Середа, 17 липня

Три тріумфи

Отже, відбувся перший тур виборів президента України. За принципом «третій-зайвий» із гонки вибула Юлія Тимошенко. Лідер гонки – Зеленський, який вразив уяву виборців, а потім – коментаторів. На другому місці – зі значним відставанням від лідера – чинний президент Порошенко.

Аналіз ситуації по регіонах залишає мало шансів Порошенкові виправити становище й вирватися вперед. Його прихильники (серед них і автор) буквально завмерли від здивування. Це як же так? Людина, що не має ніякого політичного досвіду, поганенько знає державну мову й лише трохи знає англійську, комік переміг досвідченого політика, який вів воюючу країну в стані кризи й зумів відстояти якщо не її цілісність, то життєздатність. Плюс адміністративний ресурс.

А ось так!

На тлі розчарування й – ніде правди діти – озлоблення багатьох колег я хочу наголосити, що може виявитися позитивним і корисним.

Перший тріумф – безсумнівно – це тріумф демократії. Навіть якщо вважати волевиявлення народу помилковим, то сумнівів у тому, що воно несфальшоване, у мене немає. Зеленський справді випередив можновладця – таке може бути тільки в демократичній країні. Зрештою, проголосували ж американці за Трампа, а британці за Брексіт!

Помріть, російські пропагандисти. Із вашими розмовами про хунту й диктатуру. Про звинувачення українців в антисемітизмі – теж можна додати. Прихований антисемітизм є, але на результати виборів він не вплинув.

Другий тріумф – менш значимий – це тріумф соціології як експериментальної науки. Як чітко спрацював екзит-пол! Відхилення були досить незначні, і ними можна знехтувати.

Стільки критики з різних боків лунало на адресу організаторів екзит-полу! І ось – ясний доказ. Соціологія в Україні працює чітко й об’єктивно. Здається, лише Тимошенко регулярно використовувала рейтинги як рекламу. Ці сфальсифіковані рейтинги регулярно приходили на мій телефон. Текст був такий: «Юлія Тимошенко впевнено лідирує в рейтингах на виборах». І це була брехня.

Третій тріумф – негативний. Це тріумф телебачення. Ми так довго й багато говорили про те, що в російського телеглядача телебачення заміняє реальність! Так довго, що забули про нашого, українського телеглядача. Він так само піддавався свого часу гіпнозу Кашпіровського й заряджав воду від Чумака. Ми так і не створили російськомовних каналів із українським контентом. Ми не зрозуміли, що в очах багатьох зіграти роль президента на телеекрані – означає більше, ніж виконувати важкий обов’язок президента в реальності.

Телебачення перемогло.

Борис Херсонський

1 комментарий

  1. Для об’єктивності вважаю за потрібне нагадати деякі «деталі». По-перше, після того як Зеленський виявився переможцем першого туру президентських виборів, можна вважати вибір громадян України недостатньо усвідомленим, таким, що відбувся під впливом телевізійного образу. На це можна зауважити, що чинний президент також створював свій образ і можливостей мав не менше. Якщо ж телебачення допомогло громадянам України виявити, яким саме вони ПРАГНУТЬ бачити свого президента, то можна тільки подякувати українському телебаченню. Воно допомогло виявити те, що не могло стати усвідомленим якимось іншим шляхом. По-друге, соціологія також дала можливість виборцям України дізнатися, хто має найбільший антирейтинг серед кандидатів в президенти. Беззаперечним лідером в ньому став чинний президент. Станом на кінець другого тижня березня за даними соціологічної групи «Рейтинг» 49,6% тих, хто мав намір голосувати, не проголосували б за П. Порошенко ні за яких обставин. У Зеленського рівень антирейтингу 13,3%. На мій погляд, громадяни України тим самим показали, яким вони НЕ ХОЧУТЬ бачити наступного президента. Зараз дуже важливо всім усвідомити, чого прагнуть українці, а чого не хочуть.

Залишити коментар