Неділя, 26 травня

Минулий місяць був відверто непростим для України, щонайменше через другий тур президентських виборів, за яким, затамувавши подих, спостерігала чи не вся країна. Проте, човен зрад та перемог розхитували й інші події, котрі водночас із перемогою Зеленського потрапили до фокусу уваги й закордонних медіа. Що саме та як коментували провідні світові видання – розповідаємо в нашому огляді.

1. Президентські вибори

Ясна річ, що найчастіше в квітні Україна з’являлася на шпальтах світових видань через другий тур виборів президента. Досвідчений політик проти шоумена: протистояння, котрому можуть позаздрити (чи то «позаздрити») в багатьох країнах, справжнє шоу з аналізами та стадіоном, словом, усе те, що нашому східному сусіду може хіба що наснитися. Та почнімо за порядком.

Результати першого туру: слабкі місця Порошенка та комік Зеленський

Так, результати екзит-полів першого туру викликали у світових ЗМІ цілу хвилю чи не найбільш типових заголовків, мовляв, на виборах в Україні перемагає… комік. Видання, як один, наголошували, що лідер перегонів не має жодного політичного досвіду та за кожної можливості нагадували про тепер уже минуле політика Зеленського. Утім, «дісталося» і поки що чинному президенту України.

Наприклад, акцент на лідерстві «телевізійного коміка» зробили журналісти британського видання The Guardian. У тексті також наголошується, що кампанія «темної конячки» Зеленського переважно була розрахована на високу явку серед молоді, котра прагне змін і розчарована реформами та млявою економікою.

«Не жарт: комедіант виграє у першому турі на президентських виборах в Україні» – текст із таким заголовком вийшов на сторінках американського політичного видання Politico. Автори нагадували, що політичні погляди Зеленського залишаються значною мірою невідомими. Також у публікації пригадали, що шоумен уникав розмов із журналістами та не взяв участь у дебатах перед першим туром. Американці констатували: «Багато українців сумніваються у компетентності коміка». Вочевидь, на думку авторів, саме ці проблеми і допомогли Порошенку пробитися у другий тур.

А ось The Washington Post написав про те, що на рейтингу Порошенка позначилися скандали в оборонці, чим скористалися як Зеленський, так і Тимошенко. Журналісти наголосили, що і Порошенко, і Зеленський покладалися на арсенал ЗМІ, а за декілька днів до виборів телеканал Коломойського випустив новий сезон «Слуги народу». «Багато політичних спостерігачів назвали президентські вибори битвою Порошенка та Коломойського», – констатують у WP.

Батл Зеленського та Порошенка перед другим туром

Якщо вам здавалось, що стадіон та аналізи могли зацікавити хіба що українців, поспішаю повідомити, що це не так. За передвиборчим шоу з неабиякою зацікавленістю спостерігали і провідні світові журналісти. Так, наприклад, ця тема неодноразово піднімалася на сторінках BBC.

Розповідаючи про те, що обидва кандидати погодилися на стадіонний формат дебатів, у виданні додали думку власного кореспондента Йона Фішера, котрий був переконаний: Зеленський прорахувався. Оскільки Порошенку перед другим туром вже не було чого втрачати, на думку журналіста, було очевидним, що чинний президент таки погодиться на нетиповий формат. «Дуже дивно, що людина, котра провела кампанію, намагаючись переконати суспільство, що вона не просто комік і може бути цілком серйозною, тепер, вочевидь, намагається перетворити кампанію на повноцінний фарс», – наголосив тоді Фішер.

Не менш цікавими видалися для закордонних медіа і самі дебати. Наприклад, детальний текст про зустріч політичних опонентів на НСК «Олімпійський» опублікували на сторінках однієї з найбільш авторитетних і популярних британських газет The Daily Telegraph. «Президент України зустрівся зі своїм суперником-коміком задля грандіозної гострої дискусії на стадіоні в останній спробі завоювати другий термін», – так анонсували дебати на початку тексту.

У DT наголосили, що «політичний ветеран» Порошенко мав рідкісну можливість поставити гострі запитання Зеленському після того, як той покинув традиційне для себе середовище комедійних шоу та соціальних мереж. Однак, узагальнюючи побачене та почуте, журналісти припустили, що, попри неоднозначність, переміг таки Володимир Зеленський, адже життя, за винятком форс-мажорів, здебільшого імітує мистецтво. А тому й перемогу у другому турі автори The Daily Telegraph спрогнозували саме шоумену. Окрім того, у виданні припустили, що цьогорічні вибори запам’ятаються чи не найбільш брудною кампанією в історії України.

«В Україні політика – це насправді конкурс на те, аби помочитися», – і ні, це не цитата Скабєєвої чи інших російських журналістів, так починається текст у американському Politico. Утім, на цьому сатира політичного видання закінчується, далі – суха констатація факту здачі обома кандидатами аналізів та кілька слів про їхнє інтернет-спілкування. Зрозумілим лишається лише одне: тема аналізів дивна не лише для нас.

Більш лояльно до здачі аналізів поставилися журналісти американської радіомережі National Public Radio. В їхньому тексті це подається як незвичайний поворот у й без того вкрай драматичних президентських виборах в Україні. Водночас автори запевняють: тести на алкоголь і наркотики спроможні ліквідувати низку питань, що виникли у медіа.

А ось у впливовому британському виданні Financial Times вирішили, що візити кандидатів до європейських столиць – це… також частина їхнього протистояння. Зокрема, журналісти пишуть, що обидва політики перенесли своє суперництво до ключових європейських столиць, оскільки прагнули зміцнити довіру серед електорату.

Говорячи про Зеленського, у FT не полінувалися вкотре нагадати про відсутність політичного досвіду Володимира Зеленського та минуле в ролі комедіанта. А ось Петро Порошенко на сторінках британської газети отримав статус кандидата, чия кампанія провалилася напередодні другого туру. Загалом же автори переконані: подібна активність продемонструвала, що обидва кандидати потребували підтримки західної спільноти. І не лише через вибори, а й у зв’язку з продовженням російської агресії та окупації частини українських територій.

Та звернули увагу закордонні медійники не лише на стадіон та те, що йому передувало, але й на дебати, котрі призначив до цього власне Порошенко: також на стадіоні (формально), куди пан Зеленський не прийшов. Зокрема, у The New York Times одноосібні «дебати» гаранта назвали «сюрреалістичним поворотом», оскільки Порошенко обговорював майбутнє України з порожньою трибуною, котра містила хіба що ім’я його політичного суперника.

Перемога Володимира Зеленського

Ясна річ, що саме ця новина обговорювалася (і обговорюється досі) закордонними виданнями чи не найбільше. Те, що вони припускали, те, про що вони розпитували експертів та прогнозували ймовірні наслідки, сталося – Володимир Зеленський переміг на виборах президента, а тому тепер до слів «комік» та «шоумен» слід додавати «екс-», а самого переможця називати «новообраним президентом». Утім, думки світових медіа різні. Наприклад, у France24 вважають, що, обравши Зеленського, Україна стрибнула у невідомість.

У тексті наголошується, що українці після виборів «подивилися у майбутнє з надією та занепокоєнням», оскільки екс-шоумен не має політичного досвіду, відсутня зрозумілість щодо того, хто обійматиме керівні посади під час його президентства. Також журналісти нагадують, що Зеленський обіцяє продовжити неформальний стиль спілкування, однак тепер вже не лише зі своїми виборцями, а й з усіма українцями.

Натомість автори ВВСрозмірковуючи над тим, хто ж він – новий президент України, переконують, що за відсутності будь-якого політичного досвіду Зеленський зосередив свою кампанію на відмінності від інших кандидатів, а не на конкретних політичних ідеях. «Українці прокинулись, зрозумівши, що останні місяці не були фантазією. Вони дійсно обрали людину, котра є президентом у серіалі, реальним президентом. <…> Тепер на нього будуть тиснути, аби він продемонстрував, чи знає, що робить», – вважають журналісти.

Про перемогу Зеленського написали і в ізраїльському виданні The Times of Israel. Автори публікації стверджують, що перемога стала результатом кампанії, котра почалася як жарт, але вразила виборців, котрі до цього моменту вже розчарувалися через бідність, корупцію та війну. Журналісти припускають, що перемога шоумена відкриває нову сторінку української історії. Звертають увагу у виданні й на те, що Зеленський – єврей: «Тобто Україна, не враховуючи Ізраїль, буде єдиною країною, де і прем’єр-міністр, і президент – євреї».

«Перспективна зміна влади після бурхливої, але здебільшого дисциплінованої виборчої кампанії демонструє, наскільки далеко Україна відійшла від Росії, де вибори не пропонують реальної конкуренції і де протягом майже 20 років владу утримує Володимир Путін», – наголошують у The New York Times.

Однак у виданні впевнені: більшість виборців підтримали Зеленського не стільки через симпатію до нього, як через бажання покарати Порошенка за нереалізовані сподівання Революції гідності та провальну боротьбу з корупцією. Щодо перебігу кампанії журналісти запевняють: поки Порошенко намагався згуртувати виборців, формуючи образ захисника національних інтересів та опонента Путіна, Зеленський зосереджувався на демонстрації нездатності чинного президента дотримуватись обіцянок.

Британський журнал The Economist після перемоги шоумена оприлюднив матеріал, в якому йдеться про те, що кампанія Зеленського часом здавалася занадто легковажною, аби зрештою стати послідовною. Адже поки Порошенко влаштовував мітинги, його опонента можна було побачити хіба що в серіалі «Слуга народу».

«Однак перемога Зеленського – це серйозне досягнення. За кілька місяців він побудував небувалу більшість, зокрема й завдяки розчаруванню електорату та сподіванню на краще майбутнє», – пишуть автори матеріалу. Журналісти також вважають, що Порошенко, на відміну від свого суперника, проводив кампанію «розколу та націоналізму», тоді як Володимир Зеленський намагався об’єднати українців.

2. Путін та роздача паспортів для українців

Заява Кремля про спрощену процедуру отримання російського громадянства для мешканців окупованих (самою Росією, якщо хто забув) територій обурила не лише українців, а й цивілізований світ. І це логічно – імперські смаки Кремля не вщухають, а зміна влади в Україні – чудова можливість прощупати, чи вдасться реалізувати новий сценарій.

Саме такої думки дотримуються автори британської газети The Guardian, які запевняють: таким чином Росія намагається «протестувати» нового українського президента. «Провокаційне рішення було ухвалене вже через три дні після того, як комік без політичного досвіду, Володимир Зеленський, здобув переконливу перемогу на президентських виборах. <…> У ході кампанії Зеленський дав сигнал, що може бути більш схильним до компромісу з окупованими територіями, аніж його попередник Петро Порошенко. Виклик Росії змусить його (Зеленського – прим. ред.) зайняти більш жорстку позицію», – розмірковують автори публікації.

На сайті британської газети Daily Mail також припустили, що таким чином президент Росії намагається натиснути на новообраного очільника України.

Розцінили заяву Путіна як першу перевірку для Володимира Зеленського і на сторінках видання The National, що виходить друком в Об’єднаних Арабських Еміратах. З-поміж усього зазначається, що новообраний президент України ще не вступив на посаду, однак вже опинився віч-на-віч зі своїм першим випробуванням із вкрай непростим суперником.

Журналісти Los Angeles Times, розповідаючи про цю «ініціативу» Кремля, підкреслили: пропозиція Росії може ускладнити процес реінтеграції окупованих територій, а також може стати ще одним приводом (та виправданням) для агресора у подальшій військовій інтервенції.

На сторінках The Atlantic, одного з найстаріших журналів США, запевняють: паспорти в ролі геополітичного інструменту – це не новинка у стратегіях Кремля. За словами автора, ініціатива Путіна свідчить, що він може повторити сценарій Грузії, коли в 2002 році Росія надала громадянство мешканцям Абхазії та Південної Осетії. Через шість років росіяни вторглися до Грузії, посилаючись, зокрема, і на… захист своїх співвітчизників. І це лише один із прикладів.

Утім, реакцію Володимира Зеленського на таку заяву Путіна, нехай і не одразу, але ми побачили. Причому, доволі різку, таку, на яку насправді мало хто очікував, зокрема і Росія. В ірландському виданні The Irish Times таку відповідь новообраного президента оцінили так: «Заява Зеленського продемонструвала, що він намагається спростувати слова Порошенка про легку здобич для незмінного протягом 20 років президента Росії. Також це свідчить, що Зеленський може бути складним опонентом для Путіна».

3. Ухвалення закону про українську мову

Ухвалення Верховною Радою справді необхідного та надзвичайно важливого мовного закону – це перемога, на котрій нехай поки що і не стоїть підпис президента. Однак чи всі закордонні медійники святкували цю перемогу разом із нами? Навряд чи.

Наприклад, на сайті американського телеканалу Fox News Channel ухвалений документ розцінюють як спірний. Неоднозначність мовного закону журналісти вбачають у тому (!), що українці за потреби можуть без особливих зусиль перейти…. на російську. Поза тим, автори додають, що особливо гостро мовне питання постало у 2014 році, коли частина територій на сході нашої країни опинилася під окупацією, а російська пропаганда розповідала про те, що нова влада змусить цей регіон примусово переходити на українську.

Доволі очікувано розкритикувало ухвалений закон угорське видання Hangary Today, запевняючи, нібито він обурює національні меншини: «Прихильники закону стверджують, що він зміцнить національну ідентичність та українську мову, а від цього Україна тільки виграє, особливо зважаючи на російську агресію. Угорські організації та представники інших меншин протестували проти цього закону, запевняючи: він порушує права меншин, котрі повинні мати можливість говорити своїми мовами».

Зовсім інакше акценти розставили у The Guardian, на сайті якого новина вийшла з заголовком «Україна ухвалила закон, якому протистоїть Кремль». З-поміж іншого у ЗМІ запевняють: голосування у Верховній Раді сприйняли з радістю, співом гімну та вигуками «Слава Україні!» Слідом за цим автори додають: після анексії Криму та окупації частини Сходу України використання українськими чиновниками російської мови виглядає все більш суперечливим. Найбільш гучним критиком цього закону, згідно з матеріалом The Guardian, став саме Кремль: «А розумники на російському телебаченні помилково запевнили, що Україна одразу забороняє російську мову».

Чи не найбільш стримано та адекватно про ухвалення закону написали у The Telegraph, де розповіли про причини, передумови та необхідність цього закону, особливості його функціонування, істерику Росії та окремих нардепів (зокрема Олександра Вілкула), виступ Філарета, слова Порошенка тощо. Загалом чи не в кожному виданні розповідали про роль російської мови в Україні, кількість її носіїв та подібне. Однак зазвичай поряд із такими роздумами завжди знаходилося місце про згадку того, як росіяни прийшли «захищати» російськомовних.

4. Перемога українського боксера Василя Ломаченка

Так, про українських спортсменів також говорять і пишуть за кордоном, особливо, коли йдеться про черговий переможний поєдинок Ломаченка. У двобої проти британця Ентоні Кролли українець нокаутував свого суперника, захистивши титули в легкій вазі.

«Василь Ломаченко знищує Ентоні Кроллу» – із таким заголовком вийшла публікація про нашого співвітчизника на сторінках британського таблоїду The Sun. Автори тексту наголошують: боротьба мала б зупинитися ще у третьому раунді, якби суддя не дозволив Кроллі погратися у мужність. Однак, у виданні зазначають, що «на папері» Ломаченко мав би бути вразливим до певних ударів суперника, однак у реальності перемога виявилась очевидною.

«Непереможний Василь Ломаченко демонструє, чому він вважається найкращим у світі бійцем» – а це вже заголовок колонки на сторінках The Guardian від відомого спортивного кореспондента Кевіна Мітчелла. «Кролла давно називає себе “Мільйон доларів”. На вбранні Ломаченка було вишито “Мільярдер Лома”. Це вкрай точно описує розрив між Ломаченком та його приреченим ворогом (як і всіма іншими). Зараз Лома непереможний», – запевнив спортивний експерт.

Звісно, що за квітень, як і за інші минулі місяці, можна назбирати чимало тем, котрі потребували б не меншої уваги, однак ці дні були перенасичені на вибори, котрі відтягнули на себе практично всю увагу. Таким був цей місяць у фокусі світових ЗМІ. Чим запам’ятається травень – читайте вже через місяць.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар