Крим: окупанти скаженіють! Чи посилить Кремль репресії?

Звинувачені в тероризмі

28 березня в Сімферополі поблизу будівлі підконтрольного РФ Київського райсуду тривав флешмоб на підтримку кримськотатарських активістів. Рідні затриманих окупантами активістів тримали аркуші паперу з написами: «Ми – кримська солідарність» і «Поверніть 166 дітям їхніх батьків». Лише через останні репресії понад півсотні діток залишилися без татусів. А деяким і не довелося бачити батька. 2 квітня активістка Лутфіє Зудієва повідомила на своїй сторінці у Facebook, що в арештованого Іззета Абдуллаєва в цей день народилася донька. Пані Зудієва закликала небайдужих написати привітання сім’ї новонародженої, пообіцявши передати їх дружині Іззета й самому арештованому через адвоката. За кілька днів вона відзвітувала про виконане завдання.

Уранці 27 березня співробітники ФСБ, МВС РФ та Росгвардії обшукали десятки помешкань кримських татар, підозрюваних у приналежності до забороненої в РФ організації «Хізб ут-Тахрір». Не пощастило жителям сіл Строганівці Сімферопольського та Володимирівці Білогірського районів, мікрорайону Кам’янка Сімферополя. Як зазначила у Facebook Уповноважений ВРУ із прав людини Людмила Денісова, більшість постраждалих громадських активістів відвідували українських політв’язнів та їздили на судові засідання до Ростова-на-Дону.

Масові обшуки й арешти відбулися в день п’ятиріччя ухвалення резолюції Генасамблеї ООН щодо територіальної цілісності України. Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв назвав це цілеспрямованим рейдом залякування людей і пов’язав його передусім зі згаданою резолюцією.

«Друга причина – п’ятиріччя “приєднання” Криму до Росії, – пояснив Opinion пан Барієв. – Вони планували масові заходи, щоб продемонструвати світові: на півострові всі задоволені тим, що Крим начебто частина РФ. З іншого боку, протягом лютого-березня ми активно проводили заходи, присвячені кримському спротиву російській окупації. Акції пройшли в багатьох столицях західних країн. Був шквал активності від низки міжнародних організацій – НАТО, ОБСЄ, Європарламенту, а також Конгресу та Держдепу США, які зробили чіткі заяви. Перше – вони не визнають анексію Криму, друге – якщо раніше санкції стосувалися оточення Путіна, то нині вже і його самого. Звісно, ідеться і про посилення санкцій для РФ».

Обшуки тривали одночасно у 26 будинках. Виламували вікна, двері, не допускали адвокатів. Обшукали й активістів, що прийшли підтримати людей. Практично кожного присутнього співробітники ФСБ знімали на відео. Затримано і звинувачено в тероризмі 23 особи. Місце ж перебування одного з підозрюваних – Едема Яячикова – невідоме. Під час обшуку чоловіка не було вдома; пізніше в Сімферополі знайшли його машину. Адвокати стверджують: Яячикова також затримали, але окупанти мовчать. 27-28 березня так званий суд у Сімферополі виніс рішення про арешти всіх затриманих до 15 травня. Їх у масках вивезли літаком до Ростовської області, де утримують у п’яти СІЗО.

«Це були не обшуки, а облави відразу в кількох кримськотатарських районах, з оточенням і прочісуванням, у ході котрих одночасно в різних місцях Криму масово обшукували будинки й затримували людей, – уточнив Opinion Ленур Іслямов, віце-президент Всесвітнього конгресу кримських татар. – Стратегічна мета – не стільки затримати конкретних людей, скільки посіяти тотальний страх у представників корінного народу Криму, посилити потік тих, хто залишає півострів. А затримували переважно тих, хто веде репортажі з судилищ – і це тактична мета, щоб із Криму перестала надходити інформація про національні репресії».

Залякування триватимуть

«Справа 27 березня принципово нова, бо, по-перше, наймасштабніша, а, по-друге, сталася вже за нового керівника ФСБ у Криму (Леонід Михайлюк – прим. ред.), – наголосила Opinion Ольга Скрипник, координаторка Кримської правозахисної групи. – І по-третє, уперше на стадії слідства затриманих одразу вивезли літаком із Криму до Ростова-на-Дону. Це свідчить про те, що операція була заздалегідь продумана й добре організована. Доти слідство перебувало в Криму та вели його місцеві слідчі. Тепер у матеріалах справи є слідчі з Краснодара та інших регіонів РФ. І це дуже незвична ситуація зі звинуваченими за участь у “Хізб ут-Тахрір”».

На думку пані Скрипник, відправлення затриманих до РФ може бути пов’язано з тим, що російська влада бажає об’єднати кримські справи з іншими. І таким чином кримський аспект розчиниться в загальноросійській проблемі. Але пані Ольга не переконана в тому, що облави пов’язані саме з датою ухвалення резолюції Генасамблеї ООН. Імовірно, росіяни просто намагалися встигнути провести операцію до першого туру президентських виборів в Україні. Адже для російської влади дуже важливо, хто стане в нас президентом.

«Не виключаємо нові затримання, можливо, пов’язані з мусульманами чи іншими групами осіб. Наприклад, торік уперше почали переслідувати Свідків Єгови, – продовжила Ольга Скрипник. – Новий голова ФСБ може піти шляхом переслідування непідконтрольних Кремлю релігійних груп. Не виключені продовження справ і так званих диверсантів, шпигунів. РФ може використовувати це для зняття санкцій в обмін на звільнення певних людей або посилення тиску на ЄС із використанням залякування».

«Окупанти перейшли на другий етап – спроби залякати активістів, які виходять підтримати своїх співвітчизників, тому можемо очікувати нових обшуків чи затримань, – вважає Ескендер Барієв. – Маємо максимально підстрахувати цих людей. Потрібна серйозна реакція світової спільноти, тому що це беззаконня не припиниться, доки не буде прибрана першопричина. А нею є окупанти».

Довідка

За даними Кримської правозахисної групи, на початку квітня в СІЗО й колоніях перебували щонайменше 84 особи (кримські кримінальні справи), без урахування утримуваних у Москві 24 українських моряків (військовополонені). Незаконно переслідуваних й утримуваних у російських тюрмах 106 осіб із Криму, – запевняє Ескендер Барієв. Ленур Іслямов називає таку ж кількість кримських політв’язнів.

Шляхом Катерини ІІ

Нинішні репресії збоку Кремля стали найбільш жорсткими на півострові за останні роки. Недаремно лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в інтерв’ю одній з іноземних газет заявив, що Росія діє в окупованому Криму, як імператриця Катерина ІІ, виселяючи кримських татар та заселяючи півострів росіянами. За його словами, із 300 тис. кримських татар 10 % відсотків були змушені залишити рідну землю.

«Окупаційна влада проводить політику витискання корінного народу Криму, кримських татар, та проукраїнських активістів, залякуючи масовими рейдами, – зазначив Ескендер Барієв. – Також створює кримськотатарському народу імідж мусульман-терористів, щоб показати західному світові, основному нашому захиснику на міжнародному рівні, що кримські татари несуть загрозу через ісламський тероризм. Якщо раніше при арештах по справі “Хізб ут-Тахрір” у людей нічого не знаходили, що вказувало б на тероризм, то цього разу співробітники ФСБ підкидали відповідну літературу».

Реакція на облави російських силовиків не забарилася. 27 березня Україна звернулася до Євросоюзу у зв’язку з обшуками у кримськотатарських активістів. У той же день МЗС України заявило, що обшуки можуть стати початком нової хвилі судових переслідувань кримських татар. Дії окупантів засудили в ЄС, ООН, США, Великій Британії, Туреччині. Світ закликав РФ звільнити всіх незаконно затриманих.

Ленур Іслямов переконаний, що репресії проти кримських татар ставатимуть більш масовими та жорсткими, і протистояти цьому необхідно так: «Переконувати Захід відповідати на переслідування на національному ґрунті різким посиленням санкцій, бо це злочин проти людяності. Треба терміново законодавчо визнати кримських татар корінним народом України з усіма похідними правами народу на свою землю. Століттями гнаного народу! Наша країна повинна внести зміни до Конституції, перетворивши АРК у Кримськотатарську Автономію в складі єдиної України, і поставити крапку в цьому питанні. І одразу ж поставити питання перед світовим співтовариством. Ми не просто хочемо повернути окуповану територію – ми зобов’язані врятувати весь народ, який зазнає репресій на національному ґрунті».

Про це має знати світ

Відомі українці розповіли Opinion, чи можливо в нинішніх умовах захистити мешканців Криму, зокрема кримських татар, від свавілля окупаційної влади?

Ахтем Сеітаблаєв, актор, режисер:

«На жаль, фізично захистити мешканців Криму не вдасться, але зобов’язані робити все інше, що тільки можливо. Маються на увазі постійний розголос та висвітлення цієї інформації на всіх міжнародних платформах».

Ірина Виртосу, журналістка Центру прав людини ZMINA, авторка книжки «Кримський альбом: історії правозахисників»:

«Якщо є політичне замовлення, то сумніваюся, що в Криму можливий захист кримських татар і політичних українців (які висловлюють свою проукраїнську позицію або навіть незгоду з рішенням так званої місцевої влади, наприклад, щодо забудови міського пляжу чи вирубки лісу). Чи не єдиним захистом є публічність, коли стаються незаконні обшуки, арешти, затримання. Максимальне інформування про ці дії у ЗМІ, соцмережах, розголос за кордоном. Розуміння того, що ці злочини фіксуються та відбуваються під наглядом, зокрема, міжнародної спільноти, у якійсь мірі можуть стримувати від брутальних дій із боку окупаційної влади».

Анвар Деркач, журналіст, мусульманин:

«Захистити від обшуків і арештів Україна своїх громадян у Криму не може, оскільки не контролює територію півострова. Але можна й необхідно надавати інформаційну підтримку через інформування міжнародних інституцій. Ще одна можливість підтримки засуджених кримських татар, які відбувають вироки в Росії, – через дипломатичні представництва, міжнародні та російські правозахисні організації. Це відвідування, передачі, моніторинг умов утримання, оплата юридичної допомоги тим, хто незаконно утримується. Слід надавати і всіляку підтримку кримським татарам, які перебувають у Криму та самі підтримують заарештованих. Для початку їм треба допомогти створити в Україні такі умови, щоб вони могли тут відпочивати психологічно й фізично, відчувати, що Україна – їхня держава, вона їх захищає як може».

Гаяна Юксель, радник міністра молоді та спорту України з питань Криму та кримськотатарського народу, член Меджлісу кримськотатарського народу:

«Прямого захисту громадян України в тимчасово окупованому Криму нині, на жаль, немає, тому що де-факто територія півострова непідконтрольна Україні й з моменту окупації українські дипломати, юристи, правозахисники, журналісти не мають вільного туди доступу. Окрім того, Росія відкидає пропозиції щодо обміну військовополоненими та політв’язнями. Але підтримка наших співвітчизників у Криму має бути продовжена: у дипломатичній та політичній площинах (усередині країни й на зовнішньому рівні з країнами-партнерами), в юридичній сфері (збір інформації по злочинах), соціальній та гуманітарній (підтримка наших громадян і їхніх родин, дітей політв’язнів), інформаційній (розповсюдження інформації, робота з населенням). Усе це підтримує наших людей у Криму. Якщо тут, на материку, мовчатимуть – злочини та утиски в Криму міцнішатимуть».

Текст: Віктор Цвіліховський