Четвер, 13 грудня

Сьогодні президенту Національної академії наук Борису Патону виповнилося 100 років. Для багатьох вчений є сучасною легендою, адже близько половини життя він керує НАН, встиг стати автором понад 1000 публікацій, здійснити чимало відкриттів і стати першим в історії Героєм України. Про те, як вітали Патона в мережі, – у реакціях від Opinion.

Звісно, столітній ювілей вченого не залишився поза увагою української влади – свого листа з привітаннями Борису Патону надіслав і український президент. Петро Порошенко висловив вченому глибоку повагу та з-поміж усього побажав ще й нових звершень в ім’я України.

Долучився до привітань і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Щоправда, обійшовся без листів, додавши коротенький допис, в якому подякував Патону за самовіддану працю та побажав многая літа.

Втім, святкує сьогодні не лише вчений і винахідник Борис Патон, але й Національна академія наук України, з якою він народився буквально в один день. Так, НАН сьогодні теж 100 років. З цієї нагоди на сторінці академії опублікували звернення Патона, де той вітає всіх із видатною датою. Зокрема Патон наголошує, що, перетинаючи рубіж першого століття свого існування, Академія намагається дивитися в завтрашній день із надією та оптимізмом. Сам же вчений вважає, що кращі часи української науки ще попереду.

Своїми привітаннями із загалом поділився і лідер «Радикальної партії», зазначивши, що на рахунку видатного вченого понад 1000 наукових публікацій та 400 винаходів. Ну, і хіба міг Олег Ляшко написати щось і не похвалитись чимось? От і я про те. Каже, що на наступний рік вибив у бюджеті додаткові 200 млн грн на Національну академію. Та ще й пообіцяв зробити все можливе, аби НАН розвивалася та мала підтримку держави. Ех, пане Олеже, коли ж вас на все вистачить: і українське купляти, і науку підіймати, і на камеру співати. Ще ж треба й трибуну поблокувати під час прийняття важливих рішень. Ото у вас справ.

Привітала Бориса Патона і нардепка Ольга Богомолець. Каже, винаходи вченого використовують по всій Землі та навіть у космосі. Він навчив медиків з усього світу зварювати живі тканини і цим врятував мільйони життів. Богомолець зізналася, що для її родини Національна академія наук має особливе значення, адже її прадід теж мав честь її очолювати.

Роман Безсмертний, політик, дипломат і один з авторів Конституції України, натомість наголосив, що в доробку Патона насправді понад 700 винаходів, близько 4000 наукових статей і патентів. Завдяки його роботам людина навчилася зварювати матеріали як у космосі, так і під водою.

Про століття Патона та НАН написав і художник та директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд. Мовляв, символізм як світорозуміння.

Та не дифірамбами єдиними. Журналістка Юлія Пятецька нагадала, що Патон був одним з академіків, котрі підписали у 1973 році лист з осудженням Андрія Сахарова. У 2017-му вчений встановив три рекорди: став найстарішим у світі президентом держакадемії за віком, за перебуванням на посаді та виявився однолітком самої Академії наук. Ну, і вишенька на тістечку цього допису: при Патоні до НАН увійшли такі вчені, як… Микола Азаров і Володимир Литвин. А ви кажете, без стабільності.

А для тих, хто дочитав до цієї частини та досі не може уявити, що таке – прожити 100 років, допис від блогера Віталія Чепиноги. Каже, Патон народився тоді, коли Ейнштейн тільки «розписував свою псевдонаучну беліберду», тільки виникав рентгенівський промінь, а пеніциліну взагалі ще не було. Не кажучи навіть про ДНК. Блогер жартує, що, окрім всіх винаходів, Патон відкрив ще й безсмертя, щоправда, залишив його для себе.

А ось Олексій Копитько, заступник голови правління Українського центру розвитку музейної справи, і взагалі назвав Патона… Рамзесом ІІ нашого часу. Мовляв, кілька поколінь давніх єгиптян не знали іншого фараона, крім того, він завжди залишався живим богом. Щось подібне, за словами автора, відбувається і зараз у Національній академії наук.

І наостанок питання, котре ніби переносить нас у якийсь фільм із Термінатором. Автор допису питає, з якої ж сталі зварений сам Патон? З української, друже, з української.

Збирав реакції та мріяв прожити хоча б стільки ж Степан Коза

Залишити коментар