Неділя, 25 жовтня

Сьогодні в Україні вже вп’яте відзначають День пам’яті та примирення, котрий став на противагу радянському Дню Перемоги. Мета цього дня – не святкування, а вшанування пам’яті всіх загиблих у роки Другої світової війни. Що пишуть сьогодні у соціальних мережах – розповідає Opinion.

Чинний президент України Петро Порошенко наголосив, що саме сьогодні гранично ясно: для країни побажання миру – найголовніше. Адже пам’ять про колосальні жертви Другої світової, тисячі зруйнованих міст і десятки спалених сіл вкотре застерігають світ від небезпеки повторення цієї катастрофи.

З нагоди Дня пам’яті та примирення до українців звернувся і переможець президентських виборів Володимир Зеленський, зазначивши, що сьогодні ми вкланяємося перед усіма, хто боровся проти нацизму та загинув за Україну, перед кожним, хто віддав своє життя заради миру.

На сторінці Українського інституту національної пам’яті закликали не забувати, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. А День пам’яті символізує не тріумф переможців над переможеними, а має нагадувати про страшну катастрофу із застереженням, що складні міжнародні проблеми не можна «розв’язувати» збройним шляхом, ультиматумами, агресією чи анексією.

Начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко також приєднався до вшанування пам’яті загиблих, процитувавши уривок із роману Івана Багряного.

Виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун переконана, що у День пам’яті важливо також згадати і про початок війни. Адже у «Совєцькому Союзі» свого часу було створено штучний конструкт «Великої Вітчизняної війни», таким чином Кремль викреслив майже цілих два роки з найкривавішого в історії людства конфлікту. І дуже успішно приховує їх до сьогодні.

Політичний експерт Олексій Мінаков поділився минулорічним дописом, котрий насправді актуальний і сьогодні. Рік тому фахівець запевнив, що річ не в датах, а у ціннісному наповненні, у розумінні та в сенсах. Адже для українців це про трагедію, а для Росії – це помпезність і свято.

Пам’ятати про загиблих закликав і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький наголосив на важливості пам’ятати ці часи й закликав ніколи не забувати про трагедію та тих, хто боровся проти тоталітаризму, підіймав та відроджував Україну.

Режисерка та письменниця Ірина Цілик натомість розповіла про червоний мак – символ пам’яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи з 1914 року. Цей символ народився з вірша канадського військового лікаря.

Блогер, письменник і перекладач Андрій Бондар пояснив, чому не поділяє та не розуміє радості людей, які щось святкують у ці дні.

Письменниця Міла Іванцова розповіла про близьких та знайомих людей, котрі воювали у Другій світовій або ж воюють нині, захищаючи Україну. Авторка переконана: війни бувають різними, як і бачення їх з різних полюсів. І хоча сама Іванцова проти війни, вона додає: це не привід здаватися в рабство.

Речниця СБУ Олена Гітлянська розповіла, що ці дні для неї – пам’ять про батька, котрий пройшов усю війну, рятуючи тисячі життів на передовій, проводячи складні операції під вибухами, а інколи й беручи участь у боях.

Письменник і перекладач Остап Українець натомість зазначив, що «акції пам’яті», націлені на пригадування людей, котрих зачепила війна, – це не погано. Однак дивно, що в таких акціях повсюдно вважається, що війна пов’язується лише з вояками, адже це нагадує «Безсмертний полк». Поза тим, автор долучився до розповіді та написав про свою родину, котру також торкнулась війна.

Блогерка Олена Добровольська розповіла, що для неї цей день – про висновки та систему координат, яка останнім часом тріщить по швах. Адже історія не вибачає тих, хто її зневажає і перекручує. І натомість дає шанс вижити тим, хто має силу дивитися їй прямо в очі.

Наукова співробітниця Українського інституту національної пам’яті Марина Мірзаєва закликала відходити від радянського сприйняття минулого і все ж формулювати українську риторику подій.

Збирав реакції Степан Коза

2 комментария

  1. На еврейском Форуме 6 мая министр Павел Климкин, отвечая на мой вопрос: «Прошу назвать страну, где на могиле жертв Холокоста стоит памятник коллаборантам, как это сделали в Бабьем Яру», с историей нужно еще разбираться.

Залишити коментар