Понеділок, 25 березня

Як там, скучили за новими (не)походами лідера «Океану Ельзи» в політику? А співак тут нещодавно відповів на питання, що необхідно зробити, аби він таки пішов у політику. Вакарчук каже, що… треба зробити так, аби в нього просто не було іншого вибору. Більше про проханого фронтмена – у реакціях від Opinion.

Так ось, поки пан Вакарчук очікує на офіційне запрошення від виборців, у мережі вже почали обговорювати таку «сором’язливу» заяву. Наприклад, дипломат Богдан Яременко завдяки словам співака дізнався, що, виявляється, політика – це те, що виборець… може запропонувати політику, аби у того не було вибору. «Гречка, яку виборці несуть політичному кумиру, а не навпаки – це нове слово в українській політиці», – ось так.

А ось журналістка та блогерка Марина Данилюк-Ярмолаєва порівняла співака із «гламурними кісо», коли пишуть щось на кшталт «мене складно знайти, легко втратити і неможливо забути». Щоправда, Вакарчук – це трохи інший випадок, бо йдеться не просто про артиста, а про людину, котра у минулому вже носила значок народного депутата.

Журналістка Мар’яна П’єцух так само наголосила, що мова не про заміжжя (де, вочевидь, Вакарчук міг би «погратися», а про долю цілої країни. Авторка допису також додала, що співак надовго запам’ятається їй переляканими очима у Верховній Раді 2006 року, коли до нього підходили журналісти. Він постійно намагався тримати дистанцію при розмові, а потім… просто пішов по-англійськи з політики. Ну, як пішов. Аби потім повернутися і «всім виїдати мозок ложечкою своїм хіхі та хаха». Отакі справи.

Фінансист і президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак розповів, що неодноразово бував на зустрічах із Вакарчуком, де щоразу лунало одне й те ж саме питання: чи готовий він використати свій рейтинг для походу в політику? Однак співак ніколи не ці запитання не відповідав ані ствердно, ані заперечно. Натомість розпалював інтригу, говорив про консультації, висував різні вимоги, але (як неочікувано) так нічого чітко і не відповідав. Тепер же, за словами Козака, зрозуміло, чому: музикант просто боїться програти вибори, звідти й нерішучість, втрата довіри, падіння рейтингів, розчарування людей.

Натомість політолог Віктор Таран запропонував уявити, як у разі перемоги Вакарчук, сидячи на Банковій, каже щось на кшталт: «Якщо хочете, щоб я робив реформи, зробіть так, щоб у мене не було іншого варіанту їх не робити». Ну, сумненька картина виходить, згоден.

Загалом же, як класно підкреслив Євген Манженко, все вказує на те, що ми маємо справу з Вакарчуком Шредінгера.

І під кінець трохи розбавимо океан Вакарчука фейсбуковою творчістю. «Я просто скромний дуже й нерішучий», – усьо, любі, секрет народного улюбленця розкритий.

І останнє, обіцяю. Для тих, хто проти такої кандидатури на виборах, є чудовий варіант: потрібно просто завмерти та нічого не робити. Може, пронесе. Бо хто його знає, які наші дії Святослав Вакарчук може сприйняти за оте саме. Тож будьте обережними і пам’ятайте, на океанах ельзи музичний світ україни не закінчується.

Збирав реакції та слухав Кургана з Агрегатом Степан Коза

Залишити коментар