Понеділок, 10 грудня

«ПриватБанк» розпочинає масову реструктуризацію боргів своїх клієнтів-фізичних осіб та малого бізнесу. Програма реструктуризації діятиме впродовж наступних шести-восьми місяців та охопить майже 300 тис. кредитних договорів із загальною заборгованістю перед банком у 48,5 млрд грн, сформованою до націоналізації «Приватбанку», тобто станом на 19 грудня 2016 року. 

Йтиметься, здебільшого, про невеликі, але масові кредити, отримані за програмами розстрочки, так званими «швидкими» та «кеш»-кредитами, зняті із кредитних карток, але не повернені кошти. Тобто реструктуризація торкнеться масових банківських продуктів, якими користується більшість клієнтів. Причому на відміну від корпоративних позичальників банку, звичайні українці – доволі відповідальні: зі згаданих 48,5 млрд боргів балансова заборгованість (тобто власне тіло кредитів та відсотки за ними) складає лише 12,3 млрд грн. Решта 36,2 млрд грн – це позабалансовий борг, що складається з додаткових відсотків, пені, штрафів та комісій банку – усього того, що банк нарахував клієнту вже після того, як виникли проблеми з обслуговуванням позики.

Банкіри самі визнають, що така надмірна частка позабалансової заборгованості – їхня провина, бо надто жорсткі штрафи й пені часом не виправдані, і замість того, щоби стимулювати людину до виплати позики, навпаки відлякують її від співпраці з банком. Та й вимоги до користування масовими кредитними продуктами далеко не завжди повністю пояснюються клієнтам у відділеннях, що в результаті змушує людей думати, що банк вирішив їх надурити, змусити заробити зайве, невиправдано нарахувати додаткові відсотки. Зокрема, це також погіршує показники з обслуговування кредитів громадянами.

Тож аби налагодити стосунки з клієнтами, банку вкрай необхідно позбутися вже існуючих прострочених боргів, які суттєво псують фінансові показники. І реструктуризація від «ПриватБанку» – лише перша ластівка. Проблема актуальна для більшості великих фінансових установ, які активно працюють у роздрібному сегменті. Для «ПриватБанку» ж, за рахунок масштабу, вирішення цієї проблеми є більш нагальним. Станом на 1 вересня поточного року портфель проблемних роздрібних кредитів у банку вже перевищив 80 млрд грн (60 млрд грн із яких – позабалансова заборгованість). Під реструктуризацію не потрапили не лише борги, сформовані після націоналізації банку, але й кредити жителів окупованих та анексованих територій, угоди з ознаками шахрайства та банкрутства, кредити нерезидентів та померлих. На жаль, проблему цих зобов’язань навряд чи можна буде вирішити найближчим часом.

Але для решти клієнтів банк підготував чимало пропозицій реструктуризації. Зокрема, позичальникам-фізичним особам, що мають борги без застави, банк готовий «пробачити» всі пені і штрафи, якщо людина погодиться повернути тіло позики разом із відсотками по ній, при чому одним платежем.

Приклад 1: Загальна сума заборгованості клієнта складає 30 759 грн (тіло – 11 639 грн, відсотки – 2 012 грн, пеня – 15 527 грн, штрафи – 1 581 грн).

Банк запропонує клієнту кілька варіантів реструктуризації: в один платіж, упродовж трьох чи шести місяців, протягом року чи двох.

Найвигіднішою буде пропозиція погашення в один платіж, але навіть за умови повернення боргу упродовж трьох чи шести місяців сума «прощення», у нашому випадку 17 751 грн, не зменшиться – пені та штрафи клієнту платити не доведеться. Утім, якщо людина обере «довші» варіанти реструктуризації, сума «прощення» почне знижуватися (до 14 491 грн для річної програми, та до 10 864 – для дворічної), а сама заборгованість – рости, бо за умовами реструктуризації клієнтам пропонуватимуть відсоткову ставку від 13 до 16 % річних у гривні та 0,01 % річних у доларі США та євро.

Уже з цього прикладу зрозуміло, що банк свідомо мотивує клієнтів до якнайшвидшого вирішення боргових проблем, аби не відкладати це на перспективу. Мотивація зрозуміла, навіть якщо людина погодиться на реструктуризацію зараз; за рік чи два її матеріальний стан може погіршитися й вона знову може припинити виплачувати борг. На жаль, загальна економічна ситуація, попри задекларовану стабілізацію, не гарантує банкові стабільних клієнтських виплат упродовж року чи двох. Тож банк робить усе можливе, аби протягом наступного півріччя більшість програм реструктуризації не лише почалися, а й завершилися.

Утім, умови реструктуризації для малого та середнього бізнесу банк пропонує дещо кращі, ніж простим громадянам. Можливо, через те що частина кредитів малого бізнесу має застави, а, можливо, через те, що українські банки в принципі схильні більше довіряти підприємцям, ніж фізичним-особам, навіть якщо йдеться про мікробізнес.

Приклад 2: Малому підприємцю, загальна сума боргу якого складає майже 500 тис. грн (тіло кредиту – 62 500 грн, відсотки – 162 238 грн, комісія – 28 437 грн, пеня – 244 032 грн), банк запропонує повернути лише тіло позики в 62 500, пробачивши усі відсотки, комісії та пені.

Дана, найвигідніша, пропозиція діятиме лише в тому випадку, якщо боржник погодиться розрахуватися з банком в один платіж; і чим довшим буде строк реструктуризації, тим меншою буде сума прощення й більшими обов’язкові платежі клієнтів. Зокрема, у випадку річної програми реструктуризації, сума повернення складе 127 707 грн, а сума «прощення» – 369 500 грн. А якщо клієнт вирішить повертати банкові борг протягом двох років, то сума «прощення» складе 326 021 грн, а повернути клієнт повинен 171 176 грн.

Для клієнтів, які брали позики у валюті, а таких майже 56 % усіх роздрібних кредитів, пропозиції будуть дещо іншими через закладені у програму реструктуризації валютні ризики.

Приклад 3: Борг підприємця за кредитом без застави складає 15 615 дол. США (тіло позики – 2 851 дол. США, відсотки – 12 764 дол. США). Якщо клієнт погодиться повернути борг банку в один платіж, сума його внеску складе 1 996 дол., тобто нижче існуючої заборгованості за тілом кредиту. При цьому сума прощення складе 13 619 дол. США.

Та враховуючи валютні ризики, при довшому терміні реструктуризації, умови стають не такими привабливими. Якщо клієнт банку погодиться реструктуризувати цей борг за шість місяців, йому доведеться повернути банку 2 566 дол. США, а сума «прощення» складе 13 049. Якщо ж клієнт обере дворічний план реструктуризації, то сума зменшиться до 12 126 дол. США, а повернути банку він буде повинен майже 3 500 дол. – тобто не лише тіло позики, а й частину відсотків.

Також варто пам’ятати, що у випадку, якщо банк у ході реструктуризації «пробачає» клієнту частину тіла боргу (як у нашому третьому прикладі), клієнт має сплатити податок із прибутку, отриманого внаслідок цього «прощення». Зрозуміло, що цей прибуток є примарним, і власне людина ніколи цих коштів у руках не тримала, але відповідно до законодавства, сплатити з них податки має. Але якщо йдеться про «прощення» будь-яких комісій, відсотків, штрафів чи інших нарахувань до тіла кредиту, то податки сплачувати не треба.

Загалом, «ПриватБанк» підготував 47 варіантів реструктуризації, і кожному позичальнику на вибір будуть пропонувати кілька продуктів. Але загальна логіка в тому, що чим «коротший» варіант, запропонований банком, тим він вигідніший позичальнику. І якщо клієнти з об’єктивних причин не можуть виконати навіть піврічну програму реструктуризації, то, напевно, найкращим виходом для них буде відмовитися від реструктуризації взагалі.

Звичайно, кредити треба повертати, але часто, особливо під час кризових періодів, люди стають боржниками через те, що їхні фінансові можливості принципово змінюються. Наприклад, вони втрачають роботу чи змушені усі кошти витрачати на лікування, або їм доводиться утримувати додаткову кількість непрацюючих (наприклад, родичів – внутрішніх переселенців). Якщо фінансові можливості родини після цього залишаються обмеженими, довготривалі програми реструктуризації збільшать боргове навантаження на родинний бюджет, у черговий раз негативно вплинувши на рівень достатку в сім’ї. При цьому, дрібним позичальникам, боржникам, мало що загрожує у випадку відмови від обслуговування позик. Так вони автоматично втрачають можливість отримати черговий кредит у тому банку, якому заборгували гроші, але в іншому банку їм, скоріш за все, позику дадуть, бо в загальний реєстр недобросовісних позичальників НБУ потрапляють клієнти банків із боргом від 100 мінімальних заробітних плат (зараз 373 000 грн), а в більшості фізичних осіб-позичальників –борги значно менші. Банк, напевно, намагатиметься стягнути заборгованість у судовому порядку, але знову ж таки, насамперед його цікавитимуть суттєві за обсягами борги, особливо, якщо йдеться про «ПриватБанк». Нині 78 % усіх фінансових позовів у державі – це позови «ПриватБанку», на фінансування яких банк витрачає чимало коштів і часу, тож і стягнути, в першу чергу, намагається більші заборгованості або застави, не надто переймаючись роздрібними кредитами в 5-10 тис. грн.

«ПриватБанк» уже зараз, ще до початку реструктуризації, визнає, що не розраховує в її ході повернути більше 20 % заборгованостей. Власне, це й не є його метою. Для банку більше значення матиме подальше списання пені та штрафів, які нині значно перевищують борги клієнтів та суттєво псують фінансові показники банку. Також, банк у ході реструктуризації хоче трансформувати усі валютні кредити у гривневі, аби зменшити для себе ризики пов’язані з девальвацією гривні. Тобто фінансова установа не так хоче повернути гроші клієнтів, як навести лад у роздрібному кредитуванні, очистивши цей портфель від надмірних зобов’язань та зайвих ризиків.

Усі борги, які під час реструктуризації «ПриватБанк» не зможе повернути, скоріше за все просто будуть списані. Звичайно, боржники, які «дотягнуть» до цього списання, назавжди залишаться в базі банку в якості недобросовісних позичальників, і не зможуть ще довгий час розраховувати на його кредитні послуги. Однак свої борги вони вже не змушені будуть повертати. Нині в банку говорять, що остаточне рішення про списання буде прийматися лише за результатами реструктуризації, тобто через півроку, і лише за умови, що таке масове «прощення» узгодить Міністерство фінансів України, тобто головний акціонер «ПриватБанку». Але навряд чи в Мінфіні заперечуватимуть проти кроку, який суттєво покращить фінансову звітність державного банку, при цьому не завдавши йому жодних збитків, адже усі кредити, навіть давно прострочені, у «ПриватБанку «на 100 % зарезервовані, і таке масове списання не лише можливе, але й «безболісне» для фінансової установи.

Текст: Валентина Ющенко

Залишити коментар