Неділя, 26 травня

Від моменту вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції минуло 33 роки. Територія в радіусі 30 км стала зоною відчуження. Поступово вона перетворюється на радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Землі в радіусі 10 км від самої станції вже ніколи не стануть придатними для життя. Однак їх намагаються повернути у використання держави, ба більше – зробити їх інвестиційно привабливими. Тимчасом новий безпечний конфайнмент (НБК), або арку, планують ввести в експлуатацію уже цього року. Це означає початок наступного етапу з перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему: демонтаж нестабільних конструкцій старого саркофага.

Арка може запрацювати вже цього року

22 квітня почали тестову безперервну експлуатацію нового безпечного конфайнменту. Вона тривала у три етапи й передбачала перевірку обладнання та устаткування, а також випробування навичок персоналу.

Перший етап стосувався тестування основних кранів усередині арки.

Другий етап передбачав випробування підкранових балок, переміщення двох кранів над дахом об’єкта «Укриття». Після цього провели умовний демонтаж окремих конструкцій, які встановлювали для стабілізації першого саркофага.

На третьому етапі проводили роботи щодо поводження із твердими радіоактивними відходами: їхню фрагментацію, дезактивацію, завантаження у спеціальні контейнери, подальше переміщення їх у контейнеровози та доправлення на промисловий комплекс із переробки твердих радіоактивних відходів.

Вранці 25 квітня констатували успішне проходження тестової експлуатації. Це озвучили на відкритті IV Міжнародної конференції INUDECO 2019.

Тепер мають підготувати пакет документів про результати пробної роботи арки, після чого станція отримає дозвіл на дослідно-промислову експлуатацію конфайнменту, надалі – ліцензію. Орієнтовно ці процедури можуть тривати близько року. Після них розпочнеться експлуатація НБК із демонтажу спершу нестабільних конструкцій. Її завершення за попереднім планом призначене на 2023 рік. Саме тоді добігає кінця термін служби конструкцій, які зводили для стабілізації старого саркофага. Начальник відділу стратегічного планування ДСП «ЧАЕС» Дмитро Стельмах припустив, що початок експлуатації можливий уже в цьому році.

Нагадаємо, арку почали будувати у 2007 році спільними силами ДСП «ЧАЕС» та консорціуму іноземних компаній Novarka. У 2016-му конструкцію насунули на об’єкт «Укриття», почали встановлювати необхідне обладнання. Пробну експлуатацію провели лише в цьому році.

Ймовірні ризики

Після вибуху у 1986 році науковці та будівельники за 206 днів звели об’єкт «Укриття». Частково він спирається на окремі частини четвертого енергоблоку, термін експлуатації яких не встановлений. Однак під впливом низки зовнішніх факторів є високий ризик їхнього руйнування та подальшого обвалу «Укриття». Сам же саркофаг будувався у стислі терміни в умовах підвищеної радіаційної небезпеки, через що цей об’єкт не відповідає будівельним нормам. Про це розповідав Дмитро Стельмах, аргументуючи потребу в подальшому демонтажі першого саркофага. Розбір конструкції буде проводитися у зворотній послідовності. «Проект розраховано на 10 років, загальна вартість проекту, маються на увазі капітальні вкладення, може бути більшою за 5 млрд грн. Відповідні тендерні процедури уже розпочаті», – сказав Дмитро Стельмах.

Сумніви щодо безпечності проведення робіт та їхньої доцільності під час секційних засідань на конференції INUDECO озвучив колишній керівник об’єкту «Укриття» (від 1995 до 2002 року) Валентин Купний. Зокрема, він розповів про те, що за графіком арку мали насувати в середині 2017 року, натомість роботи прискорили й реалізували це у 2016 році. Відтак, за словами Валентина Купного, виконавці отримали кількість опромінення, яка переважає ту, яку отримали працівники у 2008 році, коли перебували в безпосередній близькості до найбільш небезпечних зон «Укриття» для проведення стабілізації. Він висловив пропозицію провести аналіз щодо можливо отриманих доз під час робіт у 2016-2017 роках та врахувати їх під час подальших дій із демонтажу.

«Демонтаж нестабільних конструкцій – це, по суті, ні про що не свідчить. Насправді вони збираються розкрити центральну залу та шахту реактора під аркою. У результаті опиниться відкрите розташування високореактивних відходів. Станеться пиловий виніс та значно погіршиться ситуація під аркою», – прокоментував Валентин Купний.

Крім того, він зазначив: арка створила так звані «тепличні» умови для саркофага. Вплив зовнішнього середовища значно зменшився. Купний запропонував альтернативний варіант «повзучої стабілізації». Цей термін виник у 2008 році під час проведення стабілізаційних робіт. Тоді, за словами Валентина Купного, стабілізували вісім найнебезпечніших вузлів. Отже у перспективі можна й надалі діяти із «Укриттям».

Дмитро Стельмах запевнив, що аналіз безпечності робіт обов’язково проведуть. Це буде здійснено на етапі проектування. Якщо виявиться, що заплановане не вдасться реалізувати безпечно, подальших рішень щодо дій не ухвалюватимуть. І, скоріш за все, за потреби все ж таки перейдуть до стабілізаційних робіт. Однак, за словами Дмитра Стельмаха, це не може тривати вічно. Тож демонтажу не уникнути. Натомість наразі за допомогою нового обладнання провести демонтаж у безпечних для персоналу умовах – можливо. Але в будь-якому разі це питання досліджуватимуть.

Від зони відчуження до зони альтернативних джерел енергії

Зона відчуження, особливо навколо станції, ніколи не стане придатною для проведення будь-якої господарської діяльності. Про це сказав заступник начальника відділу стратегічного планування ДСП «ЧАЕС» Віктор Кучинський. Після того як було прийнято рішення про зняття станції з експлуатації, почали шукати шляхи використання території навколо.

«Виникла колізія: нормативний документ, написаний для зняття з експлуатації нормальної атомної станції, свідчить, що головною метою діяльності є повернення території для повторного використання. Але як це зробити в умовах ЧАЕС – на той момент ми не знайшли підходу», – розповів Віктор Кучинський. Рішення відшукали у 2008 році. Тоді сформували концепцію розвитку та подальшу інтеграцію в ядерну галузь країни.

«Ми бачимо себе як майданчик централізованого поводження та переробки всіх радіоактивних відходів, які накопичуються на всіх атомних станціях України. На атомних станціях роблять первинну обробку, потім перевозять до нас, ми робимо завершальну обробку та захоронення». Проте, для того аби ця концепція працювала, необхідне, зокрема, і забезпечення додатковою електроенергією.

У минулому році почали працювати в новому напрямку, який не пов’язаний із ядерною енергетикою, натомість стосується альтернативних джерел отримання енергії: сонячних панелей та вітряних установок. Перевага такого рішення в тому, що, по-перше, не суперечить чинному законодавству. По-друге, це «безлюдна» технологія, тобто не передбачає залучення людини. «У такий спосіб ми отримуємо прагматичне повторне використання і ця територія залучена до економіки держави», – прокоментував Віктор Кучинський.

На сьогодні вже існує невелика пілотна станція для використання альтернативних джерел енергії на території ЧАЕС. Її збудували минулого року, і тепер вона виробляє 1 МВт енергії, який направляється в загальну мережу. Для порівняння, сама ЧАЕС споживає 10 МВт енергії. У планах – розширити територію для встановлення сонячних панелей та вітряків, зокрема використати став-охолоджувач та прилеглі до станції землі. Лініями енергопередач ЧАЕС отримана альтернативними шляхами енергія транспортуватиметься у чисті райони та споживатиметься населенням. «Ми стали першою атомною станцією, яка виробляє альтернативну електроенергію», – підсумував Віктор Кучинський.

Дмитро Стельмах сказав, що фахівці ДСП «ЧАЕС» розробили державний інвестиційний проект для того, щоб мати підстави залучити іноземні інвестиції та вливання від приватних підприємців на повномасштабну реалізацію проекту. Нині він уже частково реалізується за державні кошти. Уже одна підстанція буде добудована в наступному році, щодо другої, північної, проектні роботи розпочнуть цього року.

Станція сьогодні

Наразі ЧАЕС перебуває у процесі зняття з експлуатації. Остаточно припинила функціонувати у 2000 році (за наказом президента Леоніда Кучми зупинили роботу третього енергоблоку. Перший зупинили у 1996-му, другий – у 1991-му, після пожежі у машинній залі). На сьогодні, за словами Дмитра Стельмаха, блоки звільнені від відпрацьованого ядерного палива. Воно знаходиться у сховищі відпрацьованого ядерного палива мокрого типу. Звідти протягом 10 років його перемістять у нове сховище сухого типу.

Попри те, що станція не працює у широкому розумінні, частина обладнання досі функціонує, працівники станції стежать за його роботою.

Довідка:

INUDECO – це щорічна міжнародна конференція з проблем зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища. Цього року відбулася вчетверте і вперше на території ДСП «ЧАЕС». У 2019 році в ній взяли участь 150 науковців та представників атомних станцій, приїхали учасники , зокрема, з Японії, Іспанії, Франції, Данії та Норвегії. Суть конференції – обмін досвідом щодо зняття з експлуатації ядерних об’єктів, поводження із відпрацьованим паливом, технологіями щодо відновлення після катастроф (йдеться про доповіді від японських науковців щодо аварії на станції «Фукусіма 1»). На четвертій INUDECO засідання проходили у чотирьох секціях, зокрема йшлося про стан об’єкту «Укриття», можливі ризики щодо його демонтажу, моніторинг ситуації всередині об’єкту; представлення технологій щодо моніторингу та систем контролю; відновлення території після катастрофи та нові перспективи відновлення екології.

Після вибуху на реакторі в готелі «Полісся» у Прип’яті зібрався штаб, на якому вирішували, що робити далі. Це були умови підвищеної небезпеки, невідомості та, можна припустити, неусвідомлення повних масштабів трагедії. Тоді рішення ухвалювали швидко, і завдяки зведенню «Укриття» у прискореному темпі вдалося виграти 30 років на пошук подальших рішень.

Арка дала людству на це 100 років. На нинішніх наукових засіданнях є місце для дискусій, обговорень, отримання нових ідей та варіантів вирішення супутніх проблем. Є можливість обміну міжнародним досвідом і час для роботи над помилками. І надія на те, що зона відродиться. Бодай у контексті повернення до економіки країни.

Текст: Діна Вонг

Залишити коментар