П'ятниця, 24 травня

До першого туру президентських виборів залишилося менше двох тижнів. Крім животрепетного питання, кого українці оберуть главою держави на наступні п’ять років, постає не менш болісне – про безпечне проведення самих перегонів. Їхній зрив загрожує Україні небажаним під час війни хаосом. Як протистояти кібератакам Кремля, масовим заворушенням та іншим негараздам?

Спецслужби РФ готові до атак

Питання кіберзагроз загострюється перед кожними виборами. IT-сфера стрімко вдосконалюється, хакери постійно шукають нових шляхів ефективного застосування своїх атак, і все це під омофором політичного чинника і спецслужб. Фахівцям, причетним до нейтралізації вірогідних небезпек, гарантований головний біль.

«Якщо брати останні вибори 2014 року, то, очевидно, на президентських цей ризик був чи не найбільшим, – пригадав для Opinion Андрій Магера, екс-заступник голови ЦВК. – На парламентських уже були більш-менш готові до цієї ситуації, і ЦВК вжила певні профілактичні заходи. Складно сказати, будуть більшими чи меншими ризики на цих виборах. Головне – бути до них готовими».

У тому, що Кремль атакуватиме сервери ЦВК, не сумніваються навіть росіяни. Депутат Держдуми РФ (2007-2016 роки) Ілля Пономарьов наголосив для Opinion: «Мета таких атак – дати привід кандидатам, що програють, оскаржити підсумки голосування. Головна ціль Кремля – делегітимація майбутнього переможця, дестабілізація внутрішньої ситуації в країні, недопущення консолідації суспільства навколо обраного президента. Дві-три години зависання серверів ЦВК цілком можуть зіграти таку роль».

Занепокоєння іноземним втручанням у виборчий процес висловлюють керівники силових структур, політики, експерти, учасники перегонів, виборці. Ще в середині лютого начальник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олександр Климчук заявив, що Служба блокуватиме сайти, підозрювані в підриві національної безпеки країни. За його словами, спецслужби РФ готують потужні кібератаки напередодні та під час президентських виборів. Не лише на електронні системи ЦВК, а й на об’єкти критичної інфраструктури: енергетики, транспорту, зв’язку, фінансів.

А майже через місяць заступник голови СБУ Олег Фролов повідомив: спецслужби РФ мають намір несанкціоновано втручатися в роботу інформаційної інфраструктури ЦВК. Заява прозвучала після міжнародних кібернавчань на базі СБУ в рамках проекту ЄС «Посилення кібербезпеки в Україні перед виборами». Тренінг також підсумували керівники ЦВК, Держспецзв’язку, іноземні партнери.

Протидія вже триває. СБУ попередила масштабну кібератаку на сайт ЦВК, спрямовану на блокування доступу користувачів до інформації про підготовку до виборів президента. А минулого тижня співробітники Служби викрили групу хакерів на Чернігівщині, що готували кібератаки на вибори. Для дистанційного отримання контролю над комп’ютерами держустанов зловмисники використовували вірусні програми. Фінансування надходило з країни-агресора. Тимчасом МВС перевіряє повідомлення про несанкціонований доступ в інформаційну систему ЦВК «Вибори-2019». До 20 березня Комісія очікує результатів комплексних експертиз систем захисту.

«РФ постійно веде кібератаки проти наших ресурсів, супроводжуючи до того ж і військові дії, – розповіла Opinion Елліна Шнурко-Табакова, голова ГО «Рада інформбезпеки та кіберзахисту». – Також робить закладки на майбутнє, як це було з вірусом Petya. Оскільки вибори можна уналежнити до ризикових процесів і РФ зацікавлена використати будь-які послаблення в державній владі України й підривах демократичних процесів, то вірогідність втручань підвищується, серед них – кібероперації. Немає сенсу сперечатися з СБУ в прогнозах, хотілося б більше конкретики про заходи, які вживає держава, рекомендацій громадянам і бізнесу».

Протидія кіберзагрозам утаємничена

Утім, фахівці не поспішають зізнаватися, як саме захищатимуть прийдешні вибори від кремлівських кібератак.

«Система захисту ЦВК й інших державних структур під час виборів – державна таємниця, і заходи, що вживаються, – у компетенції Держспецзв’язку, – пояснив Opinion Михайло Притула, полковник СБУ у відставці. – Тобто будь-які дії, які вони вчиняють на захист серверів ЦВК, – секретні, бо ж не тільки звичайним людям цікаво, як держава їх захищатиме, а й хакерам, які будуть їх атакувати».

Цілком можливо, що на сторожі виборчого процесу стануть кібервійська. У лютому секретар Комітету ВРУ з питань нацбезпеки й оборони Іван Вінник заявив, що в Україні такі фактично створені за підтримки іноземних партнерів. Пан Вінник запевнив Opinion, що назва «кібервійська» умовна.

«Їхня чисельність не має прямого причинно-наслідкового зв’язку щодо їхньої ефективності, – зазначив нардеп. – Один умовний хакер може зробити значно більше, ніж 100 чи 200 людей, які володіють тим же фахом».

«Треба розуміти, що вкладається в термін “кібервійська”, бо багато людей неправильно його трактують, – наголосив Opinion Олександр Федієнко, голова правління Інтернет-асоціації України. – Це може бути мережа ботів, які безпосередньо формують або відбивають якийсь інформаційний вкид через інтернет. Наприклад, починається масований вкид у всіх соцмережах. І тут втручаються інші кіберботи чи кібервійська, які починають писати, щоб відволікти увагу населення, пояснювати, що все не так, намагаються заспокоїти суспільство. Відповідні агенти впливу аналізують загрози й опрацьовують механізми захисту».

Кібератакам РФ під час президентських виборів допоможуть протидіяти і США. Надзвичайний і повноважний посол України в цій державі Валерій Чалий запевняє, що США обіцяють захистити сервери, які забезпечують роботу ЦВК. А голова ЦВК Тетяна Сліпачук повідомила, що Комісія співпрацює з міжнародними організаціями, які профінансують потрібне устаткування для боротьби з російськими хакерами.

Щодо правового складника, то закон «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» ухвалено в 2017 році.

«Закон вимагає безлічі доповнень, зокрема в гармонізації із законодавством ЄС за директивами в галузі кібербезпеки, – пояснила Елліна Шнурко-Табакова. – Я б оцінила цей перший крок як відсотків 20 від необхідного. Також за безліч практичних кроків відповідальний Кабмін. Особливо багато не зроблено щодо впровадження стандартів НАТО. Стосовно захисту інформації – фактично армія живе за держстандартами початку 90-х років. Це питання в площині невиконання стратегічного оборонного бюлетеня. Невелика поправка вже давно розроблена експертами, також і ГО «Ради інформбезпеки і кіберзахисту» разом із професіоналами ЗСУ. Але профільні депутати не можуть зібрати голосів, а органи виконавчої влади не надто турбуються і продовжують перевіряти підвідомчі структури за образом і подобою минулого століття».

Силовики обіцяють упоратися

Не лише хакери, яких ніхто не бачить, можуть завалити вибори. Реальні люди на вулицях теж у змозі зірвати виборчий процес. Тому, крім фахівців-інтелектуалів, що протистоятимуть кіберзагрозам, слід належно підготувати і правоохоронців, які гарантуватимуть безпеку на виборчих дільницях. Нещодавні події на київській Банковій і в Черкасах стали розминкою для поліції. У сутичках правоохоронців із представниками парамілітарних організацій постраждали більше 20 поліцейських.

«По-перше, має бути чітка позиція всіх без винятку правоохоронних структур: парамілітарним організаціям не місце у виборчому процесі. Це погано з будь-якої точки зору – і для учасників виборів, і для міжнародного іміджу України, – вважає Андрій Магера. – По-друге, хотілося б, щоб кандидати на пост президента теж мали з цього приводу єдину позицію. Можливо, зробили спільну заяву чи підписали меморандум, що ніхто з них не використовуватиме парамілітарних організацій, що вони засуджують будь-який незаконний вплив на виборчий процес. У політиків має бути розуміння, що виборами життя не закінчується».

Минулого тижня керівники силових структур та ЦВК обговорили питання безпеки на виборах. Голова СБУ Василь Грицак зазначив, що Служба готова забезпечити чесне волевиявлення громадян, а кожне силове відомство має реагувати в межах визначених законом повноважень у разі виникнення порушень. Глава МВС Арсен Аваков заявив, що спостерігачі на виборах від «Національних дружин» не втручатимуться у виборчий процес силовим способом. Хоча представники цієї організації попереджали, що в разі фальсифікацій можуть застосувати силу. Після їхньої заяви ЦВК звернулася до правоохоронців.

Того, що вибори можуть бути зірвані через вуличні заворушення, не виключає й чинний президент Петро Порошенко. Його слова про ймовірність такого сценарію прозвучали 17 березня під час зустрічі з виборцями на столичній Михайлівській площі.

Довідка:

За інформацією міністра внутрішніх справ, під час виборів правопорядок у країні охоронятимуть 131 тис. поліцейських, на 30 тис. менше, ніж у 2014 році. З 25 березня столична поліція посилить режим несення служби у зв’язку з виборами. І вже з цього тижня прикордонники перейдуть на посилений графік служби. Як пояснили в Держприкордонслужбі України, причина – у прийдешніх виборах.

А ось нардеп Іван Вінник переконаний, що проблем вдасться уникнути: «Правоохоронці – громадяни України, здебільшого з вищою освітою. Вони розуміють: якщо безпеки виборчого процесу на всіх рівнях не буде гарантовано, то вибори не визнають легітимними, і постраждає будь-який громадянин держави, незалежно від посади. Тому немає жодних сумнівів, що Нацполіція, СБУ, ДБР, суди, прокуратура забезпечать рівність і легітимність волевиявлення громадян і встановлення результатів виборів. І будь-які спроби перетягнути на себе функції держави, також і шляхом агресивних чи хуліганських дій, жорстко припинятимуться».

Відповідальність – на кожному

Opinion поцікавився у відомих українців: що слід зробити для безпечного проведення виборчої кампанії?

Геннадій Друзенко, голова наглядової ради Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова:

«Слід пам’ятати, що збереження державних інституцій та їхньої тяглості важливіші за ім’я наступного президента. Іншими словами, провести вибори так, аби ні в кого не виникло ані спокуси, ані підстав сумніватися, що їхня легітимність важливіша за особу переможця. Це має стати аксіомою для всіх справжніх патріотів України. З іншого боку, відповідальність за проведення чесних прозорих виборів завжди лягає, насамперед, на владу, бо в неї є для цього ресурси, спеціальні інституції, повноваження. Тому всім владним органам та посадовцям слід чітко пам’ятати, що їхнє завдання – забезпечити легітимні вибори, а не перемогу конкретного кандидата».

Ірма Вітовська, акторка театру і кіно:

«Бути дуже пильними й не піддаватися на підбурювання або провокації. Не мовчати, якщо стали свідками підкупу чи агітації на дільницях».

Степан Процюк, письменник:

«Найперше, всім треба ще раз згадати полеглих за Україну героїв, розуміючи, що ми, представники будь-яких політичних симпатій, знову стоїмо перед загрозою втрати державності. Мертві дивляться нам в очі. Нехай сором перед покійними воїнами, кров і пам’ять, сором за нашу корупцію витверезять наші голови і з Божою поміччю дадуть можливість далі розвивати нашу, ще, на жаль, надто кволу державність».

Тетяна Катриченко, журналістка:

«Про те, що в день виборів можливі провокації типу замінувань, експерти говорять зі старту кампанії. Деякі бачать у цьому російський слід. Проте, на мою думку, цю брудну технологію використовуватимуть тому, що правоохоронці не знають, як реагувати на неї. Провокацій, скоріш за все, уникнути не вдасться, але їхню кількість можна зменшити. Це може зробити поліція. Наприклад, у день голосування слід чекати псевдозамінувань виборчих дільниць або присутності тітушок. Тож правоохоронці мають знати, як відновити роботу та уникнути хаосу. Знизити рівень небезпеки може присутність міжнародних спостерігачів».

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар