Вівторок, 18 грудня

Ну що, Верховна Рада підтримала указ президента, що фактично означає оголошення воєнного стану в 10 областях на 30 днів. Аби попередити диванні істерики та закиди «братських» засобів масового ураження (інформації), Opinion відповів на головні питання та у дружньому тоні спробував пояснити, чи справді воєнний стан такий страшний, як можна було собі надумати за останню добу?  

Що це означає: почалася війна?

Вона триває вже не перший рік. АТО, ООС – це лише абревіатури, котрі стали синонімами до слова «війна» в нашому суспільстві. А ось воєнний стан ніяк не означає офіційний початок війни. І тим паче не означає, що українські військові кидають всі сили на наступ проти противника.

Насправді воєнний стан – це особливий правовий режим. Відповідно до чинного законодавства, його вводять у випадках збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності, територіальній цілісності.

Так, а навіщо?

Таким чином відповідні органи державної влади, військове командування та органи місцевого самоврядування отримують повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі агресії та забезпечення подальшої безпеки. Інакше кажучи, воєнний стан в Україні ввели не задля загострення ситуації, а задля посилення безпеки після відкритої агресії Росії в Азовському морі. Тож панікувати і відбирати пальму першості у диванних експертів не варто.

Не вірите нам? Тоді тримайте коментар від секретаря комітету з питань нацбезпеки і оборони Івана Вінника.

«Сам по собі режим воєнного стану не є формою оголошення війни. Це є форма підготовки української держави, економіки, органів державної влади, самоврядування, військових формувань, правоохоронних органів для відсічі та стримування будь-яких форм агресії», – сказав Вінник.

А коли початок і в яких областях?

Офіційно – з 9-ї ранку 28 листопада. В яких областях? У тих, що межують із Росією та Придністров’ям. Вінницька, Запорізька, Луганська, Донецька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

Тепер усіх мобілізують?

Ні, знову не так. Оголошення мобілізації справді є можливим під час воєнного стану, але лише в ситуаціях, коли на те є необхідність. Нині такої необхідності немає. Про це під час засідання РНБО заявив і президент, додавши, що «рішення не передбачає негайної мобілізації, але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги».

Пояснюємо ще простіше: повної мобілізації не буде, президент звернувся до ветеранів війни, себто до тих, хто вже має досвід та ладен знову встати на захист своєї країни. Вчорашніх школярів ніхто з дому не забиратиме, студенти продовжать своє навчання. Інша річ, не варто забувати, що досі триває осінній призов. Призов та мобілізація – речі абсолютно різні.

До слова, у наказі президента можна знайти слово «мобілізація», але, забігаючи наперед, пояснимо: це вимога до Генерального штабу ЗСУ, і звучить вона як «передбачити заходи часткової мобілізації, організувати та провести навчальні збори з резервістами оперативного резерву». Власне, все, як і було заявлено під час засідання РНБО.

Мої права будуть обмежені, я читав у документі!

По суті, введення воєнного стану – це вже обмеження прав, і така імовірність, безперечно, прописана у законі. Однак президент пообіцяв, що введення воєнного стану буде спрямоване на посилення нашої здатності оборонятися від російської агресії без посягань на громадські права українців.

Документ – це далеко не все. І він точно не означає, що все, прописане в ньому, обов’язково буде реалізовано. Зараз про обмеження прав не йдеться. Чи може це теоретично змінитися протягом 30 днів? Теоретично так, у разі загострення умов та посилення ворожої агресії. Давайте розбиратись. Базові, необхідні кожній людині особисті права ніхто чіпати, звісно, не буде.

Дещо інакше з правами, наприклад, на масові зібрання, акції, протести. Дійсно, з одного боку, це може виглядати як утиск наших прав, і можна було б написати швиденько про зраду та просити максимальний репост. Але повернімося до першого нашого питання: такі рішення можуть бути необхідними для нашої загальної безпеки. На нас напали. Так само, як це відбувалося за попередніх років. За однією відмінністю: тепер Росія це зробила відкрито, без «зелених чоловічків» та зненацька озброєних сучасною російською технікою «ополченців».

Так само військове командування може забороняти діяльність окремих політичних партій та громадських організацій. Диктатура та цензура? Не зовсім. На це мають бути конкретні причини та докази, а сама партія / організація має «загрожувати суверенітету, національній безпеці, державній незалежності, життю громадян». Тепер звучить якось більш логічно, правда?

Воєнний стан в Україні: все, що потрібно знати про наше життя у найближчі 30 днів

Що ще?

Військове командування під час воєнного стану має право запровадити комендантську годину. Це не обов’язково станеться завтра зранку або може не статися взагалі. Так само можливо встановити особливі режими в’їзду та виїзду в населені пункти, частково обмежити пересування громадян і транспорту.

АЛЕ. Жодний воєнний стан не може позбавити вас конституційних прав, свободи та рівності перед законом. Те ж саме про права на життя, повагу до гідності, особисту недоторканність, житло, шлюб. Наші права так само будуть захищатися законодавством та судом, закони так само не матимуть зворотної дії в часі тощо. Себто обмеження, котрих всі так бояться, насправді не є драконівськими чи жорсткими. Вони об’єктивно є гуманними та такими, що застосовуються лише за необхідності.

Зараз відключать інтернет, телебачення, захоплять ЗМІ…

Чекайте-чекайте. Справді, воєнний стан дає військовому командуванню можливість частково контролювати та, скажімо, використовувати радіо, телебачення та друкарні для військових потреб і проведення необхідної роботи серед військ та цивільного населення. Але це максимум, який прописаний у законодавстві. Нині про нього не йдеться взагалі. Як і про будь-яку цензуру.

В указі президента мова була лише про забезпечення кібербезпеки. Ніхто не читатиме ваші листування та не лайкатиме від вашого імені сторінки різних міністерств. Все, до чого закликала влада, – користуватися офіційними джерелами інформації, оскільки агресія Росії супроводжується водночас поширенням дезінформації. Тут, здається, нічого нового.

Що ж тоді читати?

Читайте ЗМІ, котрим довіряєте, але навіть у цих випадках перевіряйте інформацію у кількох джерелах та, що ще головніше, не надавайте перевагу емоційному над раціональним. Завжди є офіційні джерела, заяви, пояснення. Порівнюйте, перевіряйте, намагайтесь отримувати інформацію без посередників. Для цього, наприклад, можна підписатися на офіційні сторінки у фейсбуці. Тільки без «братських» пабліків, будь ласка.

А я збирався в Європу на вихідних…

Та будь-ласка, чому ні? Як вже ми зазначали, запровадження воєнного стану жодним чином не обмежує права та свободи українців. Станом на сьогодні акцент робиться власне на посиленні обороноздатності нашої країни, зважаючи на високі ризики масштабної агресії з боку Росії.

Тоді я побіг у банк знімати гроші, поки його не закрили

Не поспішайте. З банками все нормально, воєнний стан ніяк не вплине на їхню роботу і тим паче не сприятиме закриттю. Тож не перебільшуйте. Про це ще вчора на засіданні РНБО заявив Яків Смолій.

«Національний банк не бачить ризиків для безперебійної роботи банківського сектору в разі запровадження воєнного стану. Ліквідність банківського сектору становить близько 75 млрд грн, чого достатньо для його належного і безперебійного функціонування», – так що до банкоматів бігти не обов’язково. Повірте, це і так обов’язкового хтось зробить за вас.

Стоп-стоп, але ж влада зараз понавигадує собі нових законів…

Не вгадали. Нові закони, звісно, ніхто не забороняв, але навіть в умовах воєнного часу і президент, і народні депутати мають діяти виключно в межах повноважень, котрі визначаються Конституцією та законами України. Те ж саме стосується і Кабінету Міністрів, військового командування, органів місцевого самоврядування тощо. Все – відповідно до законодавства, не хвилюйтесь.

Та я все давно зрозумів: злочинна влада хотіла скасувати вибори, от і маємо!

Ну, не вгадали знову. «Злочинна» влада схвалила воєнний стан лише на 30 днів. У своїй промові перед голосування нардепів Петро Порошенко, зокрема, наголосив, що саме такий строк зумовлений небажанням порушувати терміни початку виборчої кампанії. Нагадаємо, розпочатися вона має 31 грудня 2018 року, з дня реєстрації потенційних кандидатів. Тобто поки що терміни виборів ніяк не порушуються, все відбудеться вчасно.

АЛЕ. Не варто забувати, що у повноваженнях президента під час воєнного стану є його продовження. Щоправда, це можливо за умови загострення подій чи виникнення нових обставин. Узагальнимо: мови про політичну мотивацію запровадження воєнного стану немає – ці 30 днів ніяк не завадять початку виборчої кампанії. Все може змінитися лише через ще більш агресивні дії Росії.

А ось що заявила перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко:«А вибори будуть. Воєнний стан не означає автоматичного скасування виборів. Порошенко точно не боїться Путіна. Виборів тим більше не боїться. А конкурентів-опонентів – і подавно». Тому давайте не повторювати колективно тези, які дуже зручні сьогодні Кремлю. Окей?

А раптом термін все ж продовжать, що з виборами?

У такому разі після припинення чи скасування воєнного стану у Верховної Ради буде 90 днів, аби визначитися з новими датами проведення виборів. Це прописано у законодавстві, а тому маємо +1 до рахунку у протистоянні з «це все задля скасування виборів». Ні, повторимось, це все заради безпеки країни.

Коли цей воєнний стан скасують?

Окей, знову звернімося до законів. Перший варіант – припинення воєнного стану після закінчення терміну, на який його було введено, що цілком логічно. Однак є і другий варіант: раніше встановленого строку. Це буде можливо за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності. Тоді президент повинен буде прийняти відповідний указ і негайно оголосити про це через засоби масової інформації. Ми напишемо одними з перших, не хвилюйтесь.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар