Понеділок, 27 травня

У Верховній Раді знову заговорили про обмеження повноважень президента. Цього разу ініціативу взяла в руки партія «Самопоміч». Розповідаємо, що пропонують нардепи, як на це реагують інші політики, чи слід нині обмежувати повноваження, та які з них експерти вважають неконституційними.

Що та навіщо пропонують ухвалити цього разу?

Спроби позбавити президента окремих повноважень – далеко не перші й точно не новаторські в сучасній Україні. Утім, нині про цю ідею заговорили з неабияким завзяттям, а обговорення набуло нового градусу. Нині законопроект про обмеження повноважень президента висунула партія «Самопоміч». Віце-спікерка Ради Оксана Сироїд пояснює, що в партії просто не хочуть, аби президент був заручником олігархів.

«Час для ухвалення таких законів, як закон про президента, трапляється раз на п’ять років – на початку або наприкінці президентської та парламентської каденцій. Така природа влади. Однією з перших пропозицій, яку “Самопоміч” зробила Порошенку в 2014 році – підтримати законопроект про президента. Тоді він відмовився, і наслідки нам відомі. Сьогодні ми так само пропонуємо новообраному президенту Зеленському це рятівне для нього рішення», – пояснює свою ініціативу народна депутатка.

За її словами, правила гри – це не обмеження, а захист, який полягає в унеможливленні впливу олігархів на президента. Сироїд наголошує: мета нового законопроекту – не обмежити владу президента, а зробити її відповідною до Конституції.

«Будь-хто, хто приходить на такий обсяг влади, стає дуже вразливим. А коли є закон, який встановлює правила гри, то він кожному, хто спробує впливати на президента, казатиме: “Я не можу, в мене є обмеження, встановлені законом”. Підсвідомо люди покладаються на “доброго царя” і думають: “А раптом цей не буде тираном. Раптом він кращий, тому що він новий”. Але влада сама по собі розбещує людей, і будь-яка влада має бути контрольованою і відповідальною. Ось чому потрібен закон про президента”, – переконана Оксана Сироїд.

До слова, поки що законопроект перебуває на стадії обговорення. Сама Сироїд на своїй сторінці відзвітувала, що надіслала його головам усіх фракцій та навіть наступному президенту.

Як ставляться до законопроекту інші політики?

Ініційований законопроект позитивно оцінили далеко не всі. Наприклад, Анатолій Гриценко, кандидат на цьогорічних виборах президента, запевнив, що ухвалювати його не варто, як, власне, і реєструвати. Мовляв, він – шкідливий для України.

«Чи треба позбавити президента нинішніх неконституційних кадрових повноважень щодо Укроборонпрому, чи державних регуляторів? Так, треба. І як кандидат у президенти я сам це пропонував. Але… Категорично неприпустимо позбавляти / обмежувати конституційні повноваження президента, передаючи Верховній Раді, Кабміну чи прем’єр-міністру питання кадрової політики і підзвітності за лінією Міністерства оборони, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, навіть формування складу РНБО України», – переконаний політик.

А ось народний депутат Ігор Попов переконаний, що оголошені пропозиції обрізати повноваження президента… уже й самі виходять за межі Конституції України.

«Позбавити невластивих функцій, не передбачених Конституцією, – це можна. Проте, забрати чітко описані кадрові та безпекові повноваження – незаконно і неправильно. Президент обирається прямим всенародним голосуванням, і його мандат – найсильніший. Обмежені повноваження можуть бути у президента, якого обирають у парламенті, але це вже інша довга історія, яка передбачає зміни Конституції», – наголосив нардеп.

Підтримує загальну ідею ініціативи, однак виступає проти конкретно цього законопроекту нардеп Семен Семенченко. За його словами, на цьогорічних виборах українці проголосували за президента з певними повноваженнями, тож одразу скасовувати їх, не давши можливості новообраному гаранту їх отримати, – неправильно.

«Я за регулювання повноважень президента. Я за те, щоб його повноваження були прописані законом. Але я проти того, щоб це робилося саме в цей час, саме за такою процедурою, саме в такій редакції і саме з такими людьми в коаліції. Якщо зовсім коротко – голосувати за нього в цій редакції не буду. І іншим не раджу», – запевнив народний обранець.

Безперспективним вважає законопроект і нардеп Валерій Писаренко, наголошуючи, що більшість ініціатив у ньому суперечать Конституції України.

«Більшість пропозицій змовників – неконституційні. Як, наприклад, обмежити право президента призначати міністра оборони, міністра закордонних справ, а також главу Служби безпеки та секретаря РНБО. І ще. Перспектив прийняття цього законопроекту не бачу. І навіть якщо вдасться протягнути це через перше читання, планую подати таку кількість конституційних поправок, що будемо розглядати до складання присяги наступним скликанням парламенту».

Народна депутатка Вікторія Войціцька переконана, що вносити подібний законопроект слід було або ще за каденції Петра Порошенка, або ж після парламентських виборів восени 2019 року.

«Сьогодні у суспільства величезні очікування від новообраного президента. І саме він має продемонструвати готовність виконувати ті обіцянки, які були публічно озвучені», – запевнила політикиня. Загалом же Войціцька пропонує розпочати відкриту дискусію, до процесу якої буде долучене суспільство.

Що кажуть експерти?

Політолог Владислав Сердюк запевнив Opinion, що ініціатива скорочення президентських повноважень нині виглядає дуже дивною та навіть політично вмотивованою.

«Дивність полягає в тому, що “Самопоміч” так активно включилась в цей процес чомусь тільки одразу після виборів. За п’ять років у “Самопомочі” не виникало питань до Порошенка. Йдеться про скорочення можливості призначення на посадах міністра оборони, генерального прокурора, голови СБУ, міністра зовнішніх справ тощо. Тобто, як влучно сказав Разумков, Рада намагається перетворити президента на кшталт англійської королеви. Але проблема полягає в тому, що виборці голосували не за англійську королеву, а за повноцінного президента. Скорочення повноважень, звичайно, може бути влучним, але не на даному етапі. Цим має займатися вже Зеленський, а не Порошенко. Інакше це буде виглядати як спроба перемогти політичного опонента», – розмірковує експерт.

Батьківські комітети розбрату: «інструмент» для збору грошей чи необхідний елемент шкільної роботи?Марина Багрова, членкиня Правління міжнародної спілки «Інститут національної політики», натомість переконана, що нині дійсно існує певний конфлікт публічних інтересів між президентом та прем’єр-міністром, і вирішити цю колізію можна шляхом закріплення частини повноважень на користь прем’єр-міністра.

«За Конституцією, основні повноваження президента – це реалізація зовнішньої політики країни. Глава Уряду в основному відповідає за внутрішні справи, економіку, тарифи, ціни на газ тощо. Усунення конфлікту публічних інтересів між президентом і прем’єр-міністром на користь останнього і водночас у разі призначення на посаду професійного чиновника, наявності політичної волі президента, підтриманою більшістю депутатів Верховної Ради, здатне забезпечити реалізацію реальних адміністративних реформ, усунути безвідповідальність і постійне перекладання відповідальності один на одного з боку чиновників апаратів президента та глави кабміну», – йдеться у коментарі для Opinion.

Юлія Кириченко, експертка Центру політико-правових реформ та співголова Ради «Реанімаційного пакету реформ», погоджується з тим, що нині ми маємо викривлену модель президентських повноважень, котра не відповідає головному закону країни. 

«За часів різних президентів у нас відбулося викривлення парламентсько-президентської конституційної моделі. Це зробив сам парламент, встановивши в багатьох законах повноваження президента, які суперечать Конституції. Головне – внести зміни в ці закони і привести їх у відповідність. Ми маємо почати поважати Конституцію», – наголосила експертка в одному з ефірів.

Юлія Кириченко також нагадала про існування принципу балансу гілок влади, який спрямований на те, щоб кожна з гілок балансувала та обмежувала іншу гілку владу. На думку фахівчині, чим менше повноважень у інституції, тим менший інтерес до неї демонструють олігархи, які здебільшого зосереджені на внутрішній політиці.

Чи всі повноваження президента – конституційні?

Фахівці наголошують, що існує низка повноважень президента, котрі виходять за межі конституційних. Про це у своїй нещодавній статті для DT наголосила Юлія Кириченко, експертка Центру політико-правових реформ та співголова Ради «Реанімаційного пакету реформ».

Зокрема, у переліку таких повноважень: призначення директора НАБУ, призначення трьох осіб до конкурсної комісії, що обирає директора НАБУ, а також призначення однієї з трьох осіб, що здійснює аудит діяльності Національного антикорупційного бюро. Окрім того, експертка переконана, що неконституційними слід визнати повноваження президента призначати директора Державного бюро розслідувань, осіб до складу конкурсної комісії, що обирає директора ДБР, визначення особи-учасника комісії з відбору членів НАЗК тощо.

» – Призначення та звільнення голови і членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації; затвердження положення про її діяльність (ст. 17 ЗУ “Про телекомунікації”);

– призначення та звільнення голови Антимонопольного комітету України за згодою Верховної Ради України (ст. 6, ст. 9 ЗУ “Про Антимонопольний комітет України”);

– призначення за поданням прем’єр-міністра України першого заступника і заступника голови Антимонопольного комітету України та звільнення їх з посад (ст.10 ЗУ “Про Антимонопольний комітет України”);

– відповідальність Фонду державного майна України перед президентом України. Фонд державного майна України здійснює повноваження, визначені законами України та пов’язані з виконанням покладених на нього президентом України завдань: призначення президентом за поданням прем’єр-міністра України голови Фонду державного майна, його першого заступника та заступника і звільнення з посади (ст. 1, ст. 5, ст. 8 ЗУ “Про Фонд державного майна”);

– повноваження видавати регуляторні акти (нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання) (ст. 1 ЗУ “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”);

– призначення одного представника до Комісії з питань вищого корпусу державної служби (ст. 14 ЗУ “Про державну службу”);

– ініціювання створення спеціальних (вільних) та інших зон (ст. 5 ЗУ “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”);

– обов’язок Міністерства фінансів України складати прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, розробляти проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період відповідно до щорічного Послання президента (ст. 21, ст. 33 Бюджетного кодексу);

– призначення п’яти членів наглядової ради державного банку (ст. 7 ЗУ “Про банки та банківську діяльність”);

– затвердження Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердження програм розвитку фондового ринку; (п. 4, п. 9 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку);

– затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

– призначення семи членів Ради Накопичувального фонду (ст. 81 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”);

– призначення двох членів Конкурсної комісії з відбору членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; призначення членів Регулятора з відібраних Конкурсною комісією кандидатів. (ч. 3 ст. 8 ЗУ “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”)”, – йдеться у статті Юлії Кириченко.

На цьому перелік не обмежується, він також містить у собі забезпечення реалізації державної політики розвитку авіації, участь у процедурі погодження керівництва Нацгвардії, визначення порядку прийняття на службу та її проходження військовими прокурорами, присвоєння спеціальних звань прокурорам та поліцейським.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар