П'ятниця, 15 листопада

Військовим парадом, анонсованим на 9 травня у містах анексованого Росією Криму, кремлівські окупанти зокрема продемонструють свою мілітаристську міць. В урочистих маршах заплановано задіяти близько 5 тис. військовослужбовців, і навіть моряків Чорноморського флоту РФ, та більше ста одиниць техніки. Та чи злякається російської потуги світ, котрий виступив за підтримку України у водах Чорного моря?

Торік 9 травня у Сімферополі, Севастополі, Керчі відбулися військові паради й акції «Безсмертний полк» за участі учнів і студентів. Цьогоріч у схожих заходах задіють школярів із російського руху «Юнармія». Утім усе це квіточки мілітаризації півострова, бо справжні ягідки – у перетворенні Криму в останні роки у військову базу, ракети котрої становлять загрозу Європі й частині Азії. Чорноморський флот РФ зміцнюється кораблями, авіацією, особовим складом.

На ротаційній основі

Не дрімає і НАТО. Поки окупанти готуються до свята на захопленому п’ять років тому півострові за участі молоді та професійних військових, Північноатлантичний альянс потроху нарощує міць у Чорному морі. На початку квітня в порт Одеси прибули фрегати: Королівських ВМС Канади «Торонто» та ВМС Іспанії «Санта Марія». Ракетний катер ВМС ЗСУ «Прилуки» спільно з фрегатом «Торонто» провели в морі спільні навчання, у котрих були задіяні курсанти Інституту ВМС Національного університету «Одеська морська академія». Українська молодь теж готується до захисту рідних землі й вод.

5 квітня країни-учасники НАТО для посилення безпеки в регіоні на тлі російської агресії погодили новий пакет підтримки України та Грузії в Чорному морі. Напередодні генсек Альянсу Єнс Столтенберг запевнив про плани НАТО зміцнити військову присутність у морі. Він також зазначив, що кораблі Організації продовжать заходити в українські порти.

«Буде ротаційна присутність кораблів НАТО в регіоні – механізм, запроваджений у Центральній і Східній Європі, на території країн-членів, щоб не порушувати міжнародних домовленостей із Росією, досягнутих після завершення “холодної війни”, – пояснив Opinion Тарас Жовтенко, експерт із питань національної безпеки. – Війська країн-членів НАТО не посилюватимуть угруповання в безпосередній близькості до кордонів РФ, тому США й використали механізм постійної ротації. Тобто підрозділ не розгортається на певній території, а, побувши там якийсь час, знімається з базування та навзамін прибуває інший. Фактично військова присутність зберігається, але не має постійного характеру. Насамперед ідеться про спільні навчання й патрулювання міжнародних вод разом із бойовими кораблями України та Грузії. Так само на ротаційній основі має бути посилено угруповання військ чорноморських країн-членів НАТО».

Заява про можливість посилення оборони в Чорному морі пролунала і з вуст постійної представниці США в НАТО Кей Бейлі Хатчинсон. Загалом знаходження кораблів НАТО в Чорному морі та проведення там спільних навчань – сталий процес.

«Інша річ – тематика навчань практично не змінюється: спільне маневрування, навчання зі зв’язку, проведення ембаргових операцій та спільних артилерійських стрільб, – розповів Opinion Сергій Гайдук, екс-командувач ВМС України. – Артилерійським стрільбам Росія протиставляє ракетні. На мій погляд, навчання мають проводитися за тематикою ліквідації загроз із морського напрямку з боку Росії як мілітарного, так і немілітарного характеру – протидія нанесенню ракетних та авіаційних ударів, проведення протидесантної операції, безпека цивільного судноплавства. Очевидно, кораблі й інші сили НАТО не використовуватимуться для забезпечення цілісності та недоторканності України, а тим більше ліквідації загроз із морського напрямку. Для України це черговий часовий гандикап посилити власні військово-морські спроможності. На жаль, бізнес-політичні тенденції в розвитку морської галузі держави заважають просуванню національних інтересів».

Відповідь Москви

А що ж Росія? Вона не збирається миритися зі станом справ. Голова комітету Держдуми РФ з оборони Володимир Шаманов пообіцяв вживати необхідних заходів при появі кораблів НАТО поблизу російських берегів і в акваторії Чорного моря.

«Треба розглядати ситуацію через призму протистояння НАТО та РФ, – вважає Сергій Гайдук. – НАТО посилює південно-східний фланг – Росія реагує. Вона створила потужне угруповання в Криму, на озброєнні якого крилаті ракети морського, авіаційного та берегового базування. Не треба забувати і про підготовку об’єктів обслуговування та зберігання тактичної ядерної зброї».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. Приміром, у нещодавніх, судячи з інформації Міноборони РФ, взяли участь 6 тис. військових та близько сотні літаків і гелікоптерів. Ситуацію з посиленням військової присутності НАТО в Чорному морі Росія може використати як аргумент для ще більшого нарощення своєї мілітаристської міці в Криму. Чи може це призвести до конфліктів, провокацій?

«Таке можливо, і Росія це вже робить, – переконаний Тарас Жовтенко. – Це по-перше. По-друге, зі збільшенням присутності НАТОвських і передусім американських кораблів росіяни стануть обережніші. Можна буде говорити не стільки про провокації збоку кораблів російського ВМФ, стільки авіації. Типова практика – близькі обльоти російськими літаками американських бойових кораблів. Це найменш болісний для росіян варіант, із мінімальними ризиками інциденту. Хоча ці обльоти дуже близько відбуваються. А специфіка американських суден така, що при максимальному наближенні літака до корабля автоматика сама може відкрити вогонь. Росіяни навіть у цій ситуації готові йти по краю прірви».

Довідка:

5-13 квітня в Чорному морі тривали найбільші багатонаціональні морські навчання НАТО «Морський щит 19» (Sea Shield). 14 румунських військових кораблів і 6 суден із Болгарії, Туреччини, Греції, Нідерландів, Канади, за участі понад 2 тис. військовослужбовців, виконували спільні бойові завдання в Чорноморському регіоні.

Що із Керченською протокою?

Болісним питанням для України залишається Керченська протока, контрольована РФ. Азовське море Росія практично перетворила у внутрішнє озеро. У листопаді минулого року Кремль ув’язнив 24 українських моряків – росіяни захопили три наші військові кораблі в Чорному морі неподалік протоки. Без подолання цього конфлікту про безпеку в Чорноморсько-Азовському басейні нічого говорити. Українські високопосадовці оголошували наміри проходження військовими суднами Керченської протоки в супроводі міжнародних партнерів. У Росії такі плани назвали провокацією.

І ось отримано чіткий сигнал про те, що Північноатлантичний альянс має намір гарантувати безпечний прохід українських суден через Керченську протоку. Про це заявила пані Кей Бейлі Хатчинсон. Ідеться про так званий «Чорноморський пакет».

«Від ідеї супроводження українських кораблів при переході до Азовського моря кораблями НАТО не відмовилися, але нині вона на паузі, – повідомив Opinion Дмитро Левусь, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”. – Думаю, патрулювання кораблів НАТО триватиме, незалежно від результатів виборів, принаймні до кінця цього року. Що буде далі, поки ніхто не загадує».

Ситуація непроста. Фізичне збільшення присутності кораблів НАТО в Чорному морі ще не означає автоматичного розблокування Керченської протоки для України. Адже наявність суден Альянсу в акваторії не допомогла нашим морякам уникнути захоплення восени 2018 року. Чи є ще варіанти виходу із ситуації?

«Прохід українських кораблів разом із кораблями якоїсь із країн-членів НАТО. Щоб уся група під спільним керівництвом із головним кораблем могла зайти в акваторію Азовського моря, – пояснив Opinion Сергій Джердж, голова Громадської ліги “Україна – НАТО”. – Це перший варіант. Другий – можливе перебування моряків й офіцерів країн-членів НАТО на українському судні при виконанні спільної місії в рамках навчань і здійсненні такого проходу. У випадку захоплення судна під удар потрапляють і громадяни країн-членів НАТО, а це автоматично втягує їх у необхідність адекватної відповіді РФ. Третій варіант – Україна могла б придбати невеликі кораблі, щоб вони йшли своїм ходом до Маріуполя й Бердянська. І щоб екіпажі країн-членів НАТО провели всі ці судна в Азовське море, а потім їх там залишили для українських ВМС».

Однак пропоновані варіанти – лише експертні гіпотези. Як насправді діятиме і чи діятиме взагалі Альянс спільно з українськими моряками, невідомо. Можливо, схожі плани розглядаються, проте їх поки не вважають за потрібне оприлюднювати.

Майбутнє в праці та співпраці

Щоб зберегти для України Чорноморсько-Азовський басейн та почуватися в його водах вільно й невимушено, потрібно докласти чимало зусиль – дипломатичних, військових, законодавчих.

«Україна має швидко коригувати законодавство, мобільно нав’язувати свій порядок денний щодо комплексного моделювання протидії в басейні Чорного й Азовського морів, – наголосила Opinion Ірина Верещук, президентка Міжнародного центру Балтійсько-Чорноморських досліджень. – У нас є сусідка Румунія, із якою можна було б вже у 2019 році розробити і втілити в життя кілька проектів: розширені спільні морські навчання, обмін базами даних, спільні заходи в рамках програм розширення НАТО. Також можна співпрацювати з Туреччиною».

Туреччина й Румунія, а також Болгарія – країни-члени НАТО, що мають вихід до Чорного моря. Ігнорувати військову співпрацю з такими сусідами, особливо з доволі міцним турецьким флотом, Україні не слід.

«У Туреччини є певні інтереси в Чорному морі, але в будь-якому випадку це та потуга, на яку також можна розраховувати та яка також береться до уваги Росією, – зазначив Дмитро Левусь. – Звичайно, не можна порівнювати турецький флот із румунським та болгарським, але ці сили постійно перебувають у Чорному морі. І, незважаючи на всі внутрішні негаразди, вони Москвою беруться до уваги. Це той потенціал, котрий грає на боці України».

Утім чи сприятимуть політичні процеси в Україні, пов’язані передусім із виборами та їхніми результатами, подальшій співпраці з НАТО, зокрема в Чорноморсько-Азовському басейні, – відкрите питання. Ідеться про майбутнє зовнішньої політики України, про що нещодавно писав Opinion.

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар