П'ятниця, 30 жовтня

Уявіть, що інстаграм існував ще в часи Другої світової. Складно, правда ж? Здається чимось неможливим. Однак сучасну мережу сколихнув акаунт Єви Хейман  дівчинки, котра загинула в 1944 році в Освенцимі. Сторіз базуються на щоденникових записах, а змімали їх у Львові. Більше про нетиповий та важливий акаунт розповідаємо в реакціях від Opinion.

Eva.stories – акаунт, про який говорять вже котру добу поспіль. Історія заснована на щоденнику, котрий вела справжня Єва під час Другої світової війни. Записи дівчинки були знайдені її мамою, а через півсотні років рукописи вийшли книгою. Нині в інстаграмі можна дізнатися, як жила Єва Хейман до вторгнення нацистських військ до Угорщини, а також про перебування в єврейському гетто та дорогу до табору в Освенцимі. І хоча сторіз в інстаграмі мають властивість видалятися через добу після публікації, автори проекту їх зберегли, тож ми маємо інстаграм-варіант документальної стрічки.

Увагу на онлайн-щоденник Єви звернув і Олег Вишняков, почесний консул Ізраїлю в Західному регіоні України. За його словами, це унікальний проект, який привернув увагу не тільки преси, але й користувачів. Та й посперечатися складно – станом на сьогодні кількість підписників вже перевищила один мільйон. Над проектом працювали близько 400 осіб, а зйомки відбувалися у Львові.

Про зйомки на своїй сторінці напередодні прем’єри інстаграм-фільму розповів художник-постановник Eva.stories Володимир Черемис. Так, команда проекту привезла до Львова танк, військові машини та мотоцикли, 150 реконструкторів німецької армії, побудувала гетто та зрештою зняла художній фільм у форматі інста-сторіз. За словами Черемиса, кампанію в соціальних мережах підтримав особисто прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу.

Одна з акторок проекту Ксенія Морозова запевнила, що йдеться про унікальний фільм. Щонайменше, через формат, адже інстаграм дозволяє достукатись до найбільш молодої аудиторії, котра не зацікавлена у перегляді телебачення та більшість часу проводить в інстаграмі. Акторка запевняє: історія, про яку розповідається у сторіз Єви, має передаватися з покоління в покоління, аби вона ніколи не повторилася.

Ірина Виговська, журналістка, SMM- та PR-спеціалістка, розповіла, що до якогось моменту ніколи не думала про питання національності, не ототожнювала себе з певним народом, а на історії про «квоти по євреям» відмахувалась, ніби це щось далеке і неправдиве. Але потім сталися мурахи у Бабиному Яру, сльози, що підступали біля меморіалу з плитами в Берліні, а проект з інстаграмом Єви просто «розірвав на шматки».

Журналістка Олександра Горчинська запевнила, що сторіз Єви – це не театр, не документальний фільм, але і не журналістська робота у звичному розумінні цього слова. Це, за словами авторки, формат майбутнього. Хоча й чимало людей сприймають сторіз лише як інструмент для демонстрації власних сніданків.

Радить переглянути сторіз Єви і Юлія Даценко, помічниця та прес-секретарка міністра культури України Євгена Нищука. Утім, додає: ми маємо ще й власні сторінки історії, котрі також потребують звучання, причому максимального.

Керівниця громадської організації «Місто-сад» Євгенія Кулеба запевнила, що сторіз Єви – це надзвичайно зворушливий та сильний проект.

Блогер Роман Пелех наголосив, що українцям варто було б зробити щось подібне на тему Голодомору та й взагалі про комуністичну окупацію.

PR-менеджерка Юлія Петрик упевнена, що такий формат розповіді – найбільш оптимальний для того, аби розповісти молоді про жахи Голокосту.

Журналіст і блогер Богдан Міфтахов також радить переглянути сторіз Єви, запевняючи, що це дещо моторошно, але неймовірно захоплююче.

Натомість фотограф і журналіст Саша Населенко наголосив, що одна з головних властивостей сторіз, до яких ми звикли, – це «прямоефірність», реалістичність. Тобто все, навіть з урахуванням фільтрів, анімацій та подібних традиційних атрибутів інстаграму, – реальність. А у випадку з акаунтом Єви ця межа, на думку автора, повністю дискредитується, адже унеможливлюється вплив на долю дівчинки, жодних можливостей щось запитати, щось порадити. Фотограф переконаний: така безвихідь ніяк не відповідає тій інтерактивності, котру надають інстаграм та інші соціальні мережі.

Як саме сприймати ці сторіз – вибір виключно ваш. Але переглянути їх все ж таки варто. Те ж саме на своїй сторінці радить зробити і Андрій Васильєв, український письменник і журналіст, а окрім того – співробітник NASA.

Збирав реакції та дивився сторіз Степан Коза

2 комментария

  1. Украина — единственная страна в мире, где:
    — за 20 лет до Холокоста был погромный ГЕНОЦИИД (1917-1920);
    — руководство страны призывляет чтить погромщиков во главе с Петлюрой!!!
    — на могиле жертв Холокоста (Бабий Яр) стоит памятник пособникам убийц (коллаборантам ОУН).
    В мире идет борьба с бывшими нацистами, а в Украине нужно бороться с их героизацией!!!!

Залишити коментар