Середа, 21 серпня

За кілька тижнів розпочнеться основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання, на яку цього року зареєстровано 354 051 особу – на 18 208 більше, ніж торік. Левова частка вже традиційно планує складати тест із української мови й літератури – 320 736 зареєстрованих. На другому щаблі за популярністю історія України – 232 084 особи. Третій посідає математика, яку цього року обрали 146 435 абітурієнтів. І хоч система ніби відпрацьована впродовж багатьох років, без певних нюансів не обходиться. Тож Opinion вирішив зібрати найважливішу інформацію, яку варто знати абітурієнтам та їхнім батькам.

Отже, до зовнішнього незалежного оцінювання – рукою подати: цього року воно розпочнеться 21 травня тестуванням із математики, яка опинилася на третьому місці в рейтингу популярності. Чимала кількість абітурієнтів обрала також біологію (81 342 зареєстрованих) і географію (80 351 особа). А ось хімія й далі продовжує втрачати свої позиції: цього року маємо на 6 490 менше охочих складати тести із цього предмета, ніж торік.

ЗНО-2019: якщо ваші права порушують – документуйте

Із 3 травня розпочався додатковий період реєстрації  

Загалом ЗНО-2019, як і попереднє, відбуватиметься з 11-ти навчальних предметів. Два предмети обов’язкові. Це українська мова й література, а також (на вибір) математика або історія України, які, до речі, можна й поєднати. Кожен зареєстрований учасник, відповідно до затверджених Міністерством освіти і науки правил, має право скласти тести не більше, ніж із чотирьох предметів, але не менше трьох. Тож якщо відкинути обов’язкові, решту один або два предмети абітурієнти обирають із такого переліку шкільних дисциплін: фізика, хімія, біологія, географія і блок іноземних мов, що, своєю чергою, охоплює чотири позиції. Це англійська, німецька, французька або іспанська мови.

Що цікаво, цього року більше половини випускників шкіл обрали саме по чотири предмети для складання тестів. Учні закладів професійно-технічної освіти переважно зупинялися на двох навчальних предметах (77,7 %). А випускники попередніх років найчастіше вирішували складати по три (28,92 %) або по чотири навчальні предмети (41,41 %).

Якщо казати не про популярні предмети, а про популярні комбінації, то найчастіше українську мову та літературу доповнюють історія України й географія (62 486 абітурієнтів). Трохи рідше компанію їй складають історія України й англійська (58 752 бажаючих). Третя позиція – за поєднанням історії України й… математики (це 57 138 майбутніх абітурієнтів).

ЗНО-2019: якщо ваші права порушують – документуйте

Зміст сертифікаційних робіт, переконують в Українському центрі оцінювання якості освіти, відповідатиме програмам ЗНО, затвердженим ще 2016 року. Тобто це фактично ті самі програми, які були чинними й торік. І саме на їхній базі були розроблені як тестові завдання для ЗНО-2018, так і для цьогорічного. Завдання з усіх предметів, окрім української мови та літератури і блоку іноземних мов, за потреби матимуть переклад шістьома мовами національних меншин: кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською та угорською мовами. За статистикою, наданою УЦОЯО, переважну більшість тестів складатимуть саме українською. Потреба в тестових завданнях з історії України мовами нацменшин – усього 3,62 % від загальної кількості тестувань, математики – 8,82 %, фізики – 11,06 %, хімії – 8,35 %, біології – 7,22 % і географії – 6,25 %.

ЗНО-2019: якщо ваші права порушують – документуйте

Якщо говорити про графік цьогорічного ЗНО, то тести з другого предмета (а це буде українська мова та література) випускники писатимуть через день після математики, тобто 23 травня. Далі предмети в графіку розташовані так: 27 травня – блок іноземних мов (німецька, французька чи іспанська). Наступного дня (28 травня) – тести з англійської мови. І хочеться сподіватися, що торішній урок, коли були проблеми з аудіюванням, чиновники засвоїли, висновки зробили правильні – і нинішні абітурієнти не зіткнуться з минулорічними неприємностями.

Травневий блок ЗНО завершиться 30 числа тестуванням із фізики, а вже 4 червня молодь складатиме тести з історії України. Далі йдуть біологія, географія і хімія – 6, 11 і 13 червня відповідно. Період із 14 до 25 червня відведено на оголошення результатів. Із 26 червня до 12 липня заплановане проведення додаткової сесії – для тих, хто з причин, які від них не залежали, не зміг узяти участі в основній. Скажімо, якщо в потенційного абітурієнта не менше, ніж за п’ять календарних днів до тестування з певного предмета викрали паспорт чи інший документ, потрібний для допуску в пункт проведення тесту. Чи, боронь Боже, сталося якесь стихійне лихо або техногенна катастрофа напередодні чи в день тестування. Усі причини, які можуть бути підставою для перенесення тестів, перераховано на сайті УЦОЯО.

Графік цієї додаткової сесії відомий: вона, як і основна, теж стартує тестом із математики, а завершиться 11 липня тестами з хімії. Її результати оголосять до 18 липня.

Графік додаткової сесії ЗНО-2019:
  • 26 червня – математика,
  • 27 червня – німецька мова,
  • 1 липня – французька мова,
  • 2 липня – іспанська мова,
  • 3 липня – українська мова й література,
  • 4 липня – фізика,
  • 5 липня – англійська мова,
  • 8 липня – історія України,
  • 9 липня – біологія,
  • 10 липня – географія,
  • 11 липня – хімія.

 

А саме цими днями розпочався додатковий період реєстрації на ЗНО-2019, який триватиме аж до 20 травня – упритул до початку основної сесії. Право зареєструватися в цей період мають кілька категорій громадян. Ідеться передусім про тих, хто брав участь в АТО або належить до категорій осіб із неконтрольованих територій чи проживає на тимчасово окупованій території або переселився звідти, але зареєструватися під час основного періоду просто не встиг.

ЗНО-2019: якщо ваші права порушують – документуйте

Скаржитися теж потрібно вчасно і правильно 

Зрозуміло, що є ціла купа заборон, порушення яких може знівелювати всю підготовку до ЗНО. Скажімо, не можна не те що використовувати, а й навіть мати при собі, поки ти писатимеш відповіді на тестові завдання, будь-які мобільні телефони (ідеться не тільки про смартфони, а й про звичайні кнопкові, бо в правилах сказано: засоби зв’язку – і крапка!), «пристрої зчитування, обробки, збереження й відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання (крім дозволених виробів медичного призначення, про наявність яких учасник зовнішнього оцінювання повинен повідомити працівникам пункту зовнішнього оцінювання до початку виконання роботи)». Словом, іти туди потрібно з однією ручкою, якщо не хочеш відразу заробити собі купу неприємностей.

У будь-якому разі абітурієнт повинен пам’ятати, що якщо його права буде порушено, він, даруйте за каламбур, має право оскаржувати результат. Але тут, як-то кажуть, диявол ховається в деталях. Візьмемо для прикладу торішню ситуацію з аудіюванням із англійської мови, коли дуже багато абітурієнтів ледь не плакали через поганий звук, проте в підсумку було дуже мало реальних скарг, поданих в апеляційну комісію. Як гадаєте, чому? Та тільки тому, що не було дотримано процедури подання таких скарг.

Отже, бюрократія – наше все! Тому варто заздалегідь дуже уважно прочитати на сайті УЦОЯО, як правильно оскаржувати результати ЗНО. А також врахувати те, що навіть якщо ви на 100 % впевнені, що в тестовому завданні написана відверта дурниця, змоги оскаржувати зміст завдань сертифікаційної роботи або правильність відповідей на ці завдання нормативними документами не передбачено. Саме тому, пояснюють в УЦОЯО, апеляцій і звернень щодо змісту тестових завдань на засіданні апеляційної комісії не розглядатимуть.

Та це не означає, що потрібно мовчати. Навпаки – про такі речі краще казати відразу після тестування. Причому не просто казати, а писати заяву з чітким переліком помилок, реєструвати її у своєму пункті тестування й подавати інструкторам. А також звернути на це увагу громадських спостерігачів, які теж присутні в пунктах тестування.

До речі, щодо проблем із аудіюванням. Як нагадали юристи, із якими спілкувався Opinion, усі нюанси зі звуком, на які торік скаржилися абітурієнти, теж потрібно було описати в заяві й зареєструвати її відразу після закінчення часу, відведеного на сам тест. Як-то кажуть, кувати залізо треба, поки воно гаряче. І так само відразу подати цю заяву старшому інструктору, який обов’язково мусить бути присутнім у приміщенні, де проходило тестування, або відповідальному за конкретний пункт ЗНО, залишивши собі копію заяви. Зрозуміло, що коли хвилюєшся й нервуєш, якось не до того, щоб відразу після тестування хапатися за ручку й папір і детально описувати все, що було не так, проте це дуже важливо. Тобто такі речі повинні бути задокументовані вчасно.

Як і коли буде реформована система ЗНО?

Проблеми зовнішнього незалежного оцінювання негараздами з аудіюванням, на жаль, не вичерпуються. Opinion писав про це матеріалі «Яким бути ЗНО: не можна всім пропонувати уніфікованого абітурієнта». Головний його посил – цей, поза всякими сумнівами, важливий інструмент у боротьбі з корупцією при вступі у вищі навчальні заклади потроху перетворюється на певне гальмо в розвитку освітньої системи загалом. Аби з’ясувати, як розвиватиметься найближчим часом система тестування, хотіли поставити кілька запитань теперішньому очільникові Українського центру оцінювання якості освіти Валерію Бойку, який наразі виконує обов’язки директора УЦОЯО.

Головні запитання, на які дуже хотілося отримати відповіді: як саме найближчим часом буде реформовано систему ЗНО, коли можна очікувати змін і скільки на це знадобиться коштів? Не менш важливі – чи є в найближчих планах намір відокремити ЗНО як вступний екзамен у виші від шкільної ДПА й перейти до проведення ЗНО на основі цифрових технологій, дозволивши абітурієнтам складати тести кілька разів, аби мати потім змогу вибирати кращий результат?

На жаль, живої розмови з новим керівництвом УЦОЯО поки не вийшло. Натомість нам прислали письмову відповідь, де бюрократичною мовою пояснили, що є нормативно-правова база, якою все вже давно визначено. Зокрема і щодо ЗНО й ДПА. І зовсім у нас ЗНО не мірило якості освіти, як дехто дозволяє собі думати. «Для вивчення стану освіти, – зазначає у коментарі Opinion в. о. директора УЦОЯО Валерій Бойко, – на державному рівні реалізуються такі проекти: міжнародне дослідження якості освіти PISA-2018, PISA-2021, а також загальнодержавне моніторингове дослідження якості початкової освіти». Водночас, продовжує Валерій Бойко, запровадження нової української школи потребує стратегічного планування системи підсумкових оцінювань на різних етепах здобуття освіти.

Тож спільними зусиллями українських освітян і міжнародних партнерів було започатковано «проект із підготовки аналітичних документів-пропозицій щодо системи освітніх вимірювань на різних рівнях та етапах освіти». За словами очільника УЦОЯО, «упродовж цього року буде здійснюватися підготовка й обговорення варіантів моделей з реалізації освітніх вимірювань на етапі завершення здобувачами початкової, базової та профільної освіти. Рішення про запровадження інновацій у галузі освітніх вимірювань, а також про фінансування цих інновацій будуть прийматися центральним органом виконавчої влади у сфері освіти відповідно до стратегічних планів».

Оpinion також поцікавився, чи планують в Українському центрі змінити підхід до розроблення тестових завдань. Ідеться про те, щоб завдання, які потребують простого запам’ятовування величезної кількості інформації, замінити тими, якими перевіряється вміння використовувати набуті знання на практиці. На це запитання нашому виданню відповіли, що зміст сертифікаційних робіт із навчальних предметів визначений програмами ЗНО, затвердженими МОН. Як мовиться, маємо те, що маємо, а рухатися вперед не поспішаємо? «Тестові завдання різного рівня складності розробляються з урахуванням вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. УЦОЯО ж постійно працює над удосконаленням тестових інструментів, зокрема за останні роки в тестах було значно збільшено частку завдань компетентнісного характеру», – пояснює Валерій Бойко. А як саме працює, здогадуйтесь самі.

Із цифровими технологіями під час проведення ЗНО теж, виявляється, не все так просто. З одного боку, в УЦОЯО визнають, що «тестування із застовуванням цифрових технологій розширює можливості зовнішнього оцінювання рівня загальноосвітньої підготовки випускників закладів освіти, створює умови для використанння мультимедійних засобів у тестових завданнях». З іншого, відзначають, що це потребує оснащення пунктів тестування необхідною кількістю комп’ютерів, а вже це, за словами очільника Українського центру, «вимагає суттєвих фінансових інвестицій і політичного рішення». А щоб таки зрушити з місця, зауважує Валерій Бойко, у межах міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021 Українським центром буде вперше на загальнодержавному рівні проведено комп’ютерне оцінювання. «Це буде пілотний етап у 2020 році, – каже фахівець, – і основний етап у 2021-му. А отриманий досвід буде нами використано для вивчення доцільності й можливості поширення практики комп’ютерних оцінювань у галузі освіти».

На питання ж, як і коли буде реформовано систему ЗНО (про потребу такого реформування кажуть багато освітян), відповіді в чиновників з УЦОЯО поки немає. А ось чому вони цим не переймаються – то вже наступне питання.

Текст: Лариса Вишинська

Залишити коментар