Середа, 21 жовтня

Упродовж дев’яти місяців минулого року Рада бізнес-омбудсмена фіксувала зниження кількості скарг бізнесу на неправомірні дії держави. На жаль, цей тренд був нестійким – в останньому кварталі кількість звернень зросла майже на 40 %. Невтішні й інші дані Ради – кількість скарг на дії податкових органів стала рекордною за весь час існування інституту бізнес-омбудсмена, тобто підходи податківців до роботи не просто не змінилися на краще, а навпаки – стали гіршими.

Загалом за рік офіс бізнес-омбудсмена отримав майже дві тисячі скарг. Понад 60 % стосувалися дій Державної фіскальної служби, 14 % – дій правоохоронців, 7 % – державних регуляторів. Лише 25 % скарг Рада бізнес-омбудсмена відхилила через невідповідність критеріїв розгляду, через безпідставність – тільки 13 %, решту ж визнала правомірними.

Серед скарг до податківців найбільша кількість стосувалася блокування податкових накладних, податкових перевірок і відкритих кримінальних проваджень проти бізнесу. Кількість скарг на затримки з відшкодуванням ПДВ суттєво скоротилася. Скарги щодо блокування податкових накладних здебільшого надходили від одних і тих же компаній, діяльність яких ДФС оцінює як ризиковану. Тож не можна стверджувати, що всі ці блокування були безпідставними. Утім можна сказати, що система оцінки ризиків ДФС потребує вдосконалення, оскільки значна кількість компаній має до неї претензії. Але кількість скарг і з усіх інших податкових питань, на жаль, зросла. Бізнес став більше скаржитися на безпідставні кримінальні справи, розірвання договорів електронної звітності та відмови в реєстрації платників ПДВ.

Національну поліцію бізнес здебільшого обвинувачував у процесуальних зловживаннях та бездіяльності. Кількість таких скарг зросла на 30 % у порівнянні з попереднім кварталом та на 11 % у річному вимірі. Аналогічні претензії в бізнесу й до прокуратури, але кількість невдоволених роботою ГПУ скорочується.

Скарги надходили переважно від бізнесу, що працює в таких сферах: оптова торгівля, промислове виробництво, сільське господарство та гірничодобувна промисловість, нерухомість та будівництво, а також від приватних підприємців.

Порівняно з минулим кварталом зросла кількості скарг у всіх індустріях, окрім приватних підприємців. Найбільший приріст у компаній, що працюють у сфері нерухомості та будівництва (+113 %), а також оптової торгівлі (+71 %).

Як зазначають у своєму звіті експерти Ради бізнес-омбудсмена, порівняльний аналіз скарг, поданих компаніями з багатьох галузей промисловості, доводить, що представники різних сфер мають різні проблеми у взаємодії з державними органами. Незважаючи на те, що предмети скарг зазвичай майже однакові, рівень тиску держорганів відрізняється. Оптовики та дистриб’ютори найчастіше скаржаться на податкові питання (72 % усіх звернень) та митні питання (6 %). Агропідприємства більше за інших переймаються діями державних регуляторів (12 %), а компанії з нерухомості – діями органів місцевого самоврядування (12 %). У 2018 році промислові виробники стали предметом особливого інтересу правоохоронців (17 %). А для індивідуальних підприємців характерна найбільша частка скарг на правоохоронців (18 %).

Найбільша кількість скаржників (73 %) – це малий та середній бізнес. Це одна з відповідей на запитання, чому український малий та середній бізнес так повільно зростає, не часто перетворюючись на великі системи, орієнтовані на широкий ринок компанії. Малому бізнесу просто не дають можливостей для росту, бо він систематично стає жертвою контролюючих органів.

Утім є й позитив. Упродовж минулого року державні органи виконали 94 % рекомендацій Ради бізнес-омбудсмена. Зокрема було виявлено, що електронна система адміністрування ПДВ (СЕА) некоректно опрацьовувала анульовані податкові накладні. Їх відміна не мала впливати на реєстраційний ліміт, але в частини підприємців він зменшувався. Для підприємств це прямі фінансові втрати. Щоби продовжувати діяльність, вони часто були змушені покласти на податкові рахунки додаткові кошти. Інспектори Ради зверталися до ДФС із проханням виправити помилку СЕА та відкоригувати формулу. Як виявилося, для усунення проблеми необхідно внести зміни до законодавства. У результаті, після 18 місяців переговорів держорган розробив механізм вирішення проблеми та вніс необхідні зміни, які набрали чинності з грудня 2018 року.

Також у грудні 2016 року Верховна Рада України прийняла зміни до Податкового кодексу, які дозволяли підприємствам реєструвати податкові накладні навіть при від’ємному значенні балансу.

Але ДФС та Мінфін практично не забезпечили цієї можливості платникам податків, оскільки не розробили відповідного програмного забезпечення. У рамках Меморандуму про партнерство з ДФС Рада винесла відповідну скаргу на засідання експертної групи з податківцями, і після доопрацювання системи державні органи повідомили, що механізм реалізовано. Тепер платники податків мають можливість реєструвати податкові накладні навіть при від’ємному балансі.

Добре, що влада готова реагувати на критику та змінюватися. Погано, що для цього необхідно залучати треті органи, зокрема Раду бізнес-омбудсмена. На жаль, прямого діалогу з бізнесом досі не існує, бажаючих прислухатися до скаржників в уряді немає. А дарма, бо розвиток економіки напряму залежить від того, наскільки легко бізнесу працювати в державі.

Більше того, тиск на бізнес є одним із вагомих факторів тінізації виробництв. Відповідно до свіжих даних Міністерства економічного розвитку й торгівлі, рівень тіньової економіки України складає 32 %. Так, це найнижчий показник за останні 10 років, але його все одно важко назвати низьким. Прискорити детінізацію без ослаблення тиску на бізнес – неможливо.

Якщо поглянути на рівень тінізації / детінізації за видами діяльності, одразу впадає в око, що при детінізації у видобувній галузі та будівництві, які й забезпечили нам рекордно «низький» рівень тіні, у інших сферах ситуація не стала кращою. Навпаки, серед переробних підприємств, компаній, що надають фінансові та транспортні послуги, та фірм, що займаються операціями з нерухомістю, рівень тінізації зріс. Тобто у сферах, де регуляції покращилися, охочих працювати «в білу» стало більше, а там, де з регуляцією біда, – усе стало ще гірше.

Традиційно найбільший рівень тіні був зафіксований у роздрібній торгівлі – 49 % від обсягу ВВП. А якщо рахувати разом із послугами – то всі 55 %.

Влада переможно звітує і про кількість виявлених порушень. Так, підрозділи податкового та митного контролю ДФС провели понад 13 тис. перевірок, за результатами яких збільшили податкові зобов’язання платників загалом на 9,5 млрд грн. Утім, як показують дані Ради бізнес-омбудсмена, ці донарахування не завжди виправдані й часто можуть бути пов’язані з хибами в роботі самих податківців, недосконалістю їхніх систем ризиків чи електронного адміністрування.

Більше того, не тільки приватний бізнес формує тіньовий сектор, держава не відстає. Лише одна Держаудитслужба за рік провела 890 планових та 220 позапланових перевірок державних органів та підприємств і практично в кожному випадку знаходила порушення: при використанні державних ресурсів – на суму близько 1,6 млрд грн, а комунальних – на суму майже 425,5 млн грн. У бюджетних установах та організаціях виявили незаконне та нецільове використання понад 600 млн грн, а це майже половина від загальної кількості порушень. Найбільш поширеними порушеннями були реалізація товарів безоплатно або за зниженими цінами, списання коштів у видатки без отримання товару, закупівля завищеної кількості робіт, неперерахування коштів до бюджету, незаконні виплати та нецільові витрати. Тобто посилюючи тиск на приватний бізнес, уряд не квапиться наводити лад у державних компаніях та органах, які розпоряджаються грошима, – їх у вигляді податків сплачує бізнес. Зрозуміло, що платити більше реальний сектор не бажає. Очевидних змін у контролі державних видатків, у покращенні державних послуг, у якості регулювання не видно. А от тиск на бізнес цілком наявний.

При цьому детінізація напряму залежить не лише від контролю, але й від здатності держави створити сприятливі умови для збільшення ділової активності, створення прозорого інституційного середовища та сприятливого бізнес-клімату. І необґрунтовані претензії контролюючих органів до підприємців у цю формулу ніяк не вписуються. Бо замість того, щоб працювати й розвиватися, шукати нові ніші виробництва та нові ринки збуту, підприємці змушені витрачати час і кошти на залагодження спірних питань із контролюючими органами, скарги й судову тяганину. І в цьому році ситуація цілком може погіршитися, адже бюджетний ресурс цього року обмежений як ніколи, держава гостро потребує грошей і традиційно шукає їх у кишенях бізнесу.

Текст: Валентина Ющенко

Залишити коментар