заходів, тобто на те, на що в робітників навчального закладу часто бракує або часу, або бажання, або й того, й іншого. І левова частка таких заходів, безумовно, пов’язана з обігом готівкових грошових коштів.

Що отримують члени таких комітетів за свою вірність школі? Стовідсоткову або майже стовідсоткову гарантію того, що їх діти будуть добре або відмінно навчатися, матимуть привілеї бути старостами класу частіше, ніж інші, братимуть участь у різноманітних конкурсах та виступах від класу або школи  матимуть інші потурання від вчителів. За допомогою таких дітей та їх батьків учителі отримують детальну та свіжу інформацію про психологічний клімат у класі та серед основної маси батьків, дані про “неблагонадійних” (незгодних із подібною політикою та існуючим станом речей) учнів та їх батьків», – розмірковує оглядач.

Як уникнути ситуацій, подібних «харківському торту», у майбутньому та захистити дитину від булінгу?

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Психологиня Оксана Палун переконана, що ситуація з тортом у Харкові перейшла всі межі, і, що ймовірно, формувалася не один місяць, однак ніхто не спробував це попередити.

«Булінг – це спосіб самоствердження, коли людині не вистачає визнання в житті, і вона не знає, як його отримати. Тоді застосовують подібні засоби. Як цього уникнути? Тут кожен обирає свій спосіб: хтось намагається з агресором “товаришувати”, хтось просто виконує все, що він скаже, аби не погіршувати ситуацію, а хтось бере на себе роль борця за справедливість та “тримає бій”.

У ситуації з “тортом” конфлікт явно перейшов усі можливі межі, та формувався не один місяць. Але ніхто про це не подумав і не сказав: “А що ви зараз розділяєте?”. У будь-якому колективі, якщо учасники конфлікту не можуть домовитися, має втрутитися хтось, хто може розібратись у ситуації, закцентувати увагу на головному та допомогти вирішити конфлікт до того, як він вийде за всі можливі межі. В ідеалі це має бути шкільний психолог, але він є далеко не в кожній школі, а якщо і є, то це далеко не завжди професіонал, який реально може допомогти. Бо за шкільну заробітну плату професіонал працювати не захоче.

Моя особиста думка така: якби на зібрання гроші батьки витрачали б не на тортики, а запрошували консультанта, який навчить їх вирішувати конфлікти, користі було б набагато більше. Багато чого в нашому житті у спілкуванні один із одним відбувається через незнання самих себе, своїх почуттів, нерозуміння того, як можна висловити свої емоції та досягти мети. Раніше це було не потрібно людям, бо всіх вчили мислити однаково. Тепер ми відійшли від цього, але як мислити самостійно знаємо не завжди: ніхто не вчить», – підсумувала психологиня.

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?А ось Кирило Попов вважає, що тепер необхідно докладати якомога більше зусиль, аби роз’яснювати інформацію про права батьків та обов’язки комунальних закладів освіти. Водночас потрібно і привертати більше уваги до відбору нових облич на посади директорів, аби змінити тих, хто заморозив існуючий стан речей.

«Потрібні подальші спільні наполегливі зусилля профільного міністерства, засобів масової інформації, громадських організацій щодо постійної роз’яснювальної інформації про права батьків та обов’язки шкіл як комунальних закладів освіти в питаннях обігу грошових коштів, оперативне висвітлення подальших ситуацій, подібних харківській, задля отримання належної реакції суспільства, із подальшим розумінням того, що мало віддавати, якщо дійсно є таке бажання, гроші в пришкільні благодійні фонди, але й важливо відстежувати та контролювати їх подальший рух – правильне витрачання та надання фідбеку у вигляді прозорої звітності.

Безумовно, треба й привертати більше уваги можливості об’єктивного відбору нових облич на посади директорів навчальних закладів, замість тих, які вже багато років окупували й закріпилися на своїх місцях, та заморозили існуючий стан речей у галузі початкової та середньої освіти. Це, імовірніше за все, стане можливим після введення в дію закону “Про повну загальну середню освіту”, який зараз проходить необхідні етапи погодження», – Кирило Попов.

Текст: Дмитро Журавель

1 комментарий

  1. Біда в тому, що самі батьки найчастіше сприймають вимогу здавати гроші як нормальну. Чи багато хто сьогодні готовий сказати «ні» таким «узаконеним» поборам? Чи багато хто може відкрито виступити проти вчителя? Поводяться, як і за радянських часів: «якщо я щось скажу, то поплатиться син/донька, тому «я не конфліктна людина». Пригадую час, коли у школі вчилися мої діти. То справді було неабияке випробування для нервів, але якщо людина має внутрішній стержень, їй навряд чи хтось нав*яже свою «загальноприйнятну» позицію. Це стосується і БК та їхніх вимог, і відносин з окремими вчителями тощо. Ламати систему складно, але якщо нічого не робити, то вода під лежачий камінь…

Залишити коментар