Понеділок, 17 грудня

Учора видання «Лівий берег» зняло з публікації матеріал про вбиту громадську активістку Катерину Гандзюк та імовірних замовників. У редакції певний час відмовлялися коментувати цю ситуацію, а сьогодні повідомили, що була порушена «стандартна процедура», мовляв, стаття не пройшла аналіз юридичного відділу. Про дивний збіг обставин – у реакції від Opinion.

Однією з перших про зняття статті з публікації написала журналістка Катерина Шаповал. Вона зазначила, що знає: у виданні працюють чимало порядних журналістів, які чесно пишуть про те, що відбувається. Втім, за словами авторки допису, дуже боляче, коли подібне відбувається. Але прочитати сам матеріал все ж варто.

Прокоментувала раптове зняття публікації й письменниця Оксана Луцишина. За її словами, текст зник із сайту після телефонного дзвінка. «Це жесть. І взагалі, все написане – жесть. І ми досі в цьому живемо».

Блогер Сергій Наумович спробував узагальнити всю трагічну історію з Катериною Гандзюк, поставивши спочатку доволі риторичне питання: яким ви собі уявляли ХХІ століття в європейській державі? Наприклад, люди з президентської партії мають стосунок до вбивства дівчини, яка викривала корупційні схеми цілих міст. Аби не вбивати, її обливають сірчаною кислотою. Після цього… поліція шукає кого завгодно, але не виконавця. Під тиском громадськості силовики все ж надягають на виконавця наручники. Але це не все. Після смерті дівчини на одному з головних ресурсів країни виходить стаття про всю цю історію, набирає популярність і… стаття зникає. Якесь не таке ХХІ століття, правда?

За словами журналістки Ірини Салій, станом на вчорашній вечір у мережі не було жодної реакції з боку видання. Цей кейс підштовхнув Салій до висловлення такої думки: журналістам не потрібні класичні медіа. В епоху інтернету і фейсбуку кожен журналіст може без проблем поширювати свій контент. Проблема наразі лише в монетизації такої роботи. І якщо вона буде вирішеною, це буде кінець таким ЗМІ. Писати ж для таких видань, на переконання журналістки, не цікаво взагалі.

Юристка Анна Маляр наголосила, що після прочитання знятої з «Лівого Берега» статті залишається стійке відчуття, що ані тиск громадськості, ані навіть викриття замовника чи замовників вбивства нічого не змінить. Взагалі нічого.

Блогер Антон Ходза також припустив, що статтю могли зняти із сайту після чийогось дзвінка. Ходза не приховував свого обурення та натякнув, що будь-які пояснення чи відмовки після такого кроку редакції навряд чи сприйматимуться адекватно.

Втім, зняття тексту з публікації «Лівого Берега» не стало на заваді його розголосу та поширенню. Ба більше, як повідомив сьогодні блогер Іван Оберемко, авторка статті, тимчасово заблокована в мережі, дозволила передруковувати матеріал всім ЗМІ, оскільки в тексті більше слів вбитої Гандзюк, ніж самої журналістки. Всім, окрім «Лівого Берега», який, за словами блогера, тепер може ставити хіба що партійні прес-релізи.

Однак реакція з боку редакції все ж з’явилась. Згідно з текстом у дописі на сторінці видання, була порушена стандартна процедура – текст не пройшов аналіз юридичного відділу. Після його публікації редакція отримала висновок юристів про те, що текст містить низку тверджень, за які «Лівий Берег» може нести правову відповідальність у суді. Власне, тому і було ухвалено рішення зняти його на доопрацювання. Зараз стаття «Час колотися – хто замовив Катю Гандзюк?» повернена на сайт із зробленими на вимогу юристів правками. Редакція вибачилась у читачів та авторки тексту за ситуацію.

Водночас прокоментувати ситуацію вирішила і шеф-редакторка видання та журналістка Соня Кошкіна. За її словами, це була технічна помилка, яку вони визнають і виправляють. Окремо Кошкіна побажала критикам, аби для них збулися всі ті «добрі» слова, котрі вони писали та говорили на адресу редакції та команди.

Збирав реакції Степан Коза

Залишити коментар