Субота, 24 жовтня

Цього тижня Україна остаточно оговталася від травневих свят та із радістю пірнула у велику та брудну політику. До України повернувся Ігор Коломойський, депутати знайшли в собі сили після шашликів зібратися на засідання Верховної Ради та проголосувати за дату інавгурації, а Святослав Вакарчук заявив про великий похід у політику. Щоправда, у його випадку без фейлів не обійшлося. Детальніше про головне – у традиційному дайджесті від Opinion.

Тиждень у призмі: камбек Коломойського, війна Філарета та похід Вакарчука у політику у світових фото

Сер Елтон Джон на відкритті кінофестивалю в Каннах

Візуально супроводжувати текст будуть головні фотознімки цього тижня. Зараз світ спостерігає за кінофеєрією у Каннах, шокований повною забороною абортів (навіть після зґвалтування) в Алабамі та проводить вечори за переглядом Євробачення, у якому Україна після скандалу із російськими гастролями MARUV участі не бере.

Тиждень у призмі: камбек Коломойського, війна Філарета та похід Вакарчука у політику у світових фото

Студент на церемонії випуску вдягнув кепку із передвиборчим лозунгом Трампа, Вільний університет Лінсбургу, Вірджинія

Приведення до присяги новообраного Президента Володимира Зеленського відбудеться 20 травня. Відповідний проект постанови Віталія Купрія на засіданні 16 травня підтримали 315 нардепів, хоча загалом розглядали кілька пропозицій: від 17 до 28 травня.

«Ми прийняли рішення щодо проведення урочистого засідання Верховної Ради, присвяченого складанню присяги на вірність народові України новообраним Президентом Зеленським 20 травня о 10 ранку», – сказав спікер ВР Андрій Парубій.

У штабі Зеленського розкритикували дату (хоча самі хотіли церемонію 19-го травня – у День пам’яті жертв політичних репресій) та заявили, що цим рішенням депутати «насолили» українському народові. «Частина народних депутатів вирішили піти будь-яким шляхом, аби не підтримати пропозиції Президента (Зеленського – прим. ред.) і тих людей України, які його підтримали на виборах», – сказав Дмитро Розумков.

Окрім того, він вважає, що парламент створив величезний дискомфорт для мешканців Києва, призначивши інавгурацію не в вихідний день, а на перший день робочого тижня. Він переконаний, що й запрошеним міжнародним делегація було б набагато зручніше підлаштуватися під вихідний день та коригувати свої графіки.

Як би там не було, у Зеленського є дві доби, аби вивчити свою першу президентську промову та більше не припускати суржик. Впорається?

Тиждень у призмі: камбек Коломойського, війна Філарета та похід Вакарчука у політику у світових фото

Принц Чарльз розважає публіку на вечірці у Букінгемському палаці

Із політичного сну прокинувся й Святослав Вакарчук. Фронтмен гурту «Океан Ельзи» оголосив, що йде на парламентські вибори-2019 на чолі новоствореної партії «Голос. Партія справжніх змін». За його словами, їхня місія – зберегти прозахідний курс України, але змінити стару й корумповану політичну систему. Звучить свіжо, нічого сказати.

Можливо, через ці аморфні заяви, або через те, що Вакарчук просто «перегрів» публіку, на презентацію його партії прийшло трохи більше 200 людей. Організатори ж заходу очікували 2-3 тисячі, судячи з великої та відкритої локації Старокиївської гори. Дорога поміч у свій час.

На Старокиївській горі фронтмен «Океан Ельзи» озвучив найважливіші тези своєї партійної програми:

  • інтереси громадян України – понад усе;
  • екзистенційний вибір України – це Європа;
  • закон – один для всіх;
  • вільна економіка – без олігархів;
  • олігархи вже не контролюватимуть медіапростір в Україні;
  • влада – підзвітна громадянам України;
  • депутати не повинні мати можливість збагачуватися, а йти з парламенту з тими ж статками, із якими прийшли.

Нічого нового (навіть обличчя) Вакарчуку запропонувати широкому загалу не вдалося. Але подейкують, що у штабі поки що чинного Президента Порошенка напряглися: там вважають, що Святослав із легкістю забере собі електорат «Солідарності» на Західній Україні. Ну хоча б за живу політичну конкуренцію можна подякувати Вакарчукові.

Тиждень у призмі: камбек Коломойського, війна Філарета та похід Вакарчука у політику у світових фото

Новообраний президент ПАР Кирило Рамафоса святкує перемогу у виборах із 57,5 % голосів

А от інший учасник політичного життя України, здається, ніколи не спить. Олігарх Ігор Коломойський прилетів в Україну з Ізраїлю. Він не приїздив у країну з червня 2017 року. Пізніше сам Коломойський підтвердив своє повернення та сказав, що поки не знає, чим займеться тут передусім.

Тим часом у США вже не натякають, а прямо говорять, що працюватимуть із Зеленським лише в разі, якщо той вижене зі свого оточення агентів Коломойського та демократичної партії США.

«Він має очиститися від прилипак із минулого та кримінальних олігархів – Ігоря Коломойського та інших. Тих, щодо яких ведуться розслідування в Америці, тих, хто перешкоджає нашій прямій комунікації з обраним Президентом Зеленським», – сказав учора в інтерв’ю адвокат і друг Трампа Рудольф Джуліані.

Чи візьме це до уваги Зеленський? Навряд чи, адже напередодні його штабісти запропонували виплатити Коломойському $ 2 млрд за «ПриватБанк» «взаємозаліком боргів». Також в Україну прилетів партнер Коломойського Геннадій Боголюбов. А за декілька днів до виборів суди ухвалили одразу три рішення на користь колишнього власника «ПриватБанку» Ігоря Коломойського. Так, 18 квітня – за три дні до другого туру виборів – Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов олігарха Ігоря Коломойського до Національного банку України та Кабінету міністрів України щодо неправомірності націоналізації «ПриватБанку». І це тільки початок великої політичної гри, у якій, здається, українцям відведена лише роль спостерігачів.

Тиждень у призмі: камбек Коломойського, війна Філарета та похід Вакарчука у політику у світових фото

Мусульмани відпочивають після п’ятничної молитви. Джакарта, Індонезія

Велика політична гра продовжується і в українській церкві. Через сварку Філарета та Епіфанія релігієзнавці обговорюють можливість відкликання Томосу – документа про незалежність української церкви, якого вимагали 27 років.

«Якби я знав те, що відбувається, я б його (Епіфанія – прим. ред.) не висував би. Я довіряв йому, що він буде йти прямою дорогою, а не піде кривими стежками. Цього я не передбачав», – знизує плечима патріарх Філарет, відповідаючи на запитання «УП», чи підтримав би він зараз кандидатуру митрополита Епіфанія на місце предстоятеля ПЦУ.

З одного боку, патріарх Філарет переконує, що його начебто обдурили. Він, патріарх, погодився не висувати свою кандидатуру на предстоятеля ПЦУ, пішов на формальну ліквідацію УПЦ Київського патріархату та навіть не прийшов на Собор у патріаршому куколі, оскільки хотів для України здобуття Томосу.

Начебто перед Об’єднавчим собором 15-го грудня Президент Петро Порошенко та претендент на митрополичий престол Епіфаній гарантували Філарету, що він втратить владу де-юре, але збереже її де-факто.

«Реалізовано це мало бути, за словами патріарха, за формулою: внутрішні справи ПЦУ – відповідальність Філарета, представництво нової церкви у спілкуванні зі світовим православ’ям – Епіфанія» – пише «Українська Правда».

Але не так сталося, як гадалося. Епіфаній був обраний першим в історії предстоятелем автокефальної церкви України, і стати лише яскравою ширмою для збереження старого стану справ йому не хотілося.

Формально в Константинополя є право через розкол відкликати Томос, який він надав. В історії бували подібні прецеденти.

«Константинополь дуже багато поставив на успіх Української церкви у своїй геополітичній грі з Російською церквою. І забрати визнання у ПЦУ означає визнати поразку перед Москвою. Хай навіть причиною її буде бажання одного невизнаного патріарха зберегти свою владу. Тому карати усю Православну церкву України навряд чи будуть», – пише журналіст Роман Романюк.

Тож, хоч Великдень і минув, але втрачати віру не варто.

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар