П'ятниця, 27 листопада

23 травня, тобто вже у цей четвер, сотні тисяч цьогорічних абітурієнтів писатимуть обов’язковий для всіх вступників тест – з української мови і літератури. Яким він буде, легким чи складним? Чи можна за кілька днів, які залишились до ранку четверга, довчити те, чого не встигли? На що треба звернути увагу, щоб не втратити можливість стати студентом вишу? Про все це й багато інших нюансів головного тесту країни Opinion розпитав одного з найбільш відомих українських мовознавців, автора понад півсотні підручників і посібників з української мови й літератури, теле- і радіоведучого Олександра Авраменка, який входить в Експертну комісію, що затверджує правильні відповіді тестів ЗНО.

Отже, пане Олександре, добрий день…

Добрий.

Правильно?

Так.

А чому не доброго дня?

Добрий вечір, пане господарю! Не співають же у пісні «Доброго вечора, пане господарю! Син Божий народився». Це традиція, якій понад тисячу років, бо хрестили Русь ще хтозна-коли, а ці пісні, колядки, щедрівки ще давніші, адже колядки і щедрівки виникли ще до прийняття християнства. Якщо форма усталилася століттями, це стійкі сполуки слів, або фразеологізми. Етикетні формули також належать до фразеологізмів і їх змінювати не можна. Вони на те й стійкі, що їх не можна змінювати.

У нас цього року тест з української мови і літератури має бути 23 травня. Якби ви писали цей тест, як думаєте, скільки б балів набрали?

Я щороку пишу і щороку набираю 200 балів. Я в комісії із затвердження правильних відповідей і 23 числа знову буду разом з усією країною писати, як роблю це кожен рік. Нас таких 10 осіб із різних куточків України, яких запрошує Український центр оцінювання якості освіти. Це науковці, методисти, досвідчені вчителі. Мета цієї комісії – встановити правильні відповіді. Тобто, ми першими бачимо тест, кожен індивідуально виконуємо…

Мовознавець Олександр Авраменко: «Щоб упоратись із функціональною неграмотністю, треба вимкнути на планеті Земля інтернет»

Теж, як і учні, витрачаєте на це по три години?

Нам вистачає 30-40 хвилин. А потім починаємо звіряти відповіді. Якщо у двох членів комісії в тому самому завданні буде помилка, ми його обговорюємо і знімаємо з перевірки. Оскільки досвідчені фахівці помиляються у завданні, це означає, що воно не коректно сформульоване. За 12 років проведення ЗНО ми двічі знімали по одному завданню з перевірки. При цьому вилучаються завдання з комп’ютера, який перевіряє тести. Ви ж знаєте, це робить не людина. І машина, коли перевіряє, потім уже не бачить оте вилучене нами завдання. Наприклад, 17-е. І як би діти не відповіли на це завдання, ніхто за нього бал не отримає. А максимальний бал тоді просто буде на один меншим. Скажімо, не 104, а 103, наприклад. І вже оці 103 переводять у 200-бальну шкалу.

Був рік, коли ми навіть два завдання зняли, в яких були сумнівні відповіді, що містили певну двоякість. Що це значить? Було схоже, що одне із завдань має дві правильні відповіді, розумієте? Але таке було тільки двічі за всю історію проведення ЗНО. До речі, таке траплялося не тільки з української мови.

Коли вже звірили відповіді, ми підписуємо протокол, після чого їх викладають в інтернет. Учні (вони ж здають на перевірку тільки бланк відповідей, а сам тест забирають додому) ввечері ці відповіді можуть дома перевірити.

Час від часу тести ЗНО з того чи того предмета складають вчителі, але результати зазвичай не дуже високі. На ваш погляд, чому педагоги роблять помилки у тестах?

По-перше, є така річ, як хвилювання. Вчителям воно теж притаманне. І друге – неуважність. Я б сказав, особливо неуважність. Ви думаєте, я не помиляюсь? Усі помиляються. От я – досвідчений фахівець, написав багато підручників, але теж помиляюся. Мене іноді учні виправляють. Чому? Бо ми ж не машини, правда? Десь ти думкою побіг уперед – і вже помилився й не помітив, що припустився помилки. Ще є таке поняття, як рівень кваліфікації. Є ж молоді спеціалісти, не дуже досвідчені, а все в комплексі тоді й дає не дуже високий результат.

Як ви вважаєте, тести з української мови і літератури можна охарактеризувати як складні, середні чи легкі?

Середні. Або швидше легкі. Десь так посередині, між середніми й легкими. Чому? Бо майже немає творчих завдань. Є одне письмове, яке перевіряє вчитель, називається «Власне висловлення». Це такий невеличкий твір-роздум. А решта, особливо завдання з літератури, перевіряють просто пам’ять: читав/не читав, ось і все.

Річ у тому, що творче завдання важко загнати в тест. Бо раз уже пропонуються варіанти відповідей, то яке ж це творче завдання? Творче – від слова «творити» і воно передбачає творчість учня. А що ж людина творить під час складання тесту – хрестики ставить на перетині колонок і рядків? Через те рівень середній. А коли учні кажуть, що дуже складні завдання були, це означає, що у таких учнів низький рівень підготовки.

Я оптиміст, і про оптимістичні речі зараз буду говорити: поступово учнівський загальний рівень підвищується.

З чого це видно?

Коли ми починали проводити тестування, то для того, щоб отримати 200 балів, можна було припуститися десятьох помилок. Тобто, 10 помилок – це ще 200 балів, максимум, а 11 помилок – це вже 199,5, 12 помилок – 199, 13 помилок – ще менше, і далі пішло вниз.

Потім оцей коридор з кожним роком звужувався: 8 помилок – це ще 200 балів, 6, 5, 3…

А скільки зараз?

Уже 2 роки, коли ми вийшли на 0. Тобто, щоб отримати 200 балів, не маєш права на помилку. Оцей поріг визначає спеціальна математична комп’ютерна програма. Її розробили американські науковці, як переводити оцю 200-бальну шкалу за результатами усієї маси людей, які виконували тест в Україні. Тому це означає, що учні підвищили свій рівень за 12-13 років, й рівень ЗНО у нас взагалі зріс. Хоч є багато таких, хто має низький рівень.

А тепер другий момент: у європейських університетах навчається від 8 до 12 % випускників. В Україні – 85 % випускників вступають до вишів. Умовно кажучи, у них з 10 осіб один тільки здобуває вищу освіту. Усі решта стають перукарями, сантехніками, вибирають інші робочі спеціальності.

Як було і в нас за радянських часів.

Так, і ми зараз, запровадивши НУШ, повертаємось до схожого алгоритму. Коли діти дійдуть до 9 класу, вони вже не зможуть вступити в 10 клас, не склавши ЗНО. І якщо в тебе низький бал ЗНО, ти не підеш у 10 клас. Ти підеш в училище, як у радянські часи було. Тоді не всі йшли в 10 клас, а зараз майже всі йдуть і вступають. Це тому, що зараз вимоги для вступу у вищий навчальний заклад доволі низькі. Є університети, куди можна вступити, склавши тест на 150-160 балів. Причому навіть на бюджет.

Але є такий баланс, закладений самою природою, що в суспільстві тільки 10 % високоінтелектуально обдарованих людей – це еліта, яка має рухати націю вперед. Так було завжди і це в усіх народів. А є якийсь відсоток з невисокими інтелектуальними запитами. У нас оцей відсоток сильних випускників, які добре складають ЗНО з української мови, з року в рік насправді підвищується.

Мовознавець Олександр Авраменко: «Щоб упоратись із функціональною неграмотністю, треба вимкнути на планеті Земля інтернет»

Мені якось довелося побачити диктанти, які написали бакалаври одного з гуманітарних вишів під час випускних іспитів, і там було дуже багато двійок…

А знаєте, в чому проблема? В тому, що в університеті за всі 4 роки навчання вони жодного диктанту не написали, цього не вимагає університетська програма. А в школі диктант ми пишемо як випускний екзамен у 9 класі. Тобто, від 9 класу, коли вони востаннє писали оцей екзаменаційний диктант, до того, як вони писали його на 4 курсі, пройшло мінімум 6 років. Ця навичка втрачається.

Хіба це не так само, як навчитися їздити на велосипеді?

Ми ж зараз трохи про різні речі говоримо. Дивіться, написати тест – це одне, а написати диктант – це зовсім інше. Останні 2 роки тебе в школі тренують писати тест. А це іноді формальні знання, які не стільки для життя, скільки саме для того, щоб добре скласти ЗНО. І саме про зростання якості виконання тесту я й веду мову.

А диктант – це для життя, він показує рівень грамотності.

Так, згоден. І тому тест має як свої недоліки, так і переваги. Переваги які? Що всі в рівних умовах, об’єктивно оцінюються. І справді дуже сильні учні, коли складають тест на 190-200 балів, без проблем вступають до університету на бюджет. Тобто, тут немає корупційного складника, що дуже важливо. А найбільший мінус, що тест мало перевіряє творчість молодої людини. Найчастіше він перевіряє суто формальні знання. От, наприклад, види речень: означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове і безособове. Скажіть, нам для життя потрібні ці знання, як називаються речення, і вміння їх визначати? Ні. Але такі завдання досі є, бо досі їх вимагає шкільна програма.

Зараз уже буде нова програма НУШ, вона більш практикоорієнтована. І в ній буде більше матеріалу, пов’язаного з реальним життям. І ми будемо дітей цього матеріалу навчати й перевіряти потім на ЗНО. Як назвати час правильно? Як звернутися до незнайомої людини? Як у кличному відмінку покликати, а не в називному: не Ольга, а Ольго? Тобто, мова для реального життя.

Та це буде в майбутньому, а поки що ми ще випускаємо за тією програмою, яка є. Тому й програма ЗНО така, де частина тесту перевіряє формальні речі. Наприклад, за назвою твору визначити автора твору; за іменами героїв визначити назви творів чи їхніх авторів і подібні. Скажіть, це літературні знання чи просто перевірка пам’яті? Звичайно, пам’яті. Пам’ятаю – не пам’ятаю. Є діти, які не читають художніх творів, а просто зазубрюють окремі слова – назви творів, авторів і героїв, – і цього може бути достатньо для середнього результату.

І тому в цьому плані вчителі вже так вигострили навичку готувати дітей до тестів, що рівень тих знань, які перевіряє ЗНО, зріс. А творчий або, наприклад, правописний, як ми говорили про диктант, трохи знижується, бо на це звертають менше уваги.

Я в школі вчилася ну дуже давно, але сподіваюся, що диктант і зараз напишу без помилок…

А що таке навичка? Науковці довели, якщо ти 100 разів правило застосував на практиці, у різних контекстах, на 101-ий раз це перетворюється на навичку – і вже на все життя. І може пройти 20 років, людина не пам’ятає правила, але вона знає, що це пишеться так. Вона каже: я не знаю, чому, але знаю, що це пишеться з апострофом чи з дефісом, розумієте? І не помиляється.

Пане Олександре, от ви визначаєте складність тесту як середню, а ректори багатьох ВНЗ вважають, що з української мови має бути два рівні тестів: для ліриків, тобто гуманітаріїв, – складніший, а для фізиків, тобто технарів, – спрощений. І це вже намагалися запровадити, у 2015 році…

Було таке.

А потім скасували, тому що університети злякались, і навіть філологічні обирали для прийому тест менш складний. Проте зараз у МОН заявили, що з 21 року буде знову 2 рівні. Як, на ваш погляд, це правильно?

Я вважаю, що 2 рівні потрібні. Наприклад, чи повинні однаковий тест з української мови складати випускники, які вступають на фах журналіста або українського філолога, й ті, які йдуть у політехнічний заклад, щоб стати, наприклад, програмістом? Хай там як, але журналіст і філолог має глибше розуміти літературні твори. Тобто, він має бути якщо не філологічно обдарованим, то принаймні мати достатньо високий рівень знань, якщо хоче в майбутньому стати професіоналом. Тому я вважаю, що один рівень – це загальний тест з української мови для всіх учнів країни. А для тих, хто має гуманітарне філологічне спрямування, має бути підвищений рівень складності. Це справедливо. Так само тим, хто йде на математику, на точні науки, потрібен окремий тест з математики чи з фізики.

Мовознавець Олександр Авраменко: «Щоб упоратись із функціональною неграмотністю, треба вимкнути на планеті Земля інтернет»

Чому в США є книги для підготовки, з яких потім і беруть завдання, а в нас із дітьми граються в наперстки?

У нас із часом, напевно, теж будуть такі книги. Чому досі немає? Ті книги, з яких беруть завдання в тест ЗНО в США, мають великий обсяг таких завдань – тисячі, але тисячі ідеально вивірених спеціалістами, апробованих. В США тестування, яке винайшли самі американці, проводять з 1909 року, це 110 років. У нас проводимо з 2007 року. Тобто, вони вже за ті роки стільки натренувалися і створили цих завдань, вони так їх відкалібрували, що вже мають потужний банк тестових завдань. І з цього банку створили книжку, в якій, наприклад, 5 тисяч завдань. Будь ласка, тренуйся, набивай руку, хоч рік, хоч два. І вони знають, що якась комбінація завдань із цих п’яти тисяч випаде.

У нас цей банк почали створювати кілька років тому. Й коли там буде достатня кількість ідеально вивірених, перевірених, валідних завдань (це надійні завдання, які реально перевіряють знання, де немає двоякості, подвійного тлумачення тощо), отоді у нас теж, можливо, створять таку книжку. Просто ми ще не готові, але попереду в нас є така перспектива, що теж буде такий підхід, як і в американців.

Ви торік напередодні тестування давали для абітурієнтів інтернет-уроки. Цього року теж будете?

Так, уже почав із 16 травня проводити вебінар. У ньому бере участь 1 100 дітей з усієї країни. Крім того, його дивляться дітки ще в 27 країнах світу, які поїхали за кордон з батьками-бізнесменами чи працівниками посольств і навчаються в школах при посольствах. Ми вчора переглядали статистику – ця платформа, на якій проводимо вебінар, дає можливість побачити, у яких країнах заходять на вебінар і скільки учасників. Готуємося щовечора, з 20 до 21 години, коли діти вже здебільшого вдома, прийшли зі своїх курсів і від репетиторів.

Це нова форма, як її сприймають школярі?

Вона їм цікава. В тому плані, що я весь час з ними спілкуюся. У них є можливість у чаті ставити запитання – я відповідаю. Я кидаю запитання – вони тут же відповідають. І я їх навіть преміюю: тим, хто першими відповідають, дарую свої книжки з автографами. Це момент мотивації.

Крім того, ми виводимо переможців – тих, хто дають правильні відповіді, – на екран, і це теж своєрідна мотивація, їм дуже приємно почути своє прізвище. Проводимо цікаві опитування, навіть тест. І вони, а це мотивовані діти, просять: давайте нам побільше тестових завдань і показуйте статистику. Навіщо статистика? Що таке статистика? Ми виконали завдання – і тут же комп’ютер виводить на екран результати: варіант А вибрало 700 чоловік, стільки-то відсотків від загальної кількості, Б – 200 чоловік, В – 50 тощо. І кожен бачить, що він вибрав. Він серед аутсайдерів чи переможців, розумієте?

Мовознавець Олександр Авраменко: «Щоб упоратись із функціональною неграмотністю, треба вимкнути на планеті Земля інтернет»

Особливо коли це останній тиждень, фінішна пряма, для небайдужих дітей, а прийшли на вебінар здебільшого небайдужі, це важливо. І вони дивляться й розуміють, з якими темами в них проблеми й над чим треба ще попрацювати. Це дуже вдала нова форма роботи – наживо спілкуватися. Я вже не кажу про те, що вебінар дає можливість використовувати презентації, фрагменти з кінофільмів тощо. Сучасна техніка дає можливість все це вмістити в одну картинку, на один екран – і наживо спілкуватися з учнями.

А долучитися можна на будь-якому етапі?

Можна на будь-якому, просто ті семінари, які пропустили, ми надішлемо в записі, й вони зможуть усе переглянути.

Що повинен враховувати кожен абітурієнт?

Іноді навіть сильні учні мають низький результат, бо неправильно себе організували. Наприклад, виконали тест – і не перенесли в бланк відповідей. І почали писати творчу роботу. Бланк відповідей перевіряє комп’ютер, а творчу роботу – вчителі. А їм треба було спочатку перенести в бланк відповідей, бо тестові завдання – це 80% балів усього тесту. І тільки 20 % балів – це творче завдання. Іноді учень виконав тест і не переніс відповіді в бланк тесту, після чого відразу взявся писати творче завдання. Час виходить, йому кажуть: здавайте роботу. І тут виникає проблема: бланк відповідей для тестових завдань – порожній! Ото халепа! Учень отримає оцінку тільки за творчу роботу, бо бланк відповідей порожній, не встиг заповнити. І таких історій чимало.

Це перше. Другий момент: у Києві три вулиці Грінченка. У мене був учень, який наперед не подивився, яка саме з вулиць Грінченка йому потрібна, і поїхав з батьками не туди. Там якийсь завод, а не школа. Поки доїхали за правильною адресою, ЗНО почалося, і хлопчик пролітає, бо без української мови не можеш вступити до жодного університету. А якщо людина запізнюється, її не допускають на ЗНО.

Ті, хто на холодне дують, за день до ЗНО вивчають маршрут, їдуть на пункт тестування, щоб не мати наступного дня сюрпризів (а це можливі затори, не та вулиця Грінченка, ремонт дороги та інше). Треба бути пильним, інакше можна перекреслити всю підготовку, і кошти, що вкладали в навчання, і час тощо – і це тільки через запізнення!

І третє, це теж типова ситуація – учні в переддень мають по-особливому дбати про якість свого харчування. Наприклад, у мене був випадок, коли учень наївся малини. Скажіть, яка малина в травні в Україні? Вона вирощена на хімії. Результат сумний – отруєння. Ніч страшна, приходить зеленим на тест. А це був той рік, коли не було повторної сесії. Зараз є додаткова, і якщо є довідка від лікаря, то допускають на додаткову сесію. Щоб не було таких проблем, потрібно правильно харчуватись, не пити дуже багато рідини. Бо коли дитина хвилюється, вона що? Хоче в туалет. А якщо ще й рідини напилася, то вона не стільки виконує тест, скільки бігає в туалет. Це все ніби дрібнички, але само вони іноді заважають виконати нормально тест.

Мовознавець Олександр Авраменко: «Щоб упоратись із функціональною неграмотністю, треба вимкнути на планеті Земля інтернет»

Коли учням про це розповідаєш, вони думають, що це про когось, це в кіно таке показують, це з кимось буває, але тільки не з ними. А потім виходять з тесту зі словами: «Ви ж нам про це казали, Олександре Миколайовичу, а ми вас не послухали…»

А щодо підготовки в ці останні дні щось порадите?

Якщо ви готувалися протягом року, у вас є багато виконаних тестів. Берете їх і дивитеся саме ті тестові завдання, у яких ви припускалися помилок. Де гарантія, що в тестовому завданні, яке ви виконували в жовтні і в якому помилилися, ви знову не схибите? Тому зараз, на фінішній прямій, найкращий вид роботи – робота над помилками. Який сенс працювати над тим, що ви й так добре виконуєте? Не витрачайте на це час. Беріть проблемні для себе теми і відпрацьовуйте їх, тренуйтеся. А брати зараз усе гамузом і вчити? Ні. Знаєте, є така приказка: не наївся – не налижешся або навздогін не цілують. Пізно.

Є й більш жорстка: перед смертю не надишешся…

У тім-то й річ. Але, кажуть, є таке поняття, як остання студентська ніч – перед заліком чи іспитом. Але останню ніч перед ЗНО якраз треба спати…

З літератури щось порадите?

Звичайно. Раджу маленьку, але дуже ефективну книжку «Міні-конспекти з української літератури» (випускники її знають). У кінці цієї книжки – 13 літературних диктантів. От вони дуже добре тренують учнів. Вони допоможуть узагальнити весь матеріал, розкласти його на полички.

Який ідеальний обсяг власного висловлення?

170-200 слів (не 250!).

Мовознавець Олександр Авраменко: «Щоб упоратись із функціональною неграмотністю, треба вимкнути на планеті Земля інтернет»

Ті, хто складав тести, іноді кажуть, що вони з української мови не збалансовані, скажімо, майже немає завдань на орфографію і морфологію, проте на відокремлені означення, виражені зворотом, декілька. Така незбалансованість є?

Ні. Є таке поняття, як формат тесту і його специфікація. Що таке специфікація? Наперед визначено кількісне співвідношення завдань на всі теми програми ЗНО. Наприклад, з орфографії має бути не менше 5 завдань. З морфології не менше 5 завдань. З лексикології – не менше 2-х. З орфоепії – не менше 2. Це я називаю приблизну кількість, як кажуть, на око. Тобто, ми наперед знаємо, що в тесті 23 травня буде 2 завдання на вимову (з орфоепії): одне – на наголошування, а друге – на вимову приголосних звуків. Досвідчені вчителі знають про ці моменти, тому вони конкретно тренують дітей саме з цих тем.

Скажімо, ми знаємо, що з давньої літератури буде тільки одне завдання, і з фольклору також буде тільки 1 завдання. З літератури 19 століття буде приблизно 10 завдань. З літератури 20 століття – приблизно 15 завдань. Тобто ми наперед знаємо кількісне співвідношення завдань з різних тем програми.

Готуючись до цього інтерв’ю, слухала ваш торішній вебінар – саме той момент, коли діти питають, чи треба писати гачок. То треба?

Якщо йдеться про букву ґ, то треба, але в словах ґудзик, ґедзь, аґрус, ґанок, ґава – їх там небагато, десь близько двох десятків.

Ви сказали, що два завдання з орфоепії: одне – на наголос, і ще одне – на вимову приголосних. А яка проблема з вимовою приголосних?

В українській мові ми не завжди вимовляємо так, як пишемо. Тому щоб перевірити, як діти вимовляють, вони й виконують завдання на транскрипцію слова. У нас же немає аудіювання, як з іноземних мов. То щоб ми з’ясували, чи вміють діти грамотно говорити, перевіряємо хоча б у такий спосіб, теоретично: наголошування й вимова звуків.

Нещодавно спілкувалася з нинішнім керівником УЦОЯО паном Бойком, і хоч у житті україномовна людина, але саме від нього вперше почула, що має бути йогУрт.

Так.

Звідки він взявся, цей йогУрт?

Це слово східного походження, і в мові, з якої воно походить, саме так наголошується. Але є окремі словники, у яких уже йОгурт подано з наголосом на першому складі, бо народна практика показує, що варіант йогУрт не прижився. Тому з часом, я думаю, це слово буде щонайменше мати подвійний наголос. Таких слів небагато: завжди – завжди, мабуть – мабуть, також – також, весняний – весняний, і можливо, буде йогурт – йогурт. Ніколи не чув, щоб хтось казав йогУрт. Виходить, словник відстає від реального життя мови. Це слово в наголошуванні проблемне, тому й не може його бути в тесті ЗНО. Його, до речі, немає і в короткому словнику проблемних наголосів.

Мовознавець Олександр Авраменко: «Щоб упоратись із функціональною неграмотністю, треба вимкнути на планеті Земля інтернет»

Що це за словник такий?

Колектив авторів програми ЗНО підготував короткий словник проблемних наголосів, що обмежується двома сотнями часто вживаних слів. Саме цей словник є додатком до програми ЗНО і саме з нього вибирають слова для перевірки наголосу засобами тесту ЗНО. Отже, обмеживши коло проблемних у наголошуванні слів, ми спростили підготовку учнів до тесту, адже вивчити всі наголоси неможливо. В українській мові немає правил наголошування слів, тому кожен наголос треба заучувати.

Можете назвати, скажімо, п’ять найпроблемніших?

Найпроблемніші? Випадок кажуть, а треба випадок. Кажуть фольга, а треба фольга говорити. Кажуть чорнозем, а правильно чорнозем, чорнослив. Плутають донька і дочка (кажуть донька). Спина, слина, дрова, вірші, визвольний – саме так правильно наголошувати ці слова.

А лікарський чи лікарський?

Лікарський – який належить лікарю, наприклад. Лікарський обхід або лікарський халат. А лікарський – той, що має лікувальні властивості (лікарські рослини).

Ви казали, що є автором програми…

Я – голова робочої групи зі створення програм ЗНО з української мови і літератури.

Я що хотіла уточнити: а чим програма ЗНО відрізняється від програми шкільної?

До програми ЗНО входять не всі твори, що вивчають у школі, – приблизно 60 % від загальної кількості. Крім того, це твори за 9-11 класи. А з мови програма ЗНО перевіряє майже всі теми, що вивчають у школі з 1 по 11 класи.

Чому не можна обійтися без репетиторів, якщо завдання не виходять за межі шкільної програми?

Може обійтися без репетиторів мотивований учень, якого не треба контролювати, спрямовувати, примушувати. Ні для кого не секрет, що в кожному з нас живе лінь. Тільки в когось її більше, в когось менше. Учні, які самостійно можуть готуватися і складати на дуже високому рівні, є. Головне – взяти якісний посібник і працювати в системі. Тому порада молодшим, у яких ще є час, щоб готуватися. Якщо ви мотивована людина і в системі працюєте з якісними посібниками, можете тоді не звертатися до репетитора. Репетир корисний тим людям, які не можуть себе примусити систематично готуватися до тесту ЗНО, – постійно відкладають на завтра те, що можна зробити сьогодні.

Торішні результати з української мови були провальними по Україні, чому так сталося?

Не тільки з української мови, вони і з математики були провальними. Вони виявилися провальними не за верхніми показниками (180, 190, 200), а за нижніми. Це означає, що більше учнів, ніж минулого року, не подолало пороговий бал. З чим це можна пов’язати? Мені чомусь здається, що все-таки з кожним роком діти все більше і більше віддаляються від реальної функціональної грамотності через інформаційні технології.

Зараз настала епоха малих жанрів. Що таке малий жанр? Смс-повідомлення – це 2-3 речення. Новелу вже прочитати проблема, а про роман або повість мова взагалі не йде. Зараз діти через ці цифрові технології настільки відійшли від книжки, від класики, на якій ми з вами виростали, що треба бити на сполох. І з кожним роком інтернет-залежність посилюється, внаслідок чого виникає функціональна неграмотність.

Що таке функціональна неграмотність?

Дітки змалку, вже в 3-4 роки вміють у планшеті знайти мультфільм. І коли в 5 чи 6 років ми починаємо навчати таку дитину читати, у неї немає мотивації. Вона каже: мамо, навіщо мені? – Ти зможеш сама казочку прочитати! – А навіщо мені читати? Я ось у планшеті собі знайду – і читати не треба. Отже, діти не мотивовані до читання. Мама примушує. Тато примушує. Вчителька в школі примушує. І вона вчить, бо всі вчать, але дитина формально вчить, несвідомо. І тому зараз є така проблема – діти формально вміють читати і більш-менш писати, але вони не розуміють суті, змісту прочитаного.

Кліпове мислення?

Так! І це кліпове мислення – причина. Через те, що діти ростуть на інтернеті, на інформаційних технологіях, ніхто не читає зараз великі тексти. Ви знаєте, що в редакторів найпотужніших, найдорожчих сайтів світу, і України теж, є вимога: не брати матеріали, навіть від найкращих авторів, якщо їх треба гортати в інтернеті. Бо ніхто такі матеріали сьогодні не читає. Бо читають тільки оті 10 % інтелектуалів, про яких я сьогодні говорив. Їх вчи – не вчи, вони все одно будуть читати, бо їм це цікаво. Природою в них закладено таку потребу. А в основної маси – ні, вони цього не будуть читати. Тому зараз вимога, щоб не було великого простирадла тексту, розбавляти його треба картинками, а в реченнях щоб було не більше 20 слів. Вживати слова в прямому значенні, щоб не було довгих слів. Ви розумієте? Щоб не було слів з абстрактним значенням. Уявляєте?

Коли писав посібник «100 експрес-уроків української», то враховував підходи, що розроблені американцями для функціонально неграмотних людей. І це спрацювало! Ми не встигали друкувати нові наклади – посібники розліталися, як гарячі пиріжки. Люди не розуміли, в чому успіх цієї книжки. А там немає речень, в яких більше 20 слів. Немає абзаців, в яких більше трьох речень. Тому їх читають усі люди – від сантехніка до міністра. Вони доступні. Плюс їх проілюструвала голлівудськими картинками наша львівська ілюстраторка, яка співпрацювала з американською корпорацією, що зняла серіал «Сімпсони». Діти ж на ньому виросли. І коли вони розгортають книжку, бачать знайомі для себе образи, цю стилістику, вона для них читабельна, зрозуміла. Усі ці нюанси сьогодні треба враховувати.

Американці вклали шалені гроші в дослідження проблеми функціональної неграмотності. І зрозуміли, як можна її побороти.

І як же?

Вимкнути на планеті Земля інтернет. І оті нові покоління, які виростуть без інтернету, знову будуть такими, як ми з вами, які виросли на книжці, на паперових носіях. Грамотнішими будуть, розумієте? Але ніхто вимикати інтернет, зрозуміло, не буде. І тому висновок такий: треба вчитися жити з функціональною неграмотністю.

Тому я пішов цим шляхом і в підручниках шкільних, і це запрацювало. Їх зараз вибирають 80 % учителів для роботи в школі.

Мовознавець Олександр Авраменко: «Щоб упоратись із функціональною неграмотністю, треба вимкнути на планеті Земля інтернет»

Тому, значить, складносурядні й складнопідрядні речення уже нікому не потрібні…

У тім-то й річ. І це біда.

А якщо ще дієприкметникові і дієприслівникові звороти згадати…

Це китайська грамота для них. То дуже складно. Але треба хоч щось робити – це краще, ніж нічого. Щоб вони хоч щось читали. Ми ж не зупинимо час, не зупинимо ці цифрові технології, а інших методик сьогодні немає.

Чи є ймовірність, що напередодні ЗНО завдання з української можуть злити?

Ні. Їх друкують за кордоном. Їх надійно охороняють. Зрозуміло, що є поняття людського фактору, але за ці 12 років ЗНО – з 2007-го – ще не зливали, не було жодного такого факту.

Як ви оцінюєте рівень володіння українською мовою загалом нашим суспільством?

Є прогрес. По-перше, зараз будь-хто із представників молодого покоління вміє говорити українською щонайменше на побутовому рівні. Виняток можуть становити національні меншини, що компактно проживають у певній місцевості. Тому Міністерство освіти і науки звернуло увагу на цю проблему – і ви ж бачили, як на це відреагували угорці… Я був в угорських, румунських селах років 7 тому в складі робочої комісії МОН України, ми там вивчали стан викладання української мови. І справді тамтешні дітки не все розуміють української. Тобто, не те що говорити не можуть, вони навіть не все розуміють.

Або, наприклад, на Сході є молоді люди, яким українською говорити складно. Але це не порівняти з тим, що було ще років 15-20 тому. Сьогодні кінотеатр показує фільми і мультфільми тільки українською. Сьогодні в школах України 91 % дітей навчаються українською. Я вже не кажу про квоти на телебаченні, радіо. Тому однозначно підвищився рівень володіння, збільшилася кількість людей, особливо в Києві, які спілкуються по-українськи. Коли в 1994 році я приїхав до Києва, в мене було відчуття, що відсотків 5 говорять українською. Сьогодні – вже 25-30 %. Отже, зміни відбулися.

Важче на це йдуть люди старшого покоління, що зростало в радянських координатах, навчались у школі з російською мовою навчання. Але молоде покоління, і це вже позитивний сигнал, усе більше говорить українською.

Але ж молодь будує речення за матрицею англійською…

Так, є таке. На жаль. Але принаймні вони хоч намагаються говорити.

Поради від Олександра Авраменка абітурієнтам–2019:

  1. напередодні добре виспіться і грамотно розподіляйте час, який передбачено на написання тесту;
  2. щоб не запізнитися, перевірте, на якій вулиці знаходиться пункт проведення тестування, а ще краще – напередодні поїдьте туди і подивіться все на місцевості, розрахуйте час, який знадобиться на дорогу;
  3. за кілька днів до тесту і в день, коли проводиться ЗНО, харчуйтеся правильно, не вживайте незвичної їжі, особливо в день тесту не пийте забагато рідини, бо це теж може стати на заваді;
  4. будьте уважними – і спочатку виконуйте тест і перенесіть відповіді у спеціальний бланк, а потім починайте писати твір;
  5. виконуючи тест, дочитуйте завдання до кінця, бо можна дати неправильну відповідь тільки тому, що прочитав один рядок, а іншого не помітив;
  6. переносити відповіді в бланк потрібно дуже уважно, особливо якщо, готуючись до тестування, ви звикли проводити між завданням і відповіддю на нього просто лінію ручкою, а треба ж б уже ставити хрестики на перетині рядків і колонок.

Розмовляла Лариса Вишинська

2 комментария

  1. Лариса УСЕНКО on

    Якби діти ще в житті більше говорили по-українськи, а не забували її відразу після складання ЗНО…

Залишити коментар