Вівторок, 11 грудня

Заборонити забороняти

Цього тижня ще одна обласна рада – Тернопільська – проголосувала за заборону російськомовного культурного продукту. Офіційно рішення звучить так: встановити мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту в будь-яких формах на території Тернопільської області до моменту повного припинення окупації території України. Раніше таке ж рішення ухвалили обласні ради Львівської та Житомирської областей.

Чи є привід для радощів, чи має така новина підняти настрій українському патріоту? Аж ніяк. Я сам палко мрію, щоб наша країна нарешті заговорила українською від Сяну до Дону, і в міру своїх скромних можливостей докладаю зусиль для цього. Але будьмо відверті: такі рішення облрад не змінять абсолютно нічого, лише дадуть привід нашим ворогам кричати на весь світ, що Україною править нацистська хунта, яка забороняє людям користуватися якоюсь мовою. Бо це повна маячня, а не рішення.

По-перше, з погляду суто юридичного – бо як визначити російськомовний культурний продукт? Та й узагалі: що це таке – культурний продукт? Крім того, що депутати мають на увазі під «публічним використанням культурного продукту»? Якщо хтось сидить на лавці в парку й читає книжку Мандельштама, то це вже публічне використання російськомовного культурного продукту? А якщо хтось слухає російськомовну пісню в машині – це що тоді?

По-друге, такі питання абсолютно не входять у компетенцію місцевих рад. Це чистої води популізм, який не матиме жодних наслідків. Рішення ці або просто не виконуватимуть, або скасують через суд. Зате депутати запишуть собі в актив захист української мови й культури, хоча нічого вони для неї не зробили. Цей «популізм у вишиванці» нічим не відрізняється від обіцянок встановити мир на Сході чи знизити ціну на комунальні послуги. Депутати, які голосують за такі рішення, просто мають українців за ідіотів. Прикро, що дехто з виборців може «повестися» на такий дешевий обман.

По-третє, і найважливіше, така заборона обмежує права й свободи людей. Людина вільна сама обирати для себе культурний продукт – і не треба їй наказувати чи забороняти. Є чимало російськомовних українців, і ці люди мають право на вибір книжки, пісні чи вистави будь-якою мовою. Особливо за власні гроші. Зрештою, російськомовні українці – це не обов’язково прихильники Путіна чи зрадники України. Хіба ж це не очевидно?

По-четверте, а що робити з українською російськомовною культурою? Невже тепер на Львівщині заборонено читати російськомовну прозу Шевченка, а в Тернополі мораторій на слухання романсу «Очи черньіе» українського поета Євгена Гребінки? Що робити з книжками популярних сучасних українських письменників, що пишуть російською мовою і водночас є справжніми й діяльними українськими патріотами (Курков, Померанцев, Рафеєнко, Херсонський)?

По-п’яте, досить забороняти! Це викликає тільки спротив, налаштовує людей вороже. За свої кревні хай кожен купує які завгодно книжки, музику чи квитки на вистави.

Замість заборон – підтримайте українську мову гривнею, виділіть приміщення з пільговою орендою для книгарень у райцентрах, профінансуйте зйомки цікавого українського фільму, підтримайте стипендіями молодих українських музикантів. Це дасть значно кращі результати, ніж популістські заборони!

Андрій Любка

Залишити коментар