Четвер, 21 березня

Модернізувати флот і повітряні сили, завершити медичну реформу, захищати свободу слова та права журналістів, подати заявку на вступ до Євросоюзу та продовжити закріплення української мови у статусі єдиної державної. Головні тези програми Петра Порошенка, офіційна та реальна біографії, задеклароване майно та здатність політика казати правду – про це та інше в рубриці «Кандидати» від Opinion.

Ми створили цю рубрику, аби ви мали можливість прийняти усвідомлене, об’єктивне, а головне – власне рішення на президентських виборах цієї весни. Розповідаючи про кожного з кандидатів, ми звертаємося до офіційної біографії, відкритих джерел, без емоцій розбираємо програмні обіцянки та реальність їхніх виконань.

Ми запланували матеріали про 12 кандидатів, котрі за даними соціологічних компаній мають найвищі шанси. А для того щоб уникнути маніпуляцій, порядок появи текстів було визначено за абеткою.

Що у програмі кандидата цього разу?

Свою цьогорічну програму кандидат назвав «Велика держава вільних і щасливих людей». У ній на самому початку Порошенко наголошує: головною метою є вступ до Євросоюзу та НАТО. Звідси – перші обіцянки, зокрема високі стандарти життя, лідерство в ІТ-секторі, індустріальному розвитку та аграрній справі. Утім, НАТО та ЄС – не єдине, що планує реалізувати кандидат. Що ще передбачено у програмі чинного президента – давайте поглянемо разом.

Міцний фундамент великої держави

У цьому розділі тези програми тісно переплітаються зі здобутками, котрих вдалося досягнути Порошенку під час президентського терміну. Зокрема, йдеться про безвіз, Угоду про асоціацію з ЄС, відродження армії та Томос. Паралельно з цим кандидат дає нові обіцянки, ключова з яких – продовження курсу на повернення окупованих територій Луганської та Донецької областей і Криму політико-дипломатичним шляхом.

На військовослужбовців, за словами політика, чекає покращення соціального забезпечення. Підтримуватиме держава і родини учасників бойових дій.

Також кандидат гарантує створення системи протиракетної та протиповітряної оборони та модернізацію українського флоту й повітряних сил.

Політик обіцяє притягнути Росію до відповідальності та відшкодування усіх завданих збитків, а також звільнити наших громадян, що стали заручниками агресора.

Від подолання бідності до сталого розвитку

Подолання бідності Порошенко називає одним з основних завдань та запевняє: заробітна плата буде зростати, а разом з нею – і пенсії. Соціальна підтримка буде надалана самотнім людям похилого віку, особам з інвалідністю та багатодітним сім’ям.

Освіту і науку кандидат обіцяє розвивати за європейськими стандартами. На вчителів і викладачів чекає підвищення зарплатні та можливість навчання передовим методикам за кордоном. Задля покращення викладання англійської Порошенко обіцяє залучити до роботи в школах носіїв мови.

Медичну реформу політик має намір успішно завершити. Водночас має розпочатися і програма ремонту медичних закладів. Медикам, як і освітянам, кандидат обіцяє підвищення заробітної плати.

Українська мова й надалі має закріплюватись як єдина державна. Робити це політик, вочевидь, збирається, підтримуючи культурні проекти вітчизняного виробництва.

Також Порошенко обіцяє продовжити політику зниження податкового навантаження, запровадивши замість оподаткування прибутку підприємств – податок на виведення капіталу.

У цьому ж розділі кандидат обіцяє створити фонд для сприяння громадським ініціативам та робити все задля захисту свободи слова і прав журналістів.

Прорив та якісні зміни в економіці

У цьому розділі Порошенко обіцяє акцентувати увагу на тих секторах економіки, де Україна може вийти на лідерські позиції. Зокрема, кандидат звертає увагу на ІТ-сектор, запевняючи, що зможе перетворити його на цілу креативну індустрію.

Розвивати Порошенко планує і аграрний сектор, орієнтуючись на створення переробних підприємств, покращення інфраструктури для виробників с/г продукції та захист прав власників.

Ще у планах політика – модернізація транспортної інфраструктури. Робити це кандидат планує завдяки національним, міжнародним і приватним коштам. Водночас чинний президент обіцяє робити ставку і на високотехнологічні галузі з високою доданою вартістю, розвивати авіа- та суднобудування, космічну галузь та оборонно-промисловий комплекс.

Світ лише починає відкривати Україну принаймні так запевняє Петро Порошенко. Та додає: держава буде підтримувати ініціативи, спрямовані на розвиток туристичних можливостей.

Загалом же кандидат переконаний: така стратегія здатна наблизити нас до соціальних критеріїв членства в Євросоюзі та «побудови країни вільних і щасливих людей». До слова, подати заявку до ЄС політик планує у 2023 році, тоді ж – отримати План дій щодо членства в НАТО.

Нагадаємо: до основних повноважень президента України, відповідно до ст. 106 Конституції України, належить презентація держави на міжнародній арені та питання оборони. Всі інші питання підпорядковуються відповідним відомствам.

Що про нього відомо з ЦВК та офіційної біографії?

На сайті Центральної виборчої комісії дізнаємось, як завжди, небагато: народився кандидат у місті Болград Одеської області, має вищу освіту, проживає в Києві, а на вибори президента пішов як самовисуванець.

Більше дізнаємось з офіційної біографії Порошенка, опублікованій на сайті президента України. Кандидат закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка за спеціальністю «міжнародні економічні відносини», відслужив у армії та продовжив навчання в ролі аспіранта рідної кафедри.

У 1993 році Порошенко стає гендиректором «Укрпромінвесту», а вже у 1998-му вперше потрапляє до українського парламенту. Будучи нардепом, нинішній кандидат стає заступником голови Нацбанку та головою комітету з питань бюджету. У 2000-2002-му очолював фракцію «Солідарність».

Близько півроку Петро Порошенко пробув на посаді секретаря РНБО. Далі – ще одні успішні вибори до Верховної Ради у 2006 році. Утім, вже в 2009-му політик стає міністром закордонних справ, а в 2012-му очолює Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

2012 рік – Порошенко знову стає нардепом, а 25 травня 2014-го на позачергових виборах був обраний президентом України.

Пригадали в офіційній біографії кандидата і низку нагород. Зокрема, звання заслуженого економіста України, орден «За громадянські заслуги» та інші.

Що не сказано в офіційній біографії?

Наприклад, той факт, що середню школу кандидат закінчив не в Україні, а у молдовському місті Бендери, куди родина Порошенків переїхала на певний час.

Перші кроки у підприємницькій діяльності майбутній політик зробив на початку 90-х, очоливши одне з об’єднань підприємців. Власний бізнес та перший мільйон – результат постачання до України какао-бобів. Цю справу, до слова, розпочинав старший брат Порошенка.

Згодом майбутній політик придбав кілька кондитерських підприємств та об’єднав їх у групу «Рошен», котра нині вважається чи не найбільшим виробником солодощів в Україні. До власності Порошенка також уналежнюють суднобудівне товариство «Кузня на Рибальському» та «5 канал». З повним переліком власності Порошенка можна ознайомитись у розділі «Чим володіє кандидат?».

Утім, цікавішими є деталі політичного минулого чинного президента. За всіма мірками Порошенка можна вважати старожилом політичного життя країни. Але почнімо з самого початку.

Порошенку приписують членство у Соціал-демократичній партії України в 1998 році. До речі, того ж року партію очолив кум російського президента Віктор Медведчук. Однак сам Порошенко це спростовує, запевняючи, що ніколи не вступав до цієї партії.

Поза тим, у 2000 році Петро Порошенко створює фракцію «Солідарність», а згодом – і однойменну партію. Все б нічого, але саме ця партія де-факто була одним із співзасновників славнозвісної «Партії регіонів.» Проте, доволі швидко політик цю партію залишив.

Уже наступного року «Солідарність» стала частиною виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», а сам Порошенко керував виборчим штабом. Саме за списками партії Ющенка кандидат двічі обирався народним депутатом.

Вважається, що кандидат волів стати прем’єр-міністром, однак уряд після Помаранчевої революції очолила Юлія Тимошенко. Натомість Порошенко був призначений секретарем РНБО. Але ненадовго. Після звинувачень у корупції Порошенко подав заяву про відставку. Факту корупції доведено не було.

Також у тексті офіційної біографії не конкретизується, що очільником Міністерства економічного розвитку та торгівлі Петра Порошенка призначив тодішній президент Віктор Янукович. Та й взагалі, за роки політичної діяльності кандидат працював, зокрема, в уряді Тимошенко та за часів прем’єр-міністра Азарова.

Наприкінці лютого 2014 року Порошенко особисто та без охорони прибув до Криму, аби спробувати владнати конфлікт, який підбурювала на півострові Росія. Тоді кандидат прагнув поговорити з кримськими депутатами та запропонувати їм проведення круглого столу з вирішення проблем півострова, однак діалогу так і не вийшло.

Чим володіє кандидат?

З інфографіки, представленої командою ресурсу «Слово і Діло» та створеної на основі офіційної декларації кандидата, дізнаємось, що кандидат володіє чи не найбільш завидною декларацією, порівняно з конкурентами. Лише на банківських рахунках Порошенка зберігається понад 25 мільйонів доларів, а третім особам політик позичив ще кілька мільйонів. Має чим похизуватись кандидат і в розділі «нерухомість». Утім, все встає на свої місця, якщо подивитись на підприємства, що перебувають у власності політика.

Джерело: аналітичний портал «Слово і Діло» – slovoidilo.ua

Що обіцяв зробити кандидат на минулорічних виборах президента?

У програмі, з якою Порошенко переміг на позачергових президентських виборах у 2014 році, кандидат обіцяв забезпечити перезавантаження влади, провести децентралізацію та зробити прозорою структуру власності ЗМІ.

У мовному питанні Порошенко гарантував керуватися «ст. 10 Конституції, яка визначає українську мову як державну, але особливо наголошує на правах російської мови та гарантує вільний розвиток усіх мов».

Також програма політика передбачала безвізовий режим у перший рік президентства та переговори про повноцінне членство в ЖС до кінця терміну повноважень.

Серед інших обіцянок – реформування правоохоронної системи, зняття «корупційного податку» на економіку, спрощення оподаткування для малого та середнього бізнесу й розвиток аграрної галузі.

Пріоритетними Порошенко називав і боротьбу за повернення окупованого Криму та збереження територіальної цілісності України. Майбутній президент планував модернізувати та посилити Збройні сили.

У тій самій частині політик розмірковував про «способи співпраці з Росією, насамперед економічної, але з урахуванням незворотності європейського вибору та територіальної цілісності України».

Як цей кандидат дотримується своїх обіцянок?

За результатами дослідження ресурсу «Слово і Діло», на рахунку в Порошенка 379 обіцянок, з яких виконати чинному президенту вдалось майже половину – 44%. Натомість статус невиконаних отримали 113 обіцянь політика.

Джерело: аналітичний портал «Слово і Діло» – slovoidilo.ua

Зокрема, Порошенко не зміг забезпечити прозорість структури власності ЗМІ, завершити формування Антикорупційного суду та реформувати правоохоронну систему. Так само збрехав кандидат, обіцяючи у минулому році збудувати 200 гуртожитків для контрактників, провести люстрацію суддів, правоохоронців, податківців та митників. Не під силу Порошенку було й знизити ціну на газ, передати майно профспілок Одеси під управління Міноборони та перекрити всі офшори.

Натомість зміг кандидат внести в Конституцію курс в ЄС та НАТО, збільшити зарплату військових у 2019 році та створити Міністерство у справах ветеранів. Не збрехав Петро Порошенко, гарантуючи отримання летального озброєння зі США та обіцяючи ввести санкції проти російських олігархів.

Із повним переліком виконаних та проігнорованих обіцянок цього кандидата можна ознайомитися за посиланням.

Чи пов’язаний кандидат із якимись скандалами?

Так. Наприклад, часто політику пригадують відпочинок на Мальдівах з 1 по 8 січня минулого року. Тоді журналісти запевнили, що президент «спустив» на островах близько півмільйона доларів. В адміністрації Порошенка факт поїздки підтвердили, однак запевнили: це був відпочинок, за який голова держави заплатив із власної кишені, себто із задекларованих коштів.

Не менш часто пригадують Порошенку й обіцянку в 2014 році швидко закінчити АТО. Сам президент за ці слова публічно вибачився, погодившись, що породив завищені очікування. Він пояснив: багато хто з нас тоді сприймав ситуацію на сході як заколот сепаратистів, та згодом це все переросло в чергову повномасштабну російсько-українську війну.

Також у березні 2016 року після публікації «Панамських документів» журналісти повідимили, що Порошенко створив три офшорні компанії для реструктуризації своїх активів «Рошен». Юристи президента запевнили, що частку Порошенка в «Рошен» було передано в нову іноземну структуру та укладено договір про «сліпий траст», тож жодних порушень немає.

Ще одну хвилю обурення викликала ситуація, коли активісти перед входом у ЦВК розгорнули банери із прізвищами партійців БПП, які можуть бути причетними до вбивства Катерини Гандзюк. Замість діалогу з активістами Порошенко обрав інший шлях до ЦВК, скориставшись чорним ходом.

Із найсвіжішого – скандал в оборонці, про який дізналися завдяки розслідуванню журналістів на чолі з Денисом Бігусом. Зокрема, йдеться про постать заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, який вважається наближеним до Порошенка та фігурує у розслідуванні. Сам Порошенко звільнив Гладковського та закликав покарати усіх, хто винний у розкраданні в оборонному комплексі.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар