Середа, 19 грудня

Тиждень, що минає, знов пірнув у постмайданівську реальність: річниця початку протестів, депутати знову не можуть прийняти бюджет, а деякі з них навіть взялися за «закони 16 січня». Як за сім днів країна скотилася до 2014 року – у традиційному дайджесті від Opinion.

Для візуального супроводу тексту було обрано роботи Зінаїди Лихачової «Німі» про волонтерок на Майдані 2013-2014 років. Художниця зосередилася на 16 жінках та їхніх унікальних історіях, які дозволяють наново подивитися на «героїзм» та ширше зрозуміти цей термін. Минуло п’ять років відтоді, але роботи й досі видаються вкрай актуальними, адже події цього тижня якщо не відкотили країну назад, то показали «януковичцьку Україну» в мініатюрі.

З початку перших протестів на Майдані минуло п’ять років. Чи не кожна людина цього тижня поставила собі питання «Чи правильно я тоді зробив?», дивлячись на сьогоднішній стан речей. Але не треба називати марнуванням часу кохання, якщо воно було справжнє, та не треба сумніватися у своєму протестному виборі, якщо потяг до змін йшов від душі.

21 листопада 2013 року уряд Азарова оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ця Угода готувалася з 1998 року, її повинні були підписати на Вільнюському саміті 28 листопада. Проте після таємної зустрічі Путіна та Януковича у Сочі українська влада відмовилася від підписання. З цього дня й почалася нова історія України. Було, є, і, на жаль, буде ще чимало втрат, але вибір зроблено і, за біблійною мудрістю, нам необхідно пройти цей шлях до кінця. Двері ще лишаються відкритими для тих, хто хоче увійти.

Владні особи на камеру щодня кажуть, що сповідують ідеали Революції гідності, а слідчі звітують: більша частина з 4700 злочинів проти Майдану уже розслідувана, повідомлено про підозру 442 особам, винесено 9 вироків. Наразі перевіряються на причетність до цих злочинів понад 15 тис. осіб, зокрема правоохоронців.

Вірити їм чи ні вибір кожного. Але справжній обов’язок вірити в Україну, у свій народ та майбутнє.

І як флешбек до часів Януковича: «БПП» хочуть саджати у в’язницю за наклеп. Диктаторські закони знову в моді.

Відповідний проект закону № 9306 від 20 листопада про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за наклеп зареєстровано у парламенті 20 листопада.

Авторами законопроекту виступили народні депутати Микола Паламарчук, Артур Палатний та Олег Велікін (усі із фракції «Блок Петра Порошенка»).

Вони зазначають, що «одним з останніх випадків розповсюдження неправдивої інформації є випадок зі звинуваченнями, що лунають з боку деяких засобів масової інформації на адресу народного депутата України щодо причетності до вчинення особливо тяжкого злочину (напад на громадську активістку Катерину Гандзюк)».

Зокрема, до ККУ пропонується внести статтю про наклеп, якою передбачається за умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію, карати «штрафом у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року чи обмеженням волі до двох років». Серед іншого, йдеться про дії, що вчинені шляхом публічного демонстрування у творах, у засобах масової інформації або в мережі інтернет.

Це не просто наступ на свободу слова. Це привіт «Єдіная Росія» і «закони 16 січня» в одному документі. За часів Майдану голосування за ці закони стало тригером для кривавих зіткнень. Невже народні обранці нічого не навчилися на життєвих уроках історії?

Верховна Рада проголосувала за законопроект № 8487, що вводить нові акцизи на розмитнення автомобілів і за законопроект № 8488, яким вводиться обмеження на кількість авто, що можна ввозити без грошового забезпечення на митну територію України, і посилюється відповідальність за порушення митних правил.

Громадська організація «АвтоЄвроСила» оголосила на 20 листопада у 46 містах України початок безстрокової «акції громадської непокори» до скасування цих законів.

Учасники акції на «євробляхах» блокували головні дороги країни та вимагали скасувати коефіцієнт віку для автомобілів з ЄС в розрахунку вартості акцизу, адже чим «старша» машина, тим вища ставка.

21 листопада акцію «євробляхарів» було призупинено, вони розблокували дороги в низці областей після того, як міністр МВС Арсен Аваков пообіцяв діяти жорстко щодо мітингувальників.

І вже наступного дня Порошенко підписав цей закон. За його словами, «це непростий компроміс між державою та фактичними власниками авто, між тими, хто вже прийняв як даність неминучість податків, і тими, хто лише отримав шанс стати сумлінним платником податків».

«Без податків не буває армії, без податків не буває доріг, без податків не буває освіти. І державу будують не президенти, не уряди, не депутати, а платники податків. Це має стати аксіомою, і підписання зазначених законів – крок у тому напрямку. Дякую всім за розуміння і здатність до компромісу», – додав Порошенко.

Просто чудово, але хочеться згадати слова блогера Карла Волоха, що «без корупції не буде України». То, може, не лише хрестик вдягнемо, а й штани (себто боротимемося із корупцією)?

Чи не диво: нардепи всю ніч працювали в поті чола й о 6-й ранку прийняли бюджет. Традиційно брали на змор, кнопкодавство та порушення регламенту. Все, аби виконати умови МВФ та прийняти бюджет до кінця листопаду.

«За» – 240: «БПП» дав 108 голосів, «Народний фронт» – 72, позафракційні – 18, «Опозиційний блок» – 4, група «Відродження» – 22. «Радикальна партія» утрималась. Вся «Батьківщина», група «Воля народу» і 14 депутатів «Самопомочі» були відсутні. Мабуть, солодко спали. Лаконічно ситуацію описав політолог Олексій Мінаков.

«Якщо дивитись на цифри бюджету, то все більш-менш реалістично – закладений ріст ВВП у розмірі 3 %, інфляція 7,4 %, 29,40 грн/долар. Мінімальна зарплата – 4173 грн, а для військових – 10 000 грн. Також у бюджет був вписаний Фонд президента України з підтримки освітніх і наукових програм на 1 млрд грн, за що його будуть критикувати політичні опоненти.

Отже, маври зробили свою справу – тепер кожен депутат може спокійно планувати відпочинок на новорічно-різдвяні свята і не паритись. За винятком, звичайно, тих, хто планує балотуватися в президенти», – зазначив Мінаков.

Але не варто розслаблятися і громадянам – адже саме нам у передвиборчому штормі доведеться стежити, аби народні гроші були дійсно витрачені на народ.

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар