Неділя, 26 травня

Соляна шахта Соледара – унікальне місце в Донецькій області, де на глибині понад 300 метрів можна ходити по дну стародавнього океану, оздоровлюватися та навіть насолоджуватися концертами симфонічних оркестрів.

Я не був у цих краях шість років. Друзі та колеги кричали: «Ти божевільний!», проте ми (я і 12 сміливців) ризикнули. Займаючись авторськими турами по Україні та зарубіжжю з Одеси, розробив велику кількість найрізноманітніших маршрутів для будь-якого туриста, але ось у Донецьку область (з Олексієм Дишлевим та його проектом www.alex-vander.com.ua) туристи не їздили давно, а даремно.

Лютий – саме час для подорожей у соляну шахту, час для занурень у надра Землі на глибину понад 300 м. Наша дихальна система в цей період як ніколи потребує регенерації й оздоровлення, а температура +12+14, що панує в шахті цілий рік, цьому сприяє.

Уявіть собі, ви ходите по дну стародавнього океану! Пам’ятаєте усім знайому пачку солі, яку за звичкою берете на полиці супермаркету? Так ось. Тепер ви можете ходити по цій солі власними ногами. Але про все по порядку.

Соляна симфонія Соледара

Сумнозвісні події 2014 року геть вигнали туристів із цього й так не дуже-то туристичного регіону України. Гіркоту навіває обстріляний знак «Слов’янськ» на виїзді з однойменного міста.

Соляна симфонія Соледара

Звідси до маленького провінційного містечка Соледар на Донеччині трохи більше 50 км. На блокпості по трасі «Харків – Ростов-на-Дону» в нас запитують про мету поїздки. (До речі, до Ростова нині ви не проїдете, адже приблизно за 15 км від Соледара траса впирається в зону розмежування. Тож обов’язково візьміть із собою в дорогу паспорти). Без особливих проблем продовжуємо наш шлях далі.

У 2017 році ситуація з туризмом у Донецькій області потихеньку зрушила з мертвої точки – на екскурсії в соляну шахту Соледара потягнулися перші боязкі групи школярів, а потім і дорослих туристів, здебільшого зі східних регіонів України.

Зараз тут спокійно. І, напевно, було б усе добре, якби не застиглий на обличчях людей смуток. Вони – не такі, як в Одесі, не такі, як у Києві. Вони – інші. І, дай вам Боже, друзі, не пережити того, що пережили тут вони…

Ми прибуваємо до магазину сувенірів – соляних ламп.

Соляна симфонія Соледара

Тут усе аскетично, а за 150-250 грн можна придбати корисний для здоров’я сувенір для близьких.

Соляна симфонія Соледара

І – вперед! До занурення в надра Землі через ствол 3-БІС.

Соляна симфонія Соледара

Вас проінструктують, дадуть каски, посадять у кліть – так називається це пристосування для спуску на глибину майже 300 м, яке розраховано на 22 осіб та рухається зі швидкістю близько 3 м / сек. Вуха від перепаду тиску спочатку трохи закладе. За якихось дві хвилини ви – уже в підземному царстві.

Соляна симфонія Соледара

Наш оригінальний тур вихідного дня супроводжували представники унікального спелеосанаторію «Соляна Симфонія» – Сергій і Олександр, які розповіли багато цікавих фактів.

Видобуток солі в Артемівському родовищі розпочався ще в кінці XIX століття і, звичайно, продовжився в радянську епоху. Артемівськ, що знаходиться по сусідству, тепер іменується Бахмутом і цікавий туристам як місце екскурсій та дегустацій в Артемівському заводі шампанських вин.

Спелеоклінік, які досі працюють, на місці колишніх гірничих виробок на території незалежної України виявилося дві. Але знаменита далеко за межами країни алергологічна клініка в Солотвино на Закарпатті не працює з 2009 року. Сумно, адже це чи не єдиний надійний спосіб дорослим вилікуватися від бронхіальної астми. Унаслідок зносу інженерних комунікацій та через відсутність належного нагляду й ремонту шахта, а разом із нею й унікальна клініка, були затоплені водою.

Спелеосанаторій (тобто підземний санаторій) «Соляна Симфонія» залишився єдиним на всю Україну, і до 2014 року можна було в ньому оздоровитися за помірні гроші, дочекавшись черги.

Соляна симфонія Соледара

Свого часу функціонували підземний і надземний корпуси, з усіма зручностями, лікарями, сучасним діагностичним центром та спортзалом. Нині надземний корпус не працює – у ньому розміщені представники місії ОБСЄ, а в підземний можна потрапити згідно з графіком заїздів. Упродовж двох тижнів із 19 години вечора до 7 ранку пацієнти проводять час під землею, ночують у спеціальних кімнатах – оздоровлюються, лікуються від захворювань дихальної системи та різних алергій.

Соляна симфонія Соледара

І жодна соляна кімната – зараз стало модно їх відкривати в багатьох великих містах – не дасть таких результатів, краще не обманюйте себе. Тільки сукупність таких чинників, як тиск, вологість, необхідна концентрація іонів натрію і хлору, температурний режим зроблять свою справу.

Окрім двотижневих програм, туристам зараз пропонують одноденні екскурсійно-оздоровчі тури, на якому ми й побували. Окрім захоплюючої екскурсії й занурення в підземний світ, нас чекали дихальна гімнастика, чаювання й можливість трохи поспати на ліжках спелеоклініки.

Соляна симфонія Соледара

Кав’ярні внизу немає, але можна взяти з собою щось перекусити.

Не рекомендую натягати на себе купу теплих речей у зимовий час – куртки-вітрівки цілком буде досить, і краще взути кросівки, щоб сіль не зіпсувала взуття. А ось улітку варто утеплитися. Тут температура вище +14 не підніметься.

Осіб у стані алкогольного сп’яніння на таку екскурсію не допускають. Дозволена вікова категорія – від 6 до 60 років, за умови відсутності протипоказань. Із ними можна ознайомитися заздалегідь.

У «курсовочних» програм є й недоліки – питання проживання, харчування та трансферу потенційні пацієнти спелеосанаторію повинні брати на себе. Їздять маршрутки до Слов’янська та Краматорська, але не дуже часто. Комфортних сучасних готелів немає. Можливо, з’являться в майбутньому, коли збільшиться кількість охочих тут відпочити. Як варіант – пропозиції від приватних осіб про оренду житла. Сумно, бо за кордоном такі місця дуже цінують. Їх охороняє держава.

Зараз тут функціонують три підприємства. Власне, «Артемсіль» – державне підприємство, яке здійснює регулярний видобуток солі. Щоправда, через проблеми з ринком збуту (до РФ сіль нині не поставляють) норми її виробітку істотно впали, і потужності підприємства використовуються далеко не на повну. Далі – спелеосанаторій «Соляна симфонія», який орендує територію в «Артемсолі», а також «Музей соляної промисловості», що існує теж на орендних умовах.

Ми прогулялися довгими підземними коридорами. Тут вельми затишно. Підсвічування ненав’язливе, туристів майже немає. Дійсно цікаво й незвично.

Соляна симфонія Соледара

Справжнє «вау» чекало нас, коли ми потрапили до Великої зали.

Соляна симфонія Соледара

Завдяки висоті даху 28 м і приголомшливій акустиці тут регулярно проводять концерти симфонічних оркестрів; побувала тут колись і Алла Пугачова.

Соляна симфонія Соледара

Ми не співали. Насолоджувалися таємничою атмосферою, мерехтливим підсвічуванням, дихали цілющим повітрям… думали про життя.

Соляна симфонія Соледара

Спасибі тобі, Соледаре, за чотири години щастя під землею! Миру тобі й вдячних туристів! Неодмінно повернемося сюди знову.

Текст і фото: Олексій Дишлевий

Залишити коментар