Середа, 28 жовтня

Тиждень, що минає, до болю нагадує картини Ієроніма Босха. Фрагмент картини «Страшний суд» (основна світлина – прим. ред.), яку художник написав 500 років тому в Нідерландах, так точно описує українське сьогодення: Насіров хоче поновитися на посаді голови ДФС, київський суд вирішив, що НАБУ втрутилося в американські вибори, а в Україні здійнявся «шпигунській скандал». Але в цьому фестивалі абсурду були й проблиски розуму. Які саме – читайте у традиційному дайджесті Opinion.

Ієронім Босх – нідерландський художник, один із найбільших майстрів Північного Відродження. У своїх багатофігурних композиціях і картинах на теми народних приказок, прислів’їв і притч поєднував витончену середньовічну фантастику, породжену безмежною уявою з фольклорно-сатиричними й повчальними тенденціями, із незвичними для мистецтва його епохи реалістичними нововведеннями.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через картини Ієроніма Босха

Окружний адмінсуд Києва поновив Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби. Імовірна причина – порушення процедури під час його звільнення Кабміном. Насірову інкримінують зловживання службовим становищем та підробку через незаконні вказівки керівникам регіональних та територіальних органів ДФС відтермінувати податковий борг компаніям депутата-втікача Олександра Онищенка. Процес досі не завершено. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже два мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

Насіров вже заявив, що планує знов очолити ДФС та розпочати боротьбу із «тіньовою економікою» та контрабандою. А ще – збирається йти в президенти. Мабуть, ковдра напекла голову.

Тим часом соцмережі вже почали жартувати щодо проваленої судової реформи. «Чекаємо, що суд поновить на посаді Януковича або Сталіна», – писали українці у Facebook.

Але стає не до жартів, коли згадуємо, що його наступником у ДФС є інший відомий любитель незаконно збагачуватися та купувати нерухомість у Туреччині Мирослав Продан. Протягом тижня чиновнику не змогли надіти електронний браслет, оскільки вільних браслетів немає. Так бідолашний і ходив – із «голими» ногами. САП підозрює Мирослава Продана в набутті 89 мільйонів гривень під час роботи на посадах в. о. заступника та голови Державної фіскальної служби з липня 2016 року до червня 2018 року.

Повідомляється, що за ці кошти Продан придбав: дві квартири в Києві за 6,7 мільйона, два будинки в Туреччині за 78 мільйонів і три авто представницького класу за 3,4 мільйони гривень, але оформив їх на близьку особу.

Тепер читачі можуть відчути, на що насправді витрачаються податки в Державній фіскальній службі.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через картини Ієроніма Босха

CБУ підтвердила громадянство РФ у родичів розвідника Сергія Семочка. Департамент контррозвідки 26 жовтня повідомив, що його цивільна дружина та дочка мають російські паспорти. На нього вже завели справу про можливу державну зраду за заявою журналістів, які виявили громадянство РФ у родичів Семочка. Його сім’я нібито володіє трьома будинками загальною вартістю близько $ 8 млн, а родичі мають російські паспорти.

За даними журналістів, нині родичі Сергія Семочка постійно курсують між Києвом та анексованим Кримом. Сам Семочко заявив що не має відношення до будинків під Києвом вартістю в мільйони доларів, а його дружина є виключно громадянкою України.

Утім, шпигунські ігри мають цілком прагматичне підґрунтя. За інсадерською інформацією, саме Семочко мав замінити Василя Грицака на посаді голови Служби безпеки України. Іншими кандидатами кілька місяців тому, за даними Telegram-видання Newsroom, були колишній та вже підзабутий генпрокурор Віталій Ярема та екс-начальник контррозвідки СБУ та головного управління розвідки Міноборони Валерій Кондратюк, який сьогодні обіймає посаду заступника голови АП із питань безпеки.

За словами журналістів, Грицак і досі не втрачає нагоди «добити ворога»: після репутаційного скандалу СБУ завела на Семочка справу про держраду.

При цьому, питання відставки Грицака, яке обговорюється в АП щонайменше півроку, й досі не вирішене. Основною причиною є вагання Порошенка, чи варто взагалі міняти голову СБУ напередодні виборів. Чим завинив Грицак – достеменно невідомо, але невже Семочко – кращий за нього варіант?

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через картини Ієроніма Босха

Окружний адмінсуд Києва (жива легенда української Феміди) визнав протиправними дії директора НАБУ Артема Ситника й нардепа Сергія Лещенка щодо розголошення інформації стосовно Пола Манафорта. Зокрема суд визнав протиправними дії Ситника й Лещенка щодо розповсюдження інформації про наявність прізвища та підписів Манафорта в списках «чорної бухгалтерії “Партії регіонів”» у матеріалах досудового розслідування.

Через це Манафорт був вимушений піти з передвиборчого штабу кандидата в президенти США Дональда Трампа.

«На перший погляд, такий абсурд можна коментувати лише анекдотом. Адже, якщо й було порушення закону (тобто втручання у вибори США), то розслідувати це мають американські правоохоронні органи, а не Окружний адміністративний суд міста Києва», – додав нардеп Лещенко.

За словами Лещенка, таке рішення переслідує три мети.

«Перше – щоб використати його проти керівника НАБУ Артема Ситника в рамках аудиту. Визнання “протиправними” дії Ситника допоможе кишеньковим аудиторам винести рішення про його звільнення», – написав він.

«Друге – визнання дій Ситника “протиправними” стосується американських виборів, і в такий спосіб сценаристи з Банкової намагатимуться погасити негатив від звільнення Ситника серед дипломатів», – додав Лещенко.

Третьою причиною, за словами нардепа, є спроба Порошенка в такий спосіб заслужити додаткову лояльність в Адміністрації президента США Дональда Трампа, аби «та закрила очі на можливі порушення в ході виборів президента та застосування адміністративного ресурсу, щоби правлячі корупціонери зберегли владу».

Абсурд, але над Трапом й досі висить загроза імпічменту. Демократична партія ініціювала цей процес, й попри намагання Банкової загравати з Трампом, навряд чи це принесе користь Україні.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через картини Ієроніма Босха

Але у загальноукраїнському карнавалі абсурду є й проблиски розуму, відваги та честі. Європарламент нагородив українського режисера, політв’язня Олега Сенцова премією «За свободу думки» імені Сахарова. Замість нього нагороду отримала його двоюрідна сестра Наталя Каплан. У Страсбурзі вона виступила з промовою та зачитала лист Сенцова.

«Можна закликати змиритися і здатися, а можна навпаки – закликати чинити опір і боротися, навіть коли немає шансів вижити, а є шанс лише загинути… Я сподіваюся, що я ще зможу, встигну щось зробити для того, щоб відчути, що я заслужив цю винагороду. Дякую», – сказав Сенцов у своєму листі.

Тим часом полонені військові моряки в Москві відмовилися давати свідчення й вимагають визнати себе військовополоненими. Щодня до них приходить агентура під видом адвокатів та намагається завербувати та «вибити» інформацію. Але хлопці тримаються. Ба більше, наймолодший полонений Андрій Ейдер взагалі добився вимкнення «Русского радио» в СІЗО. У його ногах лишилися уламки, а ходити йому допомагають інші арештанти. Але він не здається. І нам є чого повчитися.

Текст: Костянтин Руль.

Залишити коментар