Понеділок, 1 червня

Від впровадження Нової української школи до арктичних досліджень, від оновлених судів до цілковитого реформування правоохоронної та медичної систем. Минулий рік, попри чималу критику та, будьмо чесними, низку невдач і питань, що лишилися без відповіді, виявився неабияк результативним для нашої країни. Про підсумки освітньої, судової, медичної реформ та прогнози на цей рік – у матеріалі від Opinion.

Освітня реформа

Рік, що минув, для МОН, за словами міністра Лілії Гриневич, був досить складним і дуже інтенсивним. Передусім, тому, що він був роком імплементації трьох законів: закону про освіту, закону про вищу освіту та закону про наукову й науково-технічну діяльність у дуже складних їхніх частинах. Якщо виокремити 10 основних здобутків галузі, то, за версією Міністерства, вона матиме такий вигляд.

2018 рік: від потреб дошкільнят до антарктичних досліджень

Упродовж минулого року в дитячих садках створено 22 тис. нових місць, що дало змогу скоротити чергу в дитсадки на 13,3 тис. Зупинятися на цьому не збираються, бо дошкільні заклади залишаються перевантаженими: за даними МОН, не вистачає ще 33,6 тис. місць. Саме це потрапило на першу позицію: у Міністерстві кажуть, що розташовували не за важливістю, а від найменших споживачів освітніх послуг до найстарших.

На другій позиції – впровадження Нової української школи. Це новий стандарт навчання, сучасний освітній простір і педагоги, які вже вміють працювати за новими методиками. За парти сіли 448,5 тис. дітей, на обладнання, перепідготовку вчителів, нові підручники і все, що супроводжує цей процес, у 2018-му було виділено мільярд гривень, а цього року закладено ще мільярд.

Окрім того, створено 286 додаткових опорних шкіл – а загалом їх тепер в Україні 736, що зробило освіту більш доступною. У перший клас діти йшли за місцем проживання, а не за сумнівними конкурсами, створено 561 інклюзивно-ресурсний центр.

Згадали торік і про професійну освіту, створивши 50 навчально-практичних центрів із сучасним обладнанням для навчання за найбільш гостродефіцитними професіями. Також нарешті створено Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Щоправда, чи стане воно тією совістю нашої вищої освіти, якою вважають НАЗЯВО у МОН, – покаже час, проте перший крок зроблено.

Лілія Гриневич відзначає, що вступ на магістратуру на правничі спеціальності відтепер здійснюється тільки за зовнішніми екзаменами, а заступник міністра освіти Роман Греба додає, що нарешті зроблено серйозні кроки з відродження учнівського і студентського спорту: Україна вперше за багато років не просто взяла участь у Всесвітній гімназіаді (а це 12 тис. учнів), а й перемогла у ній.

На окремому щаблі – розвиток антарктичних досліджень. Передусім, йдеться про технічну модернізацію станції «Академік Вернадський», якісний інтернет-звʹязок зі станцією, що нарешті дає змогу полярникам нормально спілкуватися зі світом, а не тихо заздрити колегам з інших станцій. Відновлено повноцінне членство України в Науковому комітеті з антарктичних досліджень, а на самій станції, як було ще із самого початку, знову працюватимуть на рівні з чоловіками й жінки, і багато чого іншого. У МОН також відзначають участь у міжнародних програмах «Горизонт 2020» (фінансується на 20,84 млн євро 114 проектів українських учасників), окреме вікно «Еразмус+» (а це додатково 5 млн євро) і той факт, що вдвічі більше наукових установ і вишів отримали доступ до баз даних Scopus та Web of science.

Що хочуть зробити у 2019-му

Отже, Міносвіти на досягнутому зупинятися не збирається. Тож уже з січня всі його чиновники обіцяють наполегливо працювати над подальшим реформуванням галузі. Відчувши, так би мовити, смак до реформи на прикладі змін у початковій школі, тепер більш предметно візьмуться за інші напрямки. Передусім, планують розробити й ухвалити новий стандарт для базової школи, подбати про обладнання нормальних сучасних туалетів навіть у найдальших сільських школах (на це, за словами Лілії Гриневич, передбачено понад 267 млн грн). Також планують запустити нові механізми професійного зростання вчителів. Йдеться про сертифікацію, яку зможуть за власним бажанням пройти тисяча вчителів початкових класів, а в разі позитивних результатів їм буде на 20 % підвищено зарплатню.

Щоправда, ставлення до майбутньої сертифікації в суспільстві вкрай неоднозначне. І самі вчителі, й експерти зазначають, що вчителів таким чином звинувачують у неуцтві, що є спробою перекласти відповідальність з установ, які мають забезпечити якісну вищу освіту, на тих людей, хто отримав неякісні освітні послуги, що мали бути забезпечені під контролем держави. Якщо зовсім просто, то вчителів у вишах нормально не навчили, а тепер їх ще й змушують доводити під час сертифікації, що вони не даремно отримали свій диплом. Тож відразу постає комплекс питань: а чи буде сертифікат, який отримають учителі після сертифікації, тим документом, якому можна довіряти? Чи сприятиме механізм такої сертифікації тому, що абітурієнти, які й досі не горіли бажанням бути вчителями, понесуть документи в педагогічні університети? Чи не втратимо ми на якості кадрів? Та це – окрема тема, яку Opinion дослідить дещо пізніше.

Що ж до пріоритетів МОН на цей рік, то кажуть, що буде компʹютеризовано геть усі без винятку сільські школи та проведено до них високошвидкісний сучасний інтернет – на це передбачено мільярд гривень. Водночас серед пріоритетів Міністерства – старт масштабної реформи професійної освіти. Передусім, ідеться про її нові стандарти. Інфраструктурним проектом з ЄС на це передбачено 50 млн євро.

Обіцяють подбати і про базове фінансування науки в університетах, на що у 2019-му планують спрямувати 100 млн грн. Причому основним принципом, зазначають у Міністерстві, має стати оцінка наукової діяльності не вишу загалом, а його окремих наукових напрямів. У вищих навчальних закладах мають почати працювати центри колективного користування обладнанням. Причому перші вісім центрів уже створено (вартість одного – 3,5 млн грн), ще чотири мають з’явитися у 2019-му, але загалом у створення таких центрів цього року планують інвестувати 30 млн грн.

І саме в цьому році повинен розпочати свою роботу Інститут освітнього омбудсмена, який має стати ефективним інструментом як для поліпшення якості освіти, так і для налагодження мікроклімату й безпеки у школах.

Плани справді великі, та і вчителі, і батьки першокласників, якщо казати тільки про створення Нової української школи, відзначають багато вузьких місць і недопрацьованих моментів. Тож, як мовиться, поживемо – побачимо, чи в реальному житті усе буде так добре, як на те сподіваються чиновники від освіти.

Судова реформа

До судової гілки влади в Україні тотальна недовіра суспільства, і її реформа потребує пильної уваги. Нещодавно у ЗМІ навіть назвали провалом цієї реформи рішення Окружного адмінсуду Києва щодо поновлення Романа Насірова на посаді голови ДФС. Які ж реформи насправді відбулися в цій сфері?

«Реформа просунулася доволі успішно, і бачимо її перші здобутки, – наголосив Opinion Валентин Сердюк, доктор юридичних наук, професор. – Уже рік роботи оновленого Верховного Суду (ВС), котрий доводить, що намічені в судовій реформі вектори серйозно реалізовані на рівні саме ВС. Оголошено конкурс до Вищого антикорупційного суду, триває конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності та другий тур конкурсу до ВС. Тобто в першій половині 2019 року будемо мати три нових повноцінних суди, запланованих реформою».

Те, що запрацював новий ВС, тривали конкурси до Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду (ВАКС), зазначив Opinion і Маркіян Галабала, експерт судової групи РПР. Він відзначив у 2018 році і проходження суддями кваліфікаційного оцінювання, і процес укрупнення судів. А сам рік назвав роком імплементації останніх законодавчих змін у сфері судоустрою.

«Сам факт тривання наведених процесів – свідчення позитивних змін, – продовжив пан Галабала. – Але їхнє якісне наповнення інколи викликає запитання, особливо з точки зору надмірного втручання політеліти України. Даються взнаки і недоліки законодавчої техніки, що призвели, наприклад, до паралельного існування нового ВС та “старого” ВС України, до необхідності правити законодавство, щоб судді в реорганізованих судах мали можливість продовжувати слухати незавершені справи, які їм “перейшли в спадок” із ліквідованих судів. На заваді реформи і певний внутрішній опір змінам з боку частини суддів. Багато суддів після запровадження обов’язку розглядати клопотання прокурорів про надання дозволу на проведення обшуку зі звукозаписом такої аудіофіксації судових засідань не здійснювали. Неприємно вражають і намагання засекретити e-декларації суддів».

А чи не свідчить про приреченість реформи ситуація з паном Насіровим, поновленим столичним Окружним адмінсудом на посаді? На погляд Маркіяна Галабали, рішення в цьому спорі характеризує загальну тенденцію – коли судова справа стосується топ-посадовців, то правові аргументи сторін відходять на другий план порівняно з політичними.

«Я почитав судове рішення і зрозумів, що суд у цій ситуації – фактично заручник недосконалості процедур щодо звільнення відповідної особи з посади, – вважає Валентин Сердюк. – Це не є недопрацювання суду, це недосконалість чинного законодавства. І суд не може придумати норму закону, виправдовуючи чи не виправдовуючи в такий спосіб дії державного органу, зокрема уряду, щодо звільнення названої особи».

Ідеться лише про проміжні підсумки судової реформи. У планах на 2019 рік, крім доукомплектації ВС та початку роботи ВАКС, реформування адвокатури та ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Медична реформа

Велика трансформація вітчизняної медицини триває вже третій рік. На перший погляд здається, що нічого не змінюється – в лікарнях, як і раніше, немає ліків, безкоштовних послуг, якісного сервісу. Але насправді 2018 рік став роком суттєвих змін. Тож чим ми можемо вже пишатися?

Створення Національної служби здоров’я

Стара медична модель, яка дісталася нам у спадок від Радянського Союзу, мала суттєві недоліки у фінансуванні. Зарплати лікарів не залежали від якості роботи. Лікарні фінансувалися з розрахунку на «ліжко-місце», а не від кількості реальних пацієнтів. Крім того, гроші, які виділялися на медичну галузь, часто десь по дорозі до лікарні просто зникали або йшли на фінансування міфічних проектів, що не існують. Така ситуація не задовольняла ні пацієнтів, ані лікарів. Кожен мріяв про страхову медицину, де страхова компанія покриває лікування пацієнта, а лікар отримує гідну зарплату.

Тож у 2018 році була створена Національна служба здоров’я України (НСЗУ) – по суті, державна страхова компанія, яка акумулює кошти, виділені на медичну галузь. Почав діяти новий принцип фінансування – «гроші йдуть за пацієнтом». НСЗУ сплачує гроші в медичні заклади тільки за надані послуги. Краща якість послуг – більше пацієнтів – більше фінансування. Пацієнти отримують якісне обслуговування, лікарі – гідну зарплату.

Особистий лікар

Аби спрацював принцип «гроші йдуть за пацієнтом», необхідно, щоб пацієнти самостійно обрали лікаря, в якого вони бажають отримувати медичну допомогу. Обравши сімейного лікаря, терапевта або педіатра, укладаєте з ним договір, а НСЗУ фінансує цього лікаря. Більше пацієнтів – більше фінансування: вперше офіційна зарплата лікарів первинної ланки сягнула конкурентних показників. Гарним прикладом є Центр первинної допомоги м. Балта, де лікарі вже в 2018 році отримували по 20 тис. грн щомісяця.

Загалом вже 23 млн українців обрали власного лікаря. І це більше, ніж були найоптимістичніші очікування. А за даними групи «Рейтинг», 76,6 % опитаних задоволені своїм вибором і якістю послуг від особистого лікаря. Відтепер ваш лікар гарантує безкоштовну профілактику, консультації та лікування.

З липня  2019 року розпочнеться програма безкоштовної діагностики від вашого лікаря. Ефективна співпраця з НСЗУ зацікавила також і приватні медичні центри. Тож відтепер українці можуть знайти особистого лікаря навіть у приватних медичних центрах і отримувати його допомогу безкоштовно.

Наявні всі вакцини з національного календаря щеплень

Щеплення тривалий час для більшості українців асоціювалося з негативом. Причин цьому декілька. Вакцин часто або не було взагалі, або надходили з перебоями. Нерідко й походження цих препаратів не влаштовувало пацієнтів. 2018 року держава передала функцію закупівлі вакцин міжнародним організаціям, зокрема дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ). Завдяки цьому їхню якість гарантовано ВООЗ. Тож усі вакцини, які є в країні, безпечні та ефективні. Ми можемо себе захистити від 10 небезпечних інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку (коклюшу), поліомієліту і хіб-інфекції.

Загалом закупівля ліків міжнародними організаціями долає корупцію у цій сфері, завдяки чому держава не переплачує вдвічі більшу ціну за необхідні препарати.

Нова якість навчання лікарів

Якісне лікування починається з якісних кадрів. Кожна розвинена країна дозволяє навчатися на лікаря тільки найкращим абітурієнтам. Тож із вступної кампанії 2018 року, аби подати документи на вступ до медичних вишів, кожен абітурієнт мав скласти ЗНО не менш як на 150 балів. Таким чином можна вибрати тільки вмотивованих і здібних випускників шкіл. Студенти-медики вже цього року будуть складати міжнародний іспит з основ медицини. Сподіваємося, що поступово наша медична освіта наблизиться до світових стандартів

Телемедицина для віддалених сіл

Кожен розуміє, що, на жаль, якість надання медичної допомоги дуже залежить від місця проживання. У сільській місцевості пацієнти часто живуть у 40-50 км від найближчої районної лікарні, тим паче від обласних медичних центрів. Сучасні комунікаційні технології дозволяють проводити діагностику та консультацію із високофаховими спеціалістами завдяки телемедицині.

У 2018 році розпочався великий проект для сільської медицини. У райони вже закуплене устаткування, яке дозволяє сімейному лікарю або фельдшеру проводити дослідження у віддаленому селі, результати якого наживо отримують спеціалісти вузького профілю з районної або обласної лікарні й одразу консультують лікаря загальної практики. Таким чином скорочується час та підвищується якість діагностики та лікування. Більшість амбулаторій Одеської області вже отримала таке устаткування.

Усі ці кроки створили основу для подальшого реформування медичної галузі. У 2019 році на нас чекає реформа швидкої допомоги, початок змін роботи в роботі лікарень, створення умов для трансплантології в Україні, і ще багато важливих кроків для створення сучасної медицини в Україні.

Текст: Лариса Вишинська, Віктор Цвіліховський, Святослав Лінников

Залишити коментар