Вівторок, 15 жовтня

Зменшити ціну на газ у два рази, ліквідувати недоторканність президента, нардепів та суддів, підняти середню зарплату до рівня Польщі, створити мільйони робочих місць та повернути окуповані території військово-дипломатичним шляхом. Головні тези програми Юлії Тимошенко, офіційна й реальна біографії, задеклароване майно та здатність політика казати правду – про це та інше в рубриці «Кандидати» від Opinion

Ми створили цю рубрику, аби ви мали можливість прийняти усвідомлене, об’єктивне, а головне – власне рішення на президентських виборах цієї весни. Розповідаючи про кожного з кандидатів, ми звертаємося до офіційної біографії, відкритих джерел, без емоцій розбираємо програмні обіцянки та реальність їхніх виконань.

Ми запланували матеріали про 12 кандидатів, котрі за даними соціологічних компаній мають найвищі шанси. А для того щоб уникнути маніпуляцій, порядок появи текстів було визначено за абеткою.

Що у програмі кандидатки на цей раз?

На ці вибори Юлія Тимошенко йде з «Новим курсом України». Для тих, кого оминула реклама на Youtube під час чи не кожного перегляду відео, кандидатка пояснює: ідеться про певну стратегію повернення окупованих територій, створення нової Конституції, економічної стратегії тощо. Над цим планом Тимошенко працювала з командою «сотні експертів» нібито протягом чотирьох років. Що з цього вийшло в підсумку – давай поглянемо разом.

Нова стратегія миру та безпеки

У першому розділі депутатка акцентує увагу одразу на п’ятьох елементах. Перший із них (вочевидь, найголовніший) – сильна дипломатія. Тимошенко збирається йти в наступ та змушувати агресора повернути окуповані території військово-дипломатичним шляхом. Як і більшість інших кандидатів на посаду президента, політикиня апелює до Будапештського меморандуму.

До слова, в оригінальному тексті Меморандуму зазначається, що Україна отримала запевнення щодо безпеки, а не гарантії. А між цими термінами є відчутна різниця.

Обіцяє Тимошенко також зміцнити українську армію за стандартами НАТО та наростити військову потужність. Змінитися може й контрактна служба – за задумом кандидатки, має бути сформовано певний мотиваційний пакет, який зокрема передбачає житло для контрактників та додаткові пільги для ветеранів.

Розповідає політикиня і про альтернативний «мінській формулі» план реінтеграції Криму та Донбасу. У фокусі цієї стратегії – руйнація нерозуміння й ненависті між «Україною та окупованими територіями«. Із Росії Тимошенко планує стягнути компенсації, а також засудити агресора зокрема й за порушення прав держави і громадян.

Нова народна Конституція

Ключові обіцянки Тимошенко – ліквідувати недоторканність президента, суддів та депутатів, зменшити кількість нардепів до 350, впровадити механізм зміни влади через референдум та наділити опозицію у Верховній Раді правами парламентського контролю.

Тут же йдеться про законодавчу ініціативу громадян у формі петицій. Розпоряджатися землею, за планом кандидатки, будуть громади, вони ж володітимуть землею, що знаходиться за межами населених пунктів.

Нова економічна стратегія

У планах Юлії Тимошенко – змінити політику Нацбанку та повернути гроші вкладникам, чиї кошти чи власність були втрачені під час стрімкого падіння курсу гривні. Також кандидатка планує впровадити ринок електроенергії, демонополізувати імпорт газу та відмовитися від імпорту вугілля, повністю перейшовши на власний видобуток. Аграріям слід чекати на введення єдиного податку на гектар землі.

А ще у планах політикині ліквідувати податкову міліцію, замінити ПДВ податком на реалізацію та запровадити пенсійну систему із приватними накопичувальними рахунками.

Нова соціальна політика

У питанні підвищення заробітної плати Тимошенко орієнтується на Польщу та обіцяє зростання зарплатні в 3,5 рази. Зміни у випадку президентства кандидатки можуть торкнутися й пенсійної системи. Зокрема вона гарантує скасування податку, який «позбавляє пенсій працюючих пенсіонерів».

Страхування буде обов’язковим та проводитися за рахунок роботодавців. Окремо Юлія Тимошенко обіцяє попіклуватися про медиків, так само піднявши їхню зарплатню до польського рівню. 

Далі – класика та один із головних меседжів кампанії політикині – зменшення ціни на газ у два рази. Водночас зменшення й тарифів на тепло та гарячу воду. Газ національного видобутку буде спрямовано лише на потреби населення.

Першочергово фінансами Тимошенко обіцяє забезпечити галузь освіти. Освітянам також гарантується підвищення зарплат, щоправда вже не польського, а європейського рівню. Відтак конкретної обіцяної суми викладачі, вчителі та бібліотекарі, на відміну від медиків, поки порахувати не можуть.

Окремий блок обіцянок – розвиток нашої культури всередині країни та закордоном, державна підтримка письменників. І, звісно, заробітна плата для працівників культури за європейським стандартом.

Нова молодіжна політика

Мільйони нових робочих місць, мікрокредити для молоді та середнього бізнесу, державний фонд страхування іпотечних кредитів, повернення «старих» виплат на народження дитини, спеціальні програми підтримки для багатодітних родин, – ось те, що обіцяє кандидатка в цій, заключній, частині програми.

Нагадаємо: до основних повноважень президента України, відповідно до ст. 106 Конституції України, належить презентація держави на міжнародній арені та питання оборони. Всі інші питання підпорядковуються відповідним відомствам.

Що про неї відомо із ЦВК та офіційної біографії?

На сайті Центральної виборчої комісії, як завжди, дізнаємося небагато. Народилася кандидатка у Дніпрі (тоді – Дніпропетровську), здобула вищу освіту, зареєстрована у смт Козин Київської області, а на вибори йде від партії «Батьківщина», яку й очолює.

На офіційному сайті біографії Тимошенко не знаходимо. Натомість натрапляємо на неї, гортаючи сторінку в Фейсбуці, де кандидатка вже встигла назбирати два мільйони підписників.

Так ось, за освітою політикиня – економіст-кібернетик, а одразу після закінчення університету почала працювати інженером-економістом на місцевому машинобудівному заводі. Далі – була директором молодіжного центру та гендиректором корпорації «Український бензин».

У 1995 році Тимошенко очолила компанію «Єдині енергетичні системи України», а вже наступного року стає народною депутаткою. Із 1998 року – очільниця Комітету Верховної Ради з питань бюджету. Тоді ж повторно стає нардепкою.

«Батьківщину» очолила в 1999-му, а наприкінці року стала віце-прем’єр-міністром із питань паливно-енергетичного комплексу. На посаді потрималася до січня 2001-го, пішовши у відставку.

Далі в біографії розповідають про арешт політикині тогочасною генпрокуратурою у лютому 2001-го року, утім же наступного місяця Печерський суд Києва визнав арешт безпідставним.

У листопаді того ж року Тимошенко заснувала ГО «Форум національного порятунку», яке згодом було перейменовано на «Блок Юлії Тимошенко», від якого нинішня кандидатка знову потрапляє до парламенту.

Далі – вересень 2002-го та протестна акція «Україна без Кучми» та створення в 2004 році коаліції «Сила народу» задля підтримки Віктора Ющенка на президентських виборах. Після Помаранчевої революції політикиня стає головою українського уряду. Вдруге на посаду прем’єр-міністра Тимошенко обрали у грудні 2007-го. А вже через два роки вона стає кандидаткою у президенти України.

Із 5 серпня 2011-го до 22 лютого 2014-го, згідно з біографією, політична діячка була «політв’язнем режиму Віктора Януковича». Згодом її реабілітували, а на позачергових виборах президента Тимошенко займає друге місце. Більш вдалими виявилися парламентські вибори – кандидатка вкотре стала народним депутатом.

Про що не зазначено в офіційній біографії?

Ми  могли б звернутися до біографії, розміщеної на сайті «Батьківщини», однак воно є застарілою. Утім є одна цікава деталь, яку в оновлену версію вирішили чомусь не додавати: на партійному сайті як особливо зворушливий момент подано історію про перший в політичний кар’єрі «другий номер партійного списку». Тоді Тимошенко поступилася першою позицією Надії Савченка, яка на той час перебувала в російському полоні. Нині льотчиця обвинувачується у підготовці терористичних актів та держперевороту, тож лідерка «Батьківщини», вочевидь, воліє більше не згадувати про зворушливу жертовність.

Не згадується в біографії і той факт, що протягом 1997-1999 років Тимошенко була заступницею партії «Громада» Павла Лазаренка, який є головним фігурантом так званої «Справи Лазаренка». Колишнього прем’єр-міністра звинувачують у відмиванні грошей, отриманих незаконним шляхом і переведених на закордонні рахунки в 1994-1999 роках. Зокрема йдеться і про співпрацю з Тимошенко.

Не згадує Юлія Володимирівна і про 2008-2009 роки, коли «БЮТ» вів перемовини з «Партією регіонів» про формування парламентської коаліції «ПРіБЮТ», метою якої була зміна Конституції та перерозподіл владних повноважень. Утім об’єднання не відбулося.

Окрім того, якийсь час Тимошенко мала спільний бізнес із українським олігархом Віктором Пінчуком. За словами самого Пінчука, вони познайомились у Москві в 1991 році, а вже у 1995-му створили разом корпорацію «Співдружність», певний час разом працюючи на газовому ринку України.

Воліє не згадувати Юлія Тимошенко і свою участь у незаконному перетині українського кордону екс-президентом Грузії Міхеілом Саакашвілі. За це кандидатка навіть потрапила до розділу «Чистилище» сайту «Миротворець». Зокрема в формулюванні причини йдеться про незаконне перетинання кордону, напад на українських прикордонників та маніпулювання значущою інформацією.

Чим володіє кандидатка?

З інфографіки, представленої командою ресурсу «Слово і Діло» та створеної на основі офіційної декларації кандидатки, дізнаємося, що банківських рахунках Тимошенко зберігає майже 615 тис. грн, а ще 290 – тримає готівкою. Задекларовані доходи політикині в сумі складають 560 тис. грн. Як бачимо, іноземною валютою депутатка не володіє взагалі. Принаймні про це свідчить її декларація.

Джерело: аналітичний портал «Слово і Діло» – slovoidilo.ua

Зовсім інакше з активами членів родини Юлії Тимошенко. Там готівкою вже можна відшукати і 357 тис. дол., і майже ту саму кількість євро. Завдяки підприємницькій діяльності доходи родини перевищують три мільйони гривень. Цікаво, що чоловік Юлії Володимирівни є власником компанії «Леді Ю», яка спеціалізується на виробництві парфумерних та косметичних засобів.

Що обіцяла зробити кандидатка на минулорічних виборах президента?

На минулих виборах Тимошенко обіцяла затвердити нову воєнну доктрину, у найкоротші терміни домогтися членства України в Євросоюзі та звільнити Крим від російської окупації. Цікаво, що запровадити механізм імпічменту президента у 2014 році Тимошенко ще планувала, хоча в цьогорічній програмі про це – жодної згадки. Це з урахуванням того, що зовсім нещодавно депутатка намагалась оголосити імпічмент чинному президенту.

А ще з обіцянок Юлії Володимирівни на минулих виборах – можливість надання російській та іншим мовам офіційний статус у регіонах. Слідом за цим – сприяти загальному порозумінню між церквами.  

Серед іншого – радикальне зменшення всіх існуючих податків та зборів, подолання корупції, забезпечення національної безпеки, розвиток економіки та зростання статків громадян України.

Як  ця кандидатка дотримується своїх обіцянок?

За результатами дослідження ресурсу «Слово і Діло», на рахунку в народної депутатки 290 обіцянь, виконано з яких лише 27 %. Більшість обіцянок, що складає 95, виявилися неправидивими.

Джерело: аналітичний портал «Слово і Діло» – slovoidilo.ua

Збрехала кандидатка в президенти, обіцяючи нещодавно зареєструвати проект постанови імпічменту президента, а також гарантуючи забезпечення соціальних гарантій учасникам АТО, швидке повернення Криму та запровадження механізму приватного обвинувачення.

Правдивими виявилися слова Тимошенко про підтримку мораторію на продаж землі, відмову в голосуванні за медичну, пенсійну та судову реформи. Не збрехала нардепка й кажучи про намір «Батькіщини» брати участь у президентських виборах.

Із повним переліком виконаних та проігнорованих обіцянок цього кандидата можна ознайомитися за посиланням.

Чи пов’язана кандидатка із якимись скандалами?

Так, і їх доволі багато, адже в політиці Тимошенко далеко не перший рік. Зокрема кандидатку нерідко критикують за підписаний у січні 2009-го року газовий контракт із Росією. Опоненти політикині вважають це своєрідним доказом співпраці Тимошенко з Володимиром Путіним, який на той момент був головою російського уряду.

Одна з нещодавніх незручних ситуацій із Тимошенко пов’язана з нібито донорами її партії. Журналісти зацікавилися підозріло великими сумами, які почали жертвувати «Батьківщині» мешканці маленьких сіл та містечок. У ході розслідування виявилося, що, до прикладу, однією з донорів, яка нібито перевела на рахунок Тимошенко півтора мільйони, виявилася продавчиня з невеликого селища. Ба більше, «благодійність» виявилася родинною – стільки ж на рахунок кандидатки перевела сестра продавчині та її племінник.

Також нещодавно Юлія Володимирівна вимагала імпічменту Порошенка. Однак у відповідь на це речник президентського штабу нагадав, що Тимошенко вимагала імпічменту… усіх президентів, окрім Кравчука. Та попри таку сталу традицію цього року кандидатка не додала у свою програму обіцянку про запровадження реального механізму цієї процедури.

Окрім того, на початку минулого року закордонні видання поширили інформацію, що президентську кампанію Тимошенко в 2010-му році фінансував режим колишнього лівійського диктатора Каддафі. У партії, звісно, спростували цю інформацію.

Ряд скандалів пов’язаний і безпосередньо з цьогорічною кампанією кандидатки. Так одна з організації партії «Батьківщина» використала для просування своєї сторінки фото відомого телеведучого Сергія Притули, не отримавши при цьому його згоди. Майже слідом за цим розгорівся новий скандал – на обкладинці агітаційної газети «Батьківщини» розмістили фото ветерана російсько-української війни. Захисник заявив, що не підтримує партію Тимошенко та не давав дозволу на використання фото. Окрім того, Олексій Лисенко вимагав від кандидатки публічного вибачення за дії її політологів.

Обурення в частини суспільства викликали і критичні висловлювання Тимошенко у бік в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Зокрема кандидатка назвала чиновницю людиною без досвіду, яка зовсім погано розмовляє української та взагалі не знає російської. Саму ж медичну реформу Тимошенко вважає «геноцидом української нації».

Текст: Дмитро Журавель

1 комментарий

Залишити коментар