Вівторок, 15 жовтня

Спочатку вони просто торгували квітами і зеленню. Висаджували різні сорти тюльпанів, щоб потім продавати цибулини. А тоді комусь спало на думку… показати це поле людям. І почалося! Другий рік поспіль на Волині проводять фестиваль тюльпанів. Цього року – це понад 350 сортів, 5 днів фестивалю, більше 2 га квітів, 40 грн за вхід, кілометрові затори на трасі – і тисячі-тисячі людей йдуть робити весняні селфі й закидати ними соцмережі.

– Шановні, не лягайте в рядки! Не лягайте в рядки! Будете платити штраф! – жінка з мегафоном зігнулася над квітами і старанно кричала кудись… вниз.

Від того крику здригалося все тюльпанове поле. А на соломі у міжрядді показово лежала пані – і ні в пень ногою. З усмішкою старанно позувала на фото.

Десь по той бік рядка не менш старанно тиснув на айфон її чоловік, однією рукою тримаючи сумку коханої. Ну, а як же? Він «привіз свою на тюльпани».

Нехай весь світ зачекає: волиняни не встигли поїсти пасок, як рвонули на тюльпановий фестиваль. І навіть те, що у перший день тут немилосердно лив дощ, а людям доводилося місити болото, на заваді не стало. Бо цьогоріч – то не більше не менше, а післявеликодній маст хев.

За 36 км від Луцька на 2 га власного поля місцеве фермерське господарство «Лілі Лайн» провело тюльпановий фестиваль.

Перша спроба організувати квіткове шоу була торік. Неочікувано для фермерів ідея так «зайшла» в народ, що цього року і поле «виросло», і потік людей – теж нівроку. Дійство тут називають «Волинською Голландією». І вам кожен третій лучанин запросто скаже, що «Волинська Голландія» – то десь під селом Свидники на Ковельщині…

За кілометрів два до повороту на поле з траси, що веде на МП «Ягодин», а далі на Польщу, починається черга. 1 травня. Другий день фестивалю під Свидниками. Всі «трудящі» з міст і сіл Волині, щойно блиснуло сонце, подалися на тюльпани.

І хоча організатори завбачливо оприлюднили маршрут, карту і навіть вказівник край дороги поставили, то все було зайвим: вервечки автівок говорили більше за всі карти світу. Одні – туди, інші – назад. Інші відрізняли відблиском почуття виконаного обов’язку в очах і подекуди букетами квітів у руках. На повороті до сьомого поту працювали патрульні: у них свій «фестиваль».

Лісом, полем – чередою люди прямують туди, де на горизонті видніється фудтрак, символічна брама з написом «Волинська Голландія» і шалений натовп. На вході люб’язно видають квитки. Вартість для дорослого – 40 грн.

– Просиш, кажеш, а вони йдуть і топчуть, йдуть і топчуть, і ми не можемо ради дати. Це наші правила. Але ні: дехто рве цвіт просто з рядів, – пояснює мешканка сусіднього смт Голоби Тетяна Слюсарчук, яка поміж рядів з мільйонами тюльпанів за волонтера.

У неї на грудях бейджик, в руках – мегафон. Аж захрипла. За порядком на полі з тюльпанами постійно стежать до десятка її колег.

– Приїжджайте на ківерцівську Голландію! – помітивши журналістів, гукає старшого віку жінка.

Квітчаста хустка. Окуляри. Вже сивина з-під хустки. І ходити поміж рядками непросто, видно. Але ходить, сама до себе всміхається…

То Ольга Денисюк із містечка Ківерці на Волині. Каже: її привезли діти. У себе вдома, в Ківерцях, жінка теж квітами кілька років торгує: вирощує на клумбі та продає їх на ринку. Запитую, чи 40 грн за вхід не шкода?

– О, нє! Що нє то нє! На таке ніколи не шкода. Мені найбільше сподобалися оті сірєнєві, бо вдома таких нема. Оті жовті покручені то і я маю. Важко? А чого мені має бути важко? Я коли квіти бачу, то про всі болі забуваю! – сміється.

Тим часом народ атакує фотозони. «Хребет» металевого ліжка поміж тюльпанів. Десь із міжряддя провокаційно виглядають ноги пластикового манекена в панчохах та босоніжках. Десь у квітах примостилося крило метелика чи логотип бренду «Вікторія Сікрет»…

А вони прийшли гуртом. Приїхали. Бо дехто із них… на візках. Як наприклад, Ольга Яренчук з Ковеля.

– Я тут не сама. То громадська організація Асоціація осіб з інвалідністю «Добродія в дії», – розповідає Ольга. – Приїхали – і з подивом побачили, що нас пустили на тюльпани безкоштовно. Бо й не знали, що так можна, якщо чесно. А видовище, звичайно, неймовірне.

У наметах обабіч поля тимчасом жваво йде торгівля. І не тільки кавою, хот-догами, медовухою чи глінтвейном. На всю торгують і квітами. Директорка з виробництва підприємства «Лілі Лайн» Тетяна Пашковська у чоботях з бантиком моторно подає букети тюльпанів. Рожеві, купинасті, фіолетові… До них – теж черга.

– Та переживали, звичайно, бо ж дощ лив у перший день. Люди нарікали, що болото, що псують взуття, всіх просили брати чоботи і плащі. Але, на щастя, уже сонце, – усміхається жінка.

Каже: ні у кого досвід не переймали. Мають друзів у Нідерландах, які теж квітникарі, тому звідти «родом» і технології, і ексклюзивні волинські тюльпани. Подібні поля можна побачити у Чернівецькій області та в Херсонській, але ті, зазначає, набагато менші.

У «Волинській Голландії» цьогоріч близько 350 сортів тюльпанів. Додали 58 нових. З них 8 – особливі. Наприклад, тюльпани Художник Дабл, Вікторія Сікрет, Версачі…

Тетяна вкотре позує серед рядів з квітами журналістам. Укотре розповідає, як усе почалося. Як власник підприємства Олександр Подзізей, бізнесмен із Голобів, у маминому захопленні вирощуванням лілій, гладіолусів та різної зелені, що почалося ще в ті радянські часи, коли торгувати зі своєї теплиці вважалося мало не злочином, побачив гарну ідею для власної справи. Як зайнявся тюльпанами. Як засадив ними поле під сусідніми Свидниками. І як уже другий рік поспіль неочікувано навіть для себе самого вражає цим всю Волинь.

Насправді ідея дуже вигідна. Адже квітникарі й без фестивалю мусили б висадити різні сорти тюльпанів, щоби потім торгувати цибулинами на насіння. Так чи інакше цвіт вони просто зрізали б. Натомість тисячі людей платять гроші, щоби просто їх побачити.

…За полем із тюльпанами – ділянка з тими, які не цвітуть. Час від часу там теж «рябіє» від людей. Хтось приїхав на фестиваль помилуватися квітами, а хтось нишком порпатися в землі й вигребти собі цибулинок кілька.

Ех, треба бачити, як гонорово і гордо ці люди вибігають з того поля, коли над вухом хтось їм в мегафон щосили закричить:

– Шановні гості, вийдіть з поля, будь ласка! Туди не можна, за цибулинки будемо штрафувати!..

Наступного дня організатори вдалися до штрафів. Кому до душі тюльпановий драйв, поставилися до цього з розумінням.

Так скромна ідея показати свій великий квітник іншим виросла у справжню туристичну фішку. Однаково круту і для юних шанувальниць інстаграмних селфі, і для зразкових сімейних пар, і для 70-річної бабці, яка весь вік прожила, «сіяла сон під вікном», а тут може подивитися на щось небачене.

А ще – то таки нівроку файна нагода пересвідчитися, скільки є людей, яким після них – хоч потоп. Прийти. Зірвати добірний цвіт. Поносити його в жмені. Сфотографуватися – і жбурнути потім у смітник. Інші? Інші хай їдуть дивитися голі стебла.

Більше треба квіткових фестивалів, більше, щоб відбивати у мас цей нестримний потяг… до жлобства.

Текст: Олена Лівіцька

Фото: Ірина Кабанова