Понеділок, 17 червня

Уже завтра в Києві відбудеться Об’єднавчий собор. Однак у процесі підготовки до нього не обійшлося без розбіжностей у поглядах Константинополю та УПЦ КП. Здебільшого, це стосувалося присутності мирян та формату голосування, та згодом у фокус обговорень спільноти потрапила й участь Президента. Opinion дізнався, чи є необхідність у присутності простих вірян, на що це може вплинути, яким має бути формат голосування та чи варто Петру Порошенку брати участь у Соборі.

Миряни на Соборі: бути чи не бути?

Обговорення, зокрема й цього питання, розпочалось із нещодавньої заяви патріарха Філарета щодо власної незгоди з певними пропозиціями Константинополю. Розбіжностей в баченні Собору було дві: участь вірян і пересічних священиків та формат голосування. Константинополь наполягав на присутності мирян та таємних виборах. Філарет же наголосив, що остаточне рішення має залежати саме від Київського патріархату.

«Київський патріархат є найбільшою церквою. І від нас залежить: приймемо ми те, що від нас будуть вимагати, чи ні. Якщо це буде корисно нам – то ми приймемо. Якщо це не буде корисно ні нам, ні державі, ні церкві, то ми просто не проголосуємо, відкинемо», – заявив Філарет.

Однак, кілька днів тому речник УПЦ КП Євстратій Зоря повідомив, що миряни таки братимуть участь у Соборі, як пропонувалося патріархом Варфоломієм. Зоря додав, що наявність розбіжностей ніяк не означає, що в підсумку не буде узгоджене спільне бачення.

«У Київському Патріархаті готуються до Собору й мають намір брати в ньому участь. Відповідно до благословення Святійшого Вселенського Патріарха Варфоломія в роботі Собору братимуть участь архієреї, клірики, монахи та миряни. Наявність пропозицій із боку Київського Патріархату до регламенту Собору чи процедури обрання предстоятеля не означає, що в підсумку не буде узгоджене спільне бачення. Як учасники Собору, ми з очевидністю маємо право вносити свої пропозиції, аргументувати й підтримувати їх», – запевнив архієпископ.

Про те, що миряни таки будуть присутніми на Соборі,  розповів і Митрополит УАПЦ Макарійаргументуючи це тим, що в запрошенні було чітко сказано: по одному священику й по одному мирянину з архієреєм.

«Як може бути Собор архієрейським, якщо запрошуються по одному священику й по одному мирянину з архієреєм? Знаєте, я не буду нікого судити. Ми підпорядковуємося Вселенській патріархії тимчасово. Було зрозуміло сказано, що кожен архієрей із собою бере одного священика та одного мирянина», – йдеться в коментарі.

Декларувати не можна приховати: що робити із грошима українських заробітчан?Питання створення єдиної помісної церкви – питання, котре вийшло за межі чисто церковного життя, а тому миряни дійсно мають бути присутніми на Соборі. Таку думку висловив Opinion Сергій Цигіпа, політичний експерт, публіцист і майор запасу ЗСУ.

«Участь мирян у роботі Об’єднавчого собору – це вимога Вселенського патріархату. На мій погляд, таким чином додається Собору світська складова. І в цьому є сенс, адже створення Єдиної Української Помісної Православної Церкви – це вимога часу, бо питання створення єдиної церкви вже давно вийшло за рамки суто церковного життя», – розмірковує експерт.

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Марина Багрова, членкиня правління міжнародної спілки «Інститут національної політики», вважає, що присутність мирян може стати доказом прихильності та підтримки для свого духовного керівництва. Присутність також відіграє важливу роль і з політичної точки зору, оскільки допоможе підтвердити й легітимність Собору. 

«Миряни, нарівні з єпископами та кліриками мають право брати участь в Об’єднавчому соборі. У даному заході миряни в основному виступлять у якості прихильників об’єднання православних церков і групи підтримки для свого духовного керівництва. Із політичної точки зору, цей фактор підтвердить і посилить легітимність проведеного Собору. Об’єднавчий собор за участю широкого кола мирян матиме серйозний інформаційний ефект, який призведе до підвищення позитивного іміджу не тільки влади, а й новоствореної об’єднаної Української Православної Церкви. Громадяни України хотіли мати канонічну православну ортодоксальну церкву, що відповідає національним інтересам країни, ось вони її отримали, – такий посил української влади світовій спільноті в цілому та рештІ православного світу», – наголосила Марина Багрова.

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Про роль мирян у контексті легітимності Собору розповів і юрист Дмитро Богуславський. Утім, за словами експерта, варто пам’ятати, що це поняття не є синонімічним до законності, і означає лише визнання рішення Собору самими вірянами.

«Формально, це питання регулюється виключно внутрішніми правилами церкви. Існує лист Варфоломія, який стверджує, що міряни можуть брати участь. Їх (не)участь впливає виключно на легітимність Собору. Легітимність не в сенсі законність (ці слова не є синонімами), а в сенсі визнання рішень Собору віруючими», – переконаний адвокат.

Таємне чи відкрите: про формат голосування

Митрополит УАПЦ Макарій, відповідаючи на запитання журналістів щодо формату, наголосив, що попри бажання Філарета провести волевиявлення відкрито, ніхто на це не погодиться, оскільки в церковному статуті наголошено: предстоятель обирається шляхом таємного голосування.

«Хоча патріарх Філарет каже, що відкрите, але ніхто не піде на відкрите голосування. І в нашому статуті, і у статуті церкви Київського патріархату йдеться про те, що предстоятеля обирає Помісний собор шляхом таємного голосування», – зазначив Макарій.

Декларувати не можна приховати: що робити із грошима українських заробітчан?Коментуючи формат голосування, Сергій Цигіпа зазначив, що таємне волевиявлення є більш демократичним способом, оскільки допоможе уникнути певного тиску. Кінцева згода УПЦ КП на саме такий формат є, безсумнівно, позитивним рішенням, оскільки було досягнуто згоди з Константинополем.

«Таємне голосування – це більш демократичний спосіб волевиявлення. Адже при голосуванні відкритому теоретично можливий психологічний тиск на священиків із боку керівництва сторін, що об’єднуються. Тому Константинополь і наполіг на таємному голосуванні. І дуже добре, що попри своє негативне ставлення до цього очільник УПЦ КП Філарет погодився на таємне голосування», – розмірковує експерт.

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Утім, Дмитро Богуславський переконаний, що особливого сенсу говорити про формат голосування немає, оскільки ігнорування вимоги Константинополя щодо таємного волевиявлення призведе лише до негативних наслідків. Зрештою, головною метою є отримання Томосу.

«Якщо метою є визнання Собору Константинополем, то голосування має бути таємним. Можна довго говорити про теоретичні переваги та недоліки таємного / відкритого голосування, але це не має жодного практичного сенсу. Навіть якщо під вагою непереборних теоретичних аргументів (яких я не бачу) буде надана перевага відкритому голосуванню (що дуже малоймовірно), то це голосування не матиме жодного сенсу для Фанару. Усі голосування Собору будуть нікчемними, процес створення автокефальної православної церкви в Україні не буде завершений, і Томосу вона не отримає», – пояснив Opinion експерт.

Участь Петра Порошенка в Об’єднавчому соборі

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Як пояснив нашому виданню Дмитро Богуславський, головна позиція опонентів ідеї присутності Президента на Соборі полягає в начебто втручанні Петра Порошенка у процес. Прихильники ж натомість вбачають у можливій присутності гаранта лише додадкову підтримку для незалежної церкви. Зрештою, Богуславський вважає, що, скоріш за все, Порошенко буде присутній, оскільки електоральні переваги зможуть перекрити можливий негатив.

«Позиція опонентів щодо участі полягатиме в тому, що Президент таким чином втручається та створює переваги одній із церков. Позиція прихильників участі складатиметься в тому, що це питання невтручання (і всі церкви рівні), а підтримки створення незалежної церкви, визнаючи право інших віруючих на участь у будь-яких інших.

Враховуючи те, що держава (Президент та парламент) формальними актами підтримали автокефалію, скоріш за все, електоральні переваги від участі Президента в Соборі будуть визнані більшими за можливий негатив, і Порошенко візьме участь в роботі Собору», – розповів юрист.

Утім, архієпископ та речник УПЦ КП Євстратій Зоря вважає, що нічого незаконного у присутності Президента немає, ба більше, це зможе посприяти більш відповідальному проведенню Об’єднавчого собору.

«Це не політичний проект Петра Порошенка. Якщо говорити про проект, то це проект українського народу, але не в сенсі політики чи якихось партійних речей, а у початковому сенсі – спробі та бажанні самостійно керувати своїми справами.

Із церковної точки зору це не заборонено. Він – православного віросповідання, а не лише Президент. Якби він був іншого віросповідання, тоді б могли виникнути якісь проблеми. Я вважаю, що присутність Президента – це важливий елемент, який буде сприяти більш відповідальному проведенню Собору», – розповів Євстратій Зоря.

Декларувати не можна приховати: що робити із грошима українських заробітчан?Сергій Цигіпа зі свого боку наголосив, що присутність Президента може бути виправданою лише в якості звичайного мирянина, як того передбачає процедура, у іншому ж форматі Петро Порошенко не мав би брати участі.

«Особисто мені не дуже подобається ідея присутності Президента Петра Порошенка під час роботи Собору. Якщо він там буде присутній як звичайний мирянин із одним архіреєм – тоді це буде виправдано. У іншому випадку – носій президентської посади за церковними канонами не мав би брати участь у суто церковному заході», – наголосив Сергій Цигіпа.

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Зовсім інша точка зору в Марини Багрової, яка впевнена: присутність Президента виправдана особливостями отримання канонічного статусу, оскільки без згоди національної влади це навряд чи вдасться. 

«Доцільність присутності глави держави на Об’єднавчому православному соборі обумовлюється тим, що за канонами православної церкви вона не може отримати канонічний статус без згоди національних властей, на відміну, наприклад, від Римо-католицької церкви, столицею якої є Ватикан, – окрема держава, що спеціально створена для управління церквою, чого немає в православ’ї. Тому, в силу канонів православ’я, Президент змушений взяти участь в Об’єднавчому соборі», – ідеться в коментарі.

Текст: Дмитро Журавель

1 комментарий

  1. Похоже на провокацию-диверсию против страны как с пленными моряками и военным положением ( читай попыткой государственного переворота, которая ещё не закончилась ) ПРШ ПНХ !

Залишити коментар