Понеділок, 19 листопада

Частина нардепів, котрі потрапили до санкційного списку РФ, написали лист-відповідь російському президенту в стилі… листа запорожців турецькому султану. Оригінальний текст звернення не зазнав суттєвих змін, а самі народні обранці навіть потурбувалися й про те, аби мати відповідний зовнішній вигляд. Детальніше про депутатський «перформанс» – у реакціях від Opinion.

Про лист Путіну від українських депутатів, які потрапили під російські санкції, написав на своїй сторінці в Фейсбуці Олексій Гончаренко. Каже, що вигадувати велосипед не стали, лише адаптували текст під нового адресата.


Окремо Гончаренко поділився своєю радістю, що адресат, себто Путін, уперше за свій термін отримає достовірну інформацію про себе. Ну, якось так… це вам не зелені рукавички в ПАРЄ.

Як перестати сміятися? Одним із «козаків», котрі поставили свій підпис під зверненням до Путіна, був і нардеп Олег Барна. Сам він пише, що депутатам під керівництвом Гончаренка вдалося написати листа «московському шайтану» та… послати його за «древнім козацьким звичаєм». Ну от що, а посилати пан Барна, дійсно, вміє. Тому кусайте лікті: конфлікт із журналістом, коли нардеп відправив його на кілька знайомих літер, вочевидь, був просто репетицією перед зверненням до справжнього адресата.

На що саме очікували Гончаренко з іншими нардепами – невідомо; вочевидь, на хвилю схвальних відгуків у мережі та позитивну оцінку парламентського тролінгу. Утім, користувачі Фейсбуку поставилися до такої вистави доволі неоднозначно. Так, журналістка Мар’яна П’єцух переконана, що «авторам» листа дуже хочеться, аби їх показали на російському телебаченні, аби потім виставляти скріншоти з телеефірів: мовляв, ось я – ворог Путіна. Найбільше в дописі, цілком очікувано, дісталося «керівнику» звернення Олексію Гончаренку.

Та на цьому не закінчилося: журналістка дещо переписала нардепського листа до Путіна. Яка з двох версій тепер більш правдива та правильна – вирішувати, звісно, не мені. Однак, авторка наголошує: це вершина ницості – піаритися на пустопорожніх санкціях від Росії, яка в той час вбиває українців на Сході. І робить це без будь-яких санкцій.

Різко й негативно відреагувала на депутатський «лист» і журналістка Тетяна Висоцька. Вона переконана, що подібні «перформанси» є свідченням необхідності зміни влади. І це ми можемо зробити на виборах. Якось так.


А ось про те, кому та яка саме користь буде з «акції» народних обранців, доволі лаконічно написала журналіста Тетяна Даниленко. Мовляв, українські політики таким чином «підганяють» російським телешоу картинку про… тупих українців.

У свою чергу, блогер Олексій Захарченко не полінувався перелічити трохи справ, якими б нардепи могли зайнятися замість показового позування для фото. Наприклад, працювати над законодавством щодо запобігання російській агресії та повернення тимчасово окупованих територій, вирішувати питання щодо газу, розслідувати вбивство Катерини Гандзюк. Щоправда, оцей останній пасаж автора про «Порошенко й Путін працюють в одній упряжці» трохи для мене (не порохобота, чесне слово) незрозумілий. Але то таке. Мережа вільна для роздумів та висловлювань.

Про Катю Гандзюк Захарченко пригадав не просто так. Адже, як влучно нагадав журналіст Олег Тудан, саме сьогодні відбуваються похорони активістки. І справді, чому б в цей час не погратись у рольові ігри.

«Іноді наші найбільші вороги – ми самі», – це один із варіантів підпису до світлини, котра, вангую, ще кілька днів буде в фокусі уваги мережі. А могли там бути й трохи важливіші речі, але хто зараз про це пригадає.

Та не всі поставилися до ініціативи Гончаренка аж так негативно. Ось наприклад, екс-нардеп Віктор Уколов лише додав, що деяким українським депутатам навіть гриму не треба, аби відповідати персонажам картини. Ну, так, якби ще всі гримом скористалися, вплив листа одразу б збільшився в кілька разів. Це ж загальновідома істина.

А наостанок пропоную вам трохи моєї улюбленої народної творчості. «Із Путіна такий султан, як із Гончаренка – отаман, серед авторів цього письма й близько козаків нема, ну на відсотків 10 Барна, у нього просто вуса гарні», – ось такий підсумок.

Збирав реакції та не розумів, що інколи відбувається в Раді, Степан Коза

1 комментарий

  1. ецькому султану писали лист військові, які так би мовити відповідали за свої слова і в разі чого готові були йти в бій, та власне так і робили. А ці сховалися в Верховній раді і провокують ворога… Цікаво хто з цих служив у армії?

Залишити коментар