Середа, 28 жовтня

Тиждень, що минає, нагадує роботи Сальвадора Далі. Події часом такі сюрреалістичні: у технократичному 2018 році питання утворення нової церкви посідає перше місце, Путін каже про порушення закону українськими моряками поблизу Криму, а в Ірпіні затвердили генплан із морським портом та лиманами. Серйозно про важливе (хоч із присмаком сюру) – у традиційному дайджесті Opinion.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через картини Сальвадора Далі

Сальвадор Далі – художник, скульптор, гравер, письменник, один із найвидатніших сюрреалістів ХХ століття. Наводити біографію генія немає потреби. Натомість можна згадати чи не найголовніший вислів Далі: «Єдина різниця між мною та божевільним – це те, що я не божевільний». Мабуть, найточніший опис сьогоднішнього українського інформаційного поля. Тож давайте спробуємо зберегти ясність розуму і проаналізувати головні події тижня.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через картини Сальвадора Далі

15 грудня в Софії Київській утворилась автокефальна Православна церква України. Це тільки початок.

Предстоятелем Української помісної православної церкви став митрополит Переяславський та Білоцерківський Епіфаній, представник Української православної церкви Київського патріархату. Його обрали на Об’єднавчому соборі в Софії Київський за присутності представників православних церков України, повірених Константинополя і Президента України.

«Ми змогли об’єднати три гілки українського православ’я в єдину помісну православну церкву», – заявив Епіфаній за підсумками Собору зі сцени на Софійській площі в Києві. Він подякував Константинополю, Президенту України та главі УПЦ КП Філарету, главі УАПЦ Макарію та всім ієрархам, а також Верховній Раді за єдність.

Епіфанія представив Президент України Петро Порошенко. Люди чекали на представлення нового глави української церкви близько 10 годин.

За підсумками Собору Порошенко заявив: «Цей день увійде або вже увійшов як священний – день створення автокефальної помісної православної церкви. День остаточної незалежності – здобуття нашої незалежності від Росії. Україна вже не буде пити з московської чаші, московського труту».

А вже за декілька днів після голосування почалися політичні (і в релігії таке бува) ігри. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл, який брав участь в Об’єднавчому соборі українського православ’я 15 грудня та претендував на пост предстоятеля нової церкви, заявив, що на нього тиснули, аби він зняв свою кандидатуру на виборах.

Його гучну заяву влучно перебив Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський УПЦ МП Олександр (Драбинко), який після літургії у Спасо-Преображенському храмі Києва оголосив про перехід до помісної церкви України, і присутні у храмі віряни зустріли його слова оплесками.

Після цього офіційний портал новин Ватикану оприлюднив новину про обрання Епіфанія намісником автокефальної Православної церкви України. Фактично, це означає, що нову українську церкву визнали в цивілізованому світі.

«Офіційно католицька церква не здійснює якогось церковного акту визнання нової автокефалії, однак фактично поширення цієї новини є сигналом для всіх, хто ще має сумнів, у тому числі в помісних церквах: дипломатія Вселенського патріархату перемогла московські потуги», – сказав колишній речник УПЦ Київського патріархату, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій Зоря.

Новий глава Української православної церкви отримає Томос 6 січня в Костянтинополі (Стамбулі). Відтак процедуру отримання церковної незалежності буде завершено. Амінь.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через картини Сальвадора Далі

Парламент перейменував церкву Московського патріархату. Точніше, повернув історичну назву. Верховна Рада зобов’язала УПЦ МП змінити назву церкви на «російську». Відтепер вона має називатися Російською православною церквою в Україні.

Згідно з законом, який ухвалили 240 голосами, «релігійна організація (об’єднання), яка є частиною іншої структури, і керівний центр якої знаходиться в державі, визнаної законом такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, зобов’язана у своїй повній назві відображати відповідну приналежність».

Також депутати висловлювалися за заборону представникам російської церкви вести діяльність у зоні бойових дій, бо вони «можуть передавати агресору інформацію про українські війська».

Проросійський «Опозиційний блок» вимагав переголосування, але не вийшло. Нестор Шуфрич навіть хотів влаштувати бійку, але «свята трійця»: Бойко, Новинський та Шуфрич отримали від депутата Берези та заспокоїлися. Не допоміг навіть протестний молебен під стінами ВР.

Єдина людина, що повела себе по-християнськи у цій ситуації – новоспечений голова Православної церкви України Епіфаній. Він пояснив, що нова об’єднана церква налаштована на конструктивні відносини, а не конфлікт. «Ми повинні знайти взаєморозуміння, а не ворожнечу», – заявив владика. «Якщо вони (прибічники Московського патріархату – прим. ред.) відчують любов, то приєднаються до помісної церкви», – пояснив він. Також митрополит Епіфаній заявив, що закон Верховної Ради про перейменування релігійних організацій із центром в країні-агресора відповідає очікуванням українців. «Реальність повинна відповідати суті. Кожен православний українець повинен розуміти, до якої церкви він ходить», – заявив він.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через картини Сальвадора Далі

16 грудня, наступного дня після Об’єднавчого собору Православної церкви України та обрання її предстоятелем митрополита Епіфанія, Президент України Петро Порошенко вирішив вийти до журналістів. Попередній раз у такому форматі Президент спілкувався з медіа 28 лютого 2018 року. Теперішню підсумкову прес-конференцію призначили на неділю, а анонсували менш ніж за 24 години до події. Окрім поспіху з таким рідкісним форматом, як прес-конференція Президента, організаторам заходу закидають, що вони не дали можливості поставити запитання журналістам-розслідувачам (наприклад, Михайлові Ткачу зі «Схем»).

Богдан Кутєпов вважає, що цей захід був заточений на перемогу. Щоб ейфорія від Собору вбила будь-який можливий негатив, який може бути адресовано Президенту.

«Учора (16 грудня. – прим. ред.) журналісти були у футболках, які привертали увагу до розслідування вбивства Каті Гандзюк. І Президент сказав, що вона була чудовою людиною й підтримувала його. Це було настільки несподівано, що ми не мали чим заперечити», – зазначив Кутєпов.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через картини Сальвадора Далі

Депутати Ірпінської міської ради, де більшість – забудовники, сьогодні проголосували за генплан, який збільшує дозволені під висотну забудову землі в кілька разів. Перед тим як вносити зміни в генплан, у місті провели фейкові слухання. На них представили документ, згідно із яким у місті є морський порт, узбережжя Чорного моря та лиман у місті під Києвом.

Окрім розвитку морського порту, що в принципі для передмістя Києва – уже революційно географічний прорив на 500 кілометрів у Миколаївську область, там також з’явився полігон твердих паливних відходів, який перенесуть під Миколаїв.

Напевно, з усього цього можна було б сміятися, але оце барахло затвердили на громадських слуханнях, а що насправді в місті хотіли б змінити – ніхто не бачив.

Проїзд до міської ради перегородили автівкою водоканалу, яка зупинилася просто посеред дороги. Через це поліція не змогла оперативно потрапити до приміщення міськради. Містяни змогли зайти до будівлі лише після того, як виламали заблоковані двері. Під час сутичок розбили вікно в Ірпінській міськраді.

Зрештою, люди потрапили до зали. Але після штовханини з тітушками їх вивели.

Виконувачка обов’язків міського голови Анастасія Попсуй поставила на голосування генплан уже на четвертій хвилині сесії, і за нього проголосували без обговорення. При цьому в місті вимкнули провайдера інтенету, і тому активісти навіть не могли стрімити події.

Депутати легалізували свою забудову в місті, яку вели попередні роки. За її підрахунками, у місті з 2012 року виросло 500 нових будинків, але інфраструктура міста до цього була неготова – частина будинків вже кілька років стоять без світла.

Найбільший секрет генплану – що буде з сусіднім лісом. Адже, ще будучи мером, Карплюк дуже боровся за те, щоб ліс Коцюбинського, а також три тисячі гектарів лісів Києво-Святошинського лісництва, стали частиною генплану Ірпіня. Мабуть, забули, що жадібність – то смертний гріх.Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через картини Сальвадора ДаліІ у продовження абсурду: Володимир Путін почав «відбілювати» свого кума Віктора Медведчука. Президент РФ заявив, що той літав у Росію, щоб домовитися про звільнення 24 українських моряків.

«Щодо обміну. Ми цим займалися. Ось пан Медведчук за дорученням Порошенко, до речі кажучи, постійно цим займається. І нещодавно зовсім приїжджав до Москви, і ставив запитання про звільнення українських військових, затриманих у Керченській протоці, точніше в Чорному морі, але я вже сказав, це питання можна буде вирішувати тільки після завершення кримінальної справи (у РФ – прим. ред.)», – сказав він.

Не забувайте, що скоро вибори, а Путіну вкрай необхідні сили у Раді, аби знов перетворювати засідання парламенту на циркові вистави. Також Путін розповів, що надає гуманітарну та іншу допомогу Донбасу, щоб людей там «остаточно не розчавили». За його словами, він і далі буде «допомагати».

«Ми хочемо, щоб на всій території України був мир і процвітання. Ми зацікавлені в цьому, тому що Україна залишається одним із наших найбільших торгово-економічних партнерів. Торговий оборот між Україною і Росією, незважаючи на всі зусилля київської влади, зростає; зокрема виріс на нинішній рік», – сказав Путін.

Також він назвав цей факт «природніми зв’язками», а поточну українську владу «русофобами, які не розуміють інтерес свого народу».

Ми вже звикли до того, що українців називають «русофобами, фашистами тощо», та по-християнськи, мабуть, уже пропускаємо повз вуха ці образи. Ось тільки росіяни мають знати ще одну біблейську приказку: «Якою мірою міряєте, такою і вам відміряють». Тож не ображайтеся, що всього за чотири роки ви опинилися у світових аутсайдерах, яких тільки й можна, що ігнорувати.

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар