Субота, 24 серпня

Побудувати парламентську державу, піти на діалог із Росією та мешканцями окупованих територій, перейти до цивілізованого обігу землі, декриміналізувати легкі наркотики та прийняти закон про зброю. Головні тези програми Романа Безсмертного, офіційна й реальна біографії та задеклароване майно – про це та інше в рубриці «Кандидати» від Opinion

Ми створили цю рубрику, аби ви мали можливість прийняти усвідомлене, об’єктивне, а головне – власне рішення на президентських виборах цієї весни. Розповідаючи про кожного з кандидатів, ми звертаємося до офіційної біографії, відкритих джерел, без емоцій розбираємо програмні обіцянки та реальність їхніх виконань.

Ми запланували матеріали про 12 кандидатів, котрі за даними соціологічних компаній мають найвищі шанси. А для того щоб уникнути маніпуляцій, порядок появи текстів було визначено за абеткою.

Що у програмі цього кандидата?

Свою програму Роман Безсмертний назвав маніфестом «Про майбутнє». На самому початку політик запевняє, що причиною усіх проблем, які переживає наша країна, є «відсутність Людини, її очікувань та прагнень у ціннісних орієнтирах держави». А президентські вибори кандидат вважає шансом змінити якість української політики та обрати голову держави, який керується цінностями і здатен перезаснувати державу. Як саме Безсмертний збирається це зробити – давайте подивимося разом.

Цінності та підходи

Це частина без конкретних обіцянок чи планів. Натомість кандидат розповідає про цінності, за допомогою яких можливо все змінити. Так, наприклад, у центрі держави, на думку політика, має бути людина, а у внутрішній та зовнішній політиці слід орієнтуватися на християнські цінності.

Державне будівництво:

– перезаснування держави та нова Конституція;
     – проведення територіальної реформи;
     – зміна моделі парламентаризму, перехід до двопалатної системи;
     – мажоритарна виборча система абсолютної більшості в два тури;
     – побудова парламентської держави;
     – зосередження виконавчої влади в уряді України.

Завершення війни та безпека:

– діалог із Росією задля звільнення полонених та вирішення інших питань;
     – діалог із мешканцями окупованих території;
     – реінтеграція окупованих території без надання особливих статусів;
     – сучасна й сильна українська армія;
     – система територіальної оборони;
     – прийняття закону про зброю;
     – створення військово-політичного союзу держав Балто-Чорноморського регіону.

Подолання корупції:

– усунення влади монополістів;
     – побудова конкурентного середовища;
     – невідворотність покарання та заборона держслуби для корупціонерів;

Економіка:

– більш ліберальне для бізнесу податкове законодавство;
     – перехід від оподаткування доходів до оподаткування транзацій;
     – зменшення регуляторних функцій держави;
     – розвиток воєнно-промислового комплексу;
     – формування стратегічного запасу з товарів власного виробництва;
     – стимулювання розвитку органічного фермерства;
     – зняття обмеження на обіг валюти;
     – легалізація операцій із криптовалютами;
     – ліміт безмитних покупок на закордонних сайтах – 1 тис. євро
     – розрив економічних відносин із Росією.

Земельне питання:

– скасування мораторію на продаж сільськогосподарських угідь;
     – перехід до цивілізованого обігу землі;
     – контроль цих питань із боку недержавних профільних організацій.

Соціальна сфера:

– опіка держави за тими, хто ще чи вже не може працювати;
     – підтримка материнства й дитинства;
     – допомога інвалідам та ветеранам;
     – страхова медицина та соціальне страхування.

Освіта та наука:

– сучасні знання у школах;
     – опанування робітничої професії кожним випускником;
     – пріоритетність фінансування досліджень для воєнно-промислового комплексу.

Духовне життя:

– побудова секуляризованої держави;
     – невтручання у справи церкви з боку держави;
     – підтримка діалогу християнських церков.

Екологія:

– захист лісів та водних ресурсів;
     – нові стандарти землекористування;
     – відмова від пластику в побуті;
     – перехід до глибокої переробки твердих промислових відходів.

Особисте життя:

– зміна законів, які суперечать правам людини;
     – невтручання держави в особисте життя;
     – декриміналізація легких наркотиків.

Нагадаємо: до основних повноважень президента України, відповідно до ст. 106 Конституції України, належить презентація держави на міжнародній арені та питання оборони. Усі інші питання підпорядковуються відповідним відомствам.

Що про нього відомо із ЦВК та офіційної біографії?

Із сайту Центральної виборчої комісії, як завжди, дізнаємося небагато. Народився кандидат у Київській області, має вищу освіту, доцент кафедри міжнародних відносин одного з київських університетів. На вибори йде як самовисуванець.

Значно більше дізнаємось із офіційного сайту політика. За фахом Безсмертний – учитель сторії; під час навчання викладав в одній зі шкіл на Київщині. У 1997-му захистив кандидатську дисертацію на тему «Соціально-політичний устрій українського суспільства (концепція Донцова)».

Уперше потрапив до Верховної Ради в 1994 році від «Української республіканської партії». Один із основних авторів Конституції України та співавтор Конституційного договору між Верховною Радою та президентом.

Із 1998 до 2002 роки – народний депутат України ІІІ скликання. У 1997 році став постійним представником Президента України у Верховній Раді України та перебував на цій посаді до квітня 2002-го.

На парламентських виборах 2002 року був заступником керівника виборчого штабу блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка. У 2004-му став керівником виборчого штабу кандидата в президенти Віктора Ющенка.

Із 4 лютого до 29 листопада 2005 року працював віце-прем’єр-міністром із питань адміністративно-територіальної реформи в урядах Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова.

У 2005-2006 роках – голова Ради партії «Народний Союз Наша Україна». Народний депутат V скликання від блоку «Наша Україна» із квітня 2006-го. Очолив Виконком «НСНУ».

Із квітня 2007 до травня 2009 років – заступник глави Секретаріату Президента України.

У 2010-2011 роках – Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Білорусь.

У 2015-2016 – представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на сході України (Мінський процес).

Із березня 2016-го до грудня 2017-го був керівником Центрального апарату Аграрної партії.

Про що не зазначено в офіційній біографії?

У липні 2005-го року Роман Безсмертний, перебуваючи на посаді віце-прем’єр-міністра, подав у відставку. Про це він заявив у Макарові Київської області в ході громадських слухань щодо реалізації адмінреформи. Тоді кандидата зустріли місцеві жителі, агресивно налаштовані проти реформи. Тодішній президент не прийняв заяву Безсмертного. Сам політик, за словами журналістів, запевнив, що до ситуації в Макарові причетні соціалісти.

Не згадується в біографії і про те, що Безсмертний до очолення Центрального апарату Аграрної партії був очільником «Третьої української республіки», партії, створеної разом із Юрієм Луценком, яка виступала за спротив російській агресії та європейську інтеграцію України.

Указ про призначення Безсмертного послом України в Білорусі вийшов в останній день президентства Віктора Ющенка, за добу до інавгурації Януковича. Однак попри всі правила, робота за кордоном для дипломата тривала лише 15 місяців, після чого Віктор Янукович відкликав його до Києва. Ще будучи на посаді, Безсмертний проігнорував інавгурацію Лукашенка.

Чим володіє кандидат?

З інфографіки, представленої командою ресурсу «Слово і Діло» та створеної на основі офіційної декларації кандидата, дізнаємося, що весь дохід Безсмертного в розмірі 400 тис. грн складає заробітна плата. На банківських рахунках політик зберігає відносно небагато: майже 150 тис. грн. та 34 долари. Дещо більше – готівкою.

Джерело: аналітичний портал «Слово і Діло» – slovoidilo.ua

Безсмертний колекціонує старовинні книги, володіє трьома земельними ділянками та житловим будинком. Доходи родини, порівняно з іншими кандидатськими сім’ями, також не вражають: 17 тис. грн.

Чи пов’язаний кандидат із якимись скандалами?

Так. Опоненти Безсмертного часто дорікають йому роботою на Леоніда Кучму, оскільки політик протягом п’яти років був представником президента у Верховній Раді. Вочевидь, закиди опонентів пов’язані з непростим для тодішнього президента періодом: «касетний скандал» та звинувачення у справі Георгія Гонгадзе.

У жовтні 2017-го року керівниця волонтерського центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська в ефірі одного з телеканалів розкритикувала ініціативи Безсмертного в рамках контактної групи з Донбасу. Берлінську обурили слова політика щодо необхідності переговорів із представниками так званої «ЛДНР». Роман Безсмертний у відповідь заявив, що з 2,8 млн населення Донбасу ми можемо пред’явити пряму вину в тому, що вони воюють проти України, лише 46 тисячам. До того ж, за словами політика, далеко не всі з них брали в руки зброю добровільно. Більше того, кандидат пропонував, аби в переговорах брали участь лише ті, хто не воював проти України.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар