Середа, 21 серпня

Попри те, що Національний банк третій рік поспіль говорить, що основним орієнтиром для українців має бути рівень інфляції, більшість досі вважають курс валют мірилом стабільності нашої економіки. І курс національної валюти останнім часом лише втішає – гривня вперто зміцнюється з початку січня. Та чи говорить це про реальні економічні перемоги та яким буде курс після президентських виборів? Спробуємо спрогнозувати. 

На міцність національної валюти впливає кілька як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Політична стабільність у країні та курс, яким вона рухатиметься – лише один із багатьох факторів. Але досить вагомий. Потребуючи чималих західних інвестицій та не знайшовши охочих інвесторів, уряд в останні роки почав активно залучати кошти, продаючи державні облігації. Завдяки високій обліковій ставці, яку встановлює НБУ, намагаючись утримати інфляцію в цільових межах, ставки дохідності державних облігацій теж високі та подекуди вигідніші за депозитні. Охочих заробити на урядових цінних паперах багато – нині у власності юридичних осіб гривневих ОВДП на суму 18,3 млрд грн, а валютних – на 6,1 млрд грн, фізичні особи тримають у себе гривневі облігації майже на 2,4 млрд грн, а валютні – на 4,8 млрд грн. Окрім того, облігації радо скуповують і іноземці, бо зараз у нерезидентів цінних паперів у гривні на 13,2 млрд грн, а у валюті – на 807 млн грн.

Зрозуміло, що частина власників, купуючи ОВДП керувалася патріотичним бажанням підтримати український уряд, але частина ця, на жаль, незначна. Більшість власників, як показує досвід, відверто спекулює цінними паперами держави, купуючи і продаючи їх коли вигідно, максимально уникаючи ризиків та примножуючи власний дохід. Для цієї групи інвесторів президентські вибори – один із ключових індикаторів того, чи час вже продавати державні облігації. І тут радше справа не в тому, чи відповідатиме передвиборча програма переможця поглядам власників облігацій, а в тому, наскільки передбачуваною будуть дії новообраного президента, чи здатен він чи вона, на думку інвесторів, підтримувати конструктивних діалог із МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями, що підтримують Україну, чи притаманні потенційному переможцю популістичні кроки, що часто шкодять сталому економічному розвитку. Якщо інвестори відчують, що перемогти може непередбачуваний кандидат, політика якого може принести не один сюрприз для держави, вони позбудуться українських облігацій ще між першим та другим туром. І, за законами ринку при масовому продажі, який очевидно буде ще й з дисконтом, гривня почне слабшати. Окрім того, незрозумілість політики переможця може вплинути й на подальший попит із боку інвесторів. Якщо на початок січня цього року на руках у нерезидентів було валютних держоблігацій на 210 млн грн, то нині їх вже понад 800 млн. Тобто інвестори, купуючи цінні папери, розраховувалися із державою валютою, не допускаючи її дефіциту на внутрішньому ринку. Якщо на їхню думку подальша співпраця з Україною стане надто ризикованою чи просто непрогнозованою, вони почнуть вкладати кошти в інші інвестиційні інструменти, а ми відчуємо дефіцит на валютному ринку, який миттєво ослабить гривню.

На жаль, лише політичними ризиками перелік факторів, що впливають на стабільність національної валюти, не обмежується. Насамперед варто пам’ятати про те, що Державний бюджет цього року зверстано з урахуванням курсу 29,4 грн / дол., і поточний курс суттєво відхиляється від цієї цифри. І, як не дивно, укріплення гривні з цієї точки зору не несе позитивів, адже якщо її курс нижчий за прогнозований, бюджетні надходження у валюті, зокрема імпортний ПДВ та мито, є нижчими за орієнтири уряду. Минулого року країна переживала аналогічну ситуацію. У решті, починаючи з середини літа, Мінфін почав систематично скуповувати валюту на внутрішньому ринку, аби бодай трохи здешевити гривню та «підтягнути» плани з надходжень. Допомогло лише частково. Бюджет виконувався переважно завдяки тому, що держава припинила фінансувати частину видатків, видаючи кошти лише на «соціалку» – зарплати бюджетників, пенсії, соціальні виплати.

За даними НБУ, у підсумку за 2018 рік сформувався досить суттєвий дефіцит зведеного бюджету – 67,8 млрд грн або 1,9 % ВВП. Уперше з 2010-го року з дефіцитом у 8,5 млрд грн (або 0,2 % ВВП) було виконано місцеві бюджети. Минулого року ми чи не вперше спостерігали відсутність нарощення видатків у другому півріччі. Також досить нетиповим стало те, що визначальний внесок у зростання податкових надходжень мали не податки із ввезених товарів, як зазвичай, а так звані внутрішні податки – на доходи фізичних осіб та прибуток підприємств. Тобто вітчизняним виробникам довелося із власних кишень сплатити за помилки НБУ та Мінфіну, допущені в базових прогнозах. Цього року ситуація може повторитися, бо гривня зараз суттєво міцніша, ніж розраховували в уряді.

Так, Держбюджет цього року є досить консервативним порівняно з попереднім. У нього закладено доволі стримане зростання доходів та видатків, порівнюючи з фактичними показниками 2018 року (10,6 % та 12,8 % відповідно). Однак, через вищі темпи зростання видатків порівняно з доходами дефіцит розшириться до 2,3 % ВВ, й основний ризик сконцентровано саме в частині фінансування. Також у бюджеті традиційно закладено отримання коштів від приватизації у 17 млрд грн. З огляду на низькі надходження в попередні роки, ризик недоотримання коштів із цього джерела залишається високим. Грубо кажучи, якщо вибори не знецінять гривню, то це робитиме уряд, бо інакше виконати бюджет він просто не зможе.

За даними регулятора, дефіцит бюджету та боргові зобов’язання в 2019 році планується профінансувати переважно за рахунок внутрішніх та зовнішніх залучень, при чому внутрішні залучення заплановано в сумі 202 млрд грн, що на 15,9 % більше від суми фактичних запозичень у 2018-му та перевищує обсяги виплат за внутрішніми зобов’язаннями на 34 %. Купуючи такі обсяги на внутрішньому ринку, Мінфін без проблем зможе «розхитувати» курс гривні на свою користь, а йому, нагадаємо, вигідно, щоб гривня була дешевшою.

Третій фактор, що впливатиме на курс гривні – ситуація на зовнішніх ринках. Україна – орієнтована на експорт економіка. Від успіхів наших експортерів без перебільшення залежить добробут всієї країни, а успіх експортерів – часто як від ситуації на світових ринках, так і від економічної ситуації у наших основних країн-торгових партнерів. Усе доволі просто: чим активніше зростають економіки наших партнерів, тим більше ми їм продаємо товарів; чим вищі ціни на світових ринках, тим більше ми заробимо; чим більше буде валюти в країні, тим меншим буде на неї попит, тим міцнішою ставатиме гривня.

Але тут новини для нас невтішні. Зовнішні умови для нашої економіки продовжують погіршуватися. У світі – рецесія й міжнародна торгівля уповільнюється, як і ділова активність загалом. За даними НБУ, стрімке зростання цін на нафту в попередні періоди та знецінення національних валют до долара США призвело до прискорення інфляційних процесів у світі та посилення монетарної політики центральних банків низки країн. Інтерес інвесторів до ризикових активів суттєво зменшився, а світові фондові індекси знизилися – найсуттєвіше на американському ринку. Зростання світової економіки сповільнюється під впливом поступового вичерпання позитивного імпульсу від м’яких фінансових умов та низьких процентних ставок у попередні періоди. Зокрема й надалі збільшується нерівномірність розвитку як між розвиненими країнами, США та Єврозоною, так і країнами, ринки яких розвиваються, Україною та більшістю її партнерів.

Також посилення геополітичної напруги та протекціоністських заходів призвело до подальшого звуження попиту та, відповідно, уповільнення світової торгівлі. Зокрема випереджаючий індикатор світової торгівлі (WTOI) у ІV кварталі минулого року знизився до найнижчого показника за останні два роки (98 п.). Причому погіршилися всі компоненти індексу. Це свідчить про те, що зростання торгівлі в найближчі місяці не буде. У результаті ціни на більшості товарних ринках знизилися, а світова цінова кон’юнктура для українських експортерів суттєво погіршилася. На жаль, темпи зростання глобальної економіки упродовж наступних трьох років будуть лише уповільнюватися, як і темпи зростання світової торгівля – відповідно і ріст цін на світових ринках буде дуже млявим. За даними НБУ, ціни на сталь на світових ринках залишатимуться близькими до поточних рівнів. Ціни на залізну руду знижуватимуться переважно за рахунок постійного зростання пропозиції (особливо з боку Австралії та Бразилії). Світові ціни на зернові поступово підвищуватимуться через прискорення зростання світового споживання. Але це буде стриманий ріст, бо частина країн планує нарощувати виробництво пшениці наступного року – у США на 8,3 %, у Канаді на 5,1 %, у Аргентині на 5,4 %. Планують збільшити врожаї Індія, Іран та Казахстан. Тож дива не буде, і валу валюти від експортерів ми цього року не очікуємо. А це також позначиться на стабільності гривні.

Враховуючи, що Україні потрібно розраховуватися із зовнішніми боргами, що потребуватиме залучення не лише нових позик, а й валюти на внутрішньому ринку, гривня поступово слабшатиме. А з урахуванням вищезгаданих чинників, цей тренд лише посилюватиметься. Навряд нам слід чекати суттєвого здешевлення національної валюти, але до закладеного в бюджет курсу в 29 грн / дол. вона поступово наближатиметься впродовж усієї другої половини року. І результати виборів у цьому випадку можуть лише незначно або пришвидшити, або пригальмувати цей процес.

Текст: Валентина Ющенко

Залишити коментар