Середа, 24 квітня

Вступ до НАТО згадується у програмах обох кандидатів. Щоправда, в одному випадку йдеться про невідворотність курсу, а в іншому – про ключову роль референдуму. Як ставляться до членства в Альянсі Зеленський та Порошенко, чи відрізняються програмні обіцянки від публічних заяв та хто маніпулює – розповідає Opinion.

Що таке НАТО та навіщо це Україні?

НАТО (або Північноатлантичний альянс) – це міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз, який складається з 29-ти держав Європи та Північної Америки. Головна роль альянсу – забезпечення свободи й безпеки країн-членів НАТО політичним та військовим шляхами. Серед основних принципів союзу також підтримка цінностей демократії, індивідуальних свобод та верховенства права.

Необхідність вступу України до НАТО дійсно існує, оскільки головний принцип Альянсу – система колективної безпеки. Іншими словами, у випадку агресії проти однієї з країн-членів НАТО інші члени союзу не стоять осторонь. Враховуючи імперські амбіції Росії протягом усієї історії та, зокрема, останніх років, гарантія захисту та допомоги з боку Альянсу справді важлива та необхідна для нашої країни.

До того ж, рухаючись у напрямку вступу до НАТО, Україна продовжуватиме систему реформ, аби привести все до стандартів Альянсу. І тут союз треба розглядати не лише як безпековий, адже прописані норми по суті є європейськими стандартами.

Нині курс до НАТО та ЄС закріплено в Конституції, а сама Україна має статус країни-аспіранта на шляху до приєднання до Альянсу. Тобто союз визнав бажання України приєднатися. Але, хоча у статуті організації не зазначено, що війна в країні блокує вступ до Альянсу, у принципах щодо розширення НАТО вказано, що кандидати на вступ повинні вирішити територіальні або етнічні конфлікти.

Курс на вступ до НАТО: позиція Володимира Зеленського

Пиво, ігри, Лещенко, напруга: як реагували на результати голосування у штабі Зеленського та Порошенка

1. Позиція, заявлена в кандидатській програмі

У програмі Володимир Зеленський присвятив темі вступу до НАТО лише один абзац, у якому запевнив: «Рух України до НАТО та інших безпекових об’єднань – запорука нашої безпеки, в яку я вірю».

Утім кандидат додає: курс на членство в Альянсі має отримати підтвердження через всеукраїнський референдум. Вочевидь, безвідносно до того, яким саме теоретично може бути результат референдуму, Зеленський обіцяє підвищити зарплати військових до натівських стандартів.

2. Позиція, озвучена в публічній площині

Публічна позиція шоумена дещо відрізняється від зазначеної у програмі. Так в одному з інтерв’ю Зеленський запевнив, що домовиться з НАТО, якщо буде треба. Однак робитиме це, вочевидь, тихо.

«Моя думка: я ніколи не ходжу в гості, якщо мене не кличуть. Не хочу почуватися збитковим, людиною другого сорту. Звісно, круто туди вступити… У мене запитання щодо НАТО. Що це? Війська, які будуть захищати нас від агресорів? Якщо будуть – добре, іди домовся тихо. Кому потрібні плакати? Кому потрібно це в Конституції? Я не розумію, ви дипломати чи хрін знає хто? Треба буде – я домовлюся з НАТО. Хоча там такі умови… У нас війна на території – це вже заважає нам вступити в Альянс».

У тій же розмові Зеленський натякнув, що в НАТО, як і в Європейському союзі Україну можуть просто не чекати.

«У будь-який союз на умовах, за яких ми не втрачаємо незалежності нашої держави, – чудово! Але хай нам скажуть, де нас чекають. Може, ЄС стукає до нас: «Друзі, будь ласка, чого ви відмовляєтеся?”. Ні. Не чутно».

Цікаво, що тезу розмови з Дмитром Гордоном про те, «кому потрібно це в Конституції» Зеленський повторив і відповідаючи на запитання закордонних журналістів. За його словами, він хоче бачити Україну і в ЄС, і в НАТО. Однак закріплення такого курсу в Конституції України шоумен охрестив політичним рішенням, яке було зроблено напередодні виборів.

До слова, VoxCheck, проект, що перевіряє слова політиків на правдивість, назвав твердження Зеленського про те, що закріплення курсу на інтеграцію в НАТО в Конституції нічого не дасть, маніпуляцією. Адже тепер це положення важче змінити: для цього потрібні голоси більшості парламенту. По-друге, за словами авторів проекту, це може вважатися ще одним свідченням серйозних намірів та визначеності України в переговорах із Альянсом. Відтак марним цей крок називати неправильно.

Розкритикували фактчекери й ідею домовлятися про вступ до НАТО «тихо» (себто без публічних обговорень), яку кандидат озвучив у найпершій цитаті. Аргументація проста: для цього потрібно провести комплексні реформи, що потребують бюджетних ресурсів. По-друге, однією з неофіційних вимог Альянсу є підтримка населення, яку сам Зеленський у програмі прагне засвідчити референдумом. Це також не вкладається в поняття «тихо».

Курс на вступ до НАТО: позиція Петра Порошенка

Пиво, ігри, Лещенко, напруга: як реагували на результати голосування у штабі Зеленського та Порошенка

1. Позиція, заявлена в кандидатській програмі

У програмі чинного президента НАТО згадується щонайменше сім разів. Більше того, Порошенко впевнений у стовідсотковій необхідності саме такого вектору руху країни, без жодних інших варіантів: «Наша місія – вступ до Євросоюзу й НАТО. Лише повноправне членство в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі остаточно й безповоротно гарантує нашу українську державну незалежність, нашу українську національну безпеку».

За словами Порошенка, завдяки членству в Альянсі ми можемо розраховувати на безпеку та захист держави, оскільки основний принцип НАТО – це «один за всіх, всі за одного». Також кандидат запевняє, що жодна держава, яка не є членом НАТО, не має таких тісних відносин із Північноатлантичним альянсом, як Україна зараз.

Україну політик позиціонує як країну, що вже суттєво посилила східний фланг Альянсу та захистила від агресії РФ «усю європейську цивілізацію». Отримати План дій щодо членства в НАТО Порошенко обіцяє в 2023 році.

2. Позиція, озвучена в публічній площині

До теми НАТО (так само, як і ЄС) Порошенко публічно звертається доволі часто. Зрештою, це одна з ключових позицій у його програмі та те, на що, вочевидь, «ставить» кандидат. Такий вектор зовнішньої політики України гарант вважає вирішальним, про що запевнив після результатів перших екзит-полів: «Або 21 квітня ми підтвердимо наш рух до ЄС і НАТО, або ми повернемося назад і буде здаватися, що ще дуже добре те, що було в 2013-му».

Точно можна сказати, що позиція кандидата в публічному просторі повністю співпадає з тим, що прописано у програмі. Наприклад, тезу про 2023 рік політик висунув, виступаючи у Верховній Раді.

«Свою стратегічну місію вбачаю в тому, щоб гарантувати незворотність європейської та євроатлантичної інтеграції. Не пізніше 2023-го – подати заявку на членство в Євросоюзі й отримати план дій щодо членства в НАТО. Це наше спільне завдання».

В ефірі одного з телеканалів Порошенко навіть запевнив, що не лише Україні потрібно НАТО, але й Україна потрібна Альянсу. Окрім того, на сайті президента знаходимо відмінне від позиції Зеленського трактування необхідності закріплення курсу на вступ до НАТО та ЄС в українській Конституції.

«На останньому саміті НАТО, де я мав честь бути присутнім, виступав 21 керівник держав НАТО. У виступі кожного з них звучало: ми маємо підтвердити рішення Бухарестського саміту НАТО про те, що двері НАТО для України відкриті. Ми маємо наголосити, що це рішення приймає виключно українська влада й український народ. І саме тому так важливо, щоб у четвер Парламент проголосував», – зазначив президент напередодні голосування Верховної Ради.

Однак Петро Порошенко, за результатами фактчекінгу від VoxCheck, також не завжди відвертий у цій темі. Мається на увазі заява президента: «Орієнтація на ЄС та НАТО підтримується абсолютною більшістю громадян, про що переконливо свідчить динаміка громадської думки».

Насправді ж, як наголошують у проекті, кандидат удався до перебільшень. Інтеграцію до Європейського союзу справді підтримує більше 50 % українців, однак вступ до НАТО менш популярних серед громадян: близько 40 %, що аж ніяк не є більшістю. Утім зовсім не підтримують вступ до Альянсу менше 35 % населення. Тож, апелюючи до «більшості», чинний президент не врахував людей, які поки що не визначилися зі своїм ставленням.

Отже, принципова різниця між учасниками другого туру щодо вступу в НАТО полягає у тому, що Петро Порошенко вважає такий рух невідворотним та безапеляційним, хоча також неодноразово казав про необхідність референдуму. Натомість Володимир Зеленський покладає рішення цього питання на всеукраїнський референдум, а тому існує імовірність того, що Україна теоретично може відмовитися від вступу до Альянсу. У цьому випадку все залежить від волевиявлення народу.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар