Вівторок, 18 червня

Тиждень, що минає, повертає нас до подій п’ятирічної давнини. Усі – від пересічних українців до Президента – згадують, де вони були й що робили, коли снайпери на Майдані вбивали людей. Хтось згадав полеглих побратимів, а хтось не впустив нагоди пропіаритися. Чи далеко ми зайшли за ці роки, чи досі залишилися у пост-«регіональному» січні 2014 року – читайте у традиційному дайджесті Opinion через призму тижневих новин.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через фотопроект "Місцями Революції Гідності"

Для візуального супроводу тексту було обрано фотопроект «Громадського» «Місцями Революції Гідності: 5 років тому й нині». П’ятий рік поспіль слідчі, адвокати, прокурори, рідні та близькі жертв намагаються відтворити події тих днів. Посекундно збирають докупи окремі епізоди. Знову й знову повертаються на центральні вулиці Києва, щоб відповісти на запитання: хто й навіщо вбивав людей.

У 2013-2014 роках саме тут відбувалися історичні події Євромайдану. «Громадське» пройшлося місцями, де спершу зібралися студенти, місцями, які згодом перетворилися на арену кривавих зіткнень між протестувальниками й силовиками. А відтак звідси поїхали перші добровольці на Схід України. Саме тут вирішувалася доля країни.

Якими були ці місця тоді, і якими є тепер, за п’ять років після початку Революції Гідності – у фотопроекті «Громадського». А ми, зі свого боку, спробуємо показати – чи відрізняються буденні події 2019 року від 2014-го, і наскільки далеко ми зайшли.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через фотопроект "Місцями Революції Гідності"

Президент України Петро Порошенко 20 лютого виступив на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Він підкреслив, що після п’яти років агресії Росія «не демонструє жодного наміру зупинятися».

«Майже кожного дня ми втрачаємо наших найкращих синів та дочок. Спершу Росія загарбала Крим, потім перетворила Донбас на поле бою, а далі поширила свою агресію на Чорне, Азовське моря та Керченську протоку. У результаті 44 тис. кв. км, або 7 % території України, нині окуповані», – сказав він.

Порошенко упевнений, що зупинити агресію Росії можливо лише зусиллями міжнародної спільноти. Він навів приклад, коли в 1939 році Радянський Союз виключили з Ліги Націй через агресію проти Фінляндії – і це, на думку Президента, був правильний та виважений крок.

«Тож, можливо, прийшов час поставити Росію на місце? Почати з позбавлення її права вето, принаймні, коли йдеться про питання російської агресії проти України. Я прошу цю асамблею нас підтримати – бути поруч із нами у протидії імперським амбіціям Кремля. Тільки разом ми можемо примусити Росію – державу-окупанта та агресора – прийняти свою відповідальність і припинити агресивні дії. І ми вважаємо, що ООН має відігравати важливу роль у цьому. Коли в 2018 році генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш включив питання розв’язання російсько-українського конфлікту до своїх пріоритетів, ми відчули надію. На жаль, серйозних зрушень не відбулося, але їх потрібно досягти», – резюмував Порошенко.

Президент говорив без зупину більше 40 хвилин. Дипломати нагородили його сухими оплесками та швидко перейшли до венесуельського питання. В ООН досі глибоко стурбовані, як і п’ять років тому.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через фотопроект "Місцями Революції Гідності"

Тим часом до нашої Верховної Ради завітав президент Європейської Ради Дональд Туск. Він виступив у парламенті України й дав політикам та громадянам п’ять порад, а також подякував українцям за віру в єдину Європу.

Спеціальне засідання парламенту було присвячене п’ятим роковинам початку російської агресії проти України. Пан Туск заявив, що «немає Європи без України» і зазначив, що українців не потрібно вчити бути європейцями.

1. Сперечайтесь у міру

За словами Дональда Туска, історія України й Польщі демонструє, що внутрішні конфлікти є найбільшим подарунком для «тієї третьої країни», вочевидь, маючи на увазі Росію.

Він нагадав, що Україна має опонентів і в Європі, які лише шукають привід для погіршення стосунків між Брюсселем і Києвом. «Різкий конфлікт між вами може виявитися саме таким приводом», – попередив Дональд Туск. «Сперечайтесь у міру й лишайтеся єдині у справах, які мають найважливіше значення для України».

2. Не піддайтеся «наркотику» націоналізму й популізму

«Оминіть спокуси радикального націоналізму й популізму, як ви це робили досі», – сказав Дональд Туск.

За його словами, відповіддю на націоналізм одних зазвичай стає націоналізм інших. Це призводить до конфліктів. «Основи об’єднаної Європи – це примирення замість реваншизму, солідарність замість егоїзму, історична правда замість пропаганди», – сказав він.

Політик вважає, популізм є спокусливим для тих, хто має комплекси та почуває себе слабкими, а українці мають усі підстави почуватися «гордими й сильними».

3. Бережіть демократичні цінності

Голова Європейської Ради закликав українців не вірити тим, хто говорить, що час демократії, заснованої на правах людини, повазі до меншин, свободі думки та слова, пройшов. Він підкреслив, що авторитарна демократія не має замінити свободу. За словами Дональда Туска, саме захищаючи цінності демократії, загинули герої Революції Гідності.

4. Будуйте разом доброчесну державу

«Не буду тут усім читати лекцію про корупцію», – сказав голова Європейської Ради.

Він попросив політиків повірити, що чесність і прозорість влади потрібна не тому, що це «вимога Європейського Союзу», а тому, що цього потребують громадяни.

5. Повірте у молодь

Пан Туск розповів, що у Брюсселі зустрічався з групою молоді, серед яких були й українці. «Їхнє покоління вже готове взяти на себе відповідальність за майбутнє України. Власне, вони і є цим майбутнім», – сказав він. Дональд Туск підкреслив, що п’ять років тому молодь України склала свій іспит, «заплативши найвищу ціну».

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через фотопроект "Місцями Революції Гідності"

До речі, про ціни. Білорусь за рік продала в Україну в 800 разів більше вугілля попри те, що його там не видобувають. Обсяги експорту антрациту з Білорусі до України за рік зросли у 307 разів та склали 8,82 мільйона доларів. За даними журналістів «Радыё Свабода», вугілля до Білорусі могло потрапити з шахт на тимчасово окупованому Донбасі. Зокрема, таким чином це вугілля купує компанія «ДТЕК» Ріната Ахметова та державна компанія «Центренерго», яку планували приватизувати наприкінці 2018 року.

Окрім України, найбільше Білорусь продавала кам’яного вугілля у країни СНД та до Литви. Антрацит Білорусь найбільше продавала до СНД та країн ЄС, зокрема до Польщі.

Ось так українське вугілля гріє Європу, збагачує Білорусь та дає бойовикам гроші на продовження окупації Донбасу. За п’ять років наші мажновладці так і не змогли «прикрити» цей канал контрабанди вугілля.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через фотопроект "Місцями Революції Гідності"

За ці п’ять років було багато сказано, менше – зроблено. Напередодні виборів «Радіо Свобода» нагадала, що казали, де були та що робили чинні кандидати у президенти України з 18 до 20 лютого 2014 року під час трагічних подій на Майдані.

Відомий український шоумен Володимир Зеленський, який за останніми соціологічними опитуваннями очолює президентські рейтинги, взимку 2013-2014 років нечасто публічно висловлювався щодо протестів у центрі столиці України.

У коментарі виданню Gazeta.ua у грудні 2013 року Зеленський чи не вперше висловив своє ставлення до Євромайдану. «Мені зрозуміла позиція людей, коли вони вийшли на Майдан. Тоді побили інших людей. Я за ту позицію теж готовий бути з людьми. Якщо й далі народ будуть ображати та бити – я піду на Майдан. І ходив, звичайно. Правда, не першого грудня, коли Беркут побив студентів, а вже другого дня заїхав. Взагалі, насилля нашій ментальності нехарактерне. Я коли дивлюсь, як в арабських країнах відбуваються перевороти, мародерства – я з жахом це сприймаю. Тоді я радію, що народився в Україні. Але нашій країні не пощастило з політикою та верхівкою влади», – сказав Зеленський.

Чинний президент України Петро Порошенко на момент кривавого протистояння на Майдані був одним з облич Революції Гідності. Під час лютневого протистояння 2014 року він часто виступав зі сцени, повідомляючи про перебіг подій, зокрема у Верховній Раді. Виступаючи 22 лютого разом із Юрієм Луценком, він звернувся до мітингувальників: «Сьогодні вся Україна показала, що вона з Майданом. Нема більше місця злодіям ні в Харкові, ні в Донецьку, ні в Криму, і нема там місця сепаратизму, тому що вони це разом із нами вибороли! Україна є і буде соборною! І сьогодні, 22 лютого, – день народження нової України! Слава Україні! І вам слава!».

Лідер політичної сили «Батьківщина» Юлія Тимошенко на момент розстрілів на Майдані вже тривалий час перебувала в ув’язнені у Харкові. Увечері 22 лютого її звільнили та вивезли з харківської лікарні «Укрзалізниці», звідки спецрейсом вона прибула до Києва одразу на Майдан. Перше своє звернення до людей після визволення вона виголосила вже зі сцени Майдану: «Коли я заїхала в Київ, я Київ не впізнала: спалені машини, барикади, квіти… Але це інша Україна! Україна вільних людей! І ви подарували кожному з нас, кожному, хто живе сьогодні, хто буде жити завтра, – ви подарували країну! І тому люди, які були на Майдані, люди, які загинули на Майдані, – це герої навіки!».

Садовий зі Львова закликав припинити пролиття крові, Кошулинський носив поранених під час розстрілу, Бойко «засуджував агресію з обох боків», а Гриценко брав участь у законодавчому врегулюванні ситуації та казав, «що святкувати ще рано».

Святкувати рано й п’ять років потому. Але нам залишається не лише бути у скорботі за загиблими, а працювати для побудови дійсно нової країни. Важливою цеглою будуть й майбутні вибори президента та депутатів до Ради. Тож не баріться, без українців справи не буде.

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар