Понеділок, 25 березня

Наближення до зимових свят знову актуалізувало питання дати святкування Різдва: залишатись із подвійним форматом чи остаточно переходити на святкування 25-го грудня? Opinion дізнався: наскільки доцільним є таке реформування, як має діяти українська церква та влада, із якими ризиками ми можемо зустрітися та скільки часу потрібно на реалізацію таких змін.

Як ставляться до ідеї перенесення Різдва в українській церкві?

Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній під час нещодавнього інтерв’ю наголосив, що в питанні перенесення дати святкування слід бути дуже обережним, оскільки різкі зміни можуть внести розкол та смуту, а відтак будь-яке реформування має відбуватися поступово.

«Якщо говорити про якісь рішучі реформи, ми наближаємося до святкування Різдва Христового, і є календарне питання: можемо ми в Україні 25 грудня святкувати Різдво чи ні? Це може посіяти смуту, це може внести розкол, і тому я стою на таких позиціях, що ми повинні реформуватися розумно, мудро, щоб не внести знову якийсь розкол у церкву. Це потрібно втілювати у життя поступово», – переконаний Епіфаній.

Цікаво, що в середині листопада російські засоби масової інформації почали поширювати повідомлення про нібито беззаперечний перехід єдиної помісної УПЦ на «новий стиль» церковного календаря. Тоді цю інформацію прокоментував Євстратій Зоря, архієпископ Чернігівський і Ніжинський та керівник інформаційного відділу Київської патріархії.

«Абсолютно очевидно, що це інформаційна диверсія, яка напередодні важливих подій повинна посіяти суперечки і недовіру серед православних в Україні. Тому цілком офіційно хочу повідомити, що питання переходу на новий календар не порушується та не розглядається в процесі об’єднання і в зв’язку з наданням Томосу. Кожна автокефальна церква самостійно вирішує календарне питання, і жодних розпоряджень або вимог цього в Томосі, які надавалися Вселенським Патріархатом у ХХ столітті, не встановлювалося», – заявив тоді Євстратій Зоря.

Тож чи варто змінювати дату святкування на 25-те грудня?

Дмитро Сінченко, голова ГО «Асоціація Політичних Наук», коментуючи це питання, наголосив, що нині більшість православних, у тому числі і Вселенський Патріархат, уже давно живуть за новоюліанським календарем. Тому, якщо ми прагнемо позбутися «руского міра», на думку експерта, перехід на новий календар є необхідним кроком. 

«Перенесення святкування Різдва – це давно перезрілий крок. Точніше, формулювання “перенесення святкування“ у даному випадку не зовсім коректне. Правильно буде говорити “перехід на григоріанський або новоюліанський церковний календар“. Справа в тому, що увесь світ, у тому числі й ми, українці, завжди святкували Різдво 25 грудня. І досі святкуємо. Усі. Проте за юліанським хибним календарем, із відставанням на 14 днів. А живемо й Новий рік ми святкуємо за григоріанським календарем, як і весь світ. От така шизофренія виходить. При чому, за юліанським календарем продовжують святкувати всі свята лише ті православні церкви, які перебувають у залежності від Москви, у тій чи іншій мірі. Більшість православних, у тому числі і Вселенський Патріархат, уже давно живуть за новоюліанським церковним календарем, який відрізняється від григоріанською лише датою Великодня. Тому, якщо ми дійсно прагнемо відірватися від “русскава міра“, перехід на новий календар – це дуже потрібний крок», – розповів Opinion Дмитро Сінченко.

Схожої думки притримується й Володимир Шовкошитний, письменник та доктор філософії в галузі політології. За його словами, перенесення дати святкування має відбутися якомога швидше, і діяти варто не з огляду на позиції «фанатів московського главпопа», а зважаючи лише на національний інтерес, котрий полягає у максимальному розриві з Москвою.

«Глибоко переконаний, що і переносити необхідно, і робити це треба якомога швидше. Переконати фанатів московського главпопа і його неканонічних посіпак в Украні в безглуздості дати 6 січня (а це просто новий стиль) не вдасться ніколи. Час зрозуміти, що ми служимо різним країнам, що в нас різні цінності, що вони вірують у єдиного бога – “бабло“, і тому будуть триматися мокшанської церкви, із її дрімучими догматами, як вош кожуха. Наш караван мусить йти далі, а “шавки“ най собі тявкають. Революційні часи характерні революційними перетвореннями або вони самі перетворюються на власну протилежність – контрреволюцію й реакцію.

Нам годі гратися в фальшиву толерантність із ворогами України, бо толерантність – це звикання організму (національного, зокрема) до все більших доз наркотику! Тому мусимо діяти винятково з огляду на національний інтерес, а він у нашій єдності з Європою, у нашому максимальному розриві з “московщиною“ й “ординщиною“», – ідеться в коментарі.

А ось психолог та Голова ГО «Асоціація психологів України “Разом заради майбутнього”» Ігор Лубківський вважає, що головною проблемою в цьому питанні є якраз не дата святкування Різдва, усі інші церковні свята, котрі так само посунуться у випадку реформування. А відтак, бути надто радикальним, на думку Лубківського, у цьому питанні не слід.

«Українці люблять вдаватися до крайнощів. То взагалі на Різдво “забити“ заради того, щоб цілий тиждень усередині посту Новий рік святкувати, як це було в часи Януковича та ще трохи перед ним, а то тепер ще там щось кудись додатково переносити. Проблем немає – у рамках православної традиції зараз цілком допустимий і один варіант, й інший. Тобто, святкування Різдва можливе і 25 грудня, і 7 січня. Але оскільки в нас зараз 25 грудня й так вихідний день, то навіщо ще щось додатково ускладнювати?

Оптимальний варіант – подивитися, як воно далі піде. Зокрема й в процесі об’єднання церков. А вже тоді щось остаточно вирішувати. Тим більше, що основна проблема тут якраз не в самому Різдві, а в тому, що разом із ним посунуться й всі інші церковні свята, до яких українці вже давно звикли. От, скажімо, хтось готовий святкувати Миколая не 19 грудня, а 6-го? Андрія – не 13-го грудня, а 30-го листопада? Дмитра – не 8-го листопада, а 25-го жовтня? Покрови – не 14-го, а 1 жовтня? Тобто це питання, яке вимагає хорошого обмірковування й відповідного, теж хорошого, обговорювання. І рубати тут із плеча точно не варто. Греко-католицька церква он вже століттями до західного світу належить, але свята ще й досі за старим календарем святкує. І нікому від того погано не стало. Швидше навпаки», – вважає психолог.

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Марина Багрова, членкиня правління міжнародної спілки «Інститут національної політики», зазначила, що окрім вирішення історичної справедливості, перенесення святкування може допомогти ще й зовнішньополітичному курсу нашої країни, оскільки більшість європейський православних вірян святкують Різдво саме 25-го.

«Перенесення святкування Різдва на 25 грудня необхідне для відновлення історичної справедливості. Після 332-річної фактичної анексії Московією Київська митрополія знову повернута під церковну юрисдикцію Константинополя. Константинопольська православна церква, а також ряд інших православних церков святкують Різдво 25 грудня. Тому, відновлена Українська канонічна автокефальна Православна церква має святкувати Різдво 25 грудня. Окрім того, Україна чітко визначилася зі своїм зовнішньополітичним курсом на вступ до Європейського Союзу та в НАТО на повернення в свою історичну європейську сім’ю. Переважна більшість європейських християн, зокрема і православних, святкують Різдво 25 грудня», – розмірковує експертка в коментарі для Opinion.

Декларувати не можна приховати: що робити із грошима українських заробітчан?Сергій Цигіпа, політолог, публіцист і майор запасу ЗСУ також переконаний: якщо ми йдемо у Європу, то й святкувати Різдво маємо в один день з усіма християнами-європейцями. Однак, це перехід, як зазначав і Епіфаній, має відбуватися все ж поступово, протягом кількох років, аби уникнути спекуляцій.

«Якщо Україна хоче йти в ногу з усім християнським світом, то й Різдво має святкуватися в один день – 25 грудня. Перенесення Різдва на теренах колишнього СРСР відбулося в 1918 році у зв’язку з переходом православної церкви в Радянській Росії на григоріанський календар. Цим календарем користується ще православна церква Грузії, Сербії, Ієрусалимська (хоча держава Ізраїль святкує Різдво за юліанським календарем – 25 грудня), а також на горі Афон. Перехід Православної церкви в Україні на юліанський календар має відбутися поступово – протягом кількох років, аби не було на цьому ані політичних, ані конфесійних спекуляцій. Саме таку процедуру мав на увазі предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, коли виступав перед мирянами на Софійській площі одразу після проведення Об’єднавчого собору 15 грудня.

Із прагматичної точки зору такий перенос також є доречним, адже є українці, які святкують Різдво за юліанським календарем, 25 грудня, – це прихожани УГКЦ та католицької церкви. Насправді, такий умовно об’єднавчий “Різдвяний процес“ навряд чи буде “болючим“ для вірян. Адже, якщо Україна йде в Європу, а вся Європа, за виключенням Сербії (Росію не рахуємо, бо більша її частина знаходиться в Азії), то й святкувати маємо Різдво в один день з усіма християнами-європейцями», – розповів Opinion  Сергій Цигіпа.

Натомість Михайло Свистович, громадський діяч, активіст громадянського руху «Відсіч», пояснив, що саме зараз перенесення святкування є абсолютно недоцільним, адже віряни є доволі консервативними, і такі зміни можуть, до прикладу, уповільнити перехід із МП до ПЦУ.

«Перенесення святкування Різдва в перспективі доцільно, бо, по-перше, синхронізує свята з реальним календарем і з переважною більшістю країн у світі. По-друге, не спонукає віруючих або порушувати Різдвяний піст, або відмовлятися від радощів святкування Нового року. Однак, зараз це абсолютно недоцільно, і Епіфаній має рацію. Віруючі – люди консервативні, і перенесення святкування Різдва уповільнить їх перехід із МП до ПЦУ. Тому такий крок має бути зроблений тільки тоді, коли всі, або майже всі, потенційні віруючі перейдуть до ПЦУ, і коли буде проведена тривала роз’яснювальна робота. Скільки на це піде часу – сказати неможливо. Усе залежатиме від дуже багатьох чинників, які важко спрогнозувати», – зазначив Михайло Свистович.

Чи справді різка зміна дати святкування може спровокувати ризики?

Розмірковуючи над цим питанням, Дмитро Сінченко, голова ГО «Асоціація Політичних Наук», наголосив, що ризики дійсно існують, зокрема, зміна календаря може відлякати частину приходів Московського патріархату, котра поки що вагається, чи варто приєднуватися до відновленої Православної церкви України. Утім уникнути численних ризиків можливо: перш за все, варто провести просвітницьку роботу.

«Ризики дійсно є, адже віруючі будь-якої церкви, – це досить консервативні люди: вони не люблять і навіть бояться змін. Тому зміна календаря може відлякати частину приходів Московського патріархату, яка вагається, чи варто їм приєднуватися до відновленої канонічної Православної церкви України. Страхи і звички прихожан можуть активно використовуватися російськими спецслужбами, щоб запобігати громадам переходити в українську конфесію. Щоб цього уникнути, церковникам необхідно активно провести просвітницьку роботу для своїх вірян, а державним органам і ЗМІ виключити вживання термінів “католицьке Різдво“ і дати “7-ме січня“ як дати Різдва. Усі мають знати, що Різдво святкують саме 25-го грудня, просто варто додавати “за новим стилем“ або “за старим стилем“, як зі “старим Новим роком“. Те саме варто робити й з усіма іншими датами православних свят. І коли всі звикнуть, церковні ієрархи приймуть відповідні рішення, які мають відобразитись і на календарі офіційних державних вихідних», – переконаний Дмитро Сінченко.

Експерт також додав, що у випадку проведення просвітницьких заходів, організувати перехід буде можливо вже через два-три роки.

«У випадку проведення активної просвітницької кампанії серед прихожан, безболісно організувати такий перехід можна за два-три роки. Перший крок для цього вже зробили наші народні депутати, проголосувавши за призначення вихідного дня на Різдво за новим стилем (думаю, так його коректніше називати, ніж “католицьке“). Другим кроком має стати рішення Православної церкви України, обов’язково погоджене й синхронізоване з Українською греко-католицькою церквою, яка теж досі живе за юліанським календарем. І третій крок – це скасування вихідного дня 7-го січня», – коментує голова ГО «Асоціація Політичних Наук».

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Погодилась із наявністю ризиків і Марина Багрова. За її словами, українська влада та духовенство повинні частіше виступати у ЗМІ та доносити до українського суспільства правдиву інформацію щодо потенційної зміни дати святкування. А ось відсутність подібної комунікації може лише породити додаткові міфи.

«Звичайно, за такий короткий термін, у 10 днів після проведення Об’єднавчого Собору деякі православні християни України можуть болісно сприйняти святкування Різдва 25 грудня. Адже до Об’єднавчого собору переважна більшість православних християн України святкували Різдво 6 січня. Варто зазначити, що формування відновленої української православної церкви ще триває у зв’язку з переходом духовенства й мирян УПЦ МП. Тому в якості альтернативного варіанту, можливо святкування Різдва 25 грудня та 6 січня в 2019 році.

Говорячи про додаткові ризики, пов’язані зі святкуванням Різдва 25 грудня, Владика Епіфаній мав рацію. Для того, щоб подібні ризики зійшли нанівець, українській владі й духовенству, необхідно частіше виступати в ЗМІ, запрошувати до участі в різних телепередачах різних релігієзнавців і доносити до українського суспільства історичну правду про те, чому варто святкувати Різдво 25 грудня. Із людьми потрібно працювати; людям слід усе це пояснювати. Саме відсутність належної інформаційної взаємодії духовенства зі своєю паствою, приділення недостатньої уваги такому актуальному питанню ЗМІ здатне призвести до виникнення в суспільстві різних негативних міфів та інсинуацій», – пояснює Марина Багрова.

Текст: Дмитро Журавель

1 комментарий

  1. Комусь дуже кортить відвернути українців від їх спадкового та сакрального, того, що робить їх українцями!
    Хтось знову, як і у 16-18 століттях, замахнувся на українську ментальність! Знову нас хочуть «виправити»!
    Божою карою за попереднє відступництво було руйнування української державності! Невже знову хочемо!?
    Прочитайте цей матеріал — http://forum.lvivport.com/xfa-blog-entry/chi-mozhe-25-grudnja-vvazhatis-pravoslavnim-rizdvom.698/

Залишити коментар