Понеділок, 19 листопада

Тиждень, що минає, був насичений геополітикою: санкції Європи щодо Росії, санкції Росії щодо України, продовження церковного протистояння та політичні перестановки на карті світу. Чи варто нам, пересічним українцям, хвилюватися, чи по-кубриківські «полюбити атомну бомбу» – читайте у традиційному дайджесті від Opinion.

Дослідницька платформа PinchukArtCentre представляє групову виставку «Свій простір», яка пропонує один із можливих поглядів на історію українського мистецтва та позицію жінки в ній. Чому про жінок? А чому б і ні, тим більше, що певна частина тексту присвячена одній жінці. Апелюючи до цієї назви, виставка пропонує задуматися, що є «простором» жінки в сучасному українському суспільстві.

Фотокопії друкованих плакатів 1920-1940-х років

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через виставку "Свій простір"

Росія ввела санкції проти 322 українців і 68 компаній. Вони передбачають заморожування коштів, цінних паперів та блокування майна на території РФ, а також заборона на перерахування коштів із Росії в Україну.

Перелік імен місцями дивний: є галерист Євген Валерійович Карась, а от Євгена Васильовича Карася, керівника ультраправої організації С14, немає. Чи то наплутали, чи то навмисно вважають знавця культури більшим ворогом Кремля за націоналіста.

Також у списку немає: ані Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Надії Савченко, усього «Опоблоку», Андрія Садового та Анатолія Гриценка. Із трьох найвищих посад у державі в список потрапив лише спікер ВР Андрій Парубій.

«Традиційно президенти не включаються в санкційні списки», – пояснив відсутність у списку Петра Порошенка прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

«Косяки» із списком здивували багатьох українців. Якщо людина народилася в Україні або Росії – місце народження позначали як «СРСР», якщо ж в інших колишніх республіках – то «Молдавська РСР», «Туркменська РСР», «Узбецька РСР» тощо.

Але навіть тут укладачі списку явно «перестаралися», написавши, що Юрій Шухевич у 1933 році народився в СРСР у Львівській області, хоча Західна Україна на той момент входила до складу Польщі.

Напевно, статистика продемонструє зменшення загального обсягу економічних стосунків із РФ, але фактично, це буде просто перерозподіл потоків через інші країни. Це ускладнить ведення бізнесу, але не припинить його. Білоруські креветки ми вже побачили, що далі – грузинське сало?

Художниця Ада Рибачук (1931–2010) під час роботи над композицією «Громадянська оборона» для «Стіни пам’яті» на Байковому кладовищі, Київ, 1977

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через виставку "Свій простір"

«Doing Business 2019» – світовий рейтинг легкості ведення бізнесу. Цього року Україна піднялась із 76-го на 71-ше місце. Наша країна змогла показати прогрес за шістьма показниками. Перемога? Читайте далі. «Витягнула» цьогорічний рейтинг «міжнародна торгівля», де Україна піднялась із 119-го на 78-ме місце. Також суттєвий прогрес було продемонстровано в забезпеченні виконання контрактів, де спостерігається рух із 82-ої на 57-му позицію. У питаннях вирішення проблем із платоспроможністю Україна опинилася на 145-му місці, хоча була ще далі, на 149-му.

Але, для порівняння, ми на 71-му місці, а Росія на 31-му! Так, умови ведення бізнесу в Україні залишаються одними з найгірших у Європі. За цим показником українська економіка відстає від усіх країн-сусідів, включаючи Білорусь, Молдову та Угорщину. Про Грузію краще помовчати – ця країна посіла шосте місце у світовому рейтингу легкості ведення бізнесу.

Заради справедливості необхідно згадати, що за часів Януковича країна справді пасла задніх у цьому рейтингу – 160-та позиція зі 170. Тож, зараз, дійсно, є чим пишатися, але є й куди рухатися.

Марія Примаченко, «Велика сварка» та «Коричневий звір», 1936

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через виставку "Свій простір"

В Україні більше немає Московського патріархату. Серйозно. Константинопольський патріархат скасував акт про передачу території України під адміністрацію Російської церкви, і відтоді в Україні, фактично, не існує УПЦ Московського патріархату.

«Із канонічної точки зору це означає, що сьогодні в Україні УПЦ МП більше не існує. Усі архієреї тепер в Україні, де-факто, згідно з цим рішенням синоду, є архієреями Вселенського престолу, і відтепер вони повинні чекати директиву Вселенського патріархату щодо свого подальшого існування», – пояснив архієрей Константинопольської церкви, представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков архієпископ Тельміський Іов.

Це означає, що всі ієрархи українських церков в очах Константинополя мають однаковий статус і рівні права на участь у соборі Вселенського патріархату щодо автокефалії української церкви.

Представник Константинополя утримався від відповіді на запитання, коли може бути скликано собор щодо української автокефалії. За його словами, Вселенський патріарх скличе цей собор, коли вважатиме, що «час настав». Він також пояснив, що в Україні не зможуть канонічно існувати дві православні церкви. Що можна додати? Геловін пройшов, тож нечисті можна вимітатися.

Марина Скугарєва, «Мені добре», 1996

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через виставку "Свій простір"

Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель відвідала Київ. Таким чином Україна стала першою державою, яку відвідала Меркель після того, як оголосила про припинення політичної кар’єри. Під час візиту до України Ангела Меркель зустрілася з президентом України Петром Порошенком. Після зустрічі лідери двох країн виступили перед представниками ЗМІ. Канцлерка зокрема заявила, що Німеччина підтримуватиме продовження санкцій проти Росії.

Але якщо згадати відносини нової України (після Революції Гідності) із канцлеркою, то стосунки не були такими гладкими. «Danke, Frau Ribbentrop» – саме такою фразою в липні 2014 року тисячі українських користувачів атакували офіційну сторінку Ангели Меркель після зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, який щойно розв’язав масштабну збройну агресію проти України.

Після цього вона стала на захист українських інтересів у нерівному протистоянні з одним із найважливіших економічних партнерів Берліна – Москвою. За останні чотири роки вона довела, що Путіну можна (і треба) протистояти.

Чи буде наступний канцлер Німеччини таким партнером для України? Сподіватися на це, як на останній шанс України на міжнародній арені, не варто. Адже зараз ні в Німеччині, ні в ЄС, ані у всьому світі немає такого лідера та друга України, який би говорив із Путіним так, як це робила Меркель.

Тож варто сказати: «Danke schön», та рухатися далі.

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар