Понеділок, 19 листопада

Від сьогодні, 8 листопада, чинності набув третій етап запровадження квот на україномовні пісні та передачі на радіо. Тепер як мінімум 35 % пісень мають бути українською, а частка програм державною мовою повинна становити не менш ніж 60 %. Більше про квотну перемогу – в реакціях від Opinion.

Звісно, така новина, ба навіть річниця, не викликала аж надто бурхливої реакції в мережі. Бо що ж тут обговорювати, якщо квоти третій рік збільшуються, навіть зради жодної немає? От і віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко наголосив, що за два роки дії закону жодна радіостанція ще не закрилася, а нових та чудових пісень українською мовою у всіх жанрах дедалі більше. А кричали ж тоді, панікували, правда ж?

Як пояснюють на сторінці «Бойкот російської попси», збільшення квот до 35 % – це третій крок у реалізації законодавчих змін щодо звучання української мови на радіоканалах. При цьому обсяг україномовних пісень має забезпечуватися упродовж доби, а також у кожному проміжку часу між 07:00 та 14:00 та між 15:00 та 22:00. А ось ті радіостанції, які транслюють понад 60 % пісень офіційними мовами Європейського Союзу, повинні забезпечувати частку пісень державною мовою не менше як 25 %. Однак ці особливості мають бути прописаними в ліцензії компанії.

З чого все починалось і яким було вітчизняне радіо до введення квот, розповіла нардепка Ганна Гопко. За її словами, тоді в радіоефірі майже не було українських пісень, а у прайм-таймі на одну українську пісню випадало 10-20 російських. Талановиті музиканти з класною музикою марно оббивали пороги радіостанцій, а слухачі так само марно намагалися почути з динаміків рідну мову. Більш того, коли нардепи разом з активістами та музикантами боролися за закон про пісні на радіо, власники медіабізнесу, згідно з дописом Гопко, розповідали, що української музики немає, і якщо закон буде ухвалено, радіостанції позакриваються, а слухачі перестануть слухати радіо. Ну що ж, здається, ніхто так і не закрився, а радіо і досі слухають. Ну, буває, ясновидцями бути дано не всім.

Про те, як все починалось, пригадав і мовний активіст і співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда, розповівши, що в перший день дії закону про квоти на українську пісню радіоефіри були заповнені класною українською музикою. Отак, попили трошки крові «русскомірськіх радіомагнатів».

З нагоди збільшення квот політик і дипломат Роман Безсмертний зізнався, що кожного вечора, завершивши всі справи, обов’язково вмикає музику. Слухає все: від класики до року, слідкує за трендами, знає нових виконавців. Ба більше: навіть поділився з читачами своїм «топ-15» улюблених українських пісень. Вгадайте-вгадайте, без якої пісні не обійшлось? Ага, мати молода та закохана мала знову плачуть на кухні. Але ж то таке, головне, що своє.

Добіркою улюблених виконавців поділився і політичний експерт Олексій Мінаков. За його словами, результати запровадження квот на пісні українською приголомшують, адже відсоток пісень державною мовою став більшим, ніж того вимагає закон. Якщо порівнювати з іншими європейськими країнами, то це одна з найбільших квот в Європі. Це формує стратегічний прогрес у формуванні національної ідентичності.

Сергій Оснач, член Експертної комісії з питань розповсюдження та демонстрування фільмів при Держкіно, активіст Громадянського руху «Відсіч», наголосив, що завдяки квотам 54 % всіх пісень на загальнонаціональних та 48 % на місцевих та регіональних радіостанціях вже звучать українською мовою. До запровадження квот, за словами Оснача, українських пісень на радіо було менш як 5 %.

Підтримала радісну новину і співачка Світлана Кравчук, нагадавши, що лише два роки тому навіть 35 % україномовних пісень на радіо здавались чимось нереальним. Сьогодні ж це наша дійсність.

Нардепка Вікторія Сюмар натомість зазначила, що насправді пісень українською на радіоефірах вже давно більше, ніж 35 %. Чому? Бо українська музика виявилася талановитою та комерційно успішною.

Екс-нардеп Віктор Уколов пригадав ті часи, коли в Києві остання україномовна станція «Радіо Люкс» перейшла на російську. Тоді Роман Андрейко, директор станції, яка у Львові залишалась україномовною, сказав Уколову, щоб той не шукав політики, адже це чисто комерційне рішення: на україномовну станцію у Києві рекламу складно знайти. Тепер той самий Роман працює нардепом і, на переконання автора допису, також голосував за ці закони та задоволений з українізації радіопростору. А що, є взагалі ті, хто проти?

Думками щодо річниці квот поділився і журналіст Віталій Гайдукевич. Колись, каже автор допису, від української музики хотілось застрелитися: низька якість запису, естетично відстале, безідейне. Без плану можна було слухати лише кілька виконавців. Зараз же журналіст зізнається: не пам’ятає, як звучить російська попса, адже український саунд набув стилю.

Збирав реакції та не плакав на кухні Степан Коза

7 комментария

  1. Ни один украинский музыкант не слушает «наше». Или слушает русню, или зарубежную музыку. И я вынужден согласиться с ним. Украинская музыка (музыка!), если и появится, то лет через 30-50.

  2. укронацисты вы погань и позор украины. половина страны говорит на великом Русском языке. ваше фуфлыжное украинське никто слушать не будет. настанет время и вы бандеровские выродки будете у себя в схроне вспоминать на мове что вы натворили в стране хохлопогань.

    • Та быстрее ты сдохнешь бандеровская мразь чем Русский язык уйдет из украины! Будешь сдыхать забери на тот свет всю вдасть вместе с 400мя дкпутатами, рошеновсеое дерьмо и филарета сатану незабудь.

Залишити коментар