Четвер, 19 вересня

Рік, що минає, не просто був важким чи нелегким (як люблять казати президенти у новорічних промовах) – він був історичним. Він був визначальним. Таким, що запустив новий виток новітньої історії України та назавжди змінив її майбутнє. Київ вже не буде з Москвою, церква не буде з патріархом Кирилом, а в нас – жалю до них. Згадуємо головні події року у традиційному дайджесті Opinion.

 Не будемо зупинятися на його українському походженні, лише зазначимо, що він – класний художник. Здавалося, коли сучасне мистецтво вичерпало себе, він використав це і створив новий пласт сучасної культури, яку ми споживаємо (і купуємо) й нині. Так і Україна наче вичерпала свою стару версію у 2013 році, а тепер крок за кроком стає новою, сильною та дійсно незалежною.

Зірка в лобі зламала політичну кар’єру «месії» Надії Савченко. За данимим прокуратури, вона особисто планувала теракт у стінах Верховної Ради.

«У слідства є незаперечні докази того, що Надія Савченко особисто планувала, вербувала, давала вказівки, як провести терористичний акт у стінах парламенту, знищивши бойовими гранатами дві ложі. Мінометами (планувалося – прим. ред.) обрушити купол Верховної Ради й автоматами добивати тих, хто виживе», – заявив генпрокурор.

До цього її товариша, керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана, було затримано на КПВВ з арсеналом зброї. Ймовірно, для цього теракту – це стане зрозуміло після оприлюднення плівок із перемовинами народної депутатки.

Рада зголосилася зняти з Героя України недоторканність, та вже майже рік Надія перебуває в СІЗО. Як і в Росії, вона вдалася до крайніх заходів – оголосила про сухе голодування та за добу припинила його. В Україні їй, здається, вже не співчувають.

За кілька місяців всі знову заговорили про теракт – вбивство журналіста Аркадія Бабченка. Соцмережами прокотилася хвиля скорботи, та яке ж було здивування, коли він вийшов на прес-конференцію під час брифінгу силовиків у СБУ.

За словами глави СБУ Василя Грицака, вбивство журналіста замовили російські спецслужби через посередника в Україні.

Вони начебто завербували громадянина України, який доручив вбивство знайомому АТО-шнику і заплатив йому 15 тис. доларів завдатку з обіцяних 30 тис. Однак ветеран звернувся до СБУ і розповів їм про спробу себе завербувати.

За словами голови СБУ, вбивство Бабченка – лише елемент великої спецоперації, мета якої – знищення російських опозиційних журналістів і блогерів.

Він також повідомив, що завербований український громадянин мав ще одне завдання від спецслужб РФ. А саме – нелегально закупити за російські гроші зброю та боєприпаси і створити в Центральній Україні бази, де вони будуть зберігатися.

Однак ніхто по цій справі досі не засуджений. Європейська спільнота розкритикувала цю операцію, заявивши, що інсценування вбивства у правоохоронців виходять краще, аніж розслідування реальних вбивств: Гонгадзе, Шеремета й інших.

З липня й до кінця року в Україні тривали протести «євробляхерів». Власники авто на європейських номерах вимагали знизити акцизи та митні збори на розмитнення «євроблях». Чи не кожний тиждень водії блокували урядовий квартал, а восени – взагалі перекрили пункти пропуску та траси державного значення. Лише після непрямих погроз міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про застосування сили протестувальники вирішили розійтися. Після цього Верховна Рада кардинально спростила принцип нарахування акцизу на автомобілі та знизила вартість розмитнення. Тепер розділ податкового кодексу, який раніше займав кілька сторінок і містив десятки податкових ставок на авто різної потужності й віку, вміщується на одній сторінці.

Власники «євроблях», які зареєструють авто впродовж 90 днів з часу набуття чинності закону, зможуть заплатити лише половину суми акцизу. Таким чином, за розмитнення 15-річної польської автівки, купленої за 2300 євро, доведеться заплатити 1606 євро. Це багато, але у три з половиною рази менше, ніж доводилося платити дотепер – повна сума розмитнення склала б майже 6 тис. євро.

31 липня в Херсоні невідомий облив співробітницю міської ради, волонтерку й активістку Катерину Гандзюк концентрованою сірчаною кислотою. Поліція спершу порушила справу про хуліганство і затримала Миколу Новікова, якого підозрювала в нападі. Після ґвалту, піднятого журналістами, виявилося, що він має алібі.

Гандзюк отримала опіки 40 % шкіри та пошкодження очей. Її перевезли до Києва, де вона перенесла кілька складних операцій. У вересні Гандзюк ще змогла записати звернення до влади з лікарні. Але вже 4 листопада активістка померла. Після цього топ-чиновники від генпрокурора до президента клялися, що це справа їхньої честі, але правоохоронці досі не знайшли замовників цього злочину.

Судячи з того, що затримано лише виконавців, злодії видихнули з полегшенням.

Та важко дихати всім нам. Особливо Олегу Михайлику – одеському активісту, на якого у вересні було скоєно замах. Куля потрапила йому в легеню, а чоловік пережив клінічну смерть. Йому пощастило вижити, та й тут поліцейські за три місяці не змогли знайти замовників – вже традиційна імпотенція наших правоохоронних органів. Зате Аваков погрожував розігнати протести «бляхерів».

Тоді ж у вересні світ сколихнули фотографії блідого та напівживого Олега Сенцова, якого російська влада бачила здоровим та сильним в’язнем-терористом. 14 травня Сенцов оголосив голодування, вимагаючи від влади Росії відпустити всіх українських політв’язнів. Режисер голодував аж до 5 жовтня, поки його стан не став критичним.

«145 днів боротьби, мінус 20 кг ваги, плюс підірваний організм, але мета так і не досягнута. Я вдячний всім, хто підтримував мене, і прошу вибачення у тих, кого я підвів… Слава Україні!» – написав він у листі.

Пізніше Європарламент нагородив українського режисера, політв’язня Олега Сенцова премією «За свободу думки» імені Сахарова. Замість нього нагороду отримала його двоюрідна сестра Наталя Каплан. У Страсбурзі вона виступила з промовою і зачитала лист Олега Сенцова.

«Можна закликати змиритися і здатися, а можна, навпаки, закликати чинити опір і боротися, навіть коли немає шансів вижити, а є шанс лише загинути… Я сподіваюся, що я ще зможу, встигну щось зробити для того, щоб відчути, що я заслужив цю винагороду. Дякую», – сказав Сенцов у своєму листі.

Наприкінці листопада біля Керченської протоки російські прикордонні сили атакували та обстріляли катери та буксир Військово-морських сил України. 24 моряки було взято у полон. «Суд» у анексованому Криму заарештував хлопців до СІЗО, а російські ФСБшники одразу ж запроторили наших вояків до московських СІЗО «Матросская тишина» та «Лефортово». У трьох із них – важкі поранення, та хлопці не впадають у відчай і лише просять, аби їх не забували та писали їм листи.

25 листопада скликали засідання Ради нацбезпеки та оборони, після якого президент звернувся до парламенту із пропозицією запровадити воєнний стан. Понад шість годин у Раді тривали запеклі сперечання і врешті-решт Петру Порошенку довелося йти на поступки: воєнний стан запровадили лише у 10 областях без жодних обмежень прав громадян, а термін його дії скоротився з 60 до 30 діб.

«Що це було», – гриміли соцмережі, згадуючи особливий правовий статус, але президент заявив, що воєнний стан дозволив у короткий термін налагодити зв’язок між військовими та обласними адміністраціями і виявити проблеми в Міністерстві оборони. Дивина та й годі. Головної мети – звільнення наших хлопців із полону – так досягнути й не вдалося.

15 грудня у Софії Київській утворилась Українська автокефальна православна церква

Предстоятелем Української помісної православної церкви став митрополит Переяславський та Білоцерківський Епіфаній, представник Української православної церкви Київського патріархату. Його обрали на Об’єднавчому соборі в Софії Київській за присутності представників православних церков України, повірених Константинополя та президента України.

«Ми змогли об’єднати три гілки українського православ’я в єдину помісну православну церкву», – заявив Епіфаній за підсумками Собору зі сцени на Софійській площі в Києві. Він подякував Константинополю, президенту України та главі УПЦ КП Філарету, главі УАПЦ Макарію і всім ієрархам, а також Верховній Раді за єдність.

Епіфанія представив президент України Петро Порошенко. Люди чекали на представлення нового глави української церкви близько 10 годин, але попри холод кілька тисяч українців дочекалися на дійсно доленосне рішення – утворення нової незалежної церкви.

За підсумками Собору Порошенко заявив: «Цей день увійде або вже увійшов як священний день, день створення автокефальної помісної православної церкви. День остаточного здобуття нашої незалежності від Росії. Україна вже не буде пити з московської чаші московську отруту».

Після цього митрополит Московського патріархату Переяслав-Хмельницький і Вишневський УПЦ МП Олександр (Драбинко) після літургії у Спасо-Преображенському храмі Києва оголосив про перехід до нової помісної церкви України, і присутні у храмі віряни зустріли його слова оплесками. У Москві на нього дуже образилися, та кого це вже хвилює?

Після цього офіційний портал новин Ватикану оприлюднив новину про обрання Епіфанія намісником автокефальної православної церкви України. Свою підтримку висловили церкви Грузії, Греції та ще з десяток країн. Це фактично означає, що нову українську церкву визнали у цивілізованому світі.

Новий глава Української православної церкви отримає томос 6 січня у Константинополі (Стамбулі). Отже, процедуру отримання церковної незалежності буде завершено. А з цим Україна вже остаточно піде своїм шляхом.

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар