Четвер, 22 серпня

Політики не повинні втручатися в церковне життя, а лише створити можливості й відійти

Верховна Рада проголосувала за основу й в цілому законопроект № 4128-Д щодо зміни релігійними громадами підлеглості. Цей закон стосується не тільки християн, не тільки православних – він стосується усіх релігійних організацій.

Із 2016 року, відколи був зареєстрований перший законопроект, була проведена маса консультацій із дуже широким спектром зацікавлених осіб – це і релігієзнавці, і правозахисники, і представники церков, і Рада церков (куди входять усі представники релігійних організацій).

Український парламент жодним чином не ставив собі за мету будь-яким чином втручатися в релігійне життя – це неприпустимо й суперечить положенням декларації із прав людини. Однак, ми розуміємо, що протягом багатьох десятків років, а особливо зараз, в останній період, вірянам, які хочуть змінити свою релігійну приналежність у зв’язку з отриманням Томосу, доволі складно в масштабах держави зрушити цей процес.

Після отримання Томосу про автокефалію Православної церкви в Україні громади почали поступово переходити в її підпорядкування. Саме такий поступовий перехід і є правильний. Це повинні бути спокійні усвідомлені рішення. Така поступова динаміка спричинена тим, що люди не знають, як вони можуть це зробити, які кроки для цього потрібні, і законодавець у цьому законі такий алгоритм для людей створив.

Отже, за новим законом релігійні громади проводять збори, де ухвалюють рішення про зміну своєї підлеглості. Воно ухвалюється двома третинами голосів. Люди, які проголосували «за», повинні будуть це рішення підписати, потім воно повинне бути зареєстроване. Це все згідно із чинним українським законодавством, а в ухваленому законі ця процедура й цей алгоритм просто трошки детальніше розписані. Хоча всі головні речі щодо організації свого релігійного життя мають бути відображені в статуті релігійної громади. Новий закон жодним чином не втручається в організацію життя певної релігійної громади. Окрім того, коли починається процес переходу з однієї підлеглості в іншу, із майном громади не можна робити ніяких дій: продавати, виставляти в заставу. Це дасть спокій і розуміння людям, що церкви чи інша нерухомість, яку вони будували за свої кошти, залишаються їм.

Що ж буде з тими, хто не захотів переходити? Ми припускаємо, що може бути частина релігійної громади, яка не захоче змінити своє підпорядкування, і вони мають на це право. Вони тоді повинні створити окрему релігійну громаду й укласти угоду на спільне використання культової споруди. Це теж не новина, таке в Україні уже є і між різними громадами, і між громадами й державою. Ми сповідуємо принципи свободи совісті, і кожен має право на своє релігійне вираження – ми мусимо забезпечити усім людям це право.

Також закон захищає громаду від так званих «гастролерів» (заїжджих тітушок, наприклад). У законі прописано, що вирішувати долю переходу й підлеглості мають право лише члени саме цієї конкретної релігійної громади. Якщо людина є вірянином якоїсь церкви, то вона ж знає членів своєї релігійної громади. Громада села й релігійна громада – це не тотожні поняття. І таким чином усі сторонні ініціатори конфліктів відсікаються.

На жаль, особливо зі стартом передвиборчої кампанії, релігійне життя громадян використовують багато політиків, а це категорично неправильно. Є дуже багато провокаторів, суспільство електризується, і ми не можемо заплющувати на це очі. Абсолютно неправильно, що Президент України використовує ситуацію з отриманням Україною Томосу з метою отримання політичних дивідендів. Ніхто не заперечує заслуги Петра Порошенка в цьому процесі, але так, як ця тема ним інструменталізується, то складається враження, що ми не відірвалися від Кремля, а перенесли центр управління церквою на Банкову. Це негідно й це повинно бути припинено.

Позиція «Самопомочі» полягає в тому, щоби дати можливість й інструмент людям, релігійним громадам, для яких церква, віра в Бога є цінністю життя, вирішувати свої питання, жодним чином не створюючи конфліктів. Політики не повинні втручатися в релігійне життя, а повинні лише зробити й відійти. Треба поводитися гідно і дати поводитися гідно громадянам України.

Ірина Подоляк, народна депутатка (фракція «Самопоміч»), співавтор законопроекту

Залишити коментар