Середа, 28 жовтня

І до трагедії, котра сколихнула не лише Польщу, але й увесь цивілізований світ. Вчора, 14 січня, у лікарні від отриманих внаслідок нападу ножових поранень помер мер польського Ґданська Павел Адамович. Про друга України та українців – у реакціях від Opinion.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголосив, що після вбивства Адамовича у медійному дискурсі буде чимало дискусій про ненависть і насилля у політиці. Ба більше, міністр переконаний, що Україні ця дискусія теж конче потрібна, а також потрібні дії. Адже насилля не можна толерувати, забувати чи замовчувати.

Народна депутатка Ірина Подоляк зазначила, що мер Ґданська був достойною людиною, котра 20 років служила громаді, була приязною до України та чутливою на несправедливість. Водночас Подоляк підкреслила, що нам треба плекати в суспільстві доброту, вчитися цивілізовано дискутувати на дражливі теми, а не «гавкати і жерти одне одного, тавруючи з розгону».

Про те, що вбивство Адамовича має насторожити Україну, написав і політичний експерт Олексій Мінаков. На його думку, за вбивчим нападом на мера чітко простежується глобальна проблема – радикалізація польського суспільства. Про це кажуть мотиви вбивці, це підтверджують і тамтешні журналісти.

Експерт вважає, що Польща зацікавлена у стабільній Україні так само, як і ми зацікавлені у дружній Польщі з прогнозованою політикою щодо України. А для цього потрібно вести системну боротьбу з гібридною загрозою Кремля, який глибоко запускає свої щупальці у політичні системи наших країн.

Журналіст Євген Приходько впевнений, що це вбивство, яке так чи інакше має політичне забарвлення та буде далі використовуватися у політичних цілях. І якщо більшість вже сприймає цю трагедію в контексті суспільного політичного конфлікту без висновків слідства, це вже багато свідчить про атмосферу в Польщі.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубароврозповів, що після анексії Криму Росією загиблий Адамович надав притулок у Ґданську родинам кримських татар, які були вимушені покинути півострів у зв’язку з переслідуваннями російських окупантів.

Роман Безсмертний, політик, дипломат і один з авторів Конституції України, зазначив, що першим та основним уроком для України є те, що нам треба бути уважними. Так, іде виборча кампанія, всі конкуренти, але треба розуміти, що є речі дорожчі – це Україна та український народ. Безсмертний переконаний, що вбивця Адамовича не діяв самостійно, його вели, йому показали мішень. Та й об’єкт агресії також обраний зовсім не випадково, мер був нерядовою особистістю, людиною-державою.

Нардеп Микола Княжицький наголосив, що Адамович був другом України та українців, співпрацював з мерами українських міст, ділився своїм управлінським досвідом та дбав про розвиток економічних, культурних зв’язків між іншими державами. Йому була близька традиція солідарності великого демократичного руху, яку він часто порівнював з українськими Майданами. Він підтримав нашу країну і під час російсько-української війни.

Євген Магда, виконавчий директор Інституту світової політики, написав, що польське суспільство відмінно від українського сприймає пам’ять про полеглих.

«Ми спостерігаємо велике розділення суспільства, яке чудово використовує Росія для впливу на державу та регіон загалом», – зазначив громадський активіст і блогер Андрій Смолій.

Нардепка Олена Сотник підкреслила, що найстрашнішим є мотив вбивства Адамовича, адже вбивцю «засудила партія», до якої належав мер. Тобто вбивця ні на секунду не задумався, до чого тут мер, що суди виносять рішення, а не партії, навіть якщо вони супервпливові, і що точно це не відновить справедливості.

Збирав реакції Степан Коза

Залишити коментар