П'ятниця, 22 листопада

Тиждень, що минає, наче катапульта: запустив усіх українців у передвиборчі перегони. Ми побачили найкоротшу політичну кар’єру – як Дмитро Гнап за дві доби з демократичного героя перетворився чи не на головного злодія майбутніх виборів. Але ті ж самі процеси змусили депутатів проголосувати за закріплення в Конституції курсу до членства у ЄС і НАТО. Чого було більше: позитиву, чи як завжди – читайте у традиційному дайджесті Opinion.

Для візуального супроводу тексту обрана виставка The show within the show, що пройшла в Мистецькому арсеналі у квітні 2014. Тоді країна пережила Революцію Гідності, анексію Криму та початок війни. Погляд художників тоді був «незамилений», а ідеї – незаангажовані. А зараз?

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через виставку The show within the show

Верховна рада закріпила в Конституції курс України на членство в ЄС та НАТО. Уперше з часів прийняття воєнного стану час парламент зібрав під час голосування конституційну більшість – за пропозицію проголосували 334 депутати. Таким чином, закон № 9037 «Про внесення змін до Конституції щодо стратегічного курсу держави на набуття повноцінного членства України в ЄС та НАТО» прийнято вцілому. Розлого про це написав телеграмм-канал The NewsRoom

Законом передбачено «закріплення на конституційному рівні правової визначеності курсу України на членство в ЄС і НАТО, мобілізувати українське суспільство й українську владу та сприяти реформам, спрямованим на досягнення критеріїв повноправного членства в ЄС і НАТО».

Окрім цього, після повернення Криму Україні з півострова автоматично вилетить Чорноморський флот. Тому що законом зокрема пропонується «виключити з Конституції положення про використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів». Також з основного закону має бути виключено положення про позаблоковий статус України.

Як це буде працювати у випадку вступу до НАТО та планів щодо розміщення їхніх баз на території України – невідомо. Ну, нічого, депутати люди ввічливі – проголосують знов.

Сесійна зала була переповнена, так само, як і урядова ложа.

Традиційно проти цього рішення голосувало все проросійське лобі, як фракційне (ОБ), так і позафракційне (Бойко, Льовочкін, Дунаєв та інші). Виступаючи з трибуни парламенту, Президент Порошенко пояснив, чому так сталося.

«Зараз у Кремлі дуже уважно спостерігають за діями Верховної Ради. Не дочекаєтеся – не буде у вас радості. І Верховна Рада сьогодні продемонструє єдність, яку демонструє останні чотири роки», – сказав Порошенко.

Перед голосуванням «Радикальна партія» та «Батьківщина» ненадовго заблокували президію з метою передвиборчо побавитися в «ціни на газ» та «зубожіння». Однак, у підсумку передвиборче гасло Ігоря Гриніва «Порошенко або Путін» знову спрацювало. Жодна проєвропейська політична сила в передвиборчий період не захотіла стати «агентом Кремля», а тому президентський закон підтримали навіть ті, хто не дуже хотів грати на боці Порошенка.

«Влада використовує основний закон як елемент своїх дрібних передвиборних маніпуляцій. Записів у Конституцію мало, якщо військовий бюджет не є прозорим, якщо не оновлюється озброєння, немає жодної ракети або літака, поставлених на озброєння. Але сьогодні цей зал прийме це рішення», – сказав голова «Самопомочі» Олег Березюк, фракція якого теж проголосувала «за».

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через виставку The show within the show

До речі, про агентів Кремля. У Москві зібрав прес-конференцію заочно засуджений на 13 років за державну зраду Віктор Янукович. Офіційно планувався коментар щодо його вироку, однак Остапа знов понесло: тут і «вооружонние молодчікі», і «радикали», і «погромщики».

«Мене зрадили. Або, як кажуть сьогодні “просунуті українські політики”, мене кинули, як лоха», – сказав Янукович про європейських політиків, які підписали з ним «мирну угоду» під час Майдану. Після цього, за словами «легітимного», вищевказані «кидали» не відповіли на жоден його лист.

Заочно засуджений Віктор Янукович також запевняє, що й досі живе в Ростові, і з ним там проживає ще пів-Донецька.

«Іноді, як кажуть, виходжу прогулятися вулицею в Ростові, то враження таке, нібито я йду по Донецьку: “Здрасьтє-здрасьтє, здрасьтє-здрасьтє”», – розповів він.

Тим часом президенту-втікачу надали в Росії державну охорону за наказом президента Володимира Путіна. Мабуть, щоб «знайомі обличчя з Донецька» не розбили обличчя Федоричу.

Не оминув ВФЯ і наших політиків: Порошенка критикував, на запитання про Тимошенко та Зеленського з’їжджав із теми.

«Утім, із загальної промови зрозуміло, що основні свої надії і “легітимний”, і ФСБ покладають не на президентські, а на парламентські вибори», – резюмувала Оксана Денисова.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через виставку The show within the show

Тим часом кума Путіна Віктора Медведчука нарешті підозрюють у державній зраді та порушенні територіальної цілісності України. Та невже!

Ознаки злочину знайдено в заяві Медведчука на з’їзді його політсили щодо необхідності створення «автономного округу Донбас».

«Зокрема, у діях Медведчука В. В. містяться склади злочинів, передбачені ч. 1 ст. 110 КК України, а саме: умисні дії, вчинені з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, тобто публічні заклики, а також ч. 1 ст. 111 КК України – державна зрада у формі надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України», – йдеться в повідомленні ГПУ.

За підслідністю справу передано СБУ, яка за законом розслідує всю державну зраду. І яка за вказівкою АП внесла Медведчука до складу Мінської групи.

Тож поки у відомстві працюють Семочки тощо, не варто сподіватися, що Медведчук отримає реальний строк (хоча б такий, який отримав поет Василь Стус, якого свого часу «захищав» Медведчук).

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через виставку The show within the show

На відміну від Медведчука, політична кар’єра ледь не завершилася в екс-журналіста Дмитра Гнапа. Невдовзі після того, як Гнап назбирав 2,5 млн грн в інтернеті на заставу для висування в президенти, його колишні колеги зі «Слідства.Інфо» звинуватили його в нецільовому використанні коштів, отриманих командою журналістів у вигляді міжнародної премії ще кілька років тому.

За словами керівника проекту Анни Бабінець, це з’ясувалося лише зараз, після подачі документів до ЦВК, після того, як колеги з інших ЗМІ попросили про коментар із цього приводу. Журналістка заперечує зв’язок своєї заяви з передвиборчою кампанією, каже: коли дізналася, тоді й заявила.

«Майже чотири роки тому наша агенція отримала премію “Вільна преса Східної Європи-2015”, грошовий приз склав 15 тисяч євро. Тодішній керівник “Слідства.Інфо” Дмитро Гнап від імені команди публічно заявив, що ці гроші будуть витрачені на допомогу армії. Днями до мене звернулися колеги з іншого медіа з питанням про долю цих грошей. Весь цей час я була впевнена, що приз дійсно пішов на армію. Почали розбиратися. З’ясувалося, що премія була перерахована на банківський рахунок Дмитра (можливо, тому, що рахунки ГО “Слідство.Інфо” були відкриті лише у грудні 2015-го, а премія надійшла десь за півроку до цього)», – написала Бабінець.

У відповідь Гнап визнав що з 2015 року вони зберігалися в банку. 2 тис. євро з цих 15, за його словами, були передані армії, 3 917 євро «проїли» через брак фінансування проекту, а ще 9 087 «сьогодні-завтра» буде перераховано на рахунок «Слідства.Інфо». Пообіцяв викласти платіжку, а редакція пообіцяла таки спрямувати ці гроші на армію.

У підсумку «ложечки знайшлися, але осад залишився». Фейсбук-спільнота ледь не з’їла живцем молодого політика, але хто з нас без гріха: Садовий, Зеленський, Тимошенко чи чинний Президент? Отож.

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар