Неділя, 9 грудня

Президентським Указом з 28 листопада впроваджується режим воєнного стану в 10 областях України. Втім, поки що не йдеться про принципові зміни в житті мешканців цих областей, а лише про можливість таких змін у разі ескалації російської агресії. Власне, йдеться про підвищення готовності відреагувати на агресію. А враховуючи, що воєнний стан впроваджується лише на 30 днів, до 27 грудня 2018 року, скоріш за все, жодного принципового впливу на життя та економіку як України загалом, так і її окремих областей, він не матиме. Звісно, за умови, що не відбуватиметься загострення військового конфлікту.

Відповідно до законодавства, під час введення воєнного стану можуть тимчасово обмежуватися права та свободи громадян, а також законні інтереси юридичних осіб. Саме це передбачає частина перша ст. 8 Закону «Про правовий режим воєнного стану», яка застосовуватиметься, відповідно до прийнятого Указу президента, у Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Одеській та Вінницькій областях.

Зокрема, може бути впровадженою трудова повинність для працездатних громадян, що не залучені до роботи в оборонній сфері. Ресурси підприємств усіх форм власності можуть використовуватися державою для потреб оборони. Держава може відчужувати майно, що перебуває у приватній власності чи використовувати потужності підприємств для потреб оборони. Регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, ЗМІ та закладів культури. Впроваджувати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів. Охорона важливих економічних об’єктів держави може посилюватися.

Крім того, можуть встановлюватися особливі режими в’їзду і виїзду, обмежувати рух транспорту за потреби проводити огляд транспортних засобів та вантажів.

Вільне пересування громадян також може обмежуватися. Закон дозволяє огляд особистих речей і житла громадян. Дає право на заборону мирних зборів, мітингів та інших масових заходів. А також на заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави.

Але «можуть» не означає «будуть». Застосування вищезазначених норм можливе лише за умови ескалації конфлікту і за наявності достатніх підстав для реального обмеження прав і свобод громадян та юридичних осіб.

Як і передбачалося, ринок відреагував на впровадження воєнного стану негативно. Українські державні облігації за добу втратили до 20 % своєї вартості, а їхня дохідність виросла на 1-1,5 % – до 10,5 % річних. Відповідно, зростає вартість обслуговування наших зовнішніх боргів, чого Україні наразі варто уникати. Але на ці тренди вплинуло не стільки рішення про впровадження воєнного стану, скільки власне ескалація конфлікту. Ця тенденція є типовою, і якби не величезне боргове навантаження нашої держави, минула б вона майже безслідно.

Курс національної валюти відносно долара США також дещо послабився: офіційно – до 27,8 грн/долар, а на «чорному ринку» – до 29 грн/долар. Втім, це складно назвати справжньою панікою, адже фінансисти вважають цілком припустимим валютні коливання в межах 10 %, а не фінансисти пам’ятають часи, коли реакція валютного ринку на кризові періоди була значно бурхливішою. Звичайно, якщо курс не стабілізується, то девальвація надалі може спровокувати зростання споживчих цін. Звичайно, якщо експортери вирішать «перечекати» кризовий період та не заводити одразу в країну валюту, то у НБУ може не вистачити ресурсів для пом’якшення піків девальвації. Але здебільшого це буде залежати від того, як розвиватимуться події надалі та чи будуть у людей та бізнесу реальні підстави для занепокоєння. Наразі уряд та НБУ намагаються заспокоїти населення як можуть. Зокрема, Мінсоцполітики вже запевнив, що соціальне забезпечення населення у 10 областях після впровадження воєнного стану жодним чином не зміниться, а всі соціальні допомоги виплачуватимуться вчасно.

НБУ, зібравши 26 листопада керівників найбільших українських банків, запевнив їх у тому, що впровадження воєнного стану жодним чином не вплине на функціонування банківського сектору. Для того аби не поширювати панічні настрої у суспільстві, регулятор вирішив не впроваджувати жодних обмежень на зняття коштів чи виведення грошей, хоча режим воєнного стану йому це дозволяє. Навпаки, комерційні банки закликали до співпраці із клієнтами, пообіцявши, що НБУ надаватиме кредити всім банкам, які зіткнуться з відтоком коштів.

Дійсно, підстав для паніки немає – нинішня ліквідність банківської системи загалом є достатньою для того, щоб безболісно пережити нетривалу кризу. За винятком двох-трьох банків, решта має достатньо коштів для виконання своїх зобов’язань перед клієнтами. Жодних обмежень у 10 областях, в яких впроваджується воєнний стан, також поки не передбачається – фінансова система України працюватиме у штатному режимі. За очікуваннями НБУ паніка серед населення вщухне за п’ять-сім днів. За цей же період має стабілізуватися курс національної валюти. Надлишкових коштів для погашення суттєвих валютних коливань у НБУ немає, але там, вочевидь, сподіваються, що позитивне рішення про виділення траншу МВФ стабілізує ситуацію.

Рада директорів Міжнародного валютного фонду має вирішити питання про надання Україні чергового траншу орієнтовно в період з 17 по 21 грудня. Жодних юридичних обмежень щодо кредитування країн у період впровадження воєнного стану в МВФ немає. Звичайно, фонд міг би засумніватися у співпраці з Україною, якщо було б прийняте рішення про збільшення оборонних видатків, яке розбалансувало би державний бюджет, або якби ескалація конфлікту паралізувала роботу частини українських підприємств. Але на даному етапі не йдеться про суттєві економічні втрати. Ба більше, нова програма співпраці з МВФ, на відміну від старої, передбачатиме стовідсоткове зарахування усієї суми позики у валютні резерви НБУ. Причому за рахунок цих кредитів ми повертатимемо, зокрема, тому ж таки МВФ, що, безумовно, вплине на його лояльність до України.

Тому наразі найкраще, що можуть зробити населення та компанії, – не панікувати та спостерігати за тим, як розвиватиметься ситуація. Фінансові ринки вразливі, негативні прогнози на них часто збуваються лише через негативні очікування, а не через об’єктивні фактори. І навіть найміцніші економіки можна розхитати, якщо підняти паніку серед населення, що вже говорити про українську економіку.

Але й пильності втрачати не можна. Режим воєнного стану передбачає можливість суттєвого обмеження прав і свобод громадян та приватних власників бізнесу, і треба уважно спостерігати за тим, аби такі обмеження, якщо вони застосовуватимуться, були дійсно виправданими.

Текст: Валентина Ющенко

Залишити коментар